1. Поточний контроль.
Об’єктами контролю є:
систематичність та активність роботи на установчих лекціях і практичних заняттях;
виконання завдань для самостійного опрацювання та своєчасність їх подання;
виконання модульних (контрольних) завдань.
1.1. Оцінювання систематичності та активності роботи студента протягом семестру:
30 % і більше пропущених занять або не оцінених протягом семестру — 0 балів;
10 % і більше пропущених занять або не оцінених за критерієм активності — 5 балів;
до 10 % і більше пропущених занять або не оцінених за критерієм активності — 10 балів.
1.2. Оцінювання завдань для самостійного опрацювання. До самостійного опрацювання віднесено виконання контрольної роботи або підготовку реферату. Оцінювання здійснюється викладачем за контрольну роботу і реферат окремо за 4-бальною шкалою (0, 3, 4, 5 балів) з подальшим переведенням у 3-бальну шкалу (0, 5, 10 балів):
за загальної оцінки
до 3 балів — 0 балів;
4 бали — 5 балів;
5 балів — 10 балів.
Обов’язковою умовою оцінки за пунктом 1.2 є своєчасність подання контрольної роботи та реферату на кафедру. У разі несвоєчасного подання з оцінки знімається 5 балів.
1.3. Оцінювання виконання модульних завдань. Модульні завдання виконуються під час іспитової сесії (на практичних заняттях) перед іспитом. Передбачено виконання одного модульного завдання (контрольна робота з п’яти завдань):
у разі успішного виконання двох завдань — 0 балів;
у разі успішного виконання трьох завдань — 10 балів;
у разі успішного виконання чотирьох-п’яти завдань — 20 балів.
Загальна оцінка за пунктом 1.3 до 20 балів.
Оцінка поточного контролю знань з дисципліни в цілому (оцінка поточної успішності) складається із загальних оцінок за пунктами 1.1; 1.2; 1.3.
1.1. Систематичність та активність — 0, 5, 10 балів.
1.2. Виконання завдань для самос- тійного опрацювання — 0, 5, 10 балів.
1.3. Виконання модульних завдань — 0, 10, 20 балів.
Загальна оцінка поточної успішності становитиме від 0 до 40 балів.
За загальної оцінки до 20 балів студент не допускається до підсумкового контролю.
2. Підсумковий контроль.
2.1. Результати поточного контролю — 20—40 балів.
2.2. Письмовий іспит (іспитовий білет містить 6 завдань з оцінкою 0, 5, 10 балів за кожне).
Якщо за результатами письмового іспиту студент набрав до 30 балів включно, йому виставляється оцінка підсумкового кон- тролю «незадовільно», незважаючи на результати поточного контролю.
За письмові відповіді на іспиті — до 60 балів:
4 теоретичні питання — до 40 балів;
1 тестове завдання — до 10 балів;
1 практичне завдання — до 10 балів.
Усього за результатами атестації:
до 50 балів — «незадовільно»;
50—60 балів — «задовільно»;
65—80 балів — «добре»;
85—100 балів — «відмінно».
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ
СЛОВНИК
ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ
2
Аналітичні процедури (Analytical procedures) — процедури, які складаються з аналізу важливих коефіцієнтів та тенденцій, а також подальшого вивчення результатів відхилень та взаємозв’язків, що суперечать іншій відповідній інформації або відхиляються від передбачуваних сум.
Аномальна похибка (Anomalous error) — похибка, що виникає внаслідок окремої події, яка повторюється лише в особливих випадках і тому не є репрезентативною похибкою для генеральної сукупності.
Асистенти (Assistants) — працівники, які беруть участь в аудиторських перевірках, але не є аудиторами.
Аудит фінансової звітності (Audut) — процес перевірки фінансово-економічної інформації (накопиченої системою бухгалтерського обліку, згрупованої і узагальненої в документах фінансової звітності) з метою висловлення думки про її достовірність (у всіх суттєвих аспектах) незалежним фахівцем (аудитором).
Аудитор (Auditor) — особа, яка несе остаточну відповідальність за аудит. Цей термін також вживають у значенні “аудиторська фірма”. (Для зручності в МСА термін “аудитор” вживають завжди, коли йдеться як про здійснення аудиту, так і про надання супутніх послуг. Таке вживання цього терміна не означає, що особа, яка надає супутні послуги, обов’язково має бути аудитором фінансових звітів суб’єкта господарювання.)
Аудитор головний (Principal auditor) — аудитор, який несе відповідальність за складання висновку про фінансові звіти суб’єкта господарювання, коли ці фінансові звіти включають фінансову інформацію про один або кілька компонентів, перевірених іншим аудитором.
Аудитор зовнішній (External auditor) — термін, який так само як і термін “зовнішня аудиторська перевірка”, вживається для того, щоб відрізняти зовнішнього аудитора від внутрішнього аудитора (зовнішню аудиторську перевірку від внутрішнього аудиту).
