41.Реакції гіперчутливості,їх типи, механізм розвитку. Поняття сенсибілізації та десенсибілізації

а)Гіпер. нег. типу пов’язана з β-системою імунітету. Проявляється незабаром після введення антигену. У розвитку бере участь реакція антиген-антитіло в тканинах і рідких тканинних середовищах, може передаватись від однієї тварини до іншої введенням імунної сироватки сенсибілізованих тварин. Відносять до г. н. типу анафілаксію,сироваткову хворобу, атопії та інш. б)Гіпер. упов. типу пов’язана з Т-системою імунітету. Може передаватись ввденням лімфоїдних клітин сенсибілізованого орг-му. Сенсибілізовані Т-лімфоцити несуть на своїй поверхні рецептори, специфічні до кожного антигену, завдяки яким вони зв’язуються з чужорідним антигеном і руйнують його за допомогою ферментів, лімфокінів. До гіп. упов. типу належать інфекційна і контагіозна алергія,ауто алергічні реакції, реакції при трансплантації. Алерг. реакції широко використовують у діагностиці інф. Захворювань у вигляді шкірних проб, реакцій бласттрансформації лімфоцитів, специфічного розетко утворення, ушкодження нейтрофільних гранулоцитів та ін. Визначення к-сті лімфокінів та їх активності – діагностика сепсису і визначення ефективності протипухлинної терапії.Порівняння

ГНТ	ГУТ
1. розвивається через 15-20 хв після повторного введення АГ	1. розвивається через декілька годин або днів
2. зв’язана з LgE	2. не зв'язана з LgE але зв’язана з Т-л.ф. (Т-лімфоцит)
3. можливий пасивний перенос за допомогою АТ	3. пасивний перенос неможливий, але можна перенести алергію за допомогою Т-л.ф. (адаптивний перенос)
4.АГ-алергени найчастіше розчинні білки сироватки, токсини МіО тварин і рослин	4.алергени – курпускулярні (бактерії, віруси) хімічні алергени
5.відбувається в тканинах гладкої мускулатури, у кровоносних судинах	5. відбувається найчастіше у шкірі
6. можлива десенсибілізація	6. десенсибілізація не можлива. Стан ГУТ зберігається дуже довго

Механізм: ГНТ зв'язаний з виробленням антитіл, а ГУТ із клітинними реакціями. ГНТ вперше описана Рише, Портье і Сахаровим. Установлено що ГНТ виникає при утворенні комплексу антиген-антитіло і дії цього комплексу на чуттєві клітки. Виявляється: в анафілаксії, сироватковій хворобі. ГУТ вперше описана Кохом. Ця форма прояву не зв'язана з антитілами, опосередкована клітинними механізмами за участю Т-лімфоцитів. До ГУТ відносяться: контактна алергія, уповільнена алергія до білок, туберкулінова реакція. Антиалергічні препарати: Диазолин, супрастин, гистамин, натрію тіосульфат.Десенсибілізація (від де... і сенсибілізація ) (біологічна), зменшення або усунення підвищеної чутливості організму (сенсибілізації) до повторного введення чужорідної для нього речовини (алергену), частіше за білкову природу. При введенні в організм чужого йому білка утворюються специфічні речовини — антитіла, взаємодія яких з білком при його повторному введенні може викликати сироваткову хворобу або інші форми алергічної реакціїСенсибілізація (франц. sensibilisation, від латів.(латинський) sensibilis — чутливий) (біологічна), придбання організмом специфічної підвищеної чутливості до чужорідних речовин — алергенів. С. можуть викликати бактерії і віруси (їх антигени і токсини), хімічні речовини, у тому числі багато лікарських засобів, промислові отрути і т. д.

Сенсибілізірующие властивості різних алергенів залежать не лише від кількості введеної речовини, але і від його якісних особливостей і фізичного стану антигенів. Так, стан аутосенсибілізації виникає частіше до власних пошкоджених білок в результаті освіти в організмі аутоаллергенов. Глобуліни кінської сироватки, як і еритроцити, більш анафілактогенни, ніж альбумін і гемоглобін. Повторна дія алергенів на сенсибілізований організм може викликати алергічні реакції типаанафілаксії — сироваткову хворобу, Артюса феномен (різкий місцевий запальний набряк). Час між першим попаданням в організм алергену і виникненням підвищеної чутливості до нього (цей стан називається алергією ) визначають як період С.; він може вагатися від декількох діб до декількох місяців і навіть років. Початкові етапи розвитку алергічних реакцій багато в чому нагадують процес розвитку імунітету і також супроводяться фіксацією алергенів в клітках ретикулоендотеліальної системи, плазматизацією лімфоїдних кліток і виробленням в них антитіл . У організмі підвищується клітинна чутливість, накопичуються специфічні антитіла, здатні з'єднуватися лише з тим алергеном, який викликав їх освіту.