3. Ніт у керівництві освітою

НІТ надають нові можливості для управлінської діяльності як в окремій школі, так і в усій системі освіти в цілому.

Один або два комп'ютери, призначені для автоматизації адміністративно-господарської діяльності школи, дають можливість створювати бази даних учнів (алфавітну книгу школи), анкетних даних учителів, реєструвати вхідні й вихідні документи, складати розклад занять, готувати різні статистичні зведення. Автоматизація роботи шкільної бібліотеки дає можливість швидкого пошуку потрібної літератури, ведення карток учнів і вчителів, нагляду за станом шкільних підручників тощо.

Наявність достатньої кількості комп'ютерів дає можливість об'єднувати їх в інформаційну мережу школи, що зв'язує кабінет директора, учительську, шкільні кабінети, адміністративно-господарську частину, бібліотеку в єдиний інформаційний простір. Це надає нові можливості автоматизації управлінської діяльності: ведення електронних журналів успішності учнів, створення й використання різних довідкових систем (нормативних, предметних, методичних), одержання й передачу оперативної інформації по всій школі тощо.

Застосування комп'ютерів у психологічній службі школи дає можливість оперативно запроваджувати складні психодіагностичні методики, тестувати великі групи учнів, проводити статистичну обробку даних психодіагностики, простежити динаміку розвитку психологічних особливостей учнів упродовж усього періоду навчання.

Об'єднання шкіл та установ освіти в єдину інформаційну мережу дає можливість розв'язати проблему обміну оперативною інформацією між органами керівництва освітою й освітніми установами (накази, довідки, статистичні дані).

Завдання для самоконтролю

1. Дайте характеристику основних напрямів упровадження НІТ.

2. Визначте переваги впровадження НІТ у сучасній загальноосвітній школі.

3. Охарактеризуйте складові професійної підготовки вчителя за умов упровадження НІТ.

4. Опишіть можливі перспективи розвитку НІТ в Україні.

Тема 21. Модульне навчання та рейтинговий контроль

• Основні терміни й поняття

• Мета й завдання технології

• Принципи запровадження КМСОНП

• Навчальне навантаження студента

• Структура навчальної дисципліни

Література

1. Ліхачов Б. Педагогічні технології. / Б. Ліхачов – К., 1998. – С.148-157.

2. Москаленко П. Педагогічні технології. / П. Москаленко – К., 2001. – С.115-117.

3. Артемова Л. Педагогічні технології. / Л. Артемова – К., 2000. – С.197-200.

4. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології./ І.М. Дичківська – К.: Академвидав, 2004. – 352 с.

5. Г.К. Селевко Современные образовательные технологии. / Г.К. Селевко – М., 1998)

Основні терміни й поняття

Технологія "модульне навчання та рейтинговий контроль" є принципово новою для пострадянських країн, але тривалий час упроваджується у системах освіти розвинених країн. В її основу покладено ідею забезпечення максимальних можливостей щодо індивідуалізації та диференціації навчання й на цій основі створення можливості за умов вільної конкуренції самореалізації особистості учня. Ця технологія являє собою новий підхід до керівництва навчальною діяльністю студентів. Перш ніж розкрити її особливості, необхідно дати тлумачення основних термінів і понять, що вживаються за її реалізації.

Академічний календар – календарні терміни навчального процесу та вивчення окремих дисциплін упродовж академічного року.

Академічний рік – поділ навчального року на семестри, кількість навчальних тижнів, перелік дисциплін у семестрі, тижневий розклад аудиторних та індивідуальних занять, заліків та екзаменів.

Бакалавр – освітньо-кваліфікаційний рівень, що присвоюється особі, яка засвоїла програму базової вищої освіти й успішно пройшла підсумкову атестацію. Дає право на продовження навчання з присвоєнням ступеня "магістр".

Заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів.

Змістовний модуль – це система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об'єктові.

Індивідуальний навчальний план студента – це документ, формування якого здійснюється на підставі переліку змістових модулів (блоків змістових модулів (блоків змістових модулів навчальних дисциплін), що сформовані на основі структурно-логічної схеми підготовки фахівців. Навчальна дисципліна формується як система змістових модулів, передбачених для засвоєння студентом, об'єднаних у блоки модулів – розділи навчальної дисципліни. Реалізація індивідуального плану студента здійснюється впродовж періоду, що не перевищує граничного терміну навчання.

Інформаційний пакет – це документ, у якому міститься загальна інформація про вищий навчальний заклад, назву напрямів, спеціальностей, спеціалізації спеціальностей, анотації (змістові модулі) із зазначенням обов’язкових та вибіркових курсів, методики й технології викладання, залікові кредити, форми та умови проведення контрольних заходів, опис системи оцінювання якості освіти тощо.

