Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Козаченко Укр мова

.pdf
Скачиваний:
11803
Добавлен:
27.02.2016
Размер:
14.46 Mб
Скачать

Г.В. КОЗАЧЕНКО

УКРАЇНСЬКА МОВА

ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ

ЗАТВЕРДЖЕНО Міністерством охорони здоров'я України як підручник

для студентів вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І—III рівнів акредитації

Київ ВСВ «Медицина»

2013

у д к ні 1.1 (і і І;І;К. к.ч.:{Укі>.и7:{

К 5!)

Автор: Г.В. Козаченко, викладач української мови, викла- дач-методист вищої кваліфікаційної категорії Житомирського базового фармацевтичного коледжу ім. Г.С. Протасевича.

Навчальний посібник створено відповідно до освітньо-ква- ліфікаційної характеристики й освітньо-професійної програми Галузевого стандарту вищої освіти України з підготовки фахівців зі спеціальності "Фармація", а також відповідно до сучасних концепцій викладання української мови за професійним спрямуванням. Посібник зорієнтовано на формування у студентів мовнокомунікативних компетенцій.

Посібник містить теоретичний матеріал про українську мову як необхідний складник формування особистості фахівця, систему різних мовних елементів, норми сучасної літературної української мови, її лексичний склад, стилі, фахову термінологію, правила складання документів.

Поряд із теоретичним матеріалом у посібнику подані практичні завдання й вправи, спрямовані на формування і закріплення навичок грамотного мовлення, засвоєння складних ииаадків правопису, оволодіння мовними нормами та практичними аспектами офіційно-ділового стилю.

Особливу увагу приділено етиці мовного і професійного спілкування.

Для студентів вищих медичних (фармацевтичних) наачальних закладів І—III рівнів акредитації.

Рецензенти: Г.Л. Василенко — канд. філол. науіс, проф., завідувач кафедри українознавства Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова; М.І. Лісоїшй ісанд. пед. наук, доц. кафедри українознавства Вінниці.ісого національного медичного університету ім. М.І. Пирогова; (І.О. ІІу.ііі.'іор — канд. філол. наук, проф. Житомирського держанного уніаерситету імені І.Я. Франка; 3.1. Грабовецька — викладач української мови, викладач-методист вищої кваліфікаційної категорії 1 Гортківського державного медичного коледжу; А.В. ІСоломиці. аи-

кладач української мови та літератури, викладач методист вищої кваліфікаційної категорії Черкаського медичного коледжу; Т.О. Матвійчук — голова обласного методичного об'едш л викладачів філологічних дисциплін ВНЗ І—II ріаніа акредитації Житомирської області, викладач-методист ашцої ісааліфікаційної категорії Житомирського технологічного коледжу.

© Г.В. Козаченко, 201.4

I8ВN 978-617-505-274-7 © ВСВ "Медицина", оформлення, 201Н

ЗМІСТ

Передмова

6

Розділ І. Культура фахового мовлення

8

Тема 1. Державотворча роль мови

8

Основні етапи історії української мови

8

Правовий статус української мови

10

Мова і мовлення. Функції мови

12

Стилі сучасної української літературної мови

15

Контроль знань

24

Завдання

25

Тема 2. Літературна мова. Мовна норма. Культура мови

30

Поняття літературної мови

ЗО

Мовна норма, варіанти норм

ЗО

Мовна компетенція. Культура мовлення.

34

Ознаки культури мовлення

Мова і професія

37

Контроль знань

39

Завдання

40

Розділ II. Етика ділового спілкування

48

Тема 1. Поняття спілкування

48

Спілкування і комунікація. Функції спілкування

48

Види і форми спілкування

49

Невербальні засоби спілкування

52

Основні комунікативні бар'єри в спілкуванні

56

Тема 2. Загальні принципи і правила ділового

62

спілкування фахівця

Правила конструктивної критики

68

Культура телефонного діалогу

71

Контроль знань

74

Завдання

75

Тема 3. Основні види ділового спілкування:

