Тема 1. Правила читання.

Тема 2. Знайомство. Вітання.

Тема 3. Я і моя сім’я.

Тема 4. Будинок. Квартира.

Тема 5. Їжа. Напої. В ресторані.

Тема 6. В лікарні. В поліклініці.

Модуль 2

Тема 7. Орієнтація в місті.

Тема 8. Покупки та подарунки. Свята.

Тема 9. Іноземна мова та культура.

Тема 10. Зовнішній вигляд. Опис товариша.

Тема 11. Школа. Освіта. Професії.

Тема 12. Телекомунікації. Інтернет. Телебачення. Музика.

Модуль 1

Тема 13. Економіка. Підприємство. Виробництво.

Тема 14. Сім’я. Виховання.

Тема 15. Природа. Навколишнє середовище.

Тема 16. Іноземці у Німеччині. Поїздка за кордон.

Тема 17. Країнознавство. ФРН. Україна.

Тема 18. Співбесіда. Влаштування на роботу.

Тема 19. План міста. Переваги та недолікм проживання у місті.

Модуль 2

Тема 20. Проведення вільного часу.

Тема 21. Порядок дня. Календар зустрічей.

Тема 22. Стосунки між людьми.

Тема 23. Універмаг. Оплати рахунків.

Тема 24. Комп’ютер. Значення комп’ютерних технологій для сучасного життя.

Тема 25. Подорож. Засоби пересування.

Тема 1. Правила читання.

АЛФАВІТ (das ABC)

Aa (a)	Nn (ен )
Bb (бе)	Oo (о)
Cc (це)	Pp (пе)
Dd (де)	Qq (ку)
Ee (е)	Rr (ер)
Ff (еф)	Ss (ес) / ß - scharfes [ss]
Gg (ге)	Tt (те)
Hh (га)	Uu (у)
Ii (і)	Vv (фау)
Jj (йот)	Ww (ве)
Kk (ка)	Xx (ікс)
Ll (ель)	Yy (іпсилон)
Mm (ем)	Zz (цет)
Умлаути Ää, Öö, Üü	Дифтонг ei (ай) äu (ой) eu (ой) ai (ай) au (ау)
Буквосполучення приголосних ch [х] sch [ш] tsch [ч] sh [ж]

PHONETIK (ФОНЕТИКА) Деякі особливості звукової будови німецької мови

Всі звуки, як голосні, так і приголосні, вимовляються в німецькій мові більш напружено, ніж в українській. Деякі голосні та приголосні мають свої аналоги в українській мові, наприклад: [ о ], [ u ], [ m ], [ n ], [ J] та інші, але є й такі звуки, що не мають подібних в українській мові, це: [ с ], [ rj ], [ 0 ] та ін., або мають певні особливості вимови: [ t ], [ р ], [ k ] та ін.

Vokale (Голосні)

Основні властивості голосних німецької мови

1. В німецькій мові є протиставлення коротких та довгих голосних звуків. Довгі голосні звуки звучать майже вдвічі довше, ніж короткі. Від довготи звучання голосних залежить значення слів.

2. У німецькій мові розрізняють «закриті» та «відкриті» голосні. Чим вище до піднебіння піднімається язик при утворенні голосного, тим "вужчим» стає голосний, і навпаки, чим далі язик від піднебіння, тим «ширшим» стає голосний.

3. Німецькі довгі голосні під наголосом довші за наголошені українські. Німецькі наголошені короткі голосні коротші за українські наголошені голосні. У транскрипції після знака для довгого голосного стоять дві крапки [:].

4. Довгі голосні у ненаголошеній позиції стають напівдовгими, зберігаючи якість закритості. У транскрипції напівдовгі голосні позначаються знаком для даного звука з однією крапкою праворуч [•].

5. Короткі голосні в ненаголошеній позиції зберігають усі основні якості голосних у наголошеній позиції.

6. В німецькій мові є більше голосних з округленою губною щілиною, ніж в українській мові.

7. Початковий голосний слова вимовляється з так званим «сильним приступом» [']: перед початком вібрації голосові зв'язки змикаються, а затим прориваються повітряним струменем, утворюючи легкий ляск.

8. Голосні німецької мови вимовляються чітко, без зайвого призвуку або дифтонгоїдного характеру.

9. Для артикуляції німецьких голосних характерне сильне м'язове напруження апарату мовлення.

Випадки вживання довгих і коротких голосних Голосний довгий:

1)у відкритому (що закінчується на голосний звук) наголошеному складі: sagen, rufen, lesen;

2. у закритому складі перед одним приголосним при умові, якщо слово можна змінити так, що даний голосний попаде у відкритий склад і при цьому лишається носієм головного наголосу: rot, Tag, Weg;

3. в суфіксах: -bar, -sam, -sal, -tum: Nachbar, langsam, Eigentum, Schicksal;

4. коли після голосного немає приголосного: Menü, tabu;

5. якщо після нього стоїть h: fahren, Uhr, nehmen;

6. якщо ie стоять в одному складі: tief liegen, sieben, або в сполученні ieh: ziehen;

7. якщо після голосного в простому слові стоять змичні приголосні, [1] або [r]: übrig, Adler, wir, für, real;

8) коли букви голосного подвоюються: Staat, Boot, Meer. Голосний напівдовгий:

1. в ненаголошеній кінцевій позиції: Prosa, Foto;

2. в першому складі запозичених слів, якщо склад відкритий і слово має щонайменше 4 склади до словесного наголосу: Universität, Fakultät.

Голосний короткий:

1. у закритому складі перед кількома приголосними, які належать до тієї ж морфологічної частини: Welt, Held, rasten, Blitz, Hemd;

2. перед одним приголосним в односкладовому незмінному слові: ob, in, um, але довгий в er, wer, her та in;

3. завжди перед ck, sch та звуками [rj], [gfj, [|§], [kj]: lang, sitzen, frisch, Zopf Max, Acker;

4. у префіксах ent-, emp-, er-, ver-, zer-, miß- і в суфіксах -ig, -isch, -ismus, -ist, -ant, -ent: Student, wichtig, Journalist;

5. перед звуками [/] і [ x ] голосний вимовляється в одних випадках довго, інших коротко: Sprache [а:], але Sache [а], Nische [і:], але Asche [а];

6. при подвоєнні букви наступного приголосного: Stimme, Mutter.