Аудитор інший (Other auditor) — будь-який аудитор, крім головного аудитора, який несе відповідальність за складання звіту про фінансову інформацію компонента суб’єкта господарювання, що включається до фінансових звітів, перевірених головним аудитором. Іншими аудиторами можуть бути афілійовані фірми (незалежно від того, чи мають вони однакову назву), агентські фірми, а також незв’язані аудитори.
Аудитор новий (Іпсотіпg auditor) — аудитор, який здійснює аудиторську перевірку за поточний період, але не проводив її за попередній період.
Аудитор попередній (Predecessor auditor) — аудитор, який раніше був аудитором суб’єкта господарювання і на зміну якому прийшов новий аудитор.
Аудитор постійний (Continuing auditor) — аудитор, який провів аудит, склав висновок про фінансову звітність за попередній період і продовжує виконувати функції аудитора у поточному періоді.
Аудиторська вибірка (Audit sampling) — застосування аудиторських процедур до менш ніж 100 % облікових записів (елементів вибірки) у межах залишку на рахунку або класу операцій таким чином, що всі елементи мають шанс бути відібраними. Це дозволить аудиторові одержати та оцінити аудиторське свідчення стосовно деяких характеристик дібраних елементів для формулювання висновку або допомоги у його формулюванні стосовно генеральної сукупності, з якої здійснюється вибірка. До аудиторської вибірки можна застосовувати статистичний або нестатистичний підхід.
Аудиторська діяльність — вид підприємницької діяльності у сфері послуг з підтвердження достовірності фінансової звітності та виконання супутніх аудиту робіт з економіко-правового забезпечення підприємництва (бізнесу). Аудиторську діяльність здійснюють аудиторські фірми (юридичні особи) та приватні підприємці-аудитори (фізичні особи).
Аудиторська думка (Audit opinion): див. Думка аудитора (Opinion).
Аудиторська палата України (Supreme Audut Institution of Ukraine) — незалежний самостійний орган, створений на засадах самоврядування, який очолює інститут аудиту в Україні.
Аудиторська фірма (Audit firm) — фірма чи інший суб’єкт гос- подарювання, що надає аудиторські послуги із залученням партнерів, у разі необхідності, або приватний практикуючий аудитор. Суб’єктів аудиторської діяльності також називають аудиторами.
Аудиторське свідчення (докази) (Audit evidence) — інформація, отримана аудитором у процесі формування висновків, на яких базується аудиторська думка. До аудиторських свідчень належать первинні документи та облікові записи, які є основою для складання фінансових звітів, а також підтверджувальна інформація з інших джерел.
Аудиторський висновок (Auditor’s report) — підсумковий документ, підготовлений аудитором за встановленою формою, за результатами проведення аудиту, в якому висловлено його думку про перевірену фінансову звітність.
Аудиторський висновок спеціального призначення (Special purpose auditor’s report) — Висновок, наданий у результаті незалежної аудиторської перевірки фінансової інформації (крім аудиторського висновку про фінансову звітність), що включає:
а) фінансові звіти, складені відповідно до всеохоплюючої основи бухгалтерського обліку, іншої, ніж Міжнародні чи національні стандарти бухгалтерського обліку;
б) конкретні рахунки, елементи рахунків або статті у фінансовому звіті;
в) виконання контрактних угод;
г) стислі фінансові звіти.
Аудиторський ризик (Audit risk) — ризик того, що аудитор висловить невідповідну аудиторську думку у випадку, якщо фінансові звіти містять суттєво викривлену інформацію. Аудиторський ризик має три компоненти: властивий ризик, ризик контролю та ризик невиявлення.
База даних (Database) — сукупність даних, які спільно використовуються і застосовуються різними користувачами для різних цілей.
Безумовно позитивна думка (Unqualified opinion): див. Думка (Opinion).
Викривлення (Misstatement) — неточність у фінансовій інформації, яка виникла внаслідок помилки або шахрайства.
Викривлення фінансової звітності (Misstatement financial) — невідповідність показників (статей) фінансової звітності обліково-економічній інформації, на основі якої підготовлено цю звітність або (та) невідповідність встановленим правилам її складання.
Вища аудиторська установа (Supreme Audit Institution) — діючий у країні громадський орган з відповідною назвою, призначенням та структурою, що на підставі закону виконує найвищі громадські аудиторські функції в країні. В Україні — Аудиторська палата України.
Відмова від висловлення думки (Disclaimer of opinion) — ситуація яка виникає, якщо можливий вплив обмеження обсягу є настільки суттєвим і всеосяжним, що аудитор не зміг отримати достатню кількість аудиторських доказів, і як наслідок, не може висловити думку про фінансові звіти.
Відповідність (Appropriateness) — оцінка якості аудиторських свідчень, їх доречності щодо конкретного твердження та достовірності.
