- •Пономарьова г. Ф.
- •Тема 1. Передумови розвитку освітніх технологій
- •Література
- •Тема 2. Етапи розвитку технологічного підходу
- •Література
- •1. Об’єктивність зв’язків між явищами та їх незалежність від нашої свідомості.
- •2. Суттєвість зв’язків між явищами.
- •Тема 3. Предмет і завдання освітніх технологій
- •Література
- •Соціальне замовлення
- •2. Цілі 4. Дидактичні процеси Учні 5. Вчителі або тзн 3. Зміст освіти 5. Організаційні форми
- •Тема 4. Принципи функціонування педагогічної технології
- •Література
- •Тема 5. Інноваційні тенденції розвитку педагогічної науки
- •Література
- •1. Масовий характер освіти та її неперервність.
- •2. Значущість освіти для суспільства та індивіда.
- •3. Орієнтація на активне освоєння людиною способів пізнавальної діяльності.
- •4. Адаптація освітнього процесу до запитів і потреб особистості.
- •Тема 6. Особистісно орієнтована освіта й технології
- •Література
- •Учитель
- •Тема 7. Класифікація педагогічних технологій
- •Література
- •1. Відповідно до сфери застосування:
- •2. Відповідно до масштабу перетворень:
- •3. Залежно від інноваційного потенціалу:
- •4. Залежно від позиції щодо свого попередника:
- •5. Відповідно до місця виникнення:
- •6. Відповідно до терміну виникнення:
- •7. Відповідно до рівня очікування, прогнозування та планування:
- •8. Відповідно до галузі педагогічного знання:
- •1. За науковою концепцією виокремлюють:
- •2. За орієнтацією на особистісні структури:
- •3. За характером змісту та структури поділяють на:
- •4. За категоріями учнів технології поділяють на:
- •2. За філософською основою:
- •Тема 8. Вальдорфська педагогіка
- •Література
- •Тема 9. Технологія саморозвитку м. Монтессорі.
- •Література.
- •Тема 10. "Школа успіху й радості" с. Френе
- •Література.
- •Тема 11. "Школа для життя через життя" ж.-о. Декролі.
- •Література
- •Тема 12. "Йєна-план-школа" п. Петерсена
- •Література
- •Тема 13. Технологія розвивального навчання
- •Література
- •Тема 14. Технологія групової навчальної діяльності
- •Література
- •Тема 15. Технологія навчання як дослідження
- •Література
- •Тема 16. Проектна технологія
- •Література
- •Тема 16. Ігорові технології
- •Література
- •Тема 18. Технологія формування творчої особистості
- •Література
- •Тема 19. Сугестивна технологія
- •Література
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 20. Педагогіка співпраці
- •Література
- •1. Ставлення до учнів
- •4. Ідея опори
- •5. Оцінювання робіт
- •6. Ідея вільного вибору
- •7. Ідея випередження
- •8. Ідея великих блоків
- •9. Ідея відповідної форми
- •10. Ідея самоаналізу
- •11. Інтелектуальний фон класу
- •Тема 21. Нові інформаційні технології
- •Література
- •1. Ніт як предмет вивчення на уроках інформатики
- •2. Ніт — нові можливості навчання
- •3. Ніт у керівництві освітою
- •Тема 21. Модульне навчання та рейтинговий контроль
- •Література
- •Види рейтингу: семестровий, річний, загальний.
- •Вимоги до впровадження кмсонп
- •Тема 23. Технологія раннього навчання
- •Література
- •23.1. Концептуальні положення технології раннього навчання м. Зайцева.
- •23.2.Технологія раннього навчання г. Домана
- •Тема 24. Технологія дистанційного навчання
- •Література
- •Пономарьова Галина Федорівна
Тема 18. Технологія формування творчої особистості
Концептуальні основи організації творчої навчальної діяльності
Мета й завдання технології
Зміст технології
Література
Вержиховская А.Т., Литвинова Н.И., Ходочок А.В. Психологические условия подготовки школьников к творческой деятельности // Психология. Респ. науч.-метод. сборник. Вып. 37. – 1997. – С. 20 – 24.
