- •Міністерство Освіти й науки україни
- •З м і с т
- •Розділ I українська літературна мова План
- •1. Мова і мовлення в житті людини
- •2. Українська мова серед інших мов
- •3. Характерні риси сучасної української мови
- •Контрольні питання
- •13. Ознайомтеся з фрагментами документів, знайдіть при-клади для характеристики синтаксичних особливостей викладу інформації українською мовою.
- •Розділ іі
- •2. Характерні риси усної форми мовлення
- •Контрольні питання
- •2. Стилі сучасної української мови
- •3. Найважливіші риси офіційно-ділового стилю
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •1. Прочитайте речення і визначте, до яких стилів вони належать; обґрунтуйте свою думку.
- •2. Прочитайте фрагмент тексту. Назвіть стиль, до якого він належить. Арґументуйте Вашу думку.
- •3. Визначіть стиль поданого нижче тексту. Назвіть лексичні засоби, не властиві цьому стилю.
- •4. Знайдіть у тексті розмовного мовлення канцеляризми та інші мовні кліше і виправте ці помилки.
- •5. Проаналізувавши зразки заяви і розписки, дайте характерис-тику ділового стилю. Відповідь ілюструйте прикладами мовних засобів з цих документів.
- •2. Вимоги до складання і оформлення документів
- •А в т о б і о г р а ф і я
- •3. Способи викладу матеріалу в документі
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •1. Проаналізуйте тексти документів. Назвіть, які з наведених у тексті лекції вимоги до документа порушені. Арґументуйте свою точку зору.
- •2. Прочитайте подані нижче документи. Поясніть їх при-значення.
- •Д о п о в і д н а з а п и с к а
- •Н а к а з
- •3. Проаналізуйте тексти документів, назвіть способи викладу інформації, що використані в них. Арґументуйте свою точку зору.
- •П о я с н ю в а л ь н а з а п и с к а
- •А в т о б і о г р а ф і я
- •Х а р а к т е р и с т и к а
- •Розділ V композиційні особливості документів План
- •1. Визначення поняття “композиція”
- •2. Склад документів за нормами держстандарту
- •3. Характеристика обов´язкових реквізитів
- •4. Композиція тексту документа
- •Контрольні питання
- •5. На підставі наведеного нижче документа визначте макси-мальну кількість обов´язкових реквізитів.
- •6. Порівняйте реквізити поданого нижче документа з доку-ментом, який наведено у вправі 5. Назвіть спільні обов´язкові реквізити для них. Витяг із протоколу № 5
- •7. Перегляньте інформацію наведених нижче службових доку-ментів (записок) і поясніть, як оформлюються реквізити, що визначають адресата і адресанта.
- •8. Проаналізуйте композицію текстів документів, які наве-дені у вправі 7. Дайте характеристику кожній частині.
- •2. Правила написання тексту документа
- •Контрольні питання
- •2. Загальновживані й незагальновживані слова
- •3. Книжна і розмовна лексика
- •4. Склад лексики сучасної української мови за походженням
- •5. Науково-термінологічна, виробничо-професійна лексика, її роль і місце у ділових текстах
- •Контрольні запитання
- •Завдання
- •Розділ VIII
- •2. Джерела виникнення
- •3. Класифікації фразеологічних одиниць, їх використання
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •Розділ іх
- •2. Правопис складноскорочених слів
- •3. Типи графічних скорочень
- •Контрольні питання
- •Розділ х
- •2. Вживання прикметників у документах
- •Контрольні питання
- •7. Визначте сферу функціонування виділених іменників і до-беріть їх варіантні найменування. Вкажіть можливість варіантної заміни виділених назв осіб.
- •8. Визначте, чи відповідають літературній нормі виділені назви осіб. Відредагуйте речення.
- •9. У подані нижче речення внесіть зміни. Поясніть зроблені виправлення.
- •10. Дайте інший варіант наведених словосполучень, уникаючи двозначності.
