Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Козаченко Укр мова

.pdf
Скачиваний:
11819
Добавлен:
27.02.2016
Размер:
14.46 Mб
Скачать

 

Тема 1. Орфографічні

норми сучасної української літературної мови

 

 

 

 

Відміни

Тверда група

М'яка група

Мішана група

II — у ( - ю ) ,

слова із суфіксами

{Віталію,

деякі слова з

 

-ик, -ок, -к (батьку,

лікарю, краю,

основою на

 

синку)',

розмаю)

шиплячий

 

іншомовні слова з

 

приголосний,

 

основою на г, к, х

 

крім ж (погоничу;

 

(Людвігу, Фрідріху,

 

слухачу, товаришу)

 

Жаку, Джеку)

 

 

безсуфіксні іменники

іменники із

деякі іменники, зо-

 

(голубе, друже,

суфіксом -ець

крема власні назви

 

козаче, Петре,

(хлопче, молодче,

з основою на ж, ч,

 

Степане)

кравче, женче

ш, дж і загальні

 

 

(від жнець), але

назви з основою на

 

 

бійцю, знавцю)

р, ж (гусляре, сто-

 

 

 

роже, школяре)

 

Особливості відмінювання прізвищ

1. Прізвища, які закінчуються на приголосний, -ко, -ло, -й, -ь, ьо

Чоловічі — відмінюються

Жіночі — не відмінюються

Н. Шатило Микола

Н. Шатило Лілія

Р. Шатила Миколи

Р Шатило Лілії

Д. Шатилу(-ові) Миколі

Д. Шатило Лілії

3. Шатила Миколу

3. Шатило Лілію

О. Шатилом Миколою

О. Шатило Лілією

М. Шатилі Миколі

М. Шатило Лілії

Н. Гайдай Андрій

Н. Гайдай Марія

Р. Гайдая Андрія

Р. Гайдай Марії

Д. Гайдаю(-єві) Андрію(-єві)

Д. Гайдай Марії

3. Гайдая Андрія

3. Гайдай Марію

О. Гайдаєм Андрієм

О. Гайдай Марією

М. Гайдаю(-єві) Андрію(-єві)

М. Гайдай Марії

Н. Любань Ігор

Н. Любань Софія

Р. Любаня Ігоря

Р. Любань Софії

Д. Любаню(-еві) Ігорю(-еві)

Д. Любань Софії

3. Любаня Ігоря

3. Любань Софію

О. Любанем Ігорем

О. Любань Софією

М. Любаню(-еві) Ігорю(-еві)

М. Любань Софії

Розділ IV. Нормативність і правильність фахового мовлення

Чоловічі — відмінюються

Жіночі — не відмінюються

Н. Руньо Василь

Н. Руньо Ольга

Р. Руня Василя

Р. Руньо Ольги

Д. Руню(-еві) Василю(-еві)

Д. Руньо Ользі

3. Руня Василя

3. Руньо Ольгу

О. Рунем Василем

о. Руньо Ольгою

М. Руню(-еві) Василю(-еві)

М. Руньо Ользі

2. Прізвища на -а(-я) — спільного роду і відмінюються однаково (як іменники І відміни):

Н. Горкуша Степан

Н. Горкуша Валентина

Р. Горкуші Степана

Р. Горкуші Валентини

Д. Горкуші Степану(-ові)

Д. Горкуші Валентині

3. Горкушу Степана

3. Горкушу Валентину

О. Горкушою Степаном

О. Горкушою Валентиною

М. Горкуші Степану

М. Горкуші Валентині

3. Прізвища, що мають прикметникове закінчення, відмінюються за таким зразком:

Н. Гайовий Євгеній

Н. Гайова Уляна

Р. Гайового Євгенія

Р. Гайової Уляни

Д. Гайовому Євгенію

Д. Гайовій Уляні

3. Гайового Євгенія

3. Гайову Уляну

О. Гайовим Євгенієм

О. Гайовою Уляною

М. Гайовому Євгенію

М. Гайовій Уляні

Примітка. При відмінюванні деяких прізвищ можливе чергування в основах слів, наприклад: Іваськів — Іваськова, Білокінь — Білоконя, Кошіль — Кошеля.

Ступені порівняння прикметників

Ступені

Проста форма

Складена форма

Вищий

-ш, -іш

більш, менш

 

молодий —молодший; чорний

—більш молодий, менш

 

чорніший

чорний

Найвищий

най-

найбільш, найменш

 

наймолодший; найчорніший

найбільш молодий,

 

 

найменш чорний

192

Тема ?. УІс рфопс гічні норми сучасної української літературної мови

У трьох прикметниках пишеться буква щ: кращий, вищий, товщий (товстіший); у семи прикметниках пишуться бук-

ші жч: ближчий, важчий, вужчий, дорожчий, дужчий, нижчий, тяжчий.