Властивий ризик (Inherent risk) — ризик викривлення залишку на рахунку або класу операцій, який може бути суттєвим, окремо або у сукупності з викривленням залишків на інших рахунках або класів операцій, якщо припустити відсутність відповідних заходів внутрішнього контролю.
Внутрішній аудит (Interenal Auditing) — діяльність з оцінювання, організована в межах суб’єкта господарювання, що її виконує окремий відділ. До функцій внутрішнього аудиту входять, зокрема, перевірка, оцінка і моніторинг адекватності і ефективності функціонування систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю.
Впевненість (Assurance): див. Обґрунтована впевненість (Reasonable assurance).
Всеохоплююча основа бухгалтерського обліку (Comprehenseve basis of accounting) — система критеріїв, що використовуються при складанні фінансових звітів; вона застосовується до всіх суттєвих статей і є регламентованою.
Генеральна сукупність (Population) — вся множина даних, з якої відбирається вибірка і стосовно якої аудитор прагне зробити висновки. Генеральну сукупність можна розділити на стратуми або субсукупності, причому кожний стратум перевіряють окремо. Термін “генеральна сукупність” є ширшим за поняття “стратум”.
Державний сектор (Public sector) — загальнодержавні органи управління, регіональні органи управління (наприклад, штатів, провінцій, територій), місцеві органи управління (наприклад, міські, селищні) та відповідні державні установи (наприклад, агенції, правління, комісії та підприємства).
Державні підприємства (Government business enterprises) — підприємства, які функціонують у державному секторі з метою забезпечення політичних або соціальних інтересів. Як правило, цим підприємствам необхідно діяти на комерційних засадах, тобто отримувати прибутки або компенсувати значну частину їхніх операційних витрат за рахунок споживачів.
Документація (Documentation) — матеріал та робочі документи, підготовлені аудитором і для нього, або ті, що їх отримує та зберігає аудитор у зв’язку з виконанням ним аудиторської перевірки.
Допустима похибка (Tlerable error) — максимальна похибка в генеральній сукупності, яку аудитор погодився прийняти.
Достатність (Sufficiency) — критерій кількості аудиторських свідчень.
Думка аудитора (Оріпіоп) — чітке письмове висловлення думки аудитора про фінансові звіти в цілому. Безумовно-позитивна думка висловлюється, якщо аудитор доходить висновку, що фінансові звіти справедливо та достовірно відображають (або представляють достовірно, в усіх суттєвих аспектах) інформацію відповідно до визначеної концептуальної основи фінансової звітності.
Екологічний ризик (Environmental risk) — ризик суттєвого викривлення у фінансових звітах внаслідок питань, пов’язаних з охороною довкілля.
Експерт (Expert) — фізична особа або фірма, яка має спеціальну кваліфікацію, знання і досвід роботи в певній галузі, іншій, ніж бухгалтерський облік і аудит.
Елемент вибірки (Sampling unit), елементи вибірки — окремі елементи, що складають генеральну сукупність, наприклад: чеки, перелічені в бланку внеску депозиту; записи по кредиту у виписках з банківських рахунків; рахунки-фактури або залишки на рахунках дебіторів; грошові одиниці.
Завдання з огляду (Review engagement) — завдання, яке має на меті надання аудиторові можливість на основі процедур, які не дають усіх свідчень, що їх вимагала б аудиторська перевірка, констатувати, чи привернув увагу аудитора будь-який факт, що дає йому підстави вважати, що фінансові звіти не складені в усіх суттєвих аспектах згідно з визначеною концептуальною основою фінансової звітності.
Завдання з підготовки інформації (Compilation engagement) — завдання бухгалтера, який зобов’язується застосовувати знання бухгалтерського обліку, а не аудиту, для збору, класифікації та узагальнення фінансової інформації.
Завдання з погоджених процедур (Agreed-upon procedures engagement) — завдання аудитора, який зобов’язується виконати ті аудиторські процедури, які були погоджені аудитором, суб’єктом господарювання та будь-якими відповідними третіми сторонами, а також зазначити виявлені фактичні дані у висновку. Одержувачі цього висновку повинні сформулювати свої власні висновки на основі висновку аудитора. Передбачається, що висновок надаватиметься виключно тим сторонам, з якими ці процедури були погоджені, оскільки інші сторони, не обізнані з обґрунтуванням таких процедур, можуть неправильно розтлумачити їхні результати.
Загальні заходи контролю в комп’ютерних інформаційних си- стемах (General controls in computer information systems) — система повного контролю за застосуванням комп’ютерних інформаційних си- стем для забезпечення обґрунтованого рівня впевненості у тому, що загальні цілі внутрішнього контролю досягнуто.
