Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Posob_D.doc Укр..doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
03.03.2016
Размер:
715.78 Кб
Скачать

Розділ іх

СКОРОЧУВАННЯ СЛІВ І СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ

У ДІЛОВОМУ МОВЛЕННІ

План

  1. Утворення складноскорочених слів (абревіатур)

  1. Правопис складноскорочених слів

  2. Типи графічних скорочень

  3. Правила творення й оформлення графічних скорочень

1. Утворення складноскорочених слів (абревіатур)

Однією з найголовніших вимог до тексту документа є стислість викладу матеріалу. Створюючи документ, укладач прагне використати всі можливі способи стандартизації й лаконізації тексту і серед них – вживання загальноприйнятої системи стандартних скорочень, коли в одному слові “спресовуються” багатослівні поняття й назви. Адже набагато зручніше користуватися, наприклад, складноскороченим словом Промінвестбанк ніж повним його розшифруванням Промисло-вий інвестиційний банк.

Існує два види скорочень: лексичні (складноскорочені слова і абревіатури (від італ. аbbrevio – скорочую) і графічні (для здорового сприйняття).

Складноскорочені слова – це іменники, які складаються з усічених частин кількох слів (райвиконком – районний виконавчий комітет, головбух – головний бухгалтер).

Є кілька типів утворення складноскорочених слів, які широко використовують у діловому мовленні:

1) Сполучення перших частин слів: Донбас (Донецький басейн), соцзабез (соціальне забезпечення);

2) Сполучення перших частин слів і початкових літер: міськ-вно (міський відідл народної освіти), ДонНТУ (Донецький національний технічний університет);

3) Сполучення першої (початкової) частини слова або слів з цілим словом: держбанк (державний банк), облдержадміністрація (обласна державна адміністрація);

4) Сполучення першої частини слова з формою непрямого відмінка іменника: завкафедри (завідувач кафедри), комроти (коман-дир роти);

5) Сполучення початкової частини слова з початком і кінцем другого або тільки з кінцем другого: есмінець (ескадрений міно-носець), військкомат (військовий комісаріат).

Абревіатури – це іменники, які складаються з початкових літер кількох слів. За своєю структурою їх розподіляють на такі типи:

1) Літерні абревіатури, що складаються з назв початкових літер слів, які входять до складу вихідного словосполучення: АТ (акціонерне товариство), АТС (автоматизована телефонна станція);

2) Звукові абревіатури, які складаються із початкових звуків слів вихідного словосполучення й читаються як звичайне слово: ЦУМ (центральний універсальний магазин), ДЕК (державна екзаменаційна комісія);

3) Літерно-звукові і звуко-літерні абревіатури, які складаються як із назв початкових літер, так і з початкових звуків слів, що входять до складу вихідного словосполучення: УПА (Українська повстанська армія), АЕС (атомна електростанція).

2. Правопис складноскорочених слів

У діловому мовленні (і в усному, і в писемному) лексичні скоро-чення функціонують як самостійні слова. Щоб не припуститися помилок при вживанні їх у ділових паперах, слід дотримуватися правил правопису складноскорочених слів:

1) З великої літери пишуть складноскорочені слова, які вжива-ють на позначення установ як власні назви: Укргаз, Держкіно, Укр-промбуд.

2) З малої літери пишуть складноскорочені слова, які стали родовими назвами: облвно, міськрада.

3) Назви, утворені з початкових букв імен власних і загальних, пишуть великими літерами, без крапок. Вони не відмінюються: ООН, ТЕЦ.

4) Абревіатури, які утворено від загальних назв і вимовляють, як звичайні слова, пишуть малими літерами і відмінюють: вуз – у вузі, загс – у загсі.

Говорячи про скорочення для здорового сприйняття, треба зазна-чити, що це графічне (лише на письмі) скорочення окремих слів, які усно вимовляють повністю: проф. (професор) і т. ін. (і таке інше).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]