Увагаї Неправильно: самий розумний — правильно: найроіцмніший.

Неправильно: більш розумніший — правильно: більш розумний.

Творення присвійних прикметників

Присвійні прикметники відповідають на питання чий? чия? чиє? і творяться від іменників І та II відміни:

Відміна

Суфікси

Приклади

 

І

-ин, -їн

Марія — Марин, Галя — Галин,

 

 

 

свекруха — свекрушин

 

II

-ів(-їв), -ов,

фармацевт — фармацевтів, батько —

 

-ев(-єв)

батьків, учень —учнів

 

Числівник. Загальні відомості про числівник

Числівником називається самостійна частина мови, яка називає кількість предметів або порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий?

За значенням числівники поділяються на кількісні і порядкові. Кількісними називаються числівники, що означають кіль-

кість предметів і відповідають на питання скільки?

До кількісних числівників належать:

1) власне кількісні (означають

кількість окремих предметів):

три, одинадцять,

п'ятсот п'ять,

мільйон;

 

2) дробові (означають кількість частин предмета): одна

п'ята,

дев'ять

десятих,

три

мільйонних;

 

3) збірні (означають

кількість,

сукупність предметів):

двоє,

четверо,

дванадцятеро;

 

 

 

4) неозначено-кількісні (означають точно не визначену кіль-

кість):

багато, кілька,

кількасот.

 

 

Кількісні числівники змінюються за відмінками.

 

Порядковими називаються числівники, що означають порядок предметів при лічбі і відповідають на питання котрий? Наприклад: п'ятий, третій. Порядкові числівники змінюються за родами, числами, відмінками, як прикметники.

193

Розділ IV. Нормативність і правильність фахового мовлення

За будовою числівники поділяються на:

прості — однослівні: десять, сто, тисяча, кілька;

складні — числівники, утворені з двох і більше чисел, об'єднаних в одне слово: кільканадцять, шістдесятий, восьми-

мільйонний, п'ятсот, стодвадцятип'ятитисячний;

— складені — числівники, що складаються з двох і більше окремо взятих слів: двадцять один, сто двадцять чотири, дві сьомих, тисяча тридцять сім.

Відмінювання числівників

1. Кількісні числівники поділяються на шість типів відмінювання, тобто відмінюються за шістьма різними зразками.

І тип — числівник один, який змінюється за родами, числами, відмінками, як займенник той:

Відмінки

 

Однина

 

Множина

чоловічий

середній рід

жіночий рід

 

 

рід

 

 

 

Н.

один

одно (одне)

одна

одні

Р.

одн

ого

однієї (одної)

одних

д-

одн

ому

одній

одним

3.

як Н.в. або

одно (одне)

одну

як Н.в або Р.в.

О.

Р.в.

іим

однією (одною)

одними

ОДЬ

М.

(на) одному

(однім)

(на) одній

(в) одних

II тип — числівники два, три, чотири, кілька, багато та всі збірні.

н.

два, дві

кілька

четверо

р.

двох

кількох

чотирьох

д.

двом

кільком

чотирьом

3.

як Н. в. або Р. в.

як Н. в. або Р. в.

чотирьох

О.

двома

кількома

чотирма

М.

(на) двох

(на) кількох

(на) чотирьох

У збірних числівниках у непрямих відмінках -еро відпадає.

III тип — числівники п'ять, двадцять, тридцять, п'ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят, кільканадцять, кількадесят.

У складних числівниках цього типу відмінюється лише друга частина:

194

Тема ?. УІс рфопс гічні норми сучасної української літературної мови

Н.

п'ять

п ятдесят

сім

Р.

п'яти (п'ятьох)

п'ятдесяти (п'ятдесятьох)

семи (сімох)

Д.

п'яти (п'ятьом)

п'ятдесяти (п'ятдесятьом)

семи (сімом)

3.

п'ять (п'ятьох)

п'ятдесят (п'ятдесятьох)

сім (сімох)

О.

п'ятьма (п'ятьома)

п'ятдесятьма (п'ятдесятьома)

сьома (сімома)

М.

(на) п'яти (п'ятьох)

(на) п'ятдесяти (п'ятдесятьох)

(на) семи (сімох)

В основах числівників шість, сім, вісім при відмінюванні відбувається чергування голосних (шість — шести, сім — семи, иісім — восьми).

IV тип — числівники сорок, дев'яносто, сто. Ці числівники у

іісіх відмінках, крім називного і знахідного,

мають закінчення

-а: сорока

студентам,

з дев'яноста

робіт,

із

ста випробувань.