Загальні принципи аудиту — загальноприйняті правила проведення аудиту та надання аудиторських послуг, яких повинен додержуватись аудитор у практичній діяльності і які встановлено на міжнародному та національному рівнях.
Залишки на початок періоду (Opening balances) — залишки на рахунках, які існують на початок періоду. Залишки на початок періоду базуються на залишках на рахунках на кінець попереднього періоду і відображають результати операцій попередніх періодів та облікової політики, що застосовувалася у попередньому періоді.
Запит (Inquiry) — процес звернення за інформацією до обізнаних осіб усередині суб’єкта господарювання або поза його межами.
Заходи контролю прикладних програм у комп’ютерних інформаційних системах (Application controls in computer information systems) — конкретні заходи контролю за відповідними бухгалтерськими комп’ютерними прикладними програмами. Призначення контролю прикладних програм — запровадити конкретні заходи контролю за бухгалтерськими прикладними програмами з метою забезпечення обґрунтованої впевненості в тому, що всі операції санкціоновані, відображені та оброблені в повному обсязі, точно та своєчасно.
Заходи контролю якості (Quality controls) — політика та процедури, прийняті аудиторською фірмою з метою забезпечення обґрунтованої впевненості в тому, що всі проведені фірмою аудиторські перевірки здійснюються згідно з “Метою та загальними принципами проведення аудиторської перевірки фінансових звітів”, викладеними у Міжнародному стандарті аудиту 220 “Контроль якості роботи аудитора” та Національному нормативі аудиту 05 “Контроль якості аудиторських послуг”.
Звіт про дотримання законодавства з охорони довкілля (Environmental performance report) — звіт, відокремлений від фінансових звітів, в якому суб’єкт господарювання надає третім сторонам якісну інформацію про зобов’язання стосовно екологічних аспектів діяльності, його політики та цілей в цій сфері, рівня ефективності контролю за впливом процесів діяльності на рівень екологічного ризику, а також надає кількісну інформацію про дотримання вимог законодавства з охорони довкілля.
Зв’язані сторони (Related parties) — сторони, які перебувають у такому зв’язку, коли одна сторона має можливість контролювати іншу або здійснювати суттєвий вплив на прийняття фінансових та операційних рішень іншою стороною.
Знання бізнесу (Knowlidge of the business) — загальні знання аудитора з економіки і галузі діяльності, в якій функціонує суб’єкт господарювання, а також більш конкретні знання щодо його функціо- нування.
Значимість (Significance) — значимість, пов’язана з суттєвістю відповідного твердження у фінансовому звіті.
Зовнішнє підтвердження (External confirmation) — процес отримання і оцінювання аудиторського свідчення шляхом безпосереднього повідомлення третьою стороною у відповідь на запит про надання інформації з конкретного питання, яке впливає на твердження, зроблені управлінським персоналом у фінансових звітах.
Інформація за сегментами (Segment information) — інформація у фінансових звітах, яка стосується відокремлюваних компонентів або галузевих чи географічних аспектів суб’єкта господарювання.
Кодекс професійної етики аудиторів України — сукупність фундаментальних принципів етики та правил надання аудиторських послуг, дотримання яких є обов’язковим для аудитора.
Комітет з міжнародної аудиторської практики (КМАП) — постійно діючий орган міжнародної федерації бухгалтерів, метою якого є розробка, опублікування та сприяння добровільному прийняттю міжнародних стандартів аудиту на національному рівні.
Компонент (Сотропепt) — підрозділ, філія, дочірнє підприємство, спільне підприємство, асоційована компанія або інший суб’єкт господарювання, фінансову інформацію яких включено до фінансових звітів, перевірених головним аудитором.
Комп’ютеризовані методи аудиту (Computer-assisted audit techniques (CAATs)) — прикладні програми аудиторських процедур із використанням комп’ютера як засобу аудиту, відомі також під назвою “комп’ютеризовані методи аудиту” (КМА).
Комп’ютерні інформаційні системи (Computer information systems) — середовище, яке існує за умов застосування комп’ютера будь-якого типу або розміру, задіяного в процесі обробки суб’єктом господарювання фінансової інформації, значущої для аудиторської перевірки, незалежно від того, чи використовується цей комп’ютер суб’єктом господарювання або третьою стороною.
Корпоративне управління (Corporate governance): див. Управління (Governance).
Лист-зобов’язання (Engagement letter) — лист, який документує і підтверджує згоду аудитора із призначенням, метою та обсягом аудиту, ступінь відповідальності аудитора перед клієнтом і форму будь-яких звітів та висновків. Лист-зобов’язання направляється аудитором замовнику аудиту.
Лист-пропозиція (offer-letter) — лист, який направляється аудитору замовником і в якому міститься пропозиція на проведення аудиту.