- •11. Допишіть закінчення, мотивуйте свій вибір форми числа іменників, визначте можливість використання однини і множини.
- •12. Проаналізуйте вживання однини і множини іменників. Виправте помилки у використанні форм числа.
- •13. Вкажіть українські відповідники російських слів. Визначіть рід, число, відміну українських іменників.
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання
- •2. Правопис географічних назв
- •3. Узгодження в географічних назвах
- •Контрольні пиитання
- •Завдання
- •1. Запишіть подані географічні назви українською мовою.
- •2. Поясніть правопис поданих географічних назв.
- •2. Особливості написання російських прізвищ
- •3. Правопис українських імен
- •4. Утворення та відмінювання імен по батькові
- •Контрольні питання
- •2. Особливості синтаксису простого речення
- •Сплатити – що ? кому ? за що ? коли ?
- •3. Використання складних речень у діловому мовленні
- •4. Складні випадки керування
- •5. Вибір прийменника у діловому тексті
- •6. Узгодження присудка з підметом
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •1. Назвіть характерні риси синтаксису в поданому нижче тексті листа-підтверження.
- •2. Виправіть подані речення, замінивши порядок слів, де це необхідно.
- •3. Складіть речення із запропонованими вставними словами, поясніть їх стилістичну функцію.
- •4. Спростіть подані нижче речення, записуючи підрядні час-тини дієприкметниковими або дієприслівниковими зворотами.
- •5. Виправіть речення за граматичними та стилістичними нормами. Поясніть виправлене.
- •6. Проаналізуйте доцільність чи недоцільність використання складнопідрядних речень в тексті. Відредагуйте поданий нижче текст.
- •7. Перекладіть словосполучення українською мовою. Поясніть особливості керування в близькоспоріднених мовах.
- •8. Уведіть дані словосполучення до складу речення з ділового мовлення.
- •9. Перебудуйте подані конструкції за нормами української мови.
- •10. Перекладіть українською мовою текст листа-запита. Оформіть його як документ, що має правов у чинність.
- •11. Узгодьте присудок із підметом, дописуючи потрібні закін-чення. Поясніть свій вибір.
- •12. Перекладіть українською мовою подані речення. Виправіть, де необхідно, речення.
- •Розділ XIV
- •2. Норми етикету при усному діловому спілкуванні
- •3. Етикет писемної форми мовлення
- •Контрольні питання
- •Завдання
- •1. Прочитайте подані нижче телефонні діалоги, визначте тему кожного з них. Знайдіть типові для телефонної розмови фрази.
- •2. Прочитайте поданий текст ділового листа. Визначте його характер, проаналізуйте мовні засоби, вжиті для пом΄як-шення категоричності висловлювань.
- •2(А). Прочитайте діалог. Визначте його композиційні час-тини і фрази, які вводять кожну з них.
- •3. У поданій нижче телефонній розмові відновіть пропу-щені репліки.
- •С п и с о к л і т е р а т у р и
3. Класифікації фразеологічних одиниць, їх використання
За семантичною злитістю компонентів, тобто за значеннєвою, змістованою силою зв´язку між компонентами, розрізняють: а) фразео-логічні зрощення, б) фразеологічні едності, в) фразеологічні сполу-чення (класифікація В.В. Виноградова). До них додаються ще фразео-логічні вислови (за класифікацією М.М. Шанського).
Фразеологічні зрощення – це стійкі сполучення, загальний зміст яких не можна зрозуміти із значень окремих компонентів, що входять до складу фразеологічної одиниці: піймати облизня; терпець увірвався; ні в сих, ні в тих; теревені правити; сидіти на бобах; попасти пальцем у небо; товкти воду у ступ;, загнати на слизьке; утерти носа.
Фразеологічні єдності – стійкі словосполучення, зміст яких пев-ною мірою зумовлений значеннями слів-компонентів: тримати камінь за пазухою, ложка дьогтю в бочці меду, намилити шию, стерти в порошок, замилювати очі, зробити з мухи слона, загрібати жар чужими руками. Це переважно стійкі сполучення (ідіоми), які дослів-но не перекладаються. Вони утворилися внаслідок образного перео-смислення вільних синтаксичних словосполучень.
