Розглянемо основні закономірності зміни властивостей елементів

В ПЕРІОДАХ:

Зменшуються:	Збільшуються
1) металічні властивості,	1) неметалічні властивості
2) відновні властивості,	2) окиснювальні властивості
3) радіус атома	3) ЕН.

Не змінюється: кількість електронних рівнів (орбіталей).

У ГОЛОВНИХ ПІДГРУПАХ (підгрупах А):

Збільшуються	Зменшуються:
1) металічні властивості,	1) неметалічні властивості
2) відновні властивості,	2) окиснювальні властивості
3) радіус атома	3) ЕН.

Не змінюється:	1) кількість електронів на зовнішньому рівні.
	2) вищий ступінь окиснення і валентність
	3) хімічні властивості.

§2.3. Будова атома. Ядро. Ізотопи

Атом складається з ядра та електронної "хмари", що оточує його. Електрони, що знаходяться в електронній хмарі, несуть негативний електричний заряд. Протони, що входять до складу ядра, несуть пози­тивний заряд. Окрім протонів, до складу ядра більшості атомів вхо­дять нейтрони, які не несуть ніякого заряду. Маса нейтрона практично не відрізняється від маси протона.

				АТОМ
		ЯДРО				ЕЛЕКТРОНИ е‾ ()
ПРОТОНИ				НЕЙТРОНИ

У атомі число протонів в ядрі дорівнює числу електронів в електронній хмарі, тому атом в цілому – нейтральна частинка, яка немає заряду.

Атом може ВІДДАТИ один або кілька електронів або навпаки – ЗАБРАТИ чужі електрони. При цьому він набуває негативний (‾) або позитивний (⁺) заряд. Атом, який має позитивний або негативний заряд називається ЙОНОМ.

Електрони, протони і нейтрони є головними "будівельними де­та­­лями" атомів і називаються субатомними частинками. Їх заряди і маси в кг і в спеціальних “атомних” одиницях маси (а.о.м.) наведені в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3.

Субатомні частинки.

Частинка	Заряд	Маса:
		кг	а.о.м.
Протон	+1	1,67·10-27	1,00728
Нейтрон	0	1,67·10-27	1,00867
Електрон	-1	9,11·10-31	0,000549

Частинки протон та нейтрон, що входять до складу ядра атома, називають нуклонами. З таблиці 2.3 видно, що маси нуклідів, виражені в кілограмах, дуже малі. Тому їх зручніше наводити в атомних одиницях маси (скорочено - а.о.м.). За атомну одиницю маси прийнято 1/12 частину маси атома вуглецю, в ядрі якого міститься 6 протонів і 6 нейтронів.

Схематичне зображення такого "еталонного" атома вуглецю наведено на рис. 2.2 (б).

Рис. 2.2. Атоми складаються з позитивно зарядженого ядра і електро­нної хмари. а) ядро атому Гідрогену: 1 протон + 1 електрон. б) атома Карбону 6 протонів + 6 нейтронів, а в електронній хмарі - 6 електро­нів. в) Існує також ізотопний Карбон – в ядрі 6 протонів + 7 ней­тронів.

На мал. 2.2 показано атоми двох різних елементів: Гідрогену і Карбону. Що ж таке хімічні елементи і чим вони відрізняються один від одного?

ХІМІЧНИЙ ЕЛЕМЕНТ – сукупність атомів з однаковим заря­дом ядра.

Гідроген і Карбон відрізняються числом протонів в ядрі і числом електронів в електронній оболонці. Число протонів в ядрі атома називають зарядом ядра атома (Z). Число протонів в ядрі співпадає з порядковим номером атома в Періодичній таблиці Д.І.Менделєєва. Заряд ядра (число протонів) співпадає з числом електронів в атомі.

Коли атоми вступають в хімічні реакції, то відбувається взаємодія між їх електронними оболонками, а не ядрами. Число електронів визначає здатність атома утворювати зв'язки з іншими атомами, тобто його хімічні властивості. Тому атоми з однаковим зарядом ядра (і однаковим числом електронів!) поводяться в хімічному відношенні прак­тично однаково і розглядаються як атоми одного хімічного елементу.

Сучасна МОДЕЛЬ АТОМА стверджує:

• Атоми елементів складаються з позитивно зарядженого ядра і електронів, що рухаються навколо нього.

• Ядро займає дуже малий об'єм атома.

• Маса атома зосереджена в його ядрі.

• Ядро складається з елементарних частинок (нуклонів): протонів і нейтронів. Протон () – це позитивно заряджена частинка масою 1 а.о.м. Нейтрон () – це нейтральна частинка масою 1 а.о.м

Кількість протонів в ядрі визначає заряд ядра (Z) і дорівнює порядковому номеру елементу в Періодичній системі

 ПОРЯДКОВИЙ НОМЕР ЕЛЕМЕНТУ = ЗАРЯДУ ЯДРА АТОМА

• Сума кількості протонів (Z) і нейтронів (N) в ядрі дорівнює атомній масі (масовому числу) (А).

, N = А – Z. Наприклад: : Z = 30, N = 65 – 30 = 35

• Число нейтронів в ядрі атомів одного елементу може відрізнятися.

ІЗОТОПИ – це атоми одного елементу, які мають однаковий заряд ядра, але різну масу, тобто однакову кількість протонів, але різну кількість нейтронів. Всі елементи мають ізотопи. Наприклад: і ; і ; , і .

Один і той же елемент може існувати у вигляді двох або кількох ізотопів. Ізотопи відрізняються один від одного тільки числом нейтронів в ядрі (числом N).

Хімічні властивості всіх ізотопів одного елементу однакові.

Виняток – ізотопи водню мають різні властивості, тому різні назви і символи: – протій, – дейтерій, – тритій.

Наприклад, ізотопи водню утворюють три види води: нормальну (Н₂О), важку (D₂О), надважку (Т₂О). Ці речовини мають різні властивості.

Ізотопи розділяють на стабільні і радіоактивні.

Радіоактивні ізотопи елементів (радіонукліди) використовують в медицині і називають «мічені атоми». За допомогою «мічених ато­мів» вивчають механізми дії нових ліків, будову і функції органів і тканин, механізми складних біохімічних процесів.

 Атомна маса елементу в періодичній таблиці дорівнює середньому значенню мас всіх природних ізотопів цього елементу.