Мале підприємство (Small entity) — будь-яке підприємство:
а) право володіння та управління яким зосереджено у невеликої кількості фізичних осіб (часто в руках однієї особи);
б) якому властиві одна або кілька з таких характеристик:
— незначна кількість джерел доходу;
— спрощена система ведення бухгалтерського обліку;
— обмежена кількість заходів внутрішнього контролю та поряд з цим можливість нехтувати ними.
Малим підприємствам, як правило, властива характеристика, наведена в пункті а) та одна або кілька характеристик пункту б).
Міжнародна федерація бухгалтерів (International Federation of Accountants) — міжнародна професійна (неурядова) організація, яка об’єднує професійних бухгалтерів і аудиторів більшості країн світу і метою діяльності якої є сприяння гармонізації національних систем бухгалтерського обліку і аудиту на світовому рівні.
Міжнародні стандарти аудиту (International standards auditings) — сукупність основних принципів, процедур і рекомендацій, розроблених, прийнятих на міжнародному рівні і опублікованих комітетом з міжнародної аудиторської практики.
Модифікований аудиторський висновок (Modified ayditor’s report) — аудиторський висновок, який складено за формою, відмінною від стандартної. Аудиторський висновок вважається модифікованим, якщо до нього додається пояснювальний параграф (додаються пояснювальні параграфи) або якщо думка аудитора не є безумовно-позитивною.
Наскрізна перевірка (Walk-through test) — простежування кількох операцій у системі бухгалтерського обліку від первинних документів до показників (статей) фінансової звітності.
Національна практика (аудиту) (National practices (auditing)) — сукупність рекомендацій з аудиту, які не мають статусу стандартів, визначені регулювальним органом на національному рівні і які, як правило, застосовуються аудиторами при проведенні аудиторської перевірки або наданні супутніх послуг.
Національні стандарти (аудиту) (National standards (auditing)) — сукупність стандартів з аудиту, визначених законом або нормативними актами чи регулювальним органом на національному рівні, застосування яких є обов’язковим і яких слід дотримуватися при проведенні аудиторської перевірки або наданні супутніх послуг. В Україні такі стандарти названо національними нормативами аудиту.
Невизначеність (Uncertainty) — непевність щодо наслідків, ситуації, яка залежить від майбутніх дій або подій, які суб’єкт господарювання безпосередньо не контролює, але які можуть вплинути на фінансові звіти.
Невідповідність (Noncompliance) — бездіяльність або дії з боку суб’єкта господарювання, що його перевіряють, як навмисні, так і ненавмисні, що суперечать чинному законодавству або нормативним актам.
Негативна думка (Adverse opinion) — думка, яка висловлюється, якщо вплив незгоди на фінансові звіти є настільки суттєвим і всеосяжним, що аудитор доходить висновку, що висловлення умовно-позитивної думки про звітність не є адекватним для розкриття оманливого чи неповного характеру фінансових звітів.
Обґрунтована впевненість (Reasonable assurance) — аудитор передбачає високий, проте не абсолютний рівень впевненості (безумовно висловленої в аудиторському висновку як обґрунтована впевненість) у тому, що інформація, яка є предметом аудиторської перевірки, не містить суттєвих викривлень.
Облікова оцінка (Accounting estimate) — визначення приблизної вартості об’єктів обліку та суми статей за умови відсутності точних методів оцінки.
Облікова система (Accounting system) — послідовність завдань та записів суб’єкта господарювання, за допомогою якої відображають операції і яка є засобом ведення обліку. За допомогою таких систем визначають, збирають, аналізують, обчислюють, класифікують, записують, підсумовують та відображають у звітності господарські операції та інші події.
Обмеження обсягу (Limitation on scope; Scope limitation). Обмеження обсягу роботи аудитора іноді можуть бути встановлені суб’єктом господарювання (наприклад, умови завдання визначають, що аудитор не виконуватиме необхідну, на його думку, процедуру). Обмеження обсягу можуть бути зумовлені обставинами (наприклад, коли час призначення аудитора не дозволяє йому спостерігати за підрахунками наявних запасів). Обмеження може також виникнути, коли, на думку аудитора, облікові записи суб’єкта господарювання є неправильними або коли аудитор не може проводити аудиторські процедури, які він вважає за необхідні.
Обсяг (масштаб) аудиту (Scope of Audit) — процедури аудиту, які вважаються необхідними за відповідних обставин для досягнення мети аудиторської перевірки.
Обсяг огляду (Scope of Review) — процедури огляду, які вважаються необхідними за відповідних обставин для досягнення мети аудиторської перевірки.
Обчислення (Computation) — перевірка арифметичної точності сум у первинних документах і облікових записах або проведення незалежних підрахунків.
Операція зі зв’язаною стороною (Related party transaction) — обмін ресурсами або зобов’язаннями між зв’язаними сторонами незалежно від того, чи призначається ціна.
