Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Фізична хімія-Методичка.doc
Скачиваний:
433
Добавлен:
18.02.2016
Размер:
2.5 Mб
Скачать

Приклади розв'язування задач

Задача 1. Для 0,015 М розчину масляної кислоти С2Н7СООН при 25 °С виміряний опір становить 2210 Ом. Обчислити ступінь і константу йонізації цієї кислоти, а також концентрацію йонів Н+ та рК, якщо постійна електродної комірки становить 40 м-1, а гранична електропровідність йонів Н+ і С3Н7СОО- 0,0350 і 0,004 См·м2/моль відповідно.

розв'язування. За даними задачі обчислюємо:

1. Питому електропровідність χ розчину масляної кислоти

.

2. Молярну електропровідність λ:

.

3. Граничну молярну електричну провідність λ:

λ = λН++ λС3Н7СОО- = 0,0350 + 0,0040 = 0,0390 См·м2·моль-1.

4. Ступінь йонізації α для кислоти:

.

5. Константу йонізації К і рК:

.

рK = –lgK = –(lg1,49·10-5) = –(0,173–5,0) = 4,827 ≈ 4,8.

6. Концентрацію йонів [Н+]:

+]=С·α=0,015·3,1·10-2 = 4,65·10-4 моль/л.

Задача 2. Знайти розчинність, добуток розчинності для солі Ag3PO4 за такими даними експерименту: постійна електродної комірки k = 95,5 м-1, опір дистильованої води та насиченого розчину Ag3PO4 при 25 °С становив 15,4·106 і 5,99·105 Ом відповідно. Гранична молярна електропровідність йонів у цих умовах становить (См·м2·моль-1): λAg+ = 0,0035, λPO43- = 0,00473 .

розв'язування. Визначаємо питому електропровідність дистильованої води:

.

Аналогічно розраховуємо питому електропровідність для насиченого розчину важкорозчинної солі Ag3PO4:

.

Обчислюємо питому електропровідність солі:

.

Визначаємо граничну молярну електропровідність солі:

λ = λAg+ + λPO43- = 0,00535 + 0,00473 = 0,0108 См·м2·моль-1.

Одержана величина практично співпадає з молярною електропровідністю λсолі. Обчислюємо молярну концентрацією С із формули:

.

.

Переведемо визначену концентрацію всього електроліту на концентрацію його різних йонів:

[йонів] = С/валентність.

[Ag+] = С/1= 1,41·10-5 моль/м3;

[РО43-] = С/3=1,41·10-5/3=4,7·10-6 моль/м3.

Знаючи, що ця сіль дисоціює за схемою: Ag3PO4 3Ag++ PO43-, обчислюємо добуток розчинності:

ДР= [Ag+]3·[РО43-] = (1,41·10-5)3·4,7·10-6 = 1,32·10-20.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

І. Засвоїти основний матеріал навчальної програми

  1. Теорія розчинів С. Арреніуса. Рівновага в розчинах слабких електролітів.

  2. Протонна теорія кислот та основ Бренстеда-Лоурі.

  3. Сучасні теорії дисоціації слабких електролітів Льюїса та Ізмайлова.

  4. Колігативні властивості розчинів електролітів.

  5. Термодинамічна константа дисоціації. Активність, коефіцієнт активності. Йонна сила розчину. Йонний добуток води та деяких неводних розчинників.

  6. Водневий показник. Шкала кислотності розчинника. Розрахунок рН розчинів кислот і основ. Гідроліз. Розрахунок рН гідролізованих розчинів.

  7. Буферні розчини. Розрахунок рН буферних розчинів.

  8. Міжйонна взаємодія у розчинах сильних електролітів. Теорія Дебая-Гюккеля.

  9. Рухливість йонів в електричному полі. Питома електрична провідність електролітів, залежність її від різних факторів.

  10. Еквівалентна електрична провідність. Залежність еквівалентної електричної провідності від різних факторів. Закон Кольрауша.

  11. Теорія електричної провідності розчинів Дебая-Онзагера. Релаксаційний і електрофоретичний ефект гальмування провідності у розчинах електролітів. Швидкості руху йонів та числа переносу йонів. Аномальна рухливість йонів гідроксонію та гідроксилу.

  12. Основи методу кондуктометрії. Пряма кондуктометрія та кондуктометричне титрування. Використання методу кондуктометрії для фізико-хімічних досліджень: визначення ступеня і константи дисоціації, добутку розчинності, концентрації розчинів електролітів.