Кичук Н. В. От творчества учителя к творчеству ученика. / Н.В. Кичук – Измаил, 1992. – 96 с.
Макрідіна Л. Сучасні технології навчання (Формування творчої особистості) // Рідна школа. – 1997. – №6. – С. 46 – 49.
Ниренберг Джеральд Й. Искусство творческого мышления: Пер. с англ. – Мн.: ООО "Попурри". – 1996. – 210 с.
Паламарчук В., Рудаківська С. Від творчої особистості до нових технологій навчання // Рідна школа. – 1998. – №2. – С. 52 – 62.
Сисоєва С.О. Основи педагогічної творчості вчителя: Навч. посібник. / С.О. Сисоєва – К.: ІСДОУ. – 1994. – 112 с.
Концептуальні основи організації творчої діяльності
На сучасному етапі розвитку суспільства актуальним завданням системи освіти стало виховання творчої особистості, здатної самостійно мислити, генерувати ідеї, приймати рішення. Роботодавці констатують, що випускники шкіл, які приходять на виробництво, ще не здатні самостійно розв'язувати проблему, не можуть мислити системно, легко переходити від одного виду діяльності до іншого. Їм бракує творчої уяви, ініціативи, винахідливості.
Виникає закономірне питання про витоки творчості й можливі ефективні способи забезпечення розвитку цієї якості особистості в сучасних школярів. Добре відомо, що в дитячому віці ми мислимо творчо. Кожна ситуація для нас нова й потребує нового (творчого) вирішення. Але поступово ми стаємо обмеженими й забуваємо, що можемо бути творчою особистістю й упродовж усього життя наслідуємо усталені стереотипи.
Чимало дослідників прагнули створити теорію творчості, але підходи та трактування їх істотно відрізнялись. Цією проблемою займались філософи, психологи, педагоги. Більшість авторів погоджується з тим, що творча особистість – це індивід, який володіє високим рівнем знань, має потяг до нового, оригінального. Для творчої особистості творча діяльність є життєвою потребою, а творчий стиль поведінки – найбільш властивий. Показником творчої особистості й найголовнішою ознакою вважають наявність творчих здібностей, що розглядаються як індивідуально-психологічні здібності людини, й відповідають вимогам творчої діяльності а також є умовою її успішного здійснення.
У паралельних вітчизняних і зарубіжних дослідженнях констатується існування великої кількості випускників системи освіти, які з готовністю можуть виконувати типові дії, відтворювати фактологічний матеріал. Кількість осіб, які можуть виходити за межі стереотипів у порівнянні з тими, здатні працювати лише за шаблонами. Як наслідок, виникла проблема пошуку ефективних шляхів розвитку творчого мислення. Її розглядання віднайшло втілення у створенні технології формування творчої особистості, що концептуально базується на певних поняттях.
Творча особистість має внутрішні передумови, що забезпечують її творчу активність, тобто не стимульовану ззовні пошукову та перетворювальну діяльність. Творча особистість володіє високим рівнем знань, потягом до нового, оригінального, вона вміє відкинути звичайне, шаблонне. Потреба у творчості є життєвою необхідністю.
Творчі здібності – це вміння, а також можливості творчо виконувати якусь роботу, якісь дії, спрямовані на конкретний результат для поліпшення чого-небудь або кого-небудь.
Творчі можливості – якості та здібності, уміння й особливості мотиваційної сфери учнів, що розвиваються і ведуть до формування творчої особистості, розкриття потенційних можливостей кожної дитини.
Мета й завдання технології
Основою успішного навчання та формування творчої особистості є наявність трьох складових інтелектуальної діяльності, спрямованої на засвоєння чогось принципово нового:
високого рівня сформованості елементарних пізнавальних процесів;
високого рівня активного мислення;
високого рівня організованості й цілеспрямованості пізнавальних процесів.
Тож метою цієї технології є формування саме цих трьох зазначених складових інтелектуальної діяльності.
