Вимоги до впровадження кмсонп

1. Для впровадження КМСОНП у вищому навчальному закладі мають бути такі основні елементи ECTS:

• інформаційний пакет – документ, що містить загальну інформацію про університет, назви напрямів, спеціальностей, спеціалізації, анотації (змістові модулі) із зазначенням обов'язкових та вибіркових курсів, методики й технології викладання, залікові кредити, форми та умови проведення контрольних заходів, опис системи оцінювання якості освіти тощо;

• угоду між студентом і вищим навчальним закладом про навчання (напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень, правила та джерела фінансування, система розрахунків);

• академічну довідку оцінювання знань, у якій зафіксовані досягнення студента в системі накопичення кредитів і за шкалою успішності на національному рівні, і за системою ECTS;

2. Формування індивідуального навчального плану студента здійснюється на підставі переліку змістових модулів (блоків змістових модулів навчальних дисциплін), що сформовані на основі структурно-логічної схеми підготовки фахівців. Навчальна дисципліна формується як система змістових модулів, передбачених для засвоєння студентом, що об'єднані в блоки – розділи навчальної дисципліни.

3. Реалізація індивідуального навчального плану студента здійснюється впродовж періоду, який не перевищує граничного терміну навчання. Нормативний термін навчання визначається на підставі галузевих стандартів вищої освіти. Граничний термін може перевищувати нормативний на 1 рік. Різниця між граничним і нормативним термінами не фінансується з державного бюджету.

4. Індивідуальний навчальний план студента охоплює нормативні та вибіркові змістові модулі, що можуть поєднуватись у певні навчальні дисципліни. Нормативні змістові модулі необхідні для виконання вимог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Вибіркові змістові модулі забезпечують підготовку для виконання вимог варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики, у тому числі – відповідність обсягу підготовки, передбаченому нормативним терміном навчання. Вони дають можливість здійснювати підготовку за спеціалізацією певної спеціальності та сприяють академічній мобільності й поглибленій підготовці в напрямах, визначених характером майбутньої діяльності. Сукупністю нормативних змістових модулів визначається обов'язкова складова індивідуального навчального плану студента.

5. Змістові модулі нормативних навчальних дисциплін гуманітарного, соціально-економічного та природничо-наукового циклу при підготовці студентів на споріднених напрямах мають бути уніфікованими в установленому порядку.

6. Індивідуальний навчальний план студент формує особисто під керівництвом куратора в КМСОНП.

7. При формуванні індивідуального навчального плану студента на наступний навчальний рік ураховується фактичне виконання індивідуальних навчальних планів поточного й попередніх навчальних років.

Формуванням індивідуального плану студента за певним напрямом передбачається можливість індивідуального вибору змістових модулів (дисциплін) із дотриманням послідовності їх вивчення відповідно до структурно-логічної схеми підготовки фахівців. При цьому кількість обов'язкових та вибіркових змістових модулів має складати не менше 60 залікових кредитів.

Система дає можливість здійснювати перехід студента в межах споріднених напрямів підготовки (певної галузі знань).

8. Спорідненість напрямів підготовки визначається спільністю переліку змістових модулів, що належать до нормативної складової індивідуального навчального плану студента цих напрямів підготовки.

9. Зарахування змістових модулів (дисциплін), уведених в індивідуальний план, здійснюється за результатами певного виду контролю якості освіти студента впродовж навчального року.

10. Система оцінювання якості освіти студента (зарахування залікових кредитів) має бути стандартизованою та формалізованою.

Навчальне навантаження студента

Обсяг навчального навантаження студента (трудоміскість навчання) визначається в академічних кредитах.

Кредит передбачає всі види навчальної діяльності, що є необхідною для завершення повного року академічного навчання в закладі, а саме: лекції, практичні роботи, семінари, консультації, індивідуальна, самостійна робота в бібліотеці чи вдома, підсумковий контроль (екзамени, заліки), дипломна роботу, педагогічна, навчальна та виробнича практики чи інші види діяльності, пов'язані з оцінюванням. Кредит у такий спосіб базується на повному навантаженні студента, а не обмежується лише аудиторними годинами.

Ціна кредиту складає 36 академічних годин (18 годин становлять аудиторні заняття, 9 – індивідуальна робота викладача зі студентами, 9 годин складає самостійна робота студентів). Співвідношення аудиторних та індивідуальних і самостійних занять становить 60%:40%.

Слід зауважити, що таке співвідношення не є фіксованим і може коливатись у межах 40%:60%, або 50%:50%.

Кількість кредитів на навчальну дисципліну визначається діленням загального обсягу годин із навчальної дисципліни на ціну кредиту (із округленням до 0,5 кредиту). Загальний обсяг годин із навчальної дисципліни має включати час на проведення лекцій, практичних, семінарських і лабораторних занять, консультацій, практик, самостійної та індивідуальної роботи й контрольних заходів (поточний та підсумковий контроль).

У навчальних і робочих навчальних планах напрямів підготовки (спеціальностей), залікових книжках студентів кількість кредитів зазначається у спеціальній графі "Кредити ECTS".

В академічних журналах, заліково-екзаменаційних відомостях, залікових книжках, академічній довідці в графі "Години" (у тих документах, де вона є) через дріб зазначається кількість кредитів ECTS (наприклад, 54 / 1,5 кредиту ECTS), а в графі "Оцінка" через дріб – оцінка за шкалою ECTS (включно диференційована оцінка за шкалою ECTS із дисциплін, що мають формою контролю залік – наприклад, "добре" / "С", або "зараховано" / оцінка за шкалою ECTS).

В академічних журналах у частині, де обліковуються лабораторно-практичні заняття, ведеться також облік індивідуальних занять викладачів зі студентами (уводиться додаткова графа "Індивідуальні заняття").

Структура навчальної дисципліни (курсу) та залікового кредиту

Навчальна дисципліна (курс) складається з декількох залікових кредитів, кількість яких визначається змістом і формами організації навчального процесу.

Заліковий кредит – це завершена задокументована частина змісту навчальної дисципліни, вивчення якої для студентів, зазвичай, завершується підсумковим оцінюванням.

Заліковий кредит складається з модулів (частина програми навчальної дисципліни) кожний із яких у свою чергу складається зі змістових модулів (одна або кілька тем). Отримання студентом залікового кредиту відбувається з поєднанням різних форм навчання – лекційних, практичних, семінарських, лабораторних та індивідуальних занять, усіх видів практик і консультацій, виконанням самостійних завдань та інших форм і видів навчальної та науково-дослідницької діяльності.

Отже, навчальна дисципліна (курс) побудована за принципом уведення.

До залікового кредиту можуть входити окремі або всі зазначені модулі навчальної діяльності студента.

Окремо слід дати кілька коментарів щодо структури навчальної діяльності студента. Модульним принципом навчальної діяльності студента передбачається модульна структура навчальної дисципліни (курсу), а відповідно – й оцінювання результатів виконання певного виду робіт, що складають зміст модуля.

Кожний вид навчальної діяльності студента в межах залікового кредиту оцінюється та має питому частку в підсумковій оцінці з залікового кредиту. Рейтинг, який отримує студент у результаті опанування кожного змістового модуля, накопичується, і наприкінці вивчення курсу відбивається в підсумковій оцінці.

Завдання для самоконтролю

1. Розкрийте суть рейтингу студента.

2. Опишіть процедуру оцінювання навчальних досягнень студента за умов КМСОНП.

3. Визначте переваги й хиби КМСОНП у порівнянні з традиційною організацією навчального процесу.

4. Дайте аналіз структури навчальної дисципліни за вимогами КМСОНП.