1.1. Методичні поради до вивчення теми

Вивчення теми передбачає розгляд таких питань:

• поняття аудиту та його коротка історія;

• предмет, метод і об’єкти аудиту;

• аудит у системі господарського контролю.

Під час вивчення теми необхідно звернути увагу на розкриття сутності основних понять, які використовуються в профе- сійній та науковій лексиці, ознайомитись з короткою історією аудиту.

Слово «аудит» латинського походження і означає «слухати».

Термін «аудит» у сучасному світі використовується в трьох значеннях, а саме:

• аудит — окремий вид підприємницької діяльності у сфері послуг економіко-правового характеру;

• аудит — окрема функція управління (складова загальної функції господарського контролю) — функція незалежного фінансового контролю (експертизи);

• аудит — економічна наукова дисципліна, яка досліджує функціонування інституту незалежного фінансового контролю в ринковій економічній системі (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Зміст терміна «аудит»

Термін «аудитор» використовується в таких значеннях:

• аудитор — фізична особа (громадянин України, якщо говорити про визначення цього терміна в українському законодавстві), яка має відповідний кваліфікаційний сертифікат — документ, що підтверджує її професійну придатність;

• аудитор — фізична особа (приватний підприємець) або юридична особа (аудиторська фірма), які надають аудиторські послу- ги (проводять аудит фінансової звітності або виконують супутні аудиту роботи) (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Зміст терміна «аудитор»

Найбільш поширене у світовій практиці поняття аудиту як функції управління таке.

Аудит — системний процес одержання (збору) інформації про економічні дії та події з метою встановлення рівня її (інформації) відповідності визначеним (установленим) критеріям та подання результатів зацікавленим користувачам [5, с. 4].

Згідно з українським законодавством, «аудит — це перевірка оприлюдненої бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації про фінансово-господарську діяльність суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти та відповідності діючому законодавству та встановленим нормативам» [1, ст. 4].

Аудит як економічна наукова дисципліна належить до прикладних (функціональних) економічних дисциплін, за допомогою якої реалізується на практиці одна з основних функцій управління — контрольна функція, яка виконується незалежними фахівцями (аудиторами).

Як відомо, господарський контроль здійснювався з давніх-давен, тому слово аудит має давнє походження. Історичні джерела свідчать, що аудиторами називали:

• більш здатних учнів духовних та світських навчальних закладів, яким доручалося слухати відповіді інших учнів;

• державних контролерів, яким доручалося вислуховувати інформацію про збори податків та використання коштів державної казни, а також здійснювати перевірку рахунків і підготовку аудиторських звітів для власників.

Поступово, з розвитком господарства, змінювались системи обліку і контролю. В обліку більше уваги почали приділяти праву власності, а аудитори перейшли до детального аналізу документів обліку і звітності. З розвитком колективної форми приватної власності аудитори стали незалежними як від держави, так і від власника.

Батьківщиною незалежного аудиту вважається Шотландія, де наприкінці ХVII ст. був прийнятий перший закон, яким заборонялось окремим посадовим особам служити міськими аудиторами, а в 1853 р. були організовані інститути бухгалтерів в Единбурзі і Глазго (тепер — інститут привілейованих бухгалтерів Шотландії) [5, с. 22—24].

Необхідність незалежного аудиту обумовлена розвитком машинного виробництва, появою акціонерних компаній (рис. 1.3). У середині ХІХ ст. був прийнятий закон про британські компанії, який передбачав обов’язковість перевірки рахунків і звітів не менше одного разу на рік. Наприкінці ХІХ ст. були органі- зовані інститут привілейованих бухгалтерів Англії і Уельсу та американський інститут дипломованих присяжних бухгалтерів.

Рис. 1.3. Причини необхідності аудиту

Особливого розвитку аудит, як інститут незалежного фінансового контролю набув у ХХ ст. Подібні інститути, які об’єднують професійних аудиторів, створені і в інших країнах — інститут аудиторів Німеччини, інститут експертів-бухгалтерів Франції та ін.

