Тема 19. Сугестивна технологія

• Концептуальні положення

• Мета й завдання технології

• Зміст технології

Література

1. Ліхачов Б. Педагогічні технології. / Б. Ліхачов – К., 1998. – С.148-157

2. Москаленко П. Педагогічні технології. / П. Москаленко – К., 2001. – С.115-117.

3. Артемова Л. Педагогічні технології. / Л. Артемова – К., 2000. – С.197-200

4. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології. / І.М. Дичківська – К.: Академвидав, 2004. – 352 с.

5. Г.К. Селевко Современные образовательные технологии. / Г.К. Селевко – М., 1998)

6. Пєхота О.М. Освітні технології: навчально-методичний посібник /О.М.Пєхота, А.З.Кіктенко, О.М.Любарська та ін.; за заг. ред.. О.М.Пєхоти. – К.: А.С.К., 2002. – 2002. – 255 с.

Окремим феноменом в історії розвитку освітніх технологій є сугестивна технологія. Незважаючи на 50-річний вік, вона досі залишається мало поширеною хоча успішно впроваджується в Німеччині, Канаді, Італії, США. Уперше технологію було впроваджена 1966 року в Болгарії. Засновником став болгарський учений, доктор медичних наук, лікар-психотерапевт Г. Лозанов. Він запропонував новий метод, завдяки якому виникала можливість інтенсифікувати вивчення іноземної мови.

В основу цієї технології було покладено навіювання. Наука, що вивчає навіювання як форму спілкування, одержала назву сугестології. Сугестологія є одним із базових наукових напрямів, теоретичні й експериментальні положення якої формують сугестивну частину педагогіки.

Слід зазначити, що в багатьох педагогічних технологіях містяться елементи навіювання. У сугестивній педагогіці ці елементи виокремлюються як самостійні. Головним методом цієї технології є метод релаксопедичного навчання.

Запропонована Г. Лозановим сугестивна технологія була спрямована на інтенсифікацію навчання іноземних мов завдяки запровадженню методу навіювання, але він істотно відрізнявся від традиційного методу навіювання, що розглядається в педагогіці. Інтенсифікація навчання базувалась на взаємодії свідомого й несвідомого у психіці людини й у процесі придбання й засвоєння нею інформації. Технологія інтенсифікації навчання іноземних мов здійснювалась за допомогою релаксопедії в педагогічному процесі завдяки резервам психіки.

Концептуальні положення

Сугестивна технологія - це навчання на основі емоційного навіювання у стані пильнування, що приводить до надзапам’ятовування.

Передбачається комплексне застосування всіх вербальних і невербальних, зовнішніх і внутрішніх засобів навіювання. Реалізація цієї концепції передбачає створення особливих психолого-педагогічних умов навчання людини, що висуває низку вимог до учасників навчального спілкування.

Так, викладач за цією технологією повинен мати:

• високий авторитет (широка поінформованість, видатні особистісні якості, наявність здатності до переконання);

• уміння встановлювати природну обстановку довіри, коли учень фактично довіряє себе викладачеві;

• здатність дотримувати вимог двоплановості подання матеріалу: кожне слово, що несе самостійне смислове навантаження, супроводжується відповідною інтонацією, жестом, мімікою.

Від учня як рівноправного учасника навчального спілкування очікується:

• наявність довіри до вчителя під час виконання навчальних завдань;

• постійне позитивне налаштування на діяльність, що на практиці підтримується естетичними й комфортними умовами навчання;

• самонавіювання думки про величезні можливості власного інтелекту; усвідомлення швидкого просування у вивченні дисципліни;

• "занурення" в навчальну дисципліну, концентроване вивчення матеріалу: щодня тільки один навчальний предмет по 4-6 годин упродовж 2-3 місяців.

Мета й завдання технології

Мета сугестивної технології лаконічно витікає з її можливостей. Оскільки визначальним у цьому контексті є створення умов для інтенсивного вивчення іноземної мови (у першому варіанті впровадження цієї технології), то її застосування насамперед дає можливість інтенсифікувати процеси вивчення окремих дисциплін.