V тип

становлять

назви сотень:

двісті,

дев'ятсот, кількасот.

У цих числівниках змінюються обидві частини: перша — як власне кількісний числівник другого або третього типу, а друга — як іменник місто у множині:

Н.

триста

п ятсот

Р.

трьохсот

п'ятисот

Д.

трьомстам

п'ятистам

3.

триста (трьохсот)

п'ятсот (п'ятисот)

О. трьомастами

п'ятьмастами

М. (на) трьохстах

(на) п'ятистах

VI тип — числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярд, що відмінюються як іменники відповідної відміни і групи, до яких ці числівники подібні мільйон, мільйона, мільйону, мільйон, мільйоном, (на) мільйоні.

2. Порядкові числівники відмінюються за числами, родами. Відмінюються порядкові числівники як прикметники твердої групи (крім числівника третій, який приймає закінчення прикметника м'якої групи):

Н.

п'ятнадцятий

третій

Р.

п'ятнадцятого

третього

Д.

п'ятнадцятому

третьому

3.

п'ятнадцятого

третього

О. п'ятнадцятим

третім

М. (на) п'ятнадцятому

(на) третьому

3. У дробових числівниках перша частина відмінюється як кількісний числівник відповідного типу, друга — як порядковий:

195

Розділ IV. Нормативність і правильність фахового мовлення

Н.

одна п'ята

п'ять сьомих

Р.

однієї п'ятої

п'яти сьомих

Д.

одній п'ятій

п'яти сьомим

3.

одну п'яту

п'ять сьомих

О.

однією п'ятою

п'ятьма сьомими

М.

(на) одній п'ятій

(на) п'яти сьомих

4. У складених кількісних числівниках відмінюються всі складові частини за відповідними типами відмінювання числівників, у порядкових —- тільки останнє слово:

H.

сімсот сімдесят сім

сімсот сімдесят сьомий

Р.

семисот сімдесяти семи

сімсот сімдесят сьомого

Д.

семистам сімдесяти семи

сімсот сімдесят сьомому

3.

сімсот сімдесят сім

сімсот сімдесят сьому

О.

сімомастами сімдесятьма сьома

сімсот сімдесят сьомим

М.

(на) семистах сімдесяти семи

(на) сімсот сімдесят сьомому

Запис цифрової інформації у професійних текстах

I. Прості кількісні числівники, що називають однозначне число (без вказівки на одиницю виміру), записуються словом, а

не цифрою: лікування

триватиме три місяці.

 

2. Числівники,

якими позначають

часові

межі,

записують

словами: уживати

ліки

через дві-три

години

після

їди.

3. Якщо число супроводжується найменуванням одиниці виміру, воно пишеться цифрами: для проведення дослідів лабораторія замовила 50 л спирту.

4. Складні й складені числівники записуються цифрами, крім тих випадків, коли ними починається речення: штат аптеки нара-

ховує

28 працівників. Двадцять вісім працівників

працює в аптеці.

5.

На початку складних слів (прикметників,

іменників) пер-

ші чотири числівники мають такі форми:

 

перед приголосними — одно-,

перед голосними — двох-, трьох-,

 

дво-, три-, чотири-

чотирьох-

(одноденний, двоповерховий,

(двохатомний, трьохопорний,

трикімнатна, чотирикутник)

трьохактний,чотирьохелементний)

Якщо слово починається

на я, ю, є, ї, то можуть вживати-

ся обидві форми: двоярусний і двох'ярусний; триярусний і трьох'ярусний

196

Тема 1. Орфографічні норми сучасної української літературної мови

6. На початку складних слів усі числівники (крім сто) мають форму родового відмінка: десятиденний, тридцяти- п'ятикілометровий, сорокакілограмовий.

7. Числівники дев'яносто, сто в складних словах зберігають форму називного відмінка: стоголосий, стодвадцяти-

міліметровий,

стодвадцятип'ятилітній,

стоквартирний,

дев'яностопроцентний,

дев'яносторіччя.

 

 

 

8. Якщо

перша частина числівникового

слова записуєть-

ся

цифрами,

то кінцева частина приєднується безпосередньо

до

цифр через дефіс:

12-поверховий, 125річчя, 49-мільйонний

(читається:

дванадцятиповерховий,

стодвадцятип'ятиріччя,

сорокадев'ятимільйонний

).

 

 

9. Букви дописуються до цифр тільки на позначення порядкових числівників: 7-й клас, на 12-му поверсі, початок 70-х років.

Нарощення має складатися з однієї літери (коли закінчення має два голосних, приголосний чи -й) або двох літер (коли закінчення має приголосний і голосний): 9-й поверх, 8-ма редакція.

