Козаченко Укр мова
.pdf
Тема 1. Орфографічні норми сучасної української літературної мови
Можливі способи передачі активних дієприкметників в україмській мові:
• дієсловами (конструкціями типу "той, що летить", "який летить", але не летющий);
• віддієслівними прикметниками (наприклад, отстающий —>
підсталий, але не відстаючий); |
|
|
|
• дієприслівниками |
(Человек, |
употребляющий |
грязную |
нищу, может заболеть —» Людина, вживаючи брудну їжу, може захворіти, але не вживаюча);
• іменником іншого кореня (выступающий [на митинге] —» промовець, але не виступаючий);
•інколи можна замінити відповідним пасивним дієприкметником.
Прямі відповідники пасивних дієприкметників російської мови із суфіксами -ем- в українській мові відсутні. їх можна передавати такими способами:
•за допомогою описової форми (называемый —» що (який) називається);
•пасивними дієприкметниками недоконаного виду, якщо вони утворюються із суфіксом -ува-, -юва- (получаемый —> одер-
жуваний, сравниваемый —> порівнюваний);
• дієприкметниками із суфіксом -ан- (называемый —> називаний; обнаруживаемый —> відкриваний, викриваний).
Приклади заміни дієприкметникових форм українськими відповідниками
(За матеріалами: Караванський С. Пошук українського слова, або боротьба за національне "я" — К. : Видавничий центр "Академія", 2001)
Кальковані форми |
Українські форми |
адресуючий |
що адресує, адресант, адресувальний |
акумулюючий |
що акумулює, здатний акумулювати, акумулятор, |
|
акумуляційний |
активуючий |
що активує, здатний активувати, для активації |
аналізуючий |
що аналізує, здатний аналізувати, аналітик, |
|
аналітичний |
анестезуючий |
що анестезує |
багатообіцяючий |
повен надії, перспективний, багатонадійний |
блокуючий |
що блокує, здатний блокувати, блокувальний |
201
4
Розділ IV. Нормативність і правильність фахового мовлення
Кальковані форми |
Українські форми |
блукаюча нирка |
блудна (рухлива) нирка |
видужуючий |
що видужує, майже здоровий, відхворілий, видужалий |
вібруючий |
що вібрує, вібратор, вібраторний |
всеобіймаючий |
всеосяжний, всебічний, всеохопний |
знеболюючий |
що знеболює, здатний знеболити, знеболювальний, |
|
анальгетик |
знешкоджуючий |
що знешкоджує, знешкоджувальний, для |
|
знешкодження |
існуючий |
що існує, наявний |
обіцяючий |
що обіцяє, готовий обіцяти, обіцяльник |
оточуюче |
довкілля |
середовище |
|
перевіряючий |
що перевіряє, зайнятий перевіркою, контролер, |
|
перевіряльник |
(За матеріалами: Практикум зі стилістики української мови: науковий та офіційно-діловий стилі: навч. посіб. для вищ. навч. закл. / Є.І. Світлична, А.А. Берестова, Ю.О. Цвяшко, Н.В. Піддубна, Л.Г. Жук. — X. : В-во НФаУ ; Золоті сторінки, 2002).
Російська |
Українська |
напухший палец |
напухлий палець |
устаревшая техника |
застаріла техніка |
управляючий прибор |
керівний пристрій |
действующее лицо |
дійова особа |
существующее законы |
чинні закони |
проникаючий |
проникний |
замыкающий |
замикальний |
прижигающий |
припікальний |
вспотевший |
спітнілий |
дезодорирующий |
дезодораційний |
вьющийся |
кручений |
незаживающая рана |
незагойна рана |
подходящая кандидатура |
відповідна кандидатура |
анестезирующий |
анестезувальний |
исполняющий обязанности |
виконавець обов'язків |
служащий |
службовець |
лечащий врач |
лікар-куратор |
поступающий в коледж |
вступник до коледжу |
начинающий |
початківець |
202
|
Тема ?. УІс рфопс гічні норми сучасної української літературної мови |
7. |
КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ |
• і |
|
1. Що вивчає |
морфологія? |
2. Які іменники II відміни чоловічого роду однини у родово- |
|
му відмінку мають закінчення -у(-ю), -а (-я)? |
|
3. Чи можуть невідмінювані іменники належати до двох родів? Наведіть приклади.
4. Назвіть правила визначення роду складних іменників.