У світовій професійній практиці аудитори здійснюють поряд з аудитом фінансової звітності інші види робіт і послуг, пов’язаних з аудиторською діяльністю, в тому числі аудит державного сектору економіки, внутрішній аудит, тому і аудиторів називають по-різному: присяжний бухгалтер, привілейований бухгалтер, дипломований при­сяжний бухгалтер, присяж­ний контролер бухгалтерських книг, офіційний уповноважений аудиторських фірм, експерт-бухгалтер, повірений бухгалтер, комісар по рахунках, аудитор, внутрішній аудитор.

Після підписання Римського договору (1957 р.), яким започатковано Європейське Економічне Співтовариство та передбачено визнання документів про освіту і право надавати професійні послуги за кордоном, аудит набув міжнародного ста- тусу. У сучасному світі функціонує велика кількість аудиторських організацій як на національних, так і на світовому рівнях. Найбільш відомими транснаціональними аудиторськими компаніями, які мають філіали та представництва в багатьох країнах, є: «Ернст енд Янг Інтернейшнл Лтд», «Делойт-Росс-Томацу», «Прайс Уотерхаус Куперс», «КРМG».

Інститут аудиту в Україні почав розвиватися з набуттям незалежності. У 1993 р. було прийнято Закон України «Про аудиторську діяльність» і створено Аудиторську палату України, яка очолює інститут аудиту в Україні і є незалежним самостійним органом, що діє на засадах самоврядування.

Особливу увагу необхідно приділити предмету, методу і об’єктам аудиту. Як відомо, предметом будь-якої науки є те, що вивчається, досліджується. Предмет аудиту необхідно розглядати в загальноекономічному і локальному розумінні у зв’язку з тим, що аудиторська діяльність передбачає проведення аудиторських перевірок фінансової звітності та надан- ня інших аудиторських послуг.

Предметом аудиту в загальноекономічному розумінні є фінансово-господарська діяльність суб’єктів підприємництва (стан суб’єкта як системи господарювання).

Предмет аудиту в локальному (конкретному) розумінні залежить від об’єкта, який визначає головну його (аудиту) мету. Так, предметом аудиту фінансової звітності є фінансова звітність суб’єкта господарювання, податкової звітності — по- даткова звітність. Предметом аудиту господарської діяльнос- ті (аудиту ефективності) є господарська діяльність суб’єкта або його окремих підрозділів, видів діяльності, функцій управ- ління.

Незважаючи на різноманітність цілей аудиту в процесі його проведення, вивчається організаційно-правова структура підприємства, види його діяльності, організація обліково-еконо­мічної роботи, інформація про господарську діяльність, її результати та звітність по них. Таким чином, стає зрозумілим, що предмет аудиту є більш ширшим поняттям ніж предмети бухгалтерського обліку, економічного аналізу та інших обліково-економічних дисциплін, хоча в окремих випадках може збігатися з ними.

Метод аудиту являє собою сукупність прийомів і способів, за допомогою яких ведеться дослідження предмета та об’єктів аудиторської діяльності. Передусім це загальні методичні прийоми, такі як індукція, дедукція, документація (документування), оцінка, групування і узагальнення інформації (підготовка звіт- ності). У зв’язку з тим, що в процесі проведення аудиту вирішується велике коло питань, пов’язаних з різними функціями уп­равління (планування, організація оперативного і стратегічного управління, накопичення економічної інформації, економічний аналіз, прогнозування), в аудиті використовуються прийоми і способи різних галузей знань (економічно-математичні, статистичні методи, методи системного аналізу, експертних оцінок, прийоми і способи бухгалтерського обліку, економічного аналізу, контрольно-ревізійної роботи).