Завданнями технології формування творчої особистості є спрямування роботи вчителя на розвиток дитини за такими напрямами:
забезпечення сприйняття, пізнання й засвоєння учнем довкілля;
організація впливу дитини на довкілля;
вироблення учнем здатності до орієнтації та саморегуляції, формування особистого підходу до явищ, середовища, учинків.
Реалізацією цієї технології передбачається, що сам учитель володіє моделлю продуктивного пізнання й упроваджує її у своїй діяльності.
Важливим для вчителя є оволодіння вміннями повсякчас ставити учня в такі умови, коли він самостійно приймає рішення. У центрі уваги вчителя стає не середній учень, а кожен школяр як унікальна особистість.
Зміст технології
Реалізація цієї технології базується на дотриманні низки педагогічних принципів: урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів; принцип самодіяльності й самоорганізації.
Важливе місце в розвитку творчості учня належить таким здібностям:
- проблемне бачення;
- здібності до висування гіпотез, оригінальних ідей;
- здатність до виявлення протиріч;
- уміння аналізувати, інтегрувати й синтезувати інформацію;
- пошуково-перетворювальний стиль мислення;
- здатність до міжособистісного спілкування;
- здатність до дослідницької діяльності;
- дивергентність мислення.
Дивергентність мислення – це такий тип пошуково-проблемного мислення, що характеризується швидкістю, гнучкістю й оригінальністю.
Саме дивергентність мислення та його точність забезпечують успіх учня в самостійному процесі творчості, якому властиві три взаємозумовлені чинники:
уміння ставити завдання й віднаходити потрібну інформацію;
уміння ґрунтовно аналізувати завдання;
уміння доводити розпочату роботу до логічного завершення.
Слід пам'ятати, що кожна людина – неповторна індивідуальність, і тому вона характеризується своїм унікальним набором вищезазначених вище якостей. Критеріями оцінювання рівня творчої діяльності учнів є:
- ініціативність, активність;
- упевненість у своїх силах і здібностях;
- нестандартні дії;
- уміння довести справу до кінця;
- потяг до самостійної роботи;
- логіка мислення;
- імпровізація.
Розбудова внутрішніх передумов, що забезпечують творчу активність учня, може бути здійснена завдяки:
формуванню нового педагогічного мислення вчителя;
глибокому вивченню особистісних творчих можливостей учнів й оцінюванню їх сформованості;
удосконаленню навчально-виховного процесу завдяки:
реалізації психологічних аспектів засвоєння знань;
задоволення навчальних домагань учнів;
проблемно-діалогічний підхід тощо.
На практиці вчителеві слід організувати роботу з учнями за трьома напрямами:
правильно формулювати цільову настанову (відзначати, називати факти, усе, що підлягає засвоєнню; мати загальне уявлення про тему, яку потрібно вивчити; звертати увагу на новизну матеріалу; приділяти увагу критичному ставленню до підручників; прогнозувати);
активізувати контроль за сприйняттям (незрозуміле, суперечливе, неправильне);
прискорювати темп уявних операцій, звертати увагу на глибину й чіткість їх усвідомлення, визначення головного, установлення причинно-наслідкових зв'язків, критичне ставлення до тексту.
Розвиток творчої особистості потребує впровадження нових дидактико-методичних засобів, що допомагають моделювати навчально-виховний процес, ураховуючи поставлену мету.
Проаналізуємо деякі технології, що сприяють формуванню творчої особистості.
Технологією створення психологічних умов підготовки школярів до творчої діяльності передбачається дотримання таких вимог:
діяльності учня не можна регламентувати, а її процес має бути організований так, щоб у ньому були елементи творчості, які передбачають комбінування, аналогізування, універсалізацію, випадкові видозміни;
потрібно викликати інтереси, крізь які проходять усі зовнішні впливи, породжуючи внутрішні стимули, що є збудниками активної особистості.
На практиці передбачається постановка низки специфічних завдань, а саме:
завдання, що потребують творчої переробки, узагальнення, систематизації вмінь і навичок порівнювати й аналізувати вже відоме, експериментування; пошуку;
завдання для розвитку ситуативного інтересу, що відіграє роль "пускового" механізму в діяльності;
завдань із ігровими елементами, що стимулюють розвиток самостійності та творчості учнів.