5. Як визначається рід невідмінюваних абревіатур?
6. Як творяться та відмінюються форми імен та по батькові? 7. Назвіть правила творення кличного відмінка прізвищ та
імен по батькові.
8. Назвіть особливості відмінювання прізвищ.
9. Як утворюються ступені порівняння прикметників?
10. Назвіть правила творення присвійних прикметників.
11. Назвіть розряди кількісних числівників.
12. Назвіть числівники за будовою.
13. Назвіть правила відмінювання числівників.
14. Назвіть правила запису цифрової інформації.
15. Особливості вживання прийменника по в мовленні.
16. Особливості використання дієприкметників.
ЗАВДАННЯ
75.Подані іменники поставте у родовому відмінку однини:
I. Шлунок, мозок, ринок, острів, барвінок, плач, гіпс, спирт, стабілізатор, лист, конденсатор, гараж, оцет, овес, клен, нехворощ, полин, краєвид, пісок, Сибір, Крим, Париж, Севастополь, дощ, іній, грім, сміх, яр, мармур, Сахалін, чай, вишняк, березняк, кисень, ліс, вокзал, погріб, Донбас, коридор, Дніпр, Тетерів, Буг, Урал, Іртиш, куб, катод, метод, палац, Алтай, Остер, сектор, всесвіт, ніж, мікроскоп, плащ, відчай, відмінок, папір.
II. Керівник, директор, токар, спокій, острів, сад, відчай, шлях, ранок, телефон, гай, лист, яр, центр, вітер, вечір, фініш, сміх, плач, сум, вівторок, акт, політ, наказ, синус, розшук, ваучер, адвокат, документ, простір, хлів, хрящ, чиряк, стабілізатор,
203
Розділ IV. Нормативність і правильність фахового мовлення
мозок, глід, шлунок, бамбук, Дністр, альдегід, підмет, рентген, край, мороз, Дід Мороз, флегматик, Арарат, Дон, люд, загал, кар низ, диск, спориш, натрій хлорид, магній оксид, стілець, Корчак.
76. Поясніть:
—чому в родовому відмінку пишемо саду, але садочка?
—чому в родовому відмінку пишемо Тетерева, але Бугу, хоча обидва слова є назвами річок?
—різницю в написанні закінчень слів у поданих реченнях:
усі дороги ведуть до Рима; скульптурний портрет відображає
культуру |
Стародавнього |
Риму; |
|
|
—різницю в написанні |
закінчень слів у поданих реченнях: в |
|||
інструкції |
не |
зазначено |
терміну придатності; |
спосіб творен- |
ня терміна |
— основоскладання; |
|
||
—чому в родовому відмінку пишемо черепа, |
але мозку? |
|||
77.Утворіть словосполучення з поданими словами за схемою: прикметник + іменник, наприклад, розлита жовч, білий тюль.
Продаж, біль, шампунь, жаль, в'яз (дерево), розкіш, вуаль, ваніль, папороть, нежить, шосе, путь, собака, журі, каланхое, жабо, какао, інтерв'ю, лебідь, кір, мігрень, рагу, висип.
78.Перекладіть словосполучення українською мовою, порівняйте рід іменників у російській та українській мовах:
Древняя летопись, горькая полынь, широкая степь, черный кофе, давняя боль, выставка-продажа, разлитая желчь, подозрительная сыпь, вкусное рагу, модное пальто, нечеткая надпись, далекий путь, затяжная корь, справедливое жюри, научная степень, стопроцентное алиби, прозрачная перекись, суровая Сибирь, деревовидное алое, перистое каланхое, фенхель обыкновенный, комнатная пыль.
79.Відредагуйте речення.
1.Пацієнт скаржився на головний біль і сильну нежить.
2.Гарну мебель завезли до нової поліклініки.
3.На адрес коледжу прийшло багато вітальних листів.
4.В останній путь Шевченка проводжала вся Україна.
5.Вона відчувала страшенну біль.
6.її вкусила велика собака.
7.Колись майже кожна дитина хворіла кор'ю.
8.Велика насип знаходиться на тому місці, де споруджують міст.
204
Тема ?. УІс рфопс гічні норми сучасної української літературної мови
9.СЕС м. Житомир повідомив про небезпеку купання у відкритих водоймах.
10.ТМО № 1 м. Київ виділив приміщення для нової аптеки.
