63. Соціальна структура суспільства.

Соціальні освіти й історичні форми їх еволюції. Кожному історично певного способу виробництва відповідає свій спіцефіческій тип соц.сфери суспільства: наявність певних класів і соц.групп (рід, плем'я, народність, нація, сім'я).

Визначальним елементом соціальної сфери в будь-якому класовому суспільстві є класи. В. І. Ленін: класами називаються великі групи людей, що розрізняються за їх місцем в історично визначеній системі суспільного виробництва, по їх відношенню до засобів виробництва, за їх ролі громадської організації праці. У кожному суспільстві поряд з класами існують також соц.группи, які по своєму відношенню до власності не входять до складу того чи іншого класу, а утворюють соціальні верстви, стани, касти і т.д. Яскравим прикладом станової організації є феодальне суспільство з характерним для нього відмінністю людей по економіческрму і правовим положенням. Так, великий землевласник як власник засобів виробництва - представілель класу, а дворянин - представник стану. Стану характеризувалися замкнутістю і будувалися за принципом суворої ієрархічності, закріпленої в правових нормах.Соц.структура сучасного суспільства також крім основних класів включає і певні соц.группи, куди відносяться в основному інтелігенція і службовці. Межі між класами та іншими соц.группамі суспільства завжди відносні і рухливі.

64. Вчення про класи. Теорія соціальної стратифікації.

Соціальна структура суспільства - це сукупність відносно стійких соціал. спільнот людей, певним чином взаємодії. між собою: 1) Історичні спільності людей (рід, плем'я ...) 2) Населення міста і села.

3) Працівники фізичної та розумової праці. 4) Класи і різні соц. шари. 5) Різні колективи людей. 6) Сім'я.

Соц. структура об'єктивна і багато в чому залежить від способу виробництва. Маркс утвер-чекав, що:

1) Існування класів пов'язане з певними історич. фазами розвитку пр-ва. 2) Класова боротьба неминуче веде до диктатури пролетаріату. 3) Диктатура - є пре-Ходна момент до суспільства без класів. Основний классообразующіх ознака в мар-ксізме - ставлення до засобів пр-ва, ставлення до власності. Теорія соц. стра-тіфікаціі - це сучасна теорія, що аналізує соц. структуру общества.По цієї теорії суспільство ділиться на страти, за основу виділення яких беруть різні ознаки. Відомий ньому. соціолог Вебер за основу поділу суспільства бере соц. статус. Він виділяє 3 статусних показника: 1) Рівень освіти. 2) Професія, рівень кваліфікації. 3) Рівень доходів.

Відповідно до цих показників Вебер розрізняє третьому класу в суспільстві: 1) Вис-ший клас (финанс. магнати, великі промисловці ...) 2) Середній клас (сукупністьність людей найманої і самостійно. Праці, що мають спільний самосвідомістю: а) вис-ший шар середнього класу (середні підприємці) б) середній шар в) нісшій шар (люди із середнім спец. освітою) 3) Нісшій клас - низький рівень освіти, існують і маргінальні верстви.

Маргіналізація суспільства відбувається під впливом соц. і техносдвігов і пов'язане з розхитуванням і ламанням нормативно-ціннісних систем. Основа стабільності про-вин - середній клас. У суспільстві, розділеному на класи, існує соціал. мо-нестабільність, тобто переміщення з одних соц.шарів у ін Вона буває горізнт. і вертикал. Товариство порівнюють з багатоповерховим будинком, у якому рухаються 6 ліфтів: економі-ка, армія, політика, церква і культура, шлюб. Політ. структура - сукупність політ інститутів, ідей норм. ізберательного права, громадське гоніння з допомогою кіт. здійснюється влада і вплив на неї.