Організація, що надає послуги (Service organization) — організація, що виконує, наприклад, операції з ведення відповідного обліку або реєстрації операцій та обробляє відповідну інформацію (наприклад, організація, що надає послуги у сфері комп’ютерних інформаційних систем).
Очікувана похибка (Expected error) — похибка, що її очікує аудитор у генеральній сукупності.
Перевірка (Inspection) — комплекс процедур, які виконує аудитор. Об’єктом перевірки є записи, документи або матеріальні активи.
Персонал (Personnel) — усі партнери та фахівці, задіяні в аудиторській діяльності фірми.
Перспективна оцінка (Projection) — прогнозна фінансова інформація, складена на основі:
а) гіпотетичних припущень про майбутні події та дії управлінського персоналу, які, як очікується, не обов’язково матимуть місце, наприклад, коли деякі суб’єкти господарювання розпочинають свою діяльність або розглядають можливість серйозних змін характеру своєї діяльності;
або
б) поєднання найкращої можливої попередньої оцінки та гіпотетичних припущень.
Питання, пов’язані з охороною довкілля (Environmental matters) —
а) заходи, що мають на меті запобігання, зменшення або виправлення шкоди, завданої довкіллю або пов’язані із збереженням відновлю- вальних і невідновлювальних природних ресурсів (такі заходи можуть вимагатися законодавством і нормативними актами з охорони довкілля, контрактом або здійснюватися добровільно);
б) наслідки порушення законодавства і нормативних актів з охорони довкілля;
в) наслідки екологічної шкоди, завданої іншим сторонам або при- родним ресурсам;
г) наслідки відповідальності, пов’язаної із правонаступництвом, встановленої законом (наприклад, відповідальність за шкоду, завдану попередніми власниками).
Підтвердження (Confirmation): див. Зовнішнє підтвердження (External confirmation).
Планування (Planneng) — розробка загальної стратегії та детального підходу щодо очікуваного характеру, часу та обсягу аудиту; розробка загального плану та програми аудиту.
Подальші події (Subsequent events) (за Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 560) — а) такі, що свідчать про умови, що існували на кінець періоду; б) такі, що свідчать про умови, які виникли після закінчення періоду.
В Україні діє Національний норматив аудиту 20, який базується на міжнародному стандарті 560.
Події після дати балансу (Post balance sheet events): див. Подальші події (Subsequent events).
Помилка (Error) — ненавмисне викривлення інформації у фінансових звітах.
Порівняльні дані (Comparatives) — а) відповідні числові дані, де сума та розкриття іншої інформації за попередній період є частиною фінансової звітності за поточний період; такі дані призначені для порівняння з сумами та розкриттям іншої інформації за поточний період (які називаються “числові дані поточного періоду”). Ці числові дані не подаються як повні, самостійні фінансові звіти, але вони є невід’ємною частиною фінансових звітів за поточний період і призначені для порівняння з даними поточного періоду; б) порівняльні фінансові звіти, що містять суми, які включають числові дані та іншу інформацію за по- передній період для порівняння з фінансовими звітами поточного пе- ріоду, але які не є частиною фінансових звітів поточного періоду.
Пояснення управлінського персоналу (Мапаgетепі representations) — пояснення, які надаються управлінським персоналом аудиторові, добро- вільно або у відповідь на конкретні запити, у процесі проведення аудиторської перевірки.
Пояснювальний параграф (пояснювальні параграфи) (Emphasis of matter paragraph(s)) — параграф, який додається для зосередження уваги на будь-якій інформації, що впливає на фінансові звіти та включається у примітку до фінансових звітів, в якій ця інформація розглядається докладніше. Додавання пояснювального параграфа (пояснювальних параграфів) може впливати або не впливати на думку аудитора. Аудитор також може модифікувати свій висновок шляхом використання пояснювального параграфа (пояснювальних параграфів), щоб висвітлити інформацію, яка не впливає на фінансові звіти.
Припущення про безперервність діяльності підприємства (Going concern assumption) — припущенням про те, що підприємство продовжуватиме свою діяльність в досяжному майбутньому, не маючи ні наміру, ні потреби ліквідуватися, припиняти діяльність або шукати захисту від кредиторів згідно з законами або нормативними актами. Відповідно, активи і зобов’язання обліковуються виходячи з того, що підприємство буде здатним продати свої активи і погасити свої зобов’язання за звичайної діяльності.
Присутність (Attendance) — перебування на місці впродовж всього або частини процесу, що виконується іншими особами; наприклад, присутність при інвентаризації наявних запасів дозволить аудиторові перевірити запаси, спостерігати за дотриманням управлінським персоналом процедур підрахунку кількості та відображення результатів цих підрахунків, а також самостійно здійснювати контрольну перевірку кількості підрахованих запасів.
Причетність аудитора (Auditor’s association) — аудитор причетний до фінансової інформації, коли його висновок додається до цієї інформації або коли він погоджується на використання свого імені у зв’язку з професійною діяльністю.