11.Лікар призначив зробити УЗІ.
80.Визначте словосполучення, в яких форма давального відмінка іменника однини II відміни правильна: Сергію Максимоничу, директору Соломіну, декану Пономаренку, ректорові Комаренку, Олексієві Петренку, бухгалтеру Олександру, братові Миколові, пану Руслану Олександровичу, доценту Гнатенку. ІИдповідь обґрунтуйте.
81. Запишіть слова та імена й по батькові у кличному відмінку: Андрій Васильович, Ілля Євгенович, Тетяна Степанівна, Марія Іванівна, колега Процюк, декан Бобрук, ректор Іванишин, викладач Рублюк, друг Петро, директор, міністр, президент, лі-
ісар, посол, прем'єр-міністр.
82. Поставте прізвища, імена й по батькові у таких відмінках: у Р.в. — Лобода Гнат Степанович, Лобода Ганна Іллівна; у Д.в. — Леньо Василь Микитович, Леньо Наталія Василівна;
в О.в. — Петришин Ігор Якович, Петришина Катерина Вікторівна.
83. Відредагуйте подані речення:
1.Ліс найбільш зеленіший влітку.
2.Мій товариш самий розумний в комп'ютерах.
3.Наш кіт більш домашніший, ніж собака.
4.Крісло було більш зручніше за рахунок м'якої подушечки.
5.Ми в групі самі дружні.
6.У нашому магазині самий дешевий хліб.
7.Для виконання цієї роботи потрібен більш зручніший час.
8.Сьогодні день більш зимовіший, ніж вчора.
9.Мій дідусь найбільш розумніший у родині.
10.Ми йдемо на концерт із самою близькою подругою.
84.Доберіть до поданих словосполучень синонімічні за схемою "прикметник + іменник":
Слово батька, щоденник Галі, халат фармацевта, пісні солов'я, пиріжки бабусі, настанови дідуся, хвіст папуги, книга Жені, костюм чоловіка, квиток студента, зошит учня, конспект викладача, діагноз лікаря, поради Тетяни, сестра Іллі.
205
Розділ IV. Нормативність і правильність фахового мовлення
85. Утворіть від поданих іменників присвійні прикметники.
Ольга, подруга, сусідка, Наталка, Маринка, донька, ненька, Параска, тітка, Явдоха, Стеха, свекруха, сваха, невістка, Варка, Ониська, козак, чумак, Шульга, Явтух.
86. Запишіть числівники в орудному відмінку:
7, семеро, 100, 543, 128-й, 128, 1562, декілька, три шостих.
87. Назвіть числівники за значенням і будовою:
45, 17-й, 598, одна друга, багато, дванадцятеро, 3456, семеро, 2, 1000, мільярд, сотня, 5, 167-й, 90, 40, кілька.
88. Запишіть цифри у словосполученнях словами:
Немає 5 студентів; немає 5 столів; потяг із 2549 пасажирами; працюємо із 40 колегами; нас в компанії було 12; це було в 70-х роках; 3-поверхові будинки; 2-атомні елементи; висока 3-ярусна стріха, у будівництві брали участь 90 орендних підприємств; стипендію видали 36 студентам; не вистачає 90 копійок; 200-пудовий дзвін; товаришуємо із 7 учнями; шукаю 100 сторінку; працюємо з 800 до 1700; ми з 8 друзями; ящик з 1544 упаковками; вживати по 1/2 склянки; чекаю вас із 4 варіантами; будинок з 57 мешканцями; годинник показував 7 год ЗО хв.; він у списку 36-й; зарплату видали 69 робітникам; не більше ніж 50 крапель; змішати з 24 г вазеліну; не вистачає 5—6 л води; 2-, 3-поверхові будинки; у команді з 11 гравцями; 250-річний ювілей; потяг складався з 24 вагонів; 2 курчат; на добу вживати не менше ніж 1,5 л рідини; 90-градусний спирт; 8-годинний робочий день; на 156 сторінці; враховувати думку 36 колег; передбачувати позицію 66 абітурієнтів.
