Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Козаченко Укр мова

.pdf
Скачиваний:
17105
Добавлен:
27.02.2016
Размер:
14.46 Mб
Скачать

Тема 2. Літературна мова. Мовна норма. Культура мови

будь-якій людській діяльності у процесі використання певної мови. Мовна компетенція — це інтегративне явище, що охоплює цілу низку спеціальних здібностей, знань, умінь, навичок, стратегій і тактик мовної поведінки, установок для успішного здійснення мовленнєвої діяльності в конкретних умовах спілкування.

Мовленнєва компетенція — це вміння адекватно і доречно практично користуватися мовою в конкретних ситуаціях (висловлювати свої думки, бажання, наміри, прохання тощо), використовувати для цього як мовні, так і позамовні (міміка, жести, рухи) та інтонаційні засоби виразності мовлення.

Культура мови — це прагнення знайти найкращу форму для висловлювання думок, яке ґрунтується на бездоганному знанні мовних норм.

Якщо норма існує на рівні "правильно — неправильно", то культура мови — на рівні "краще, точніше, доречніше". Опанування норм сприяє підвищенню культури мови, а висока культура мови є свідченням культури думки, загальної культури людини.

Мовленнєва культура особистості великою мірою залежить від зорієнтованості на основні риси зразкового мовлення. Мовлення має характеризуватися такими ознаками:

Якості мовлення

Правила мовлення

 

Змістовність

Продумати текст й основну думку висловлювання; розкри-

 

ти їх повно; матеріал підпорядкувати темі й основній думці;

 

говорити й писати лише те, що добре відомо; не говорити

 

й не писати зайвого; добирати матеріал, якого не вистачає

Правильність

Дотримуватись норм літературної мови:

в усному

і чистота

висловлюванні — орфоепічних, лексичних, фразео-

 

 

логічних, словотвірних, граматичних, стилістичних; у пи-

 

семному — лексичних, фразеологічних, словотвірних, гра-

 

матичних, стилістичних, орфографічних і пунктуаційних

 

 

Точність

Добирати слова і будувати речення так, щоб найточніше

 

передати зміст висловлювання; прагнути, щоб зміст ска-

 

заного або написаного був переданий точно, зрозуміло

 

 

 

Логічність

Говорити й писати послідовно, виділяючи

мікротеми

і послідовність

і встановлюючи зв'язок між ними; забезпечувати

 

 

смислові зв'язки між словами і реченнями в тексті; скла-

 

дати план (простий чи складний) висловлювання, систе-

 

матизувати дібраний матеріал, виділяти "дане" і "нове" у

 

висловлюванні; уникати логічних помилок

 

 

 

 

35

Тема 2. Літературна мова. Мовна норма. Культура мови

Мова і професія

Мова як інструмент здобуття знань, як засіб життєдіяльності має велике значення для всіх. Мова тісно пов'язана з виробництвом, вона є основою професійних відносин. Від багатства словникового запасу, рівня культури мови і техніки мовлення значною мірою залежить професійна майстерність, імідж та успіх особистості.

Що означає знати мову професії?

Це — вільно володіти лексикою свого фаху, вміти нею користуватись. Мовні знання розглядаються як один із основних компонентів професійної підготовки. Оскільки мова виражає думку, є засобом пізнання та діяльності, то правильному професійному спілкуванню людина вчиться все своє життя.

Професія фармацевта серед типології професій належить до професій типу "людина—людина". Для професій цього типу характерні такі професійно важливі якості: доброзичливість, тактовність, комунікабельність, витримка, чуйність, емпатія, тобто розуміння психічного стану іншої людини, самостійність, соціальний інтелект, організаційні здібності, чистота й виразність мовлення, експресія обличчя та поведінки, наполегливість.

