7. Ідея випередження

Представлена ідея викликає неоднозначні відгуки, оскільки за межами досвіду представників педагогіки співпраці вона не зустрічається. В. Шаталов під час вивчення матеріалу може випереджати програму на рік, два роки. С. Лисенкова розпочинає вивчати складні теми за півроку до їх фактичного часу вивчення. Інші вчителі пропонують давати учням початкових класів задачі для основної, старшої школи, головоломки тощо.

Із одного боку, педагоги пояснюють необхідність випереджати програму з точки зору мотивування учнів до активної навчальної діяльності. Із їхнього погляду, відчуття гордості від того, що на даний момент я значно випереджаю програму вивчення предмета, є потужним стимулом для розвитку цього успіху, прискорення темпу та якості вивчення навчального матеріалу.

Із іншого боку, учителі наполягають на необхідності створення резерву часу, що в разі необхідності може бути використаний ними для вивчення особливо складних тем. Навіть якщо кілька учнів класу виявляються такими, що не можуть одразу зрозуміти нового матеріалу, заздалегідь створений резерв часу за рахунок випередження програми дає можливість "затриматись" на такій темі й у такий спосіб дати можливість успішно опанувати нові знання.

Кожен представник педагогіки співпраці має свій власний "рецепт" випередження програми. Це може бути поступове введення елементів нової теми заздалегідь, а коли цю тему починають вивчати безпосередньо, то часу на її опанування витрачається набагато менше. Частина понять, що вже є відомою для учнів просто об’єднується в систему й у такий спосіб відбувається швидке усвідомлення основних ключових моментів, формулювання необхідних висновків, правил тощо. На попередніх етапах уведення елементів наступних тем представляє собою задавання вчителем "складних" запитань на кмітливість, уміння аналізувати й синтезувати інформацію. Це дає можливість створити для учнів із високим рівнем пізнавальних можливостей сприятливе середовище для розвитку інтелектуальних здібностей, накопичення досвіду аналітичної, частково-пошукової, творчої діяльності тощо.

Інша сторона реалізації цієї ідеї викликає суперечливі судження. Ідеться передусім про позицію учнів із середнім та низький рівнем розвитку пізнавальних можливостей. Якщо ідея випередження безпосередньо спрямована на стимулювання розвитку учнів із високим рівнем розвитку пізнавальних можливостей (на що прямо вказує висловлювання: "найбільше у співпраці виграють сильні учні – головний резерв учителя", то решта класу опиняється в умовах, коли успіх у навчанні унеможливлюється браком необхідних для цього умов. Ідеться передусім про наявність можливостей для успішного вирішення поставних перед учнем навчальних завдань. Якщо ситуація, у якій можна досягти успіху взагалі викреслюється з навчального середовища, це закономірно призводитиме до протилежного ефекту – зниження активності, згасання навчальної мотивації.

Іще одним негативним моментом реалізації ідеї випередження є недотримання вчителем графіка навчального процесу відповідно до чинної навчальної програми. Оскільки зміст підготовки учнів і терміни навчання є взаємообумовленими факторами, то зміна в одному з них логічно має бути наслідком відповідної зміни в іншому. У такому випадку, випереджаючи програму на рік, учень має завершити навчання в школі раніше визначеного терміну на зазначений рік. Воднораз така закономірність діятиме лише для окремих учнів із високим рівнем пізнавальних можливостей. Прогнозувати якість знань і терміни завершення навчання для інших категорій учнів складно.