25.ДСМК.Медичні формування та заклади.

"Державна служба медицини катастроф є особливим видом державної аварійно-рятувальної служби, основним завданням якої є надання безкоштовної медичної допомоги потерпілим від НС техногенного і природного характеру, рятувальникам і особам, які беруть участь у ліквідації наслідків НС ". ДСМК базується на двох рівнях - центральному і територіальному

До медичних сил, засобів і лікувально-профілактичних установ Служби відносяться:

• Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф, який є головною науково-практичною установою Служби;

• територіальні центри екстреної медичної допомоги;

• науково-дослідні медичні установи, які створюють і містять медичні формування та розгортають додатковий ліжковий фонд для надання екстреної медичної допомоги потерпілим від НС, рятувальникам і особам, що беруть участь у ліквідації наслідків НС;

• лікувально-профілактичні заклади, які створюють і містять медичні формування та розгортають додатковий ліжковий фонд для надання екстреної медичної допомоги потерпілим від НС, рятувальникам і особам, що беруть участь у ліквідації наслідків НС.

До складу Служби на центральному рівні включено:

► 571 бригада постійної готовності першої черги,

► 190 спеціалізованих бригад постійної готовності другої черги,

► 14559 лікарняних ліжок за основними профілями надання екст-реної медичної допомоги.

До складу служби на територіальному рівні входять:

► територіальні центри екстреної медичної допомоги,

►бригади постійної готовності Служби (першої І другої черги),

►медичні формування, лікувальні заклади, віднесені МОЗ України до цього рівня за узгодженням з територіальними органами виконавчої влади

До складу формувань Служби на територіальному рівні

■ мобільні госпіталі (багато-і однопрофільні);

■ медичні загони швидкого реагування, які залучаються для надання першої лікарської і кваліфікованої медичної допомоги потерпшім у надзвичайних ситуаціях;

■ медичні загони, сформовані з декількох лікарсько-сестринських бригад, які надають першу лікарську допомогу потерпілим в осередку;

■ бригади постійної готовності першої черги, сформовані зі складу бригад швидкої медичної допомоги, а також на базі територіальних центрів екстреної медичної допомоги і лікувальних закладів для надання першої лікарської допомоги. Як правило, усі штатні і частина позаштатних бригад постійної готовності територіального рівня одночасно є бригадами постійної готовності державного рівня;

■ спеціалізовані бригади постійної готовності другої черги, які призначені для підсилення стаціонарних і мобільних лікувальних закладів у госпітальному періоді та надання в них кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги;

■ санітарні дружини і санітарні пости, які надають першу медичну допомогу як на об'єктах свого формування, так І в осередках катастроф;

■ санітарно-егодеміологічні загони, які виконують функції пересувних частин СЕС у районах НС для проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів;

■ санітарно-протиепідемічні бригади, які працюють, у вогнищах особливо небезпечних інфекцій.

До установ ДСМК зараховуються також визначені органами управління охорони здоров'я лікувальні заклади системи охорони здоров'я та відомчі лікувальні заклади, розташовані на цій території.

26. Спеціалізовані медичні бригади ДСМК бригади постійної готовності першої черги,склад,призначення. сформовані зі складу бригад швидкої медичної допомоги, а також на базі територіальних центрів екстреної медичної допомоги і лікувальних закладів для надання першої лікарської допомоги. Як правило, усі штатні і частина позаштатних бригад постійної готовності територіального рівня одночасно є бригадами постійної готовності державного рівня;

27. Спеціалізовані бригади постійної готовності другої черги, ,склад,призначення. які призначені для підсилення стаціонарних і мобільних лікувальних закладів у госпітальному періоді та надання в них кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги;

28.ЛЕЗ у системі ДСМК.Визначення поняття та мета.Завдання. Система ЛЕЗ – це система науково обгрунтованих, своєчасно та послідовно виконаних заходів з надання медичної допомоги і лікування потерпілих з одночасною евакуацією їх за призначенням за межі осередку катастрофи відповідно до характеру отриманого ушкодження.

До ЛЕЗ при НС відносяться:

• розшук, збір уражених і поранених;

• надання їм всіх видів медичної допомоги;

• їх евакуація;

• лікування та реабілітація.

Основна мета ЛЕЗ — збереження життя і здоров’я якомога більшої кількості уражених і поранених в результаті НС людей.

29. Етап медичної евакуаціїю.Визначення поняття та завдання.Етапність системи ЛЕЗ при НС.

Етап медичної евакуації — це сили і засоби охорони здоров’я, розгорнуті на шляхах медичної евакуації і призначені для прийому, медичного сортування, надання певних видів медичної допомоги ураженим і пораненим і (при необхідності) підготовки їх до подальшої евакуації. При НС нині прийнята двоетапна система ЛЕЗ уражених і поранених з евакуацією за призначенням.

Такам схема організації екстренної допомоги при НС визнана найдоцільнішою для збереження життя максимальній кількості потерпілих під час виникнення осередків масового ураження населення. . На першому етапі медичної евакуації, призначеному для надання першої медичної, долікарської та першої лікарської допомоги діють лікувальні заклади і установи, які вціліли в зоні НС, пункти екстреної медичної допомоги, розгорнуті бригадами швидкої медичної допомоги, фельдшерськими і лікарсько-сестринськими бригадами, що прибули до осередку катастрофи, атакож медичні пункти і лікарсько-сестринські бригади військових частин, залучені до проведення рятувальних робіт

На другому етапі медичної евакуації діють лікувальні установи, які існують і функціонують поза осередком НС, а також розгорнуті додатково і призначені для надання вичерпних видів медичної допомоги — кваліфікованої і спеціалізованої і для лікування поранених та уражених до повного одужання.

