Діячі культури, згадані у повісті

Повість цікава яскравими характеристиками видатних діячів культури того часу — благодійників Шевченка: К. П. Брюллова,О. Г. Венеціанова,В. А. Жуковського; а також його сучасників та друзів — В. І. Штернберга, Г. К. Михайлова, П. Ф. Соколова, К. І. Йоахіма та ін. Колоритні й образи персонажів, прототипами яких були реальні особи: Паші (Марія Яківна Європеус), мадам Юргенс (Кароліна Карлівна Юргенс) та ін.

У цьому відношенні характер повісті близький до твору Д. В. Григоровича «Неудавшаяся жизнь» (1850). Автор її одночасно з Шевченком навчався в Академії мистецтв, і його персонажами були здебільшого ті ж, що і в Шевченка, визначні особистості тогочасної академії, її талановиті учні — П. С. Пет -ровський, І. К. Айвазовський, Г. Борисов та багато інших.

У розповіді про останні роки життя героя Шевченко використав відомості про трагічні обставини особистої долі відомих художників, своїх сучасників — О. В. Тиранова та П. А. Федо -това, які закінчили своє життя в лікарні для душевнохворих. Тут особливо відчувається розмежованість головного героя й оповідача, що допомагає Шевченкові ширше розкрити свої погляди на соціальні явища дійсності.

«Близнюки» — повістьТараса Шевченкаросійською мовою, написана орієнтовно10 червня—20 липня1855р. уНовопетровському укріпленні.

За своїми жанрово-стилістичними особливостями повість стоїть близько до української та російської прози 30 — 40-х років (М. В. Гоголь, Є. П. Гребінка, Г. Ф. Квітка-Основ'яненко, О. С. Пушкін, М. Ю. Лермонтов). Ряд епізодів «Близнецов» має автобіографічну основу. В них передано враження Шевченка від подорожі доПолтавської губернії, зокрема доПереяславщини, про перебування уКиєвітощо. Подробиці з життя Шевченка на засланні використано в змалюванні епізодів перебування Саватія Сокири вОренбурзіта його подорожі доОрської фортеці.

Історія написання

Повість «Близнецы» Шевченко розпочав, очевидно, 1855р. Саме в цей час поета особливо цікавили питаннявиховання, проблеми морального виродження представників заможного стану, зокрема під впливом військового середовища. В цьому плані «Близнецы» ніби логічно продовжують тему повістей«Несчастный»та«Капитанша», створених у першій половині1855р. Як аргумент на користь віднесення повісті до1855р. дослідники вказують на використання у «Близнецах» ремінісценцій зі«Слова о полку Ігоревім»та«Истории русов»(«Літопису Кониського»), які в цей час читав Шевченко.

Найімовірніше, що повість була завершена ще до кінця 1855 р., тобто через місяць і 10 днів після початку роботи над нею. Цей здогад підтверджує передусім текст автографа, який має всі ознаки скоропису: неуніфіковані імена персонажів, позначені лише початковими літерами власні імена та назви, недописані слова, пропуски, плутану нумерацію окремих аркушів, текстові повтори, випадки синтаксичної неузгодженості, невиваженість пунктуації та ін.

Існує припущення, що Шевченко одночасно працював над трьома повістями: «Близнецы», «Художник»(25 січня—4 жовтня1856р.),«Прогулка с удовольствием и не без морали»(рання редакція написана орієнтовно в кінці1855— на початку1856р.). Таке припущення не узгоджується з особливостями творчого процесу Шевченка. Як свідчить творча біографія поета, він жодного разу не працював одночасно над кількома творами. Разом з тим інтенсивний, напружений характер роботи над здійсненням творчого задуму був притаманний Шевченкові. Відомо, зокрема, що такі його великі за обсягом і складні за ідейним змістом та художньою формою твори, як поеми«Сон»,«Єретик»,«Неофіти»та ін., написані протягом кількох днів.