Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Posob_D.doc Укр..doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
03.03.2016
Размер:
715.78 Кб
Скачать

5. Науково-термінологічна, виробничо-професійна лексика, її роль і місце у ділових текстах

Серед іншомовних слів дуже багато термінів, які входять до складу так званої “спеціальної” лексики галузей науки й техніки і грають все більш важливу роль у розвитку мови.

Терміни є складовою частиною загального лексичного фонду усіх мов. Науково-технічна революція, охоплюючи усі сфери громадського життя, сприяє небувалому раніше збільшенню кількості технічних термінів і підвищенню ролі термінологічної лексики у лексичних системах мов. За даними дослідників, за останні 15-20 років у світі з´явилося і одержало найменування більше 4 млн. об’єктів, до того ж щорічно їх кількість зростає на 200 тисяч.

Терміном називається одиниця історично сформованої терміно-логічної системи, що виражає поняття та його місце серед інших понять, позначається словом або словосполученням, служить для спіл-кування людей, пов’язаних між собою єдністю спеціалізації, належить до словникового складу мови і подпорядковується всім її законам. Терміни, – це слова або словосполучення, які вживаються в досить специфічній (науковій, публіцистичній, діловій та ін.) сфері мовлення і створюються для точного вираження спеціальних понять і предметів”. У зв’язку з цим термін повинен бути: однозначним у межах цієї системи термінів; не мати синонімів й омонімів, позбавленим суб’єк-тивно-оціночних відтінків; термін завжди стилістично нейтральний до тексту, в якому вживається. У кожній галузі є свої терміни: синус, косинус, діаметр (математика), відмінок, числівник, прикметник – (мовознавство) тощо. У діловому стилі також є своя термінологія: діловодство, справочинство, бланк. До науково-термінологічної лек-

сики належать й загальновживані слова і словосполучення, які на-бувають у певній галузі науки термінологічного значення (наприклад, бабка шпиндельна, рисова бабка, стрижа ізоляційна, ярмо магніту, мостовий тик тощо).

Найпоширенішим способом творення термінів є афіксації. Най-більш продуктивними вважаються суфікси: -ння, -ість, -изм (-ізм), префікси суб-, інтер-, полі-, анти-, супер- та інші (додавання, відні-мання, рівняння, множення, варіантність, крихкість, конусність, гаст-рит, інтеркосмос, супермодернізація тощо).

До термінів ставляться такі вимоги:

1) Термін повинен вживатися лише в одній, зафіксованій у слов-нику, формі (діловодство, а не діловедення).

2) Термін повинен вживатися з одним значенням. Наприклад: циркуляр – це розпорядження, яке повинно виконуватися всіма під-відомчими даній організації установами й підприємствами, а це означає, що циркуляр – це лише директивний лист.

3) При використанні термінів слід суворо дотримуватися правил утворення від нього похідних форм, наприклад: акт; род. відм. – акта, множина – акти; словосполучення: акт приймання – здавання, акт ревізії, акт звірки розрахунків, комерційний акт, оперативний акт та ін. Від цього терміна можна утворити дієслово (актувати), пасивну форму (актуватися), дієприкметник (актований), віддієслівний імен-ник (актування).

При укладанні документа службова особа повинна звіритися зі словником, якщо певний термін викликає у неї сумніви. Оскільки у ділові документи потрапляє цілий ряд термінів інших гулузей (нау-кових, технічних). Тому не слід вживати вузькотехнічну або іншу спеціальну термінологію. Адже не всі знайомі з цими термінами.

У термінології багатьох галузей наук з´явилося чимало термінів-дублетів, термінів-неологізмів, термінів, які вживає лише певна наукова школа та ін. При необхідності в діловому документі слід вибрати той, який для цієї термінології вже кодифікований (закріплений у словнику).

Таким чином, терміни – це така група слів нашої мови, яка потребує до себе спеціальної уваги, звірення зі словниками, поповнення в пам´яті значення потрібних для роботи найменувань.

До спеціальної лексики також відносять професіоналізми або виробничо-професійну лексику. У багатьох посібниках з української мови професіоналізми визначають як “Слова та словосполучення, властиві мовленню певної професійної групи людей. Як професіо-

налізми розглядають назви знарядь праці, трудових процесів, специ-фічні професійні вислови (шапка – у газеті, вікно – у мовленні викла-дачів, човник – деталь швейної машини). Отже, професіоналізми – це слова або вислови, властиві певній вузькій професійній групі людей, поставлених в особливі умови життя та праці. Серед професіоналізмів переважають слова загальнонародної мови, вжиті у специфічному значенні або в не узвичаєній для них формі. Так, поза літературною нормою перебуває вживання абстрактних іменників у множині, (начальникам відділів треба уточнити свої обсяги; … ми маємо типові застосування). Ці іменники в загальнолітературній мові форми множини не мають. Важко сприймаються професіоналізми, утворені переосмисленням загальновідомих слів. Слово “удар”, наприклад, у текстильній промисловості вживається на позначення одиниці швидкості станка. Тому речення “повідомте ударність нового агре-гату” для непосвяченої людини буде незрозумілим.

Як творяться професіоналізми ? По-перше, скороченням слово-сполучень, уживаних у літературній мові: прогресивка (прогресивна оплата праці), телевізійник, атомник; по-друге, перенесенням наго-лосу: атомний, компас, рапорт; по-третє шляхом зміни деяких граматичних законів літературної мови – масла, олії, жири (в інших випадках назви речовин мають лише форму однини). Професіоналізми можуть створюваться на основі префіксації та суфіксації: доуком-плектувати, дообладнати (префікс до-), недопромисел, недовклав (недо-) тощо.

Найчастіше професіоналізми застосовуються в усному мовленні людей певної професії. В писемному мовленні – тільки у виданнях, які призначені для фахівців окремих галузей науки та виробництва. Використання їх в офіційно-діловому мовленні не бажано, бо документ може перетворитися з офіційного в неофіційний або ускладнити ділові стосунки, викликати непорозуміння в службовому листуванні.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]