30. Перший етап медичної евакуації. Функціональні підрозділи мобільних і стаціонарних лікувальних закладів

Етап медичної евакуації — це сили і засоби охорони здоров’я, розгорнуті на шляхах медичної евакуації і призначені для прийому, медичного сортування, надання певних видів медичної допомоги ураженим і пораненим і (при необхідності) підготовки їх до подальшої евакуації. При НС нині прийнята двоетапна На першому етапі медичної евакуації, призначеному для надання першої медичної, долікарської та першої лікарської допомоги діють лікувальні заклади і установи, які вціліли в зоні НС, пункти екстреної медичної допомоги, розгорнуті бригадами швидкої медичної допомоги, фельдшерськими і лікарсько-сестринськими бригадами, що прибули до осередку катастрофи, атакож медичні пункти і лікарсько-сестринські бригади військових частин, залучені до проведення рятувальних робіт

31. Вид медичної допомоги.Поняття.Розподіл медичної допомоги за етапами медичної евакуації.

Вид медичної допомоги — це визначений перелік (комплекс) лікувально-профілактичних заходів, проведених потерпілим у НС медичними формуваннями ДСМК в осередках масових санітарних втрат та у лікувально-профілактичних закладах.

Нині служба медицини катастроф виділяє такі види медичної допомоги як:

• перша медична допомога;

• долікарська допомога;

• перша лікарська допомога;

• кваліфікована медична допомога;

• спеціалізована медична допомога.

Перші три види медичної допомоги надаються безпосередньо в осередках катастроф або поблизу них, вони належать до догоспітальних видів допомоги.

Госпітальні види допомоги – кваліфікована та спеціалізована медична допомога – надаються за межами осередку в лікувально-профілактичних закладах, куди евакуюються потерпілі. У деяких випадках елементи кваліфікованої медичної допомоги можуть надаватися під час догоспітального періоду.

32. Обсяг медичної допомоги.Поняття та фактори,що впливають на його визначення.

Обсяг медичної допомоги — це сукупність лікувально-профілактичних заходів у межах конкретного виду медичної допомоги

Обсяг медичної допомоги може змінюватись в залежності від багатьох факторів, основними з яких є завантаженість ЕМЕ ураженими і пораненими, зміни обстановки в осередку НС, втрати серед медичного персоналу та ін.

33. . Медичне сортування. Його завдання та види. Сортувальні ознаки.

Медичне сортування – метод розподілу потерпілих на групи, за принципом потреби в однорідних лікувально-профілактичних і евакуаційних заходах залежно від медичних показань та конкретних обставин НС.

Залежно від завдань, які вирішуються, розрізняють два види медичного сортування:

1. Внутрішньопунктове сортування визначає порядок проходження потерпілого у середині лікувально-профілактичного закладу (пункту надання медичної допомоги) залежно:

• від ступеня небезпеки ураженого для оточуючих,

• від характеру і важкості ураження,

• для встановлення необхідності надання медичної допомоги,

• її черговості,

• визначення функціонального підрозділу ЕМЕ де слід надати медичну допомогу.

1. Евакуаційно-транспортне сортування, що проводиться з метою розподілу уражених на однорідні групи:

• за черговістю евакуації (1-шу чи 2-гу черги);

• евакуаційним призначенням (пунктом спрямування).

• видами евакотранспорту (авіаційний, автомобільний санітарний, транспорт підвозу та ін.);

• положенням потерпілого (сидячи, лежачи);

• місцем в транспортному засобі;

Мета медичного сортування полягає в тому, щоб забезпечити потерпілим своєчасне надання необхідної допомоги та раціональну евакуацію. Основою медичного сортування є три головні сортувальні ознаки: небезпека для оточуючих, лікувальна ознака, евакуаційна ознака.

За ознакою небезпечності для оточуючих потерпілих ділять на такі групи:

• особи, які потребують санітарної або спеціальної обробки;

• особи, які підлягають тимчасовій ізоляції;

• особи, які не потребують спеціальної (санітарної) обробки.

Лікувальна ознака – ступінь потреби потерпілих у медичній допомозі, черговість та місце її надання. За ступенем потреби у медичній допомозі виділяють такі групи потерпілих:

• особи, яким необхідна невідкладна медична допомога;

• особи, яким допомога може бути відстрочена;

• особи, які перебувають у термінальному стані і потребують симптоматичної медичної допомоги.

Евакуаційна ознака визначається необхідністю евакуації, чергою евакуації, видом транспорту та положенням потерпілого у транспорті. Виходячи з цього, потерпілих поділяють на такі групи:

• особи, які підлягають евакуації в інші територіальні, регіональні ЛПЗ з урахуванням евакуаційного призначення, черги, способу евакуації (сидячи, лежачи), виду транспорту;

• особи, які можуть залишатися у цьому ЛПЗ (за важкістю стану) тимчасово або до кінцевого результату лікування;

• особи, які підлягають поверненню за місцем проживання (розселення) для амбулаторно-поліклінічного лікування або медичного нагляду.

34.