Сугестивна технологія відповідно є засобом психологічного впливу на окрему особистість і колектив. Цей засіб керівництва тими або іншими реакціями або процесами в організмі людини, викликає ефект розширення пізнавальних і репродуктивних можливостей особистості. У цілому це веде до інтенсифікації навчального процесу, оскільки сугестія − це форма емоційно-вербального керівництва різними психічними, психофізіологічними й фізіологічними реакціями людини.

Тож у сугестивних технологіях широко запроваджується метод релаксації, у цьому випадку для інтенсивних методів вивчення іноземних мов. Релаксопедичне навчання вигідно відрізняється доступністю й простотою.

Його особливості:

1. Релаксопедичне навчання дає можливість точно орієнтуватися на різні вікові категорії осіб, які навчаються, у тому числі й на школярів.

2. Прискорене навчання визначає організацію й методику занять, що вимагає відмовитися від традиційної системи навчання.

3. Організація релаксопедичного навчання не вимагає спеціального устаткування: заняття можуть проходити в будь-яких умовах школи або ВНЗ, що дає можливість масово впроваджувати таке навчання.

4. Основою релаксопедичного навчання є психічна саморегуляція, що має величезне профілактичне значення. Регулювання психічного стану відбувається насамперед завдяки регулюванню психічного стану особи, яка навчається, за підтримки й під керівництвом учителя, а в міру того, як відбувається оволодіння аутотренінгом, переходить у саморегуляцію.

5. Головною умовою ефективності прискореного навчання є спеціальна підготовка викладача, якому притаманні певні психічні якості. Цей метод дає можливість будь-якому викладачеві опанувати прийомами психорегуляції.

Переваги релаксопедичного навчання відкривають спектр специфічних завдань сугестивної технології:

1. Усунення психологічних бар'єрів засвоєння навчального матеріалу й активізація засвоєних знань. Формування позитивних настанов на навчання.

2. Гнучке керівництво процесом налаштування працездатності, усунення втоми, релаксація.

3. Керівництво енергетичною активністю мозку.

4. Створення умов для надзапам’ятовування.

Сугестивна технологія допомагає застосувати саморегуляцію стану при здійсненні психокорекції педагогічного впливу в процесі навчання й виховання, опанувати тренінги по керівництву психічними й духовними силами організму, розвинути творче самовираження та його механізми, освоїти тренінги спілкування й самоконтролю.

Характерною рисою сугестивної технології у психолого-педагогічному застосуванні є ефективність, що перевищує відомі системи навчання. Висока ефективність сугестивного навчання доповнюється яскраво вираженими психотерапевтичними, психогігієнічними й психопрофілактичними ефектами, що не вичерпали своїх можливостей і мають величезні внутрішні резерви розвитку. Психотерапевтичними тренінгами передбачаються установки, що мають низку завдань, але обов'язково спрямовані на усвідомлення мети, її постановку й формування готовності до її досягнення.

Зміст технології

В основу сугестивної технології було покладено ідею релаксопедичного навчання, що була запропонована Г. Лозановим. Він уважав, що неусвідомлена психічна активність безпосередньо пов'язана з усвідомленою активністю особистості. Неусвідомлена психічна активність є важливим носієм видової й індивідуальної пам'яті. Сугестивні засоби – авторитет, інфантилізація, інтонація, ритм і концертна псевдопасивність – спрямовані на розкриття резервних можливостей особистості, основу якої становить неусвідомлена психічна активність.

Практична реалізація сугестивної технології передбачає послідовне виконання таких етапів:

- підготовчий етап;

- етап засвоєння навчального матеріалу;

- етап активного відтворення засвоєних знань.

Так, на початку заняття на основі переконання й навіювання в учнів формується відчуття усвідомленої потреби керувати власною психікою. У процесі самонавіювання певних почуттів (спокою, розслабленості, тепла) учень шляхом самоаналізу дає оцінку викликаним станам. Для цього необхідна внутрішня саморегуляція й мобілізація психічних можливостей, певних інтелектуальних й емоційно-вольових зусиль.

На наступному етапі активність учня сконцентрована на підтримці певного рівня аутогенного занурення, що є оптимальним для продуктивного засвоєння інформації.

Заключна частина психосаморегуляції спрямована на активне сприйняття й засвоєння навчальної інформації й формування готовності до відтворення за умов комунікації. Заняття мають бути спрямовані на усвідомлення мети, її постановку й формування готовності до її досягнення.

