Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Эрстенюк А_пр_6bbb.doc
Скачиваний:
92
Добавлен:
18.02.2016
Размер:
17.9 Mб
Скачать

Контрольні питання

1. Де в періодичній системі розміщені елементи-метали?

2. Як визначити активність металів за місцем в періодичній сис­темі?

3. Які метали мають більшу активність: s-, p-, d- чи f-елементи? Чому? Відповідь пояснити на основі електронної будови атома.

4. Що таке електрохімічний ряд напруг металів?

5. Які метали відносяться до активних, малоактивних?

6. Що таке відновні властивості? Метали є відновниками чи окис­ни­ками?

Самостійна робота на занятті

1. Виконання лабораторних робіт, описаних в даних методичних вказівках.

2. Обговорення результатів та оформлення висновків.

3. Оформлення протоколу лабораторної роботи.

4. Відповіді на запитання, поставлені викладачем, з використан­ням записів на дошці.

5. Розв’язування розрахункових задач, запропонованих викладачем.

6. Урівнювання рівнянь реакцій, запропонованих викладачем.

Експериментальна частина

Робота 1. Взаємодія металів з кислотами.

Візьміть дві пробірки. В одну з пробірок вкиньте шматочок міді, в другу – цинку. В кожну з пробірок влийте по 2-3 см3 сульфатної кис­лоти. Що спостерігається? В якій з пробірок відбувається реакція? Чому? Записати пояснення в зошит.

Напишіть рівняння відповідних реакцій. Вкажіть окисник і відновник.

Робота 2. Визначення хімічної активності металів.

А) Візьміть три пробірки. Налийте в обидві пробірки по 2 см3 со­ляної кислоти. В одну з пробірок вкиньте шматочок магнію, в другу – цинку, а в третю –міді. В якій з пробірок реакція відбувається найшвидше? Чому? Записати пояснення в зошит.

Напишіть рівняння відповідних реакцій. Назвати одержані сполуки.

Б) Візьміть дві пробірки. В одну з пробірок налийте 2 см3 розчину солі цинку, а в другу – стільки ж розчину солі Купруму (ІІ). У першу пробірку покладіть шматочок міді, а у другу -– цинку. В якій з пробі­рок реакція відбувається реакція? Чому? Записати пояснення в зошит.

Напишіть рівняння відповідних реакцій. Визначте відновник і окисник і вкажіть перехід електронів.

Розділ 10. Неметали

План

§10.1. Загальна характеристика неметалів.

§10.2. Гідроген (Водень). Будова атома, властивості.

§10.3 VIІ А група. Галогени.

§10.4. VI А група. Підгрупа Оксигену.

§10.5. V А група. Підгрупа Нітрогену.

§10.6. IV А група. Підгрупа Карбону

§10.1. Загальна характеристика неметалів

В Періодичній системі зі 110 елементів є 22 неметали. Всі неме­тали р-елементи, тільки Гідроген і Гелій – s-елементи.

Атоми неметалів мають на зовнішньому енергетичному рівні чотири електрони і більше (тільки у Гідрогену – один, у Бору – три). Тому атоми неметалів приєднують електрони для завершення зовнішнього енергетичного рівня. Тобто, атоми неметалів є ОКИСНИКАМИ. Здат­ність приєднувати електрони підвищується зі збільшенням порядко­во­го номера металу в періоді та зменшується з його зростанням в групі.

Флуор – найбільш електронегативний елемент і є найсильнішим окисником. Здатність атомів елементів приєднувати до себе електрони зни­жу­­ється в ряді:

F > O > N ≈ Cl > Br > I ≈ S ≈ C > P > H > Si > Al > Ca >K

З типовими металами неметали утворюють сполуки з йонним зв’яз­­ком (NaCl, K2S), а з неметалами – сполуки з ковалентним зв’яз­ком (O2, N2 – ковалентний неполярний, CO2, NH3 – ковалентний полярний).

Оксиди і гідроксиди неметалів мають кислотні властивості. Чим вищий ступінь окиснення (+5, +6, +7), тим сильніші кислотні влас­ти­вості оксидів та гідроксидів. Наприклад, сульфатна кислота Н2S+6O4 є сильнішою за сульфітну Н2S+4O3, а нітроген (V) оксид N+52O5 має більш кислотні властивості, ніж нітроген (ІV) оксид N+4O2. З Гідрогеном неметали утворюють леткі сполуки (гази): Н2S, HCl, NH3.

Залежно від місця в періодичній таблиці та властивостей неметали поділяють на:

  • інертні гази (8А група),

  • галогени (7А група),

  • халькогени (6А група) тощо

VIIІ А група - ІНЕРТНІ (благородні) ГАЗИ (He, Ne, Ar, Kr, Xe, Rn) мають стійкий завершений енергетичний рівень ns2nр6, тому є хімiчно малоактивними.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]