77

публічний виступ, ділова бесіда, службова нарада, переговори

Етапи підготовки до публічного виступу

77

Ділова бесіда

81

Співбесіда з роботодавцем: умови досягнення успіху

84

Переговори

93

Контроль знань

98

Завдання

99

Розділ III. Лексичний аспект сучасної української літературної мови

100

у професійному спілкуванні

Тема 1. Терміни і професіоналізми

100

Найуживаніші медико-фармацевтичні терміноелементи

102

Контроль знань

106

Завдання

106

Тема 2. Лексикографія. Типи словників

112

Контроль знань

114

Завдання

114

Тема 3. Фразеологічні одиниці та їх використання у мовленні

115

Джерела виникнення фразеологізмів

116

Крилаті вислови в українській літературній мові

118

Контроль знань

122

Завдання

122

Тема 4. Точність мовлення. Складні випадки слововживання

124

Синонімічний вибір слова. Пароніми у фаховій мові

124

Складноскорочені слова й абревіатури

130

Спеціальні фармацевтичні скорочення

134

Технічні правила переносу

137

Контроль знань

138

Завдання

139

Розділ IV. Нормативність і правильність фахового мовлення

146

Тема 1. Орфографічні норми

146

сучасної української літературної мови

Чергування приголосних

147

Спрощення груп приголосних

148

Подвоєння приголосних

149

Подовження приголосних

150

Правопис апострофа

150

Правопис м'якого знака

151

Правопис слів іншомовного походження

152

Вживання великої літери

154

Правопис складних слів

163

Правопис прислівників

166

Правопис часток

170

Контроль знань

172

Завдання

173

Тема 2. Морфологічні норми

182

сучасної української літературної мови

Правопис відмінкових закінчень іменників

182

II відміни чоловічого роду в родовому відмінку

Рід невідмінюваних іменників

185

Особливості творення та відмінювання форм по батькові

189

Про кличний відмінок прізвищ, імен та імен по батькові

190

Особливості відмінювання прізвищ

191

Ступені порівняння прикметників

192

Творення присвійних прикметників

193

Числівник. Загальні відомості про числівник

193

Відмінювання числівників

194

Запис цифрової інформації у професійних текстах

196

Особливості вживання прийменника по у мовленні

197

Особливості використання дієприкметників

200

Контроль знань

 

 

 

203

Завдання

203

Тема 3. Синтаксичні норми сучасної

 

 

 

української літературної мови

 

 

208

Словосполучення. Способи зв'язку слів у словосполученні

208

Речення. Різновиди речень

210

Основні правила пунктуації

212

Контроль знань

221

Завдання

222

Розділ У. Складання документів

Тема 1. Загальні вимоги до складання документів Види документів та їх класифікація Реквізити документа Основні правила оформлення реквізитів Оформлення сторінки Рубрикація тексту Контроль знань Завдання

Тема 2. Документи щодо особового складу Заява Характеристика Автобіографія Резюме

Наказ щодо особового складу Контроль знань Завдання

Тема 3. Довідково-інформаційні документи Доповідна записка Пояснювальна записка Довідка Доручення Протокол Звіт Оголошення Запрошення

Контроль знань Завдання

Тема 4. Вимоги до офіційного листування. Етикет ділового листування

Лист-привітання Супровідні листи Лист-претензія Лист-запит Телеграма Контроль знань Завдання Як правильно?

Типові порушення мовних норм Завдання з редагування Орфографічний практикум

Варіанти завдань для контрольної роботи Рекомендовані теми для написання реферату Рекомендації щодо написання реферату

Додатки Додаток 1 Додаток 2 Додаток 3

Список літератури

Міра володіння рідною мовою є міра духовності людини та суспільства, отже, — міра загального поступу людини.

П. Кононенко

ПЕРЕДМОВА

Мовна культура є свідченням інтелектуального рівня кожної людини, надійним фундаментом освіченості та інтелігентності, а також важливим складником професійних відносин, а особливо фармацевтів, лікарів, для яких слово є одним із інструментів професійної діяльності.

Так, відповідно до Галузевого стандарту вищої освіти, зміст підготовки фармацевтів передбачає набуття майбутнім фахівцем ключових компетенцій, до переліку яких належить здатність до усної та писемної комунікації державною мовою. Отож, комунікативна компетенція розглядається як необхідна складова частина професійної компетентності, а вивчення дисципліни "Українська мова (за професійним спрямуванням)" сприяє її формуванню.

За такого підходу актуальним є використання на заняттях цього посібника, який допоможе студентам:

опанувати норми сучасної української мови;

підвищити загальномовний рівень майбутніх фахівців;

сформувати навички комунікативно виправданого користування засобами мови в різних ситуаціях під час формулювання висловів з дотриманням правил українського мовного етикету;

сформувати практичні навички з оформлення ділових документів, добору і використання в науковому та офіційно-діло- вому стилях доцільних мовних засобів;

6

— сформувати високий рівень комунікативної культури у сфері професійного спілкування в його усній та писемній формах, виробивши навички практичного володіння мовою в різних видах мовленнєвої діяльності в обсязі тематики, зумовленої професійними потребами.