Провізори і фармацевти, що здійснюють продаж товарів аптечного асортименту населенню, безпосередньо взаємодіють з відвідувачами аптек, тому їм потрібно мати не лише відмінні професійні знання і високий рівень компетентності, а й володіти мистецтвом спілкування, тобто вміти спостерігати, ставити цілеспрямовані запитання й миттєво фіксувати необхідні дані, найповніше відповідати на запитання покупців й задовольняти їхні потреби. Для встановлення емоційного зв'язку з покупцем необхідно мати ще й позитивне ставлення до людей.

Таким чином, хороший спеціаліст-фармацевт не тільки має практичні навички, а й добре володіє мовленням, мовою, вміє спілкуватися з колегами, споживачами в аптеці, хворими в поліклініці, грамотно оформляти різні ділові папери.

Потрібно пам'ятати, що спілкуватися на роботі слід літературною мовою, а не суржиком. Знання мови професії підвищує

37

Розділ І. Культура фахового мовлення

ефективність праці, допомагає краще орієнтуватись у складній професійній ситуації, налагоджувати контакти з представниками своєї професії.

Комунікативна компетентність фахівця — необхідний складник професійної компетентності. Найвагомішими її рисами є: вміння та готовність будувати контакти з людьми, спілкуватися, керувати своїм емоційним станом, вирішувати конфліктні ситуації тощо. Ефективним є спілкування, коли людина від самого початку націлена на позитивну розмову, здатна аналізувати свої вчинки і вчинки партнерів під час спілкування.

Будь-який фахівець повинен володіти різноманітними навичками міжособистісного спілкування, а саме: ефективно говорити й слухати під час спілкування; налагоджувати комунікативний контакт з іншими людьми; орієнтуватися в особливостях партнера у спілкуванні; спостерігати, розуміти та застосовувати невербальні засоби спілкування; запобігати перепонам у взаєморозумінні й долати їх тощо.

Пам'ятайте!

Слово лікаря, фармацевта є свідченням його милосердя, чуйності, загальної культури й освіченості. Слово "врач" з'явилось у мові слов'ян у XI ст. і пов'язане воно з дієсловом "врать" у значенні "говорити", "заговорювати". Звідси тлумачення слова "врач" як людини, що вміє діяти силою слова. До речі, з'ясовано, що необережне слово здатне спричинити задишку, кашель, серцебиття, підвищення артеріального тиску тощо. Навпаки, слово зважене і своєчасно сказане надає впевненості в успіхові лікування, додає, як кажуть, життя до років, а не років до життя.

Значення мистецтва слова в медицині, фармації розуміли ще в середні віки, коли гуманітарна освіта була для лікаря своєрідним допуском до практичної роботи. У своїй роботі медичний працівник повинен керуватися принципом: лікувати людину, а не хворобу; маю справу не з ліками, а з людьми.

38

Тема 2. Літературна мова. Мовна норма. Культура мови

Ъ

КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

 

1.Що означає поняття "літературна мова"?

2.Що таке внормованість літературної мови?

3.Назвіть дві форми сучасної української літературної мови. Чи обидві форми однаково важливі для суспільства?

4.Які мовні норми ви знаєте? Наведіть приклади.

5.Чому, на вашу думку, сприяє опанування мовних норм?

6. Що вивчає орфоепія?

7.Які правила наголошування слів в українській мові ви

знаєте?

8. Що таке мовна майстерність? Що може служити яскравим прикладом мовної майстерності?

9.Окресліть зміст понять "норма літературної мови", "культура мови". Яке суспільне значення вони мають?

10.Що означають поняття "мовна компетенція", "мовленнєва компетенція"?

11.Що таке культура професійного мовлення?

12.Що означає знати мову професії?

13.Доведіть, що професійне мовлення є обов'язковим компонентом фахової діяльності медичних та фармацевтичних працівників.

14.Чому досягнення позитивного результату залежить і від професійної мовнокомунікативної компетенції? Розкрийте її сутність.

15.Яку роль відіграє мова у професійній діяльності фармацевтичних працівників?

16.Якими ознаками має характеризуватися мовлення?

17.Чому медичні та фармацевтичні працівники мають добре володіти культурою мови?

39