Майстерність педагога й полягає в тому, щоб усіх учнів залучити до виконання різноманітних творчих завдань. Доцільно пропонувати такі типи завдань, як-от: завдання на виявлення протиріччя, на проблемне бачення, завдання на конструювання заданих ситуацій, завдання на викриття уявних протиріч, завдання-головоломки, завдання-проблеми, завдання-парадокси, завдання на формулювання проблем; завдання на винахідливість можуть бути тільки навчально-творчими.
Технологією запровадження на уроці навчальних і навчально-творчих завдань передбачається послідовне їх виконання в кілька етапів:
аналіз запитання задачі і з'ясування, що дано, що потрібно знайти;
визначення необхідних даних для відповіді на запитання задачі;
планування послідовності операцій, спрямованих на віднаходження відповіді (алгоритм розв'язання);
реалізація запланованого способу розв'язку;
перевірка розв'язку задачі.
Така організація творчої навчальної діяльності учнів забезпечує можливість кожному працювати в оптимальному темпі, поступово навчатись узагальнених прийомів розумової діяльності, методів вирішення широкого кола завдань.
Вимоги до особистості вчителя
Технологія формування творчого учня орієнтована на особистість. Це означає максимальну індивідуалізацію й диференціацію навчального процесу, побудову його на діагностичній основі, тому вчитель повинен бути винахідливим, уміти вигадувати, раціоналізувати.
Учитель, який творчо реалізує свої педагогічні здібності, розвиває й утверджує внутрішній потяг до самовдосконалення під час спільної праці формує в учнів:
культуру навчальної праці;
реалізує принцип переконаності учнів у дієвості й необхідності знань;
розвиває самостійність учнів як засобу їхнього інтелектуального розвитку;
навчає самостійно регулювати свою розумову діяльність, тобто визначати мету, виробляти стратегію дій щодо її реалізації, керувати процесом мислення;
навчає таких прийомів мислення, як порівняння, узагальнення, класифікація, установлення причинно-наслідкових зв'язків;
уповні використовує виховний потенціал мотивування оцінки, створює ситуацію успіху та просування учня у творчому пошуку;
створює необхідну психологічну атмосферу підтримки й розвитку особистості.
Учитель, який формує творчу особистість, повинен бути новатором по своїй суті. Тільки за такі умови нові ідеї, прогресивні принципи та прийоми допоможуть йому створити нові педагогічні технології, упроваджувати різноманітні інновації в навчально-виховний процес. І тільки тоді буде перебудовано всю систему виховання й навчання для посилення її ефективності. Його система роботи має забезпечувати формування особистості учня.
Творчість починається з казки, подорожей до країни фантазії, тому навчання на уроках здійснюється через гру. Улюблені іграшки й казкові персонажі приходять у гості на уроки, приносять у загадкових конвертах цікаві завдання й листи. Тоді ручка перетворюється на чарівну паличку, а самі учні – на чарівників. Вони складають казки, пишуть твори про те, що уявляють, оформлюють збірники казок.
Психологи вважають, що творчій особистості притаманна фантазія. Розпочинати роботу з розвитку творчого мислення треба ще в початковій школі. Іншим прикладом є створення уроків за такою схемою:
Інтелектуальна розминка. Ознайомлення з предметом. Гра "Призначення предмета".
Перевірка домашнього завдання:
обговорення творчого завдання та створення творчої моделі борщу, гриба, хліба, суниць.
вибір найкращих моделей.
Відгадування казок. Створення моделей відгадок.
Навчання прийомів фантазування (оживлення, збільшення – зменшення, об'єднання, зміна законів природи, привнесення нової якості, запозиченої з інших об'єктів).
Робота в групах. Складання оповідань.
Захист творчих робіт учнів (фантастичних оповідань і казок).
Творче домашнє завдання: підготувати малюнки до своєї розповіді.
Завдання й запитання для самоконтролю
Дайте визначення поняття "творча особистість".
Які умови сприяють формуванню творчої особистості?
Проаналізуйте урок, що проводиться за технологією формування творчої особистості.