Якщо закінчення числівника позначається однією літерою, то до цифри дописується лише закінчення (від основи літери не відриваються): 1-а лінія, 2-а декада, на 10-му поверсі.

До римських цифр літери не дописуються: III квартал, на І курсі, з XXI століття.

Особливості вживання прийменника по у мовленні

Прийменник — службова частина мови, яка разом із непрямими відмінками виражає залежність одного повнозначного слова від іншого у словосполученні й реченні.

За допомогою прийменників виражаються різні смислові відношення між словами: просторові (зайшов у аптеку), часові (івживати після їди), способу дії (погодився з викладачем), причини (плаче з горя), мети (пішов по ліки), означальні (бюретка з титрантом) тощо.

Для вираження одних і тих самих значень в українській і російських мовах можуть вживатися різні прийменники: во время перерыва — під час перерви; при жизни — за життя.

Особливу увагу слід звернути на словосполучення з прийменником по.

В українській мові прийменник по вживається в конструкціях із значенням:

Розділ IV. Нормативність і правильність фахового мовлення

— місця (пливти по Дніпру, ходити по подвір'ю);

— часу (рахувати по днях);

мети (пішов по воду);

розміру або кількості (по одній таблетці в день, по 10 гривень за 1 кг);

— в інших словосполученнях (наказ по коледжу, передавати по радіо, друзі по школі).

Більшість російських словосполучень із прийменником по в українській мові відповідають конструкції з іншими прийменниками або без прийменників:

Російська мова

Українська мова

по

за

по собственному желанию

за власним бажанням

по поручению

за дорученням

по приказу

за (згідно з) наказом

по примеру

за прикладом

фармацевт по призванию

фармацевт за покликанням

по нашим подсчетам

за нашими підрахунками

по совместительству

за сумісництвом

по

3

тетрадь по фармакологии

зошит з фармакології

лекции по химии

лекції з хімії

экзамен по анатомии

екзамен з анатомії

по моей вине

з моєї вини

по той причине

з тієї причини

комиссия по вопросам

комісія з питань

данные по учету

дані з обліку

по

на

назвать по фамилии; по имени

називати на прізвище; на ім'я

по виду

на вигляд

по требованию

на вимогу

по заказу

на замовлення

по вашому желанию

на ваше бажання

по местам

на місця

по

У (в)

по всем направлениям

у всіх напрямках

по выходным

у вихідні

по праздникам

у свята

198

Розділ IV. Нормативність і правильність фахового мовлення

Особливості використання дієприкметників

Дієприкметник — форма дієслова, яка поєднує в собі ознаки дієслова й прикметника. За характером процесуальної ознаки (ознака предмета за виконуваною ним дією або дією, що на нього спрямована) дієприкметники поділяють на активні й пасивні.

Активні дієприкметники виражають ознаку за дією, яку виконує пояснюваний іменник: атакуючий загін, дозрілий плід.

Пасивні дієприкметники виражають ознаку за дією, яку над пояснюваним іменником виконує хтось інший: розв'язана задача, пошитий костюм.

Активних дієприкметників теперішнього часу в українській мові немає. Утворені від основи теперішнього часу дієслів недоконаного виду (форма третьої особи множини без закінчення) за допомогою суфіксів: для дієслів І дієвідміни -уч- (-юч-), для

дієслів II дієвідміни

ач- (-яч-) — словоформи — одна з най-

поширеніших помилок в українській мові.

Подібні форми українській мові не властиві, їх вживають, коли не можуть позбутися впливу російської мови, де такі словоформи — невід'ємна частина мови. В українській мові вживається форма той, що... чи такий, що... — що ріже, що палає, що лежить і т. ін. Слово лежачий — це прикметник, як і значущий, квітучий тощо.

Активні дієприкметники минулого часу утворюються від основи неозначеної форми (відкидання від інфінітива кінцевого -ти) тільки неперехідних дієслів доконаного виду за допомогою суфікса -л:

дозрі[ти] + л[ий] дозрілий.

Пасивні дієприкметники утворюються від основи неозначеної форми перехідних дієслів (минулого часу — від дієслів доконаного виду, теперішнього — від дієслів недоконаного виду) за допомогою суфіксів

-Н-, -єн-, -т-:

 

 

 

• виконати +

н(ий) —>

виконаний,

• пошити + т(й)

пошитий,

• обговорювати

+

н(ий)

обговорюваний,

• бачити + ен(ий) —» бачений.

Прямі відповідники активних дієприкметників російської мови із суфіксами -ущ-, -ющ-, -ящ-, -вш- в українській мові відсутні, тому, перекладаючи, їх слід відтворювати іншими засобами української мови.

2 0 0