8. Ідея великих блоків

Досвідом педагогів новаторів доведена велика ефективність вивчення матеріалу шляхом компонування його у великі блоки інформації. Схожу ідею на початку ХХ століття пропонував засновник Вальдорфської педагогіки Р. Штайнер: дві академічні години вивчення нового матеріалу дають можливість значно інтенсивніше просуватись уперед, аніж за традиційного використання тих самих двох академічних годин, але як два послідовні комбінованих уроки.

Реалізація ідеї великих блоків на практиці представляє собою варіації різних прийомів, завдяки яким учень якомога скоріше може осягнути великі обсяги інформації. Наприклад, В. Шаталов об’єднує в один блок матеріал 10-20 уроків. Основною ознакою й підставою для такого об’єднання є логічна завершеність представленого матеріалу. Це дає можливість переходити від уроків вивчення нового матеріалу до уроків вироблення вмінь і навичок, не порушуючи структурно-логічної послідовності дій учнів із новим матеріалом. Воднораз швидкість та якість оволодіння матеріалом значно підвищується, оскільки відтепер він не розділятиметься на невеликі порції по 15-20 хвилин, що потребує структура найбільш поширеного комбінованого уроку.

Є. Ільїн на першому уроці розкриває сенс, красоту та глибину твору, що вивчатиметься впродовж наступних уроків. Це дає можливість учителеві створити умови для повноцінного, цілісного розуміння учнями авторського задуму, стилю й мови, осягнути особливості історичної епохи, зрозуміти характери й мотиви вчинків основних героїв твору. Особливо корисним цей прийом стає при вивчення великих творів, що містять перетинання сюжетних ліній, велику кількість дійових осіб. Поступово читаючи такий твір людині складно осягнути творчий задум автора, а спостерігати за розвитком сюжету й воднораз розуміти основну ідею – легший і цікавіший спосіб вивчення твору.

Вивчення матеріалу великими блоками полегшує завдання виокремлення та встановлення логічних зв’язків, основних думок. Воднораз це дає можливість знизити рівень тривожності в тому випадку, коли в учнів виникає відчуття невпевненості у своїх силах. Якщо загальна думка зрозуміла, блок вивчено, це заспокоює й дає можливість спокійно переходити до вивчення та конкретизації окремих деталей, накопичення досвіду реалізації знань на практиці.

9. Ідея відповідної форми

Зазначена ідея не вносить кардинально нових поглядів на усталену в педагогіці систему принципів та вимог щодо організації навчального процесу.

На уроках математики В. Шаталов під час повідомлення правила чи теореми не дозволяє собі зайвого слова – його розповідь є абсолютно точною, академічною, що максимально відповідає такій точній науці, як математика.

Іншим прикладом слугують уроки творчості І. Волкова, на яких діти пам’ятають основне правило – вони можуть звертатись до вчителя з великою кількістю запитань, вільно пересуватись класною кімнатою, щоб позичити олівець, ножиці чи фарби.

Є. Ільїн під час аналізу художнього твору прагне надати аналізу також художньої форми. Щоб досягти такого ефекту, він запроваджує ті ж самі прийоми, які запроваджують письменником під час створення художнього твору. Такий художній аналіз художнього твору створює ефект "занурення" у твір, стиль художнього викладення, історичну епоху тощо.

Узагальнення різних підходів до реалізації цієї ідеї розкриває важливу складову організації навчального процесу, про яку слід пам’ятати постійно – будь-який предмет є одночасно введення у відповідну науку, несе виховний вплив, здійснює професійну орієнтацію. Правильна організація вивчення навчальної дисципліни сприяє формуванню в учнів цілісного повноцінного усвідомлення її змісту, формує особисте ставлення до відповідної науки.