Кваліфікація – сертифікація досягнень або компетенції студента з зазначенням виду й назви підготовки, що дає право доступу до подальшої освіти та професійної діяльності.

Кредит – це числовий вимір повного навчального навантаження студента з конкретної дисципліни (1 кредит = 36 год.), що спонукає студентів до вільного вибору навчальних дисциплін та якісного їх засвоєння і є одним із критеріїв порівняння різних навчальних систем вищих закладів освіти.

Кредитно-модульна технологія організації навчального процесу – це модель організації навчального процесу, що ґрунтується на поєднанні модульних технологій і залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).

Кредитно-модульна технологія навчання – це цілісний алгоритм повного засвоєння знань і вироблення умінь майбутніми фахівцями за структурно-інтегрованими освітньо-професійними програмами в кредитних вимірах, свідомим самостійним вибором студентами навчальних дисциплін із метою докладання максимальних інтелектуальних зусиль для їх вчасного засвоєння й модульним принципом із дотриманням психолого-педагогічних та кібернетичних вимог до навчального процесу в межах модуля, навчальної дисципліни, міждисциплінарного курсу та ступеня підготовки загалом.

Магістр – освітньо-кваліфікаційний рівень, що присвоюється особам із дипломом бакалавра в результаті засвоєння освітньої програми вищої освіти.

Модуль – це задокументована логічно завершена та системно впорядкована частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу.

Модульна програма навчальної дисципліни складається з закінченої кількості модулів (модульний розподіл навчального матеріалу) зі структурованим змістом кожного модуля. У першому модулі повторюються узагальнені й систематизовані знання з попереднього періоду навчання, а в останньому – за останній рік.

Модульне планування складається з двох частин: модульно-календарної та модульно-структурної.

Модульно-календарна частина компонується за такою формулою: порядковий номер і назва модуля з зазначеною загальною кількістю годин, форма й тема кожного заняття, кількість годин і дата його проведення.

Модульно-структурна частина складається за таким планом: номер і назва модуля, сукупність опорних елементів знань і практичних дій для актуалізації, сукупність елементів головних знань і практичних дій із раніше вивченого модуля для планового повторення, сукупність нових елементів знань і практичних дій для оперативного й повторного засвоєння.

Навчальний елемент – автономний навчальний матеріал, призначений для засвоєння елементарної одиниці знання або вміння, що використовується для самонавчання або навчання під керівництвом викладача. Навчальний елемент починається з декларації про той обсяг знань або вмінь, якими повинна оволодіти особа, яка навчається, містить відповідний теоретичний матеріал, різні тести та вправи і, зазвичай, закінчується тестом "Перевірка досягнень", результати якого є показником рівня засвоєння знань, змісту певного матеріалу. Навчальні елементи групуються у змістові модулі, що є основними структурними одиницями навчального курсу (дисципліни).

Нормативні навчальні дисципліни – це дисципліни, що зазначені в освітньо-кваліфікаційній характеристиці, і ті, у вищому навчальному закладі вважають обов'язковими для розвитку професійних якостей, здобуття знань і використання умінь відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики.

Вибіркові навчальні дисципліни – це дисципліни, які студенти обирають із запропонованого освітньою програмою та навчальним планом переліку або з переліків інших освітніх програм і навчальних планів.

Нормативний термін навчання – тривалість навчального процесу, що визначається на підставі галузевих стандартів вищої освіти. Граничний термін може перевищувати нормативний на 1 рік. Різниця між граничним і нормативним термінами не фінансується з державного бюджету.

Оперативне засвоєння елементів знань і практичних дій передбачає їх усвідомлення й запам'ятовування через первинне сприймання з метою репродуктивного відтворення під час модульних контрольних зрізів.

Опорний контрольний зріз – це один із видів контролю (тестування, залік, контрольна робота тощо), за допомогою якого перевіряється стан оперативного або повного засвоєння визначеної сукупності навчального матеріалу (теоретичні відомості, практичні дії тощо.) і яким охоплюється кожен суб'єкт учіння.

Повне засвоєння елементів знань і практичних дій, що складають фундаментальну частину предмета, досягається довготривалим і багаторазовим повторенням і застосуванням у стандартних і нестандартних ситуаціях. Вони пропонуються для підсумкового (за семестр, рік) оцінювального контролю залишкових знань без установки на попереднє повторення.

Принципом модульності передбачається організація засвоєння навчального матеріалу в дискретно-неперервному полі за наперед заданою модульною програмою, що складається з логічно завершених доз навчального матеріалу (змістових модулів) зі структурованим змістом кожного модуля та системою оцінювально-кредитних параметрів.

Рейтинг – це порядкова позиція студента групи за результатами навчання з усіх предметів; рейтинг визначається за середнім арифметичним рейтингових показників предметів.