Прогноз (Forecast) — прогнозна фінансова інформація, підготовлена на основі припущень щодо майбутніх подій, які, як очікує управлінський персонал, відбудуться, і дій, які управлінський персонал має намір здійснити на дату підготовки інформації (припущення про найкращу оцінку).
Прогнозна фінансова інформація (Prospective financial information) — фінансова інформація, що базується на припущеннях про події, які можуть відбутися у майбутньому, та про можливі дії суб’єкта господарювання. Прогнозна фінансова інформація мо- же мати форму прогнозу, перспективної оцінки або їх поєднання. (Див. Прогноз та Перспективна оцінка.)
Програма аудиту (Audit program) — програма, яка визначає характер, час проведення та обсяг запланованих аудиторських процедур, необхідних для виконання загального плану аудиту. Програма аудиту являє собою ряд інструкцій для асистентів, що беруть участь в аудиторських перевірках, а також є засобом контролю належного виконання роботи.
Проміжна фінансова інформація або звіти (Interim financial information or statements) — фінансова інформація (яка може бути подана у меншому обсязі, ніж повні фінансові звіти, див. Фінансові звіти), складена на проміжні дати (як правило, піврічна або квартальна) фінансового періоду.
Процедури контролю (Control procedures) — політика і процедури, які були встановлені управлінським персоналом на додаток до середовища контролю для досягнення конкретних цілей суб’єкта господарювання.
Процедури по суті (Substantive procedures) — перевірки, виконані для отримання аудиторських свідчень з метою виявлення суттєвих викривлень у фінансових звітах. Існує два типи процедур по суті:
а) перевірки докладної інформації про операції та залишки;
б) аналітичні процедури.
Ризик контролю (Control risk) — ризик того, що можливі викривлення залишку на рахунку або класу операцій, які можуть бути суттєвими, окремо або у сукупності з викривленнями залишків на інших рахунках або класів операцій не можна буде своєчасно запобігти або виявити та виправити за допомогою систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю.
Ризик невиявлення (Detection risk) — ризик того, що аудиторські процедури по суті не виявлять викривлення залишку на рахунку або класу операцій, які можуть бути суттєвими, окремо або у сукупності з викривленнями залишків на інших рахунках або класів операцій.
Ризик, не пов’язаний з вибіркою, (Non-sampling risk) — ризик, що виникає внаслідок дії факторів, які призводять до того, що аудитор доходить помилкових висновків з будь-якої причини, не пов’язаної з обсягом вибірки. Наприклад, більшість аудиторських свідчень є за своїм характером скоріше переконливими, ніж остаточними; аудитор може застосувати невідповідні процедури; аудитор може дати невірне тлумачення свідчення та не розпізнати помилку.
Ризик, пов’язаний з вибіркою, (Sampling risk) — ризик, що виникає внаслідок ймовірності того, що висновки аудитора, зроблені на основі вибірки, відрізняються від висновків, які можна було б зробити, як- що застосувати ту саму аудиторську процедуру до всієї генеральної сукупності.
Річний звіт (Annual report) — щорічний документ, який містить всі фінансові звіти з аудиторським висновком про них.
Робочі документи (Working papers) — записи аудитора з плануван- ня робіт, характеру, часу та обсягу здійснюваних аудиторських про- цедур, а також результатів таких процедур та висновки, зроблені на підставі отриманих доказів. Робочі документи можуть бути у формі даних, що зберігаються на папері, плівці, електронних та інших носіях інформації. Іншими словами, робочі документи аудитора — інформація, яка накопичується аудитором на будь-яких носіях та використо- вується ним для обґрунтування своєї думки стосовно перевіреної фінансової звітності.
Середовище контролю (Control environment) — загальне ставлення, обізнаність та дії директорів і управлінського персоналу щодо си- стеми внутрішнього контролю та її важливості для суб’єкта госпо- дарювання.
Система внутрішнього контролю (Internal control system) — політика і процедури (внутрішнього контролю), прийняті управ- лінським персоналом суб’єкта господарювання з метою сприяння у досягненні цілей управлінського персоналу щодо забезпечення, наскільки це можливо, правильного і ефективного ведення гос- подарської діяльності, включаючи дотримання політики управлінського персоналу, а також збереження активів, забезпечення запо- бігання і виявлення шахрайства та помилок, точності і повноти облікових записів, а також своєчасної підготовки достовірної фі- нансової інформації. Система внутрішнього контролю включає та- кож інші питання, безпосередньо пов’язані з функціями облікової системи.
Спостереження (Observation) — нагляд за процесом або процедурою, що їх виконують інші особи, наприклад, спостереження аудитора за здійсненням інвентаризації персоналом суб’єкта господарювання або виконання процедур внутрішнього контролю, що не залишає “аудиторського сліду”.