Сеанси психосаморегуляції починаються зі вступної бесіди, у якій в адаптованій формі описується методика, демонструється ланцюжок психологічних дослідів, спрямованих на переконання учнів у широких можливостях ПСР, підкреслюється необхідність і висока ефективність релаксопедичного навчання. Також визначаються деякі особливості техніки ПСР, розкриваються умови тренування, даються завдання. Основне завдання початкового етапу – переконати в ефективності занять ПСР для кожного без винятку учня.

Окремо слід звернути увагу на кілька особливих моментів реалізації релаксопедичного навчання. Існує хибна думка про підкорення волі учня внаслідок запровадження методу навіювання. Слід зауважити, що основні важливі компоненти свідомої поведінки, що відрізняють суб’єкт навчального процесу від пасивного виконавця, залишаються в разі впровадження цієї технології.

Критика. Її елементи в релаксації повністю не зникають, критичність зберігається.

Емоції. Фіксують абсолютне унеможливлення негативних виявлень (страху, тривоги, напруги).

Пам'ять. Запровадження ПСР є основою для засвоєння значного обсягу навчальної інформації. Ефект надзапам’ятовування досягається за впливу ПСР на усвідомлювані й неусвідомлювані процеси. Активізація резервних можливостей пам'яті завдяки ПСР сприяє успішному рішенню низки навчальних і виховних завдань. При дотриманні принципів і методичних вимог досягається ефект 92-95% програми, що подається.

Мотивація. Позитивні зрушення у формуванні настанов поведінки й діяльності, розкриваються шляхи ефективного впливу на мотиваційні процеси та спрямованість особистості. При цьому відбувається вплив на усвідомлювані й неусвідомлені компоненти мотивації.

Інтелектуальна діяльність. В осіб, які володіють саморегуляцією, статистично значно поліпшуються такі показники: поліпшується настрій, самопочуття, підвищується працездатність, знімається втома, підвищується захищеність від перенапруги, повніше використовуються потенційні резервні можливості організму.

Структура релаксопедичного заняття (тренінгу)

1. Створення необхідного психічного настрою й ознайомлення з теоретичним матеріалом (від 3 до 5 хв.).

2. А. "Введення", "занурення" в релаксацію. Необхідно зручно сісти, розслабитися, не думати ні про що стороннє, сконцентрувати увагу на словах викладача. У цей час уводяться формули навіювання: "Ви спокійні, вам добре та приємно, жодних переживань і неприємних думок".

3. Б. Подається необхідна інформація, у навчанні – лексичний матеріал (8-15 хв).

Заключна стадія тренінгу – виведення з релаксації. Важливе значення мають формули навіювання, спрямовані на формування впевненості у власних силах, закріплення матеріалу в пам'яті й активізацію психічних процесів. Проблема працездатності останнім часом заволодіває все більшою кількістю дослідників.

Із кожним роком збільшується практичний і теоретичний обсяг знань, що накопичені в цій галузі. Дослідження показали підвищення працездатності та зниження втоми під впливом сугестивних засобів у процесі сугестопедичного навчання іноземної мови. Тож розробка методів і способів сугестивного керівництва процесом працездатності – утоми є актуальним завданням сугестології й сугестопедії.

Досвідом педагогів доведена на залежність працездатності учня від його емоційного стану та втоми. Під час зниження рівня засвоєння навчального матеріалу має значення не тільки рівень утоми кожного окремого учня, а й інтенсивність нервових процесів, що визначаються енергетичними можливостями організму.

Сугестивне керівництво працездатністю й енергетичними процесами дає можливість на етапі засвоєння навчального матеріалу покращити його результати. У результаті самонавіювання людина може приводити себе в працездатний стан і в такий спосіб збільшувати свій потенціал щодо реалізації пізнавальних здібностей.

Найбільш можливі сфери впровадження в педагогічній практиці технології сугестопедії:

1. Усування психологічних бар'єрів засвоєння навчального матеріалу й активізації засвоєних знань. Формування позитивних настанов на навчання.

2. Регулювання процесом працездатності − утоми, релаксації.

3. Керівництво енергетичною активністю мозку.