Безпосередньо в аудиті використовуються такі прийоми та способи, як огляд, підрахунок, зважування, вимірювання, спостереження, зіставлення, опитування. Специфічним прийомом аудиту є оцінка ризику, необхідність якої пов’язана з імовір- нісним характером функціонування господарюючої системи та неможливістю повного дублювання всіх процедур обліково-еконо­мічної роботи, що примушує аудитора використовува- ти методи вибіркового дослідження. Оцінка аудиторського ризику починається на стадії планування аудиту і завершується в процесі його проведення. Оцінка ризику, визначена аудитором, може стати причиною його відмови від проведення аудиту. У процесі оцінки ризику, а також проведення окремих аудиторських процедур широко використовується методичний прийом тестування.

Рис. 1.4. Відмінності незалежного аудиту та адміністративного контролю

Рис. 1.5. Класифікація аудиту за окремими ознаками

Об’єктом дослідження в аудиті, як і в інших економічних науках, є взаємопов’язані складові (сторони) функціонуючої господарської системи. Об’єкти аудиту конкретизують його предмет і можуть мати різні характеристики, тому їх вирізняють за окремими видами та критеріями. Так, до об’єктів системи управління, яка досліджується аудитором, відносяться організаційні форми управління, функції уп­равління, методи управління. До об’єктів системи обліку — активи, капітал, зобов’язання, господарські процеси, економічні результати діяльності, фінансова та інші види бухгалтерської звітності. Іншими критеріями можуть бути, стан об’єктів у часі, складність об’єктів, характер оцінки, термін перебування під наглядом аудитора тощо.

Починаючи вивчення аудиту, необхідно звернути увагу на те, що аудит як окремий інститут ринкової інфраструктури і специфічна форма незалежного фінансового контролю є складовою загальної си- стеми економічного (господарського) контролю. У сучасних умовах в Україні формується система економічного контролю, який можна поділити на адміністративний і незалежний, які мають істотну різницю (рис. 1.4).

Велика кількість користувачів фінансової звітності та іншої обліково-економічної інформації, які по-різному пов’язані з діяль­ністю суб’єктів господарювання і мають різні інтереси, потребує виконання аудиторами різних видів аудиту. Крім того, структура ринкового господарства, в якому левова частка належить підприємствам малого та середнього бізнесу, також сприяє розвитку різних видів аудиту (рис. 1.5).

Таким чином, хоча аудит і входить до загальної системи економічного контролю, його функції є ширшими ніж суто конт- рольні. У сучасному суспільстві аудитори крім контрольної функ­ції виконують також інші завдання і допомагають підприємництву ефективно функціонувати.

1.2. Навчальні завдання ^*

На підставі вивчення основних теоретичних положень аудиту, Закону України «Про аудиторську діяльність», Національних нор­мативів аудиту та інших нормативних документів визначити сутність і завдання аудиту, його предмет та об’єкти, види аудиторських послуг та їх класифікацію.

Виходячи з даних, наведених у ситуаціях, потрібно:

1) проаналізувати ситуацію;

2) визначити, чи мають місце в ситуації невідповідності нормативним актам;

3) сформулювати сутність цих невідповідностей.

У тестових завданнях, сформульованих у формі тверджень чи заперечень, які залежно від відповідей перетворюються в істинне або помилкове логічне висловлення, серед трьох-чоти­рьох відповідей потрібно вибрати одну правильну (позитивну) відповідь.

На підставі даних практичних завдань необхідно визначити:

1) до якого виду аудиторської діяльності слід віднести вказані роботи, пояснити чому;

2) для яких підприємств аудит є обов’язковим;

3) об’єкти аудиторської діяльності.

_Ситуації

1. Фірма А у грудні 2002 р. звернулася до аудиторської фірми з пропозицією укласти договір про надання послуг з трансформації бухгалтерського обліку та поновлення аналітичного обліку за 2002 р. Договір було укладено, послуги надані і сплачені у грудні 2002 р. У лютому 2003 р. фірма А вона звернулася до аудиторської фірми з пропозицією підтвердити достовірність бухгалтерської (фінансової) звітності за 2002 р.

2. З метою отримання позики в банку фірма K звернулася до аудиторської фірми з проханням виступити як доручитель.