Статистична вибірка (Stotistical sampling) — вибірка, що означає будь-який підхід щодо здійснення вибірки, який має такі характерні риси:
а) випадковий добір елементів вибірки;
б) використання теорії ймовірностей для оцінки результатів вибірки, включаючи оцінку ризику, пов’язаного з вибіркою.
Підхід до здійснення вибірки, який не має характерних ознак а) та б), вважається нестатистичною вибіркою.
Стратифікація (Stratification) — процес розподілу генеральної сукупності на субсукупності, кожна з яких являє собою групу елементів вибірки, що мають подібні ознаки (часто грошова вартість).
Супутні послуги (Related services) — огляди, погоджені процедури та підготовка інформації.
Суттєве викривлення факту (Material misstatement of fact) існує при неправильному поданні або викладенні іншої інформації, непов’язаної з питаннями у перевірених фінансових звітах.
Суттєве протиріччя (Material inconsistency) — протиріччя, коли певна інформація суперечить тій інформації, що міститься у перевірених фінансових звітах. Суттєве протиріччя може викликати сумнів щодо аудиторських висновків, зроблених аудитором згідно з аудиторськими свідченнями, одержаними раніше, а також, можливо, щодо підстави для формування думки аудитора про фінансові звіти.
Суттєві недоліки (Material weaknesses) — недоліки у внутрішньому контролі, що мають суттєвий вплив на фінансові звіти.
Суттєвість (Materiality). Інформація є суттєвою, якщо її пропуск або неправильне відображення може вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансових звітів. Суттєвість залежить від величини суми статті або значущості помилки, які розглядаються за конкретних обставин пропуску або неправильного відображення. Так, суттєвість створює поріг або межу відсічення, але вона не є первинною якісною характеристикою, яка обов’язково притаманна корисній інформації.
Твердження (Assertions) — відомості, представлені управлінським персоналом, явні або неявні, що містяться у фінансових звітах (див. Твердження у фінансових звітах).
Твердження у фінансових звітах (Financial statement assertions) — твердження управлінського персоналу, явні або неявні, що містяться у фінансових звітах і можуть поділятися на такі категорії:
а) існування (existence): актив або зобов’язання існують на конкретну дату;
б) права і зобов’язання (rights and obligations): актив або зобов’язання належать суб’єкту господарювання на конкретну дату;
в) наявність (occurrence): операція або подія, які стосуються суб’єкта господарювання, відбулися протягом звітного періоду;
г) повнота (completeness): відсутність необлікованих активів, зобов’язань, операцій або подій, а також нерозкритої інформації про статті;
д) оцінка вартості (valuation): актив або зобов’язання обліковуються за відповідною балансовою вартістю;
е) вимірювання (measurement): операція або подія відображені за належною сумою, доходи і витрати віднесені до відповідного звітного періоду;
є) подання і розкриття інформації (presentation and disclosure): інформація про статтю розкрита, класифікована і описана згідно з застосованою концептуальною основою фінансової звітності.
Тести контролю (Tests of control) — тести для отримання аудиторських свідчень щодо ефективності:
а) організації систем обліку та внутрішнього контролю, тобто чи вони належним чином організовані, щоб запобігати, виявляти та виправляти суттєві викривлення;
б) функціонування внутрішнього контролю протягом певного періоду.
Узагальнені фінансові звіти (Summarized financial statements) — перевірені аудитором річні фінансові звіти, викладені у стислій формі, для інформування груп користувачів про результати діяльності та фінансовий стан суб’єкта господарювання.
Умовно-позитивна думка (Qualified оріпіоп) — думка, яка висловлюється, якщо аудитор доходить висновку, що не можна висловити безумовно-позитивну думку, але вплив будь-якої незгоди з управлінським персоналом або обмеження обсягу не є досить суттєвим і всеосяжним, щоб вимагати від аудитора негативного висновку або відмови від висловлення думки.
Управління (Governance) — комплексні дії осіб, які здійснюють нагляд, контроль і управління суб’єктом господарювання, відповідають за забезпечення досягнення суб’єктом господарювання його цілей, за складання фінансової звітності і звітності для зацікавлених сторін.
Управлінський персонал (Management) — керівні працівники та інші особи, які виконують управлінські функції. Директори і члени ревізійної комісії входять до складу управлінського персоналу лише в тих випадках, коли вони виконують такі функції.
Фінансові звіти (Financial statements) — баланси, звіти про прибутки та збитки, звіти про зміни у фінансовому стані (що можуть бути надані різним чином, наприклад, як звіт про рух грошових коштів), примітки та інші звіти і пояснювальний матеріал, визначені як частина фінансових звітів.
Шахрайство (Fraud) — навмисні дії однієї або кількох осіб управлінського персоналу, працівників або третіх сторін, результатом чого є подання викривленої інформації у фінансових звітах.