4. Управління психофізіологічними механізмами насичення й активізації. Формування надзапам’ятовування.

Зазначені процеси змінюють структуру й методичні принципи традиційного педагогічного процесу. Висока ефективність навчання доповнюється яскраво вираженими психотерапевтичними ефектами, якими не володіє жоден із наявних педагогічних напрямків.

Практикою підготовки викладачів доведено, що оволодіння технікою психічної саморегуляції не викликає особливих складностей, її може опанувати кожний (учитель й учень). Провідна роль учителя тільки на початковому етапі, тоді, коли учні під його керівництвом починають опановувати прийоми аутотренінгу. У міру оволодіння методикою й технікою психічної саморегуляції відбувається послаблення ролі вчителя, посилення ролі прийомів самонавіювання учнів.

Навіювання переходить у цілеспрямоване активне самонавіяння. Роль викладача поступово послаблюється й зводиться до подачі установок до навіювання. Учитель стає "диригентом", який керує медитативним тренінгом і процесом засвоєння знань своїми вихованцями.

Сучасні дослідження сугестивної технології дають можливість розкрити основні сторони цього методу.

Релаксація – один із методів інтенсифікації навчального процесу, у якому стан релаксації служить активізації резервних психічних можливостей, що закладені в несвідомій сфері психіки учнів, і є основою для навіювання з дидактичною й виховною метою. Основною складовою є психічна саморегуляція, що спрямована на досягнення учнями стану фізичного розслаблення та спокою (релаксація). Релаксація при активному самонавіюванні може значно розширити межі й можливості людської пам'яті.

При цьому досягається ефект надзапам’ятовування, що сприяє міцному засвоєнню великого обсягу навчальної інформації. Основою психічної саморегуляції залишається самонавіювання за активної ролі учня, який вольовими зусиллями забезпечує цілеспрямоване формування певної психічної готовності до діяльності.

Зазвичай, у релаксопедичному сеансі учневі належить активна роль у саморегулюванні й керівництві своїм психічним станом. Релаксація – стан, що характеризується деяким зниженням якості свідомості, викликається спеціальним вольовим зусиллям (концентрацією) учня, щоб впливати на сферу несвідомого навіювання. Однак заняття відбуваються за особистої участі вчителя, що керує процесом саморегуляції. Викладач добирає форми впливу, що навіює, відповідно до контингенту учнів, їхнього віку, мети психосаморегуляції.

Завдання вчителя – індивідуально підійти до учнів, правильно скористатися інтонаційним оформленням формул навіювання й інформацією, що подається. Учень налаштовується на сеанс психосаморегуляції, мобілізує свої психічні процеси в певному напрямку, волю, емоції, пам'ять, уяву. Важливе значення в процесі саморегуляції є самоспостереження, самоаналіз і самооцінка викликаних відчуттів. Вирішальне значення має активність усвідомлення особистості, концентрації та спрямованості. На різних стадіях саморегуляції змінюються функції свідомості, однак на будь-якому етапі вона повинна превалювати, контролювати й керувати.

Слід додати, що реалізація цієї технології містить величезний пласт вимог щодо якості професійної підготовки вчителя. Для початку слід звернути увагу на тому факті, що володіння прийомами аутотренінгу ще не означає здатності вчителя працювати за цією технологією. Він має бути майстром навіювання, уміти навчити прийомів самонавіювання учнів, а це стає можливими за умов наявності низки спеціальних професійних якостей, що, зазвичай, об’єднуються терміном "педагогічна майстерність". Авторитет є основним чинником сугестії. Учні звертають увагу на інтонацію, жести, міміку, ходу, манеру говорити. Усе в цілому може викликати інтуїтивне почуття недовіри, тому вчитель повинен володіти кращим якостями: манерою триматися, авторитетною поведінкою, жестами, мімікою.

Не менш важливим є сама форма викладання, уміння вчителя добирати адекватні методи та прийоми педагогічного впливу, що одночасно накладаються на методи та прийоми викладання. Слід пам’ятати, що ефект від упровадження цієї технології забезпечується шляхом органічного поєднання аудіо інформації та відео рядом, що у свою чергу об’єднує засоби презентації й саму поведінку вчителя (міміку, пантоміміку, рухи, жести).