3. У 2001 р. фірма Н перереєструвалася у відкрите акціонер- не товариство. За результатами фінансово-господарської діяльності у 2000 р. фірма мала виручку від реалізації 4267 грн; валюта балансу на 01.01.2001 р. становить 1740 грн. У лютому 2002 р. вона звернулася до аудиторської фірми з пропозицією перевірити бухгалтерську (фінансову) звітність за 2001 р. на вимогу Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

_Тести

1. Мета аудиту:

а) визначити і попередити помилку;

б) надати допомогу керівництву в підготовці фінансової звітності;

в) перевірити фінансову звітність і висловити про неї думку.

2. Що таке аудит:

а) державний контроль;

б) громадський контроль;

в) фінансовий контроль;

г) незалежний фінансовий контроль?

3. Необхідність проведення аудиту бухгалтерської (фінансової) звітності зумовлена:

а) зростанням вимог до розкриття шахрайства;

б) захистом прав власника;

в) збільшенням масштабів бізнесу;

г) вимогами законодавства України.

4. Під публічною бухгалтерською (фінансовою) звітністю за законодавством України розуміють:

а) опублікування її в періодичній пресі;

б) подання її до державних органів;

в) надання інформації засновникам;

г) таке поняття не застосовується.

5. Ініціативний аудит — це перевірка, яка проводиться за ініціативою:

а) державних органів;

б) економічного суб’єкта;

в) аудитора.

6. Визначте, яке з цих положень правильно встановлює завдання, що стоять перед зовнішнім аудитором:

а) виявити помилки і запобігти їм при веденні бухгалтерського обліку;

б) надати допомогу керівництву в підготовці фінансової звітності;

в) перевірити фінансову звітність та висловити думку про неї.

7. Визначте, яке з наведених тверджень точніше відображає відмінності між зовнішнім і внутрішнім аудитом:

а) зовнішній аудитор повинен бути повністю незалежним від організації, внутрішній аудитор працює в організації та складає звіт для керівництва;

б) служба внутрішнього аудиту створюється відповідно до рішення керівництва організації, а зовнішнього — згідно з порядком, установленим законодавством України;

в) зовнішній аудитор повинен бути обов’язково атестованим (мати сертифікат аудитора), а внутрішній аудитор — ні.

8. Які послуги, на ваш погляд, не має право надавати аудитор:

а) консультування клієнта з приводу розміщення власних активів у цінні папери інших підприємств;

б) поновлення бухгалтерського обліку під час проведення аудиту;

в) оцінка об’єктів нерухомості;

г) представлення інтересів клієнта в судових органах?

9. Звітність яких з перелічених нижче організацій підлягає обов’язковому щорічному аудиту:

а) акціонерних товариств;

б) відкритих акціонерних товариств;

в) господарських товариств;

г) господарюючих суб’єктів з річним господарським оборотом менш як двісті п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів?

_Практичні завдання

Завдання 1. Укажіть, до якого виду аудиторської діяльності слід віднести зазначені нижче роботи, і поясніть чому:

1) консультації щодо створення нових підприємств;

2) перевірка та підтвердження бухгалтерської (фінансової) звітності;

3) аналіз діяльності підприємств;

4) консультації з питань ведення бухгалтерського обліку та його автоматизації;

5) консультації з питань оподаткування.

Завдання 2. Районна податкова інспекція обслуговує і перевіряє 75 підприємств різних типів. Які з перелічених господарських структур обов’язково повинні подати аудиторський висновок:

1) державні підприємства;

2) акціонерні товариства;

3) господарські товариства;

4) комерційні підприємства;

5) орендні підприємства;

6) державні банки;

7) комерційні банки;

8) приватні підприємства;

9) спільні підприємства;

10) іноземні фірми;

11) індивідуальні підприємства;

12) недержавні фонди?

Завдання 3. Використовуючи матеріали практики на базовому підприємстві, визначити об’єкти аудиторської перевірки фінансової звітності й подати їх у вигляді таблиці (табл. 1.1).

Таблиця 1.1