76. Параміксовіруси. Вірус кору, вірус паротиту. Епідеміологія, патогенез, специфічна профілактика. Парагрипозні віруси. Рс-вірус.

Кір зустрічається повсюдно. Спалахи кору відзначаються в контингентах, де сприйнятливими до вірусу є 3-7% людей. У північній півкулі захворюваність на кір зимово-весняна, в екваторіальних районах – у жаркий посушливий час. Кір є антропонозом. Механізм передачі-аерогенний, шлях передачі-повітряно-краплинний

Аерозольні краплі, які містять вірус, інфекційні протягом кількох годин. Вірус спроможний виділитися з сечею, але це не є значимим шляхом передачі. До кору сприйнятливі всі вікові групи людей. Патогенез

Кір. Загальні властивості-типові для параміксовірусів. Джерелом інфекції при грипі є людина, шлях передачі-повітряно-крапельний, інекція дуже заразна. Хворіють переважно діти, дорослі мають імунітет( перенесли в дитинстві). Інкубаційний період – до 3 тижнів. Хвороба починається з катаральних- яявищ, конюктевіту, на внутрішній поверхні щік виявляються білі висипання –плями філатова, пізніше зявляються висипання на шкірі з динамікою обличчя_тулуб_кінцівки. Спостерігається вірусемія. Можливі ускладнення, особливо в маленьких дітей-пневмонія, інколи енцефаліт. Діти перших місяців життя хворіють рідко внаслідок пасивної імунізації від матері після перенесеної хвороби розвивається по життєвий імунітет. Спец профілактика жива протикорова вакцина. Препарат недостатньо стійкий при звичайних умовах, тому його зберігання та транспортування обов’язкове в холодильниках.пасивна імунізація протикоровим гамаглобуліном , який готують з плацентарної крові.

Паротит. Джерелом інфекції є людина. Шлях переддачі-повітряно-краплинний. Вірус уражає слинні залози, через збільшення привушних залоз хвороба отримала назву свинка.вірус може уражати також оболонки мозку, підшлункову. У хлопчиків ураження статевих залоз(орхіт), що може стати причиною безпліддя. Спецпрофілактика-застосовують живу вакцину.

Паарагрипозні віруси РС-вірус. Відомо 3 серологічні варіанти парагрипозних вірусів та 1 варіант РС- віруса. Викликають утворення симпластів та синцитію внаслідок злиття оболонок уражених клітин. До розвитку ЦПД віруси можна виявити в реакції гемадсорбції-прилипання еритроцитів до оболонок клітин. Віруси уражають клітини слизової верхніх дихальних шляхів з розвитком гострого респіраторного синдрому дуже поширене, більшість дітей після 5 років мають антитіла до цих вірусів. Ідентифікація та діагностика в РН ЦПД та РЗГАд. Профілактика та лікування не розроблені.

77. Флавовіруси. Вірус кліщового енцефаліту. Епідеміологія, патогенез, вірусологічна діагностика, профілактика.

Флавівіруси мають РНК довжиною 10, 6-10, 9*10в 3 нуклеотидів. Рід об’єднує віруси, які передаються трансмісійно за допомогою переносників-членистоногих. Вірес кліщового енцефаліту. В україні вогнища кліщового енцефаліту є в Капатах та на поліссі. Вірус циркулює серед диких тварин, включаючи гризунів. Від тваринн заражаються кліщі, які передають вірус трансоваріально. Людина заражається при укусі кліща. Фактором передачі може бути молоко, особливо козяче. Хвороба перебігає як лихоманка з ураженням мозку різної важкості- від безсимптомних до важких форм, після яких залишаються паралічі. Вірусологічна діагностика-виділення віруса з крові або спинномозкової рідини шляхом зараження мишей в мозок, курячих ембріонів, культури клітин. Вірус має гемаглютинацій ні властивості, в культурі клітин викликає ЦПД. Ідентифікація віруса-за допомогою специфічної сироватки в РБН, РН ЦПД, РЗГА. Серологна діагностика- дослідження парних сироваток для виявлення наростання титру антитіл. Застосовують РЗК, РЗГА, ІФА. Специфічна профілактика-вакцинація убитою вакциною з груп ризику.