89. Відредагуйте подані словосполучення:
Заняття закінчились в 13 дня; пів сьомої; зараз одинадцять годин; зателефонуйте після десяти; без десяти (хвилин) три (години); початок КВК в 4 години; книжки кількістю 7 екземплярів; 5%-ий розчин; скільки годин?; грошова субсидія на суму 85 гривен; 5-літровий балон; у шести десятих роках; сімдесяти восьми жінок; у хвіртку пара за парою ввійшли дванадцять хлопців; з 8 березням; перше люте; 40-а кілограмовий; працюємо з 9 годин; перерва тривала близько сорок хвилин.
90. Перекладіть подані словосполучення українською мовою:
І. В конце |
недели, в порядке исключения, в состав вошли, |
в рассрочку, |
поставить в пример, в п'яти шагах, в корыстных |
2 0 6 |
|
Тема ?. УІс рфопс гічні норми сучасної української літературної мови
цолях, в двух словах, в течении месяца, в последнее время, в порядке вещей, по четвергам, документы по аптеке, по лености, но успехам и честь, по договоренности, по происхождению, об- 1»л гиться по вопросу, концерт по заявкам, по многим причинам, действовать по обстоятельствам, у микрофона, по крайней мере.
II. По ошибке, по выходным дням, по целым дням, мероприятия по улучшению быта, по чайной ложке, агент по снабжению, инструктор по технике безопасности, отличный по качеству, по истечении строка, по инициативе, по прибытии поезда, необычный по вкусу, по единой форме, по случаю, называть по фамилии, оитуск по болезни, по 5 литров, мастерская по ремонту одежды.
91. Перекладіть речення українською мовою.
1. Он уволился с работы по собственному желанию. 2. Она мыла одета по последней моде. 3. По праздникам мы всей семьей пыезжали за город. 4. Шофер останавливает автобус по требованию. !). По моей вине собрание не состоялось. 6. Сегодня нам прочитают лекцию по анатомии. 7. Я по ошибке взял чужую шляпу. 8. Магазин открывается в 5 часов. 9. Ветераны войны обслуживаются вне очереди. 10. По приказу ректора следующая суббота будет рабочим днем.
92. Перекладіть слова та словосполучення українською мовою: I. Соответствующий фермент, азотосодержащие соединения, активно действующее вещество, действующая система, отхаркивающий препарат, сопутствующие примеси, устаревшее средство, желчевыводящие пути, болеутоляющая активность, бло-
кирующий раствор, проникающее вещество.
II. Заявление потерпевшего, обслуживающий персонал, подписавшийся под документом, действующие законы, опыт был изучен, заведующая отделением, исполняющий обязанности, возникающие споры, исходящий документ, согласующая организация.
III. Праволежащая аорта, обезображивающий, болеутоляющий, приходящий больной, бронхосужающий, быстроразвивающийся, водопропускающий, воздухосодержащий, возрастающий, проникающее излучение.
2 0 7
Розділ IV. Нормативність і правильність фахового мовлення
Тема 3. Синтаксичні норми сучасної української літературної мови
Синтаксис (від гр. зупіахіз — побудова, порядок) — частинн мовознавства, що вивчає форми речень і словосполучень.
Пунктуація (від лат. рипкіиаііо — рипкіит, що означає крапка) — це розділ мовознавства про використання та вживання на письмі розділових знаків. Розділові знаки сучасної української мови становлять цілу систему. Призначення розділових знаків — полегшити читачеві сприйняття смислу написаного.
Знаки пунктуаційної системи називають пунктограмами. Усі розділові знаки поділяються на дві групи: віддільні та
відокремлювальні.
Віддільні знаки (крапка, знак питання, знак оклику, кома, крапка з комою, двокрапка, тире, три крапки) розмежовують речення, частини складного речення й однорідні члени.
Відокремлювальні розділові знаки (кома, тире, дужки, лапки) завжди парні і розглядаються як один знак. Вони служать для виділення з обох боків відокремлених означень, прикладок, обставин, додатків, уточнювальних членів речення, вставних слів, словосполучень і речень, звертань, порівняльних зворотів, прямої мови.
Словосполучення. Способи зв'язку слів у словосполученні
Словосполучення — це смислове і граматичне поєднання двох повнозначних слів (червоний ліхтарик, стояти вгорі, дивитися на екран).
За різним ознаками словосполучення поділяються на:
1)лексичні й синтаксичні;
2)іменні, прикметникові, числівникові, займенникові, дієслівні та прислівникові;
3)сурядні й підрядні;
4)прості й складні.