Навчальний посібник відповідає чинній навчальній програмі з української мови (за професійним спрямуванням) для студентів вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів України І—II рівнів акредитації і містить такі розділи: культура фахового мовлення; етика ділового спілкування; лексичний аспект сучасної літературної мови у професійному спілкуванні; нормативність і правильність фахового мовлення; складання професійних документів.

Особливу увагу приділено етиці мовного і професійного спілкування; редагуванню, яке сприятиме вихованню у студентів чуття слова, вибору правильної граматичної та стилістичної форми; зосереджується увага на різних видах словникової роботи, що має на меті навчити студентів працювати з різними видами словників, збагатити словниковий запас термінологічною, фаховою лексикою. При опрацюванні термінологічної, фахової та інших груп лексики звертається увага на правопис, вимову, стилістичні функції аналізованих слів, що сприяє підвищенню загальномовної культури майбутніх спеціалістів.

Автор сподівається, що посібник допоможе студентам успішно опанувати мовні знання, набути мовні та комунікативні уміння, сприятиме співпраці на занятті викладача й студента як повноправних учасників навчально-виховного процесу.

РОЗДІЛ І

» КУЛЬТУРА ФАХОВОГО МОВЛЕННЯ

Тема 1. Державотворча роль мови

Основні етапи історії української мови

Сучасна українська літературна мова сформувалася на основі південно-східного наріччя, ввібравши в себе окремі діалектні риси інших наріч. Зачинателем нової української літературної мови був І.П. Котляревський — автор перших високохудожніх творів українською мовою ("Енеїда", "Наталка Полтавка", "Мос- каль-чарівник"). Він першим використав народно-розмовні багатства полтавських говорів і фольклору.

Основоположником сучасної української літературної мови по праву вважають Тараса Григоровича Шевченка. Саме він уперше своєю творчістю підніс її на високий рівень суспільно-мовної і словесно-художньої культури, заклав основи для розвитку в ній наукового, публіцистичного та інших стилів літературної мови. Традиції Т. Шевченка у розвитку української літературної мови провадили далі у своїй творчості І. Франко, Леся Українка, Панас Мирний, М. Коцюбинський та інші письменники.

Воснову української літературної мови деякі письменники й до

Т.Шевченка намагалися покласти живу народну мову, але це мало переважно діалектний характер: мова І. Котляревського спиралася на полтавську говірку; мова Г. Квітки-Основ'яненка — на харківську тощо.

Тарас Шевченко першим у своїй творчості піднісся до розуміння синтетичності та соборності літературної мови. Проте ще довго точилася дискусія щодо галицького впливу на українську літературну мову. Через певний час дискусія привела до відмови від крайнощів й утвердження середньої лінії. Українська

8

Тема 1. Державотворча роль мови

літературна мова постійно розвивається і збагачується. Цей процес супроводжується усталенням, шліфуванням обов'язкових для всіх літературних норм.

Українська мова у своєму розвитку пройшла кілька етапів.

1. Давньоукраїнська мова.

У I V — V ст. нашої ери унаслідок взаємодії різних слов'янських племен склався етнос, що в майбутньому сформував державу Київська Русь. Звідси багато науковців і починають відлік історії української мови як певно-означеної, яскраво-індивідуальної одиниці. Офіційна мова Київської Русі — давньоруська мова стала основою як для української, так і для інших майбутніх східнослов'янських мов: російської та білоруської.

Ознаки в писемних пам'ятках XI—XIII ст. свідчать, що на гой час граматика мови Київської Русі вже набула виразних діалектних рис. Тоді ж таки починає формуватися українська фонологія; із системи протоукраїнських говірок постає єдина мова.

2. Староукраїнська мова.

У часи панування Великого князівства Литовського на території нинішніх України та Білорусі була поширена писемна староукраїнська мова — спільний предок для білоруської та української.

З початком панування поляків писемна українська мова поступово занепадає через тиск на неї з боку польської. Жива українська мова відділяється від книжної староукраїнської.

3. Українська мова у XIX—XX ст.

Переломним періодом стало видання поеми Івана Котляревського "Енеїда", написаної живою українською мовою. З неї бере початок сучасна українська мова, що згодом розвивалася завдяки таким митцям слова, як Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко та інші.

Проте наприкінці X I X ст. політика російського царизму щодо української мови стає значно жорсткішою, і 1863 р. виходить Валуєвський циркуляр, що забороняв видавати книги українською мовою. У 1864 р. було заборонено використовувати українську мову навіть у початковій школі.

Проте вже на початку XX ст., у 1905 р., навіть Академія наук Російської імперії визнала українську мову повноцінною і самостійною мовою посеред інших слов'янських. Таким чином, вона позбулася статусу "діалекту" російської мови.

9