Фразеологічні сполучення – це стійкі вислови, до складу яких увіходять слова з вільним і фразеологічно зв´язаним значенням. У них цілісне значення випливає зі змісту окремих слів: здобути перемогу; делікатне питання; насупити брови; згорати з сорому; зачепити за живе; важка вода; бронхіальна астма; брати участь; вжити заходів; одержати перемогу; винести рішення; розглянути заяву. Різно-плановість фразеологічних одниць цього типу зумовила збільшення інтересу вчених до них.
Фразеологічні вислови – це стійкі звороти мови, які семантично (за значенням, за змістом) не діляться і складаються зі слів із вільним значенням, але в процесі мовлення відтворюються, як сталі мовні одиниці. До них належать фразеологічні вислови комунікативного типу (речення). Це прислів´я, приказки, крилаті вислови, народні порівняння тощо: дівка не без щастя, козак не без долі; на словах медок, а на серці льодок; бідний, яка церковна миша; мовчання – знак згоди; шукайте – і знайдете! Фразеологічні вислови номінативного типу – це мовні клише, виражені переважно простим словосполученням: пленарне засідання, ринкові відносини, звітно-виборна кампанія, охорона здоров´я, золоті руки, трудові успіхи, чорне золото, ядерна безпека, охорона навколишнього середовища та ін.
У писемній формі ділового мовлення найчастіше вживаються фразеологічні сполучення (за В.В. Виноградовим) і фразеологічні ви-слови (за М.М. Шанським). В усному діловому мовленні широко використовуються фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і мовні кліше.
Появу мовних кліше зумовлює частотність і повторюваність ситуацій. Під мовними кліше розуміються мовні одиниці, яким власти-вий постійний склад компонентів, звичність звучання, відтворюваність готових мовних блоків і водночас семантичне членування, характерне для вільних сполучень: установити контроль, визвольний рух, патріо-тичне виховання, посилення боротьби із зловживанням, мирне спів-існування, дух часу, матеріальне благополуччя, ринкова економіка.
Отже, за певних умов навколо головного слова утворюється відносно постійний набір залежних слів. Подібно до фразеологізмів вони відтворюються в мовленні і починають функціонувати як одиниці мови. Такі сполучення вважаються явищем перехідного типу, що поєднує в собі властивості вільного синтаксичного словосполучення і фразеологічної одиниці. Вони побудовані за моделями словосполучень, зрідка речень. Функціонують переважно в інформаційних жанрах засо-бів масової інформації й часто відтворюються в мові. Вони виконують роль стандарту, забезпечують найповнішу інформацію і економлять час і засоби мовлення. Це в основному усталені словосполучення. На даний момент їх використовують дуже широко. Такі мовні звороти внаслідок крайньої необхідності та їх важливості для комунікації починають вживатися у функції готових формул. Наприклад: сфера обслугову-вання, підтримувати дипломатичні відносини, всенародне обговорення, ринкові реформи, одержувати інформацію, факти – неспростовна річ.
Повторюваність ситуацій провокує надто часте використання ви-словів, які називають мовними штампами. Мовні штампи – це стерті, колись образні вислови, зайві слова, неточні вислови, стилістично не вмотивовані словесні повтори, які створюють негативний стилістико-смисловий ефект. Наприклад, нанизування абстрактних слів: питання підвищення, забезпечення виконання, здійснення завдання, виконання зобов´язання (краще: виконати зобов´язання), експеримент по засто-суванню (експеримент із застосування). Викликають значний інтерес, невиразні означення певний, даний, які потрібно замінювати конкрет-ними прикметниками і займенниками – невеликий, незначний, цей. Зі штампами треба вести боротьбу, розглядати їх використання в кожному конкретному випадку.