Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Posob_D.doc Укр..doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
03.03.2016
Размер:
715.78 Кб
Скачать

13. Ознайомтеся з фрагментами документів, знайдіть при-клади для характеристики синтаксичних особливостей викладу інформації українською мовою.

1. Відкрито новий спосіб очищення брудного повітря від пилу (з пояснювальної записки до дипломного проекта). 2. Видано для подан-ня до відділу субсидій Ворошиловського райвиконкому м. Донець-ка (з довідки). 3. Перевіркою було встановлено, що шахта укомплек-тована протипожежними засобами на 80 % (з доповідної записки). 4. На загальних зборах персоналу через хворобу відсутні 3 особи (з протоколу). 5. Якщо параметр -О випущений, то всі директиви ком-пілятора ігноруються (з пояснювальної записки до курсового проекта). 6. Обмін повідомленнями однаковий для всіх вузлів (з пояснювальної записки до курсового проекта). 7. Слухали інформацію декана факуль-тету обчислювальної техніки ДонНТУ про готовність студентів до захисту дипломних проектів (із витягу протоколу).

Розділ іі

ПИСЕМНЕ ТА УСНЕ МОВЛЕННЯ ЯК ФОРМИ

РЕАЛІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

План

  1. Особливості писемного мовлення

  2. Характерні риси усної форми мовлення

1. Особливості писемного мовлення

Спілкування людей у суспільстві відбувається у двох формах – усній та писемній. Кожна з них має свої особливості, які пов’язані з ситуаціями спілкування і з психофізіологічною природою усного й

писемного мовлення. Розглянемо їх детальніше.

Писемне мовлення – це завжди оброблена й обдумана фіксація мови з метою наступного відтворення написаного. Характерною особливістю писемного мовлення є відсутність співрозмовника в момент висловлення думки. Писемна форма – це перш за все дистантне спілкування, яке відбувається у формі монологу і розраховане на невизначену кількість аудиторії. У зв’язку з відсутністю співрозмов-ника, укладач тексту повинен передати інформацію чітко, точно, в логічно послідовній формі. Відбір мовних засобів, синтаксичних конс-трукцій, порядок слів у реченні – все це підпорядковане тим законам, які діють у межах того чи іншого типу мовлення. Так, у текстах діло-вого листування превалює стандартизована форма викладу інформації – вживання готових форм висловлення, термінів, етикетних конструкцій.

Писемна форма мовлення вторинна порівняно до усної форми, оскільки виникла значно пізніше, і спирається на усну як на своє джерело. Писемне мовлення відтворюється графічними матеріальними знаками, серед яких літери, математичні знаки, різні символи, малюн-ки, схеми, креслення.

Писемна форма орієнтована на сприйняття зором, тому людина, яка користується цим жанром мовлення, має можливість повернутися неодноразово до створеного тексту, обдумати і зрозуміти прочитане. На відміну від усного писемне мовлення зберігається у просторі і часі. Завдяки цій особливості людина має можливість: а) закріпити за допомогою матеріальних знаків інформацію; б) сприймати зором не тільки те, що зафіксоване в писемності сьогодення, а також і те, що закріплено в писемності минулих років, століть, тисячоліть.

Одиницею писемного мовлення є текст, який складається з речень, об’єднаних темою і комунікативною установкою. До речі, слово “текст” з латинської мови перекладається як “тканина, сплетіння, з’єднання”. До загальновизнаних ознак тексту відносять цілісність, зв’язність, завершеність, структурну організацію.

Створюючи писемний текст, укладач має більше часу і можливо-стей для його укладання. Тому писемний варіант відрізняється від усного варіанту більшою нормативністю мовних засобів, ретельним їх добором, особливою логічною виразністю тексту, дотримуванням загальнообов’язкових норм графіки, орфографії та пунктуації. Тексти у писемному мовленні розрізняються більшою диференціацією за сфера-ми спілкування. У писемній формі відсутні жести, міміка, інтонація, які компенсуються суворою регламентацією мовних одиниць.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]