Лексичні словосполучення існують у мові в готовому вигляді і завжди називають одне і те саме поняття (бабине літо, за тридев'ять земель). Лексичні словосполучення називають ще синтаксично нерозкладними словосполученнями. У реченні лексичні словосполучення виконують роль одного члена речення.
Синтаксичні (вільні) словосполучення виникають у процесі мовлення при збереженні лексичного значення слів, від яких вони утворюються (мамина казка, говорити пошепки).
2 0 8
Тема ?. УІс рфопс г і ч н і норми сучасної української літературної мови
До складу словосполучення завжди входять головне і залежно слово. Головним є слово, від якого ставиться питання. Залежним — слово, яке відповідає на це питання. Наприклад,
поле (яке?) зелене; виїхати (куди?) на дорогу.
Залежно від того, якою частиною мови є головне слово, слоносполучення поділяються на іменні, прикметникові, числівникові, займенникові, дієслівні та прислівникові.
Сурядне словосполучення — це смислове і граматичне поєднання двох повнозначних слів як граматично рівноправних.
Підрядне словосполучення — це смислове і граматичне поєднання двох повнозначних слів як граматично нерівноправних: одне з них — головне, інше — залежне (старий будинок, маленька красуня). Виділяють три типи підрядного зв'язку — узгодження, керування, прилягання.
При узгодженні залежне слово граматично уподібнюється до головного (небесна блакить, добрі побажання). Як правило, зв'язком узгодження поєднується іменник (головне слово) з прикметником, дієприкметником, порядковим числівником, займенником прикметного типу. При узгодженні зміна головного слова викликає зміну залежного (моя хата — мої думи — моє вікно).
Керування — це вид підрядного зв'язку, при якому головне слово вимагає від залежного конкретної граматичної форми, яка зберігається при зміні головного слова: говорю слова (говорю потребує знахідного відмінка,) — говорити слова — говориш слова — буду говорити слова). При керуванні залежним словом буває іменник, рідше — займенник або інша змінна частина мови у ролі іменника.
При приляганні залежним є незмінне слово (прислівник, дієприслівник, неозначена форма дієслова), яке поєднується з головним тільки за змістом (бажання піти, говорив пошепки, працює стоячи). У ролі залежного слова можуть бути лише незмінні частини мови: прислівник, дієприслівник і неозначена форма дієслова (інфінітив).
Просте словосполучення утворюється поєднанням двох повнозначних слів.
Складне словосполучення утворюється поєднанням трьох і більше повнозначних слів.
209
Розділ IV. Нормативність і правильність фахового мовлення
Речення. Різновиди речень
Речення — це синтаксична одиниця, що виражає певну думку, має інтонаційну завершеність і служить для спілкування
(він довго збирався це зробити, але не встиг). Речення — основна одиниця синтаксису.
Основними ознаками речення є предикативність та інтонація завершеності.
Предикативність (від лат. ргаейісаііо — стверджене, сказане, висловлене) — це віднесеність змісту речення до об'єктивної дійсності.
Предикативність властива будь-якому реченню і виявляється в ознаках часу, особи, а також в оцінюванні сказаного розповідачем (бажаність чи небажаність, реальність чи нереальність, впевненість в істинності чи ні).
Інтонація завершеності оформлює речення як цілу синтаксичну одиницю.
За метою висловлювань розрізняють три типи речень: розповідні, спонукальні й питальні.
Розповідні речення містять у собі певну інформацію, повідомляють про якийсь факт чи подію (Вчора відбулося засідання Верховної Ради; Ми раді тебе бачити). Інтонація розповідних речень характеризується зниженням тону наприкінці речення.
Спонукальні речення закликають до дії, висловлюють наказ, побажання, вимогу чи дозвіл. Цей тип речення має свою, так звану спонукальну інтонацію, якій властиві високий тон і пришвидшений темп: Вставай, хто живий, в кого думка повстала!
(Леся Українка).
Серед питальних речень, які виражають думку-питання, виділяють такі речення: власне питальні речення, які потребують відповіді (Скажіть, котра година?) та риторичні, причому відповідь на риторичні питання не передбачена ( Що ж це у світі діється?). Інтонація питальних речень характеризується підвищенням тону на слові, з яким пов'язується питання.
Поширені і непоиіирені речення
Якщо речення має у своєму складі хоч один другорядний член речення, крім головних, то це речення поширене.
Речення, до складу яких входять лише головні члени речення, називаються непоширеними.
210