Приклади розв'язування задач

Задача 1. Обчислити тиск пари 10 %-го розчину сечовини CO(NН₂)₂ при 50 °С. Тиск пари води при 50 °С дорівнює 12320 Па.

Розв'язування. За умови задачі в 100 г розчину сечовини міститься 10 г сечовини і 90 г води. Обчислюємо кількість молів сечовини (n_b) і води( n_а):

, .

Із формули визначаємо тиск пари розчину сечовини:

.

Відповідь: 11922 Па.

Задача 2. Яка температура замерзання розчину цукру, виготовленого розчиненням 50 г цукру в 200 г води?

Розв'язування. Обчислюємо зниження температури замерзання розчину за формулою:

,

де – молекулярна маса сахарози, дорівнює 342 г/моль.

.

Тоді, T_{зам. р-ну} = T_{зам. роз-ка} – ΔT_зам = 0 – 1,36 = –1,36 ⁰С.

Відповідь: –1, 36 ⁰С.

Задача 3. Розчин, що містить 1,7 г цинк хлориду в 250 г води, замерзає при –0,23 ⁰С. Визначити уявний ступінь дисоціації цинк хлориду в цьому розчині.

Розв'язування. Обчислюємо моляльність розчину цинк хлориду:

Із формули обчислюємо ізотонічний коефіцієнт:

.

Використовуючи формулу і = 1 + α(n–1), обчислюємо уявний ступінь дисоціації цинк хлориду (n=3):

.

Відповідь: 73,65 %.

Задача 4. Обчислити осмотичний тиск 2 %-вого розчину глюкози при 0 °С. Густину розчину прийняти рівною одиниці.

розв'язування. Згідно умови задачі в 100 кг 2 %-вого розчину міститься 2 кг глюкози. Густина даного розчину 1 г/см³. Отже, в 1000 дм³ або в 1 м³ міститься 20 кг глюкози, що складає .

Осмотичний тиск обчислюємо за формулою .

.

Відповідь: 2,52∙10⁵ Па.

Заняття №4 Тема: Колігативні властивості розчинів. Визначення молярної маси розчиненої речовини методом кріоскопії.

Актуальність: Усі фізіологічні рідини в організмі людини, тварин, рослин є розчинами. Майже всі лікарські засоби чинять лікувальну дію на організм у розчиненому стані. Синтез і виробництво основної маси ліків здійснюється у розчинах. Розчини використовуються майже у всіх технологічних процесах.

Навчальні цілі:

Знати:

• загальну характеристику розчинів;

• способи вираження концентрації розчинів;

• закон Рауля для ідеальних розчинів;

• визначення "реальний розчин";

• причини відхилення реальних розчинів від закону Рауля;

• колігативні властивості розчинів;

• основи методів кріоскопії, ебуліоскопії та осмометрії;

• застосування методів кріоскопії, ебуліоскопії та осмометрії у фармації.

Вміти:

• готувати розчини заданої концентрації;

• проводити визначення температури замерзання розчинів;

• визначати молярну масу досліджуваної речовини методом Раста;

• проводити математичну обробку експериментальних результатів.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

І. Засвоїти основний матеріал навчальної програми

1. Розчини. Теорії розчинів. Загальна характеристика розчинів. Способи вираження концентрації розчинів.

2. Пониження тиску насиченої пари розчинника для ідеальних розчинів. Закон Рауля. Різні форми закону Рауля. Графічне представлення закону Рауля.

3. Колігативні властивості. Підвищення температури кипіння розчинів. Ебуліоскопія. Зниження температури замерзання розчинів. Кріоскопія. Осмос. Осмотичний тиск. Осмометрія.

4. Реальні розчини. Причини їх відхилення від закону Рауля.

5. Застосування ебуліоскопії, кріоскопії та осмометрії у фармації.

6. Залежність між складом рідкого розчину та рівноважної з ним пари. Ізотерми та ізобари Коновалова. Закони Коновалова.

7. Практичне значення законів Коновалова. Дистиляція сумішей. Фракційна перегонка, пояснення цього процесу за допомогою кривих Коновалова.

8. Взаємна розчинність рідин. Обмежена взаємна розчинність рідин. Верхня та нижня критичні температури розчинності. Типи діаграм, застосування до них правила важеля.

9. Взаємно нерозчинні рідини. Перегонка з водяною парою. Принцип одержання рідких лікарських форм (ароматних вод).