4. Утворення та відмінювання імен по батькові

Оскільки в діловій документації імена людей вживаються пере-важно у сполученні з формою по батькові, необхідно знати особливості творення та відмінювання цих форм.

Чоловічі імена по батькові в українській мові утворюють за допомогою суфікса -ович, який додається до основи: Василь – Васильо-вич, Ігор – Ігорович, Юрій – Юрійович.

Жіночі імена по батькові утворюють за допомогою суфіксів -івн(а), який додається до основи слова, -і,-ївна (а), якщо ім’я закінчує-ться на -й: Павлівна, Іллівна, Юріївна.

В и й н я т о к :

Григорій – Григорович, Григорівна;

Ілля – Ілліч, Іллівна;

Кузьма – Кузьмич, Кузьмівна;

Микита – Микитович, Микитівна;

Микола – Миколайович, Миколаївна;

Сава – Савич (Савович), Савівна;

Хома – Хомич, Хомівна;

Яков – Якович, Яківна.

Слід звернути увагу на правопис деяких форм імен по батькові:

- при утворенні імен по батькові в основах імен відбувається чергування і з о: Федір – Федорович, Яків – Якович, Нестір – Несторо-вич; Павло – Павлівна;

- у родовому відмінку жіночі імена по батькові мають закінчення -и, у давальному – -і: Ніни Павлівни, Вірі Іванівні.

Наводимо приклад відмінювання жіночих та чоловічих імен по батькові:

Н. Любов Іванівна Олег Миколайович

Р. Любові Іванівни Олега Миколайовича

Д. Любові Іванівні Олегу (-ові) Миколайовичу

З. Любов Іванівну Олега Миколайовича

О. Любов´ю Іванівною Олегом Миколайовичем

М. при Любові Іванівні Олегу (-ові) Миколайовичу

Кл.ф. Любове Іванівно Олегу (Олеже) Миколайовичу

У діловому мовленні часто складнощі виникають при утворенні кличної форми. Як звернутись до особи, коли треба використати весь тричлен людського найменування або тільки ім´я по батькові ? Як утворити кличну форму ?

Кличну форму імені утворюють від його певної форми, заміняючи закінчення :

-а на -о: Марина – Марино, Микола – Миколо;

-я на -є: Лідія – Лідіє, Софія – Софіє, але Ілля – Ілле,

Мотря – Мотре;

-й, м´який приголосний на -ю: Юрій – Юрію, Василь – Василю, але Нінель – Нінеле;

-о та закінчення на твердий приголосний – на -е: Михайло – Михайле, Ігор – Ігоре, Любов – Любове.

Якщо у формі звертання треба поставити прізвище та ім´я по батькові, то прізвище ставлять у називному відмінку, а ім´я та по батькові – в кличній формі: Коваль Маріє Петрівно, Шевченко Миколо Івановичу. Коли ж ми не знаємо імені та по батькові особи, до якої треба звернутися, можемо використати одне із загальних слів-звертань (пан, пані, добродію, добродійко і т. ін), поставивши це слово в кличній формі, а прізвище – в називному відмінку: пані Скорик, пане Скляр, добродійко Шевченко, добродію Петров і т. ін.

Отже, використовуючи прізвища та імена по батькові в діловому мовленні (особливо в ділових документах) слід дуже ретельно дотри-муватися загальноприйнятих норм і правил їх вживання й правопису. Нехтування ними може призвести не тільки до зниження якості документа, а й навіть до порушення партнерських зв´язків.