16.3. Програмні питання
Поняття аудиту в комп’ютерному середовищі.
Види комп’ютерних інформаційних систем.
Автономні мікрокомп’ютери в аудиті.
Інтерактивні комп’ютерні системи в аудиті.
Аудит в умовах використання системи баз даних.
Вплив мікрокомп’ютерів на систему обліку і внутрішнього контролю.
Вплив мікрокомп’ютерного середовища на аудиторські процедури.
Вплив інтерактивних комп’ютерних систем на систему обліку і внутрішнього контролю.
Вплив інтерактивних комп’ютерних систем на аудиторські процедури.
Вплив баз даних на систему обліку і внутрішнього контролю.
Вплив баз даних на аудиторські процедури.
Організація аудиту в комп’ютерному середовищі.
16.4. Література
1. Международные стандарты аудита и Кодекс этики профессиональных бухгалтеров. — М., 2000. — 699 с. (С. 144—150; 375—408.)
2. Національні нормативи аудиту. Кодекс професійної етики аудиторів України. — К.: Основа, 1999. — 274 с. (С. 216—226.)
3. Завгородний В. П. Автоматизация бухгалтерского учета, контроля, анализа и аудита. — К.: А.С.К., 1998. — 768 с. (С. 297—435.)
4. Савченко В. Я. Аудит: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2002. — 322 с. (С. 292—296.)
Інформаційне
та технічне
забезпечення аудиторської
діяльності 
17.1. Методичні поради до вивчення теми
Вивчення теми передбачає розгляд таких питань:
поняття, мета та зміст інформаційного та технічного забезпечення аудиторської діяльності;
організація інформаційного забезпечення аудиторської діяльності;
організація технічного забезпечення аудиторської діяльності.
Основним завданням інформаційного забезпечення аудиторської діяльності є інформування учасників аудиторського процесу про стан підприємства, де проводиться аудит, функціонування його відповідно до законодавчих і нормативно-правових документів. Сукупність документів, що характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства, належить до економічної інформації. Інформація поділяються на робочу, тобто між аудиторами і спеціалістами, які здійснюють аудиторські послуги, пряму і непряму. Пряма інформація стосується дослідження стану підприємства, а непряма — дослідження нормативно-правових документів, які регулюють процес об’єктів, де проводяться аудиторські послуги, методичних вказівок щодо виконання аудиторських процедур. Інформація — це сукупність різних документів про стан і зміни об’єктів аудиту або їх відповідності законодавчим актам. Вона поділяється на нову, тобто відображає новизну запропонованого рішення та обґрунтовує причину недоліків, виявлених у процесі аудиторських послуг, та інтерпретацію, що була раніше, яка повинна бути достатньою для аудиторського доказу.
Інформаційне забезпечення аудиторських послуг розрізняють за змістом як: законодавче, нормативно-довідкове, договірне, організаційне, фактографічне та ін.
Економічна інформація характеризується такими критеріями: синтактикою, семантикою і прагматикою.
Синтактика — це структура інформації, символи алфавіту, мови, слова, речення, правила побудови їх; семантика — зміст економічної інформації, а прагматика — це достовірність, своєчасність, зручність сприймання тощо. Інформація, що характеризує фінансово-господарські процеси, які відображені в бухгалтерському обліку підприємства, та використовується як основне джерело даних при проведенні аудиту, є обліково-економічною, а за змістом — фактографічною.
Згідно з Національним нормативом аудиту 22 [1, с. 160—163] аудитор повинен одержати від керівництва підприємства інформацію, необхідну для досягнення мети його роботи. Під час аудиторської перевірки аудитор може отримувати безліч інформа- ції від керівництва підприємства, яка надається як за його власним бажанням, так і на вимогу аудитора. Інформація, що надається керівництвом підприємства, не може заміняти інші докази, які аудитор може отримати. Наприклад, нова інформація про витрати на придбання того чи іншого активу не може замінити ін- ші аудиторські докази з цього питання. Як правило, аудитор по- винен включити в свої робочі документи отриману від керівництва інформацію. Суттєве значення має інша інформація, що стосується перевіреної фінансової звітності підприємства, але про яку аудитор не повинен складати аудиторський звіт. Підприємство щорічно оприлюднює фінансову звітність разом з аудиторським висновком. До публічного річного звіту підприємство може включити іншу фінансову або нефінансову інформацію в додатках (пояснення до балансу тощо). У нормативі 27 така фінансова або нефінансова інформація називається «іншою інформацією» [1, с. 189—193].
Технічне забезпечення — це комплекс технічних засобів і методів, що забезпечують функціонування аудиту. Елементами технічного забезпечення є технічні засоби, методичні і керівні матеріали, технічна документація.
До технічних засобів належать збір і реєстрація інформації, передавання, введення, обробка, відображення і виведення інформації, підготовка даних, накопичення, зберігання і пошук інформації. Організація технічного забезпечення здійснюється на основі застосування методичних і керівних матеріалів, а також технічної документації. Методичні і керівні матеріали поділяють на загальносистемні, спеціалізовані та нормативно-довідкові до- кументи.
Однією з головних проблем, яка постає перед аудитором під час побудови (проектування, придбання, налагодження) комплексу технічних засобів, є вибір оптимального варіанта такого комплексу. Такий вибір ускладнюється тим, що аудитор у практичній діяльності стикається з безліччю варіантів побудови такого комплексу у замовників аудиту. Завдання аудитора полягає у виборі власного комплексу, який був би найбільш сумісним з останніми.
Вибираючи такий комплекс, аудитор повинен ураховувати:
організаційну структуру управління аудиторською фірмою;
склад аудиторських завдань (види, обсяги та структуру аудиторських послуг);
специфіку інформаційного забезпечення аудиторських послуг;
технічно-експлуатаційні характеристики засобів технічного забезпечення (комп’ютерів та інших технічних засобів).
Іншою, не менш важливою проблемою є проблема програмного забезпечення аудиту та аудиторських послуг. Воно повинно бути побудовано таким чином, щоб можна було викорис- товувати комплекс технічних засобів не тільки аудиторської фірми, а й замовника.