- •Предмет, структура і методологія курсу
- •1.1. Предмет та структурні розділи релігієзнавства
- •1.2. Методи дослідження релігієзнавства
- •1.3. Методологічні принципи релігієзнавства
- •Релігія як суспільно-культурне явище
- •2.1. Сутність і етимологія поняття «релігія»
- •2.2. Загальні ознаки релігії
- •2.3. Релігієзнавчі концепції природи релігії
- •2.4. Структура релігії, її соціальні функції
- •Зовнішня структура
- •Внутрішня структура
- •Соціальні функції релігії
- •2.5. Класифікація релігій
- •2. Час виникнення:
- •4. Державний статус:
- •5. Правовий статус:
- •7. Етносоціальні критерії:
- •Основні теорії походження релігії
- •3.1. Теологічні теорії походження релігії
- •3.2. Наукові теорії походження релігії
- •3.3. Наукове пояснення виникнення релігії
- •Ранньоісторичні форми релігії
- •4.1. Магія
- •4.2. Фетишизм
- •4.3. Анімізм
- •4.4. Тотемізм
- •4.5. Землеробський культ
- •4.6. Шаманізм
- •Етнічні релігії
- •5.1 Народні релігії
- •Релігії Стародавнього Єгипту
- •Релігії народів Давнього Дворіччя
- •Релігії народів Малої Азії та Східного Середземномор'я
- •Хетська релігія
- •Фригійська релігія
- •Сирійсько фінікійська релігія
- •Халдейська релігія
- •Релігії Стародавньої Індії
- •Брахманізм
- •Релігії античного світу
- •Давньогрецька релігія
- •Релігія Стародавнього Риму
- •Давньоіранська релігія
- •Давньоукраїнська релігія
- •5.2 Національні та етнодержавні релігії
- •Індуїзм
- •Джайнізм
- •Сикхізм
- •Конфуціанство
- •Даосизм
- •Іудаїзм
- •Синтоїзм
- •Світові релігії
- •6.1. Буддизм
- •6.2. Християнство
- •Православ'я
- •Старообрядництва
- •Католицизм
- •Протестантські течії
- •Ранній протестантизм
- •Лютеранство
- •Цвінгліанство
- •Кальвінізм
- •Англіканство
- •Баптизм
- •П'ятидесятництво
- •Адвентизм
- •Свідки Єгови
- •Регіональні (місцеві) релігії
- •Не вистачає 172 – 173 сторінок.
- •6.3. Іслам
- •Новітні релігійні течії і рухи
- •7.1. Неохристиянство
- •Церква Ісуса Христа святих останніх днів (мормони)
- •7.2. Релігії орієнталістського напряму
- •7.3. Синтетичні релігії
- •7.4. Езотеричні об'єднання
- •7.5. Неоязичництво (рідновірство)
- •7.6. Саєнтологічні (наукологічні) рухи
- •7.7. Сатаністи
- •Сучасний стан та основні тенденції розвитку релігії церкви в світі, україні, регіоні
- •8.1. Основні фактори змін у сучасному релігійному просторі
- •8.2. Релігійна мережа України
- •Кількісний склад релігійних організацій на території України
- •8.3. Історія, сучасний стан і тенденції розвитку релігій у Чернівецькій області
- •Вільнодумство та атеїзм в історії культури людства
- •Вільнодумство Стародавнього світу
- •Середньовічне вільнодумство
- •Вільнодумство епохи Відродження та Нового часу
- •Українське вільнодумство
- •Радикальні форми вільнодумства: французький атеїзм XVIII ст. І марксистсько-ленінський атеїзм
- •Сучасні організації вільнодумства
- •Свобода совісті і правове регулювання держвно-церковних відносин в україні
- •Isbn 966-8653-24-6
Внутрішня структура
Основними її складовими є релігійна картина світу та релігійна наука життя.
1. Релігійна картина світу - уявлення віруючих про походження та будову світу, насамперед про його подвійність. Тобто, згідно з релігійними концепціями, поряд із природним світом існує надприродний, абсолютним втіленням якого є Бог. Ця подвійність знаходить своє відображення в богословських тлумаченнях будови та перспективи світу, живої і неживої природи. Так, християнська картина світу подається в перших двох книгах Біблії, у релігіях Стародавнього Єгипту і Японії, в легендах про виникнення світу з хаосу, появу в ньому перших богів і т. д.
2. Релігійна наука життя - певний спосіб життя, якого має дотримуватись віруючий і порушення якого - великий гріх перед Богом. Додержання його - обов'язкова умова Божої любові і гарантія особистого безсмертя та вічного життя. Цей спосіб життя можливий лише при виконанні певних моральних норм і правил, установок (заповідей, принципів). їх проголошують священні книги різних релігій - Біблія (іудаїзм, християнство), Сунна (іслам), Трипітака (буддизм), Даодецзин (даосизм) та ін. Велика кількість різних повчань, зокрема, міститься в Старому та Новому Заповітах Біблії (заповіді Мойсея - Вих., 20, 1-17; Нагірна проповідь - Матея, 5,3-12 тощо).
Соціальні функції релігії
Релігія - явище суспільно-історичне. Вона з'являється як засіб (інструментарій) регулювання поведінки людини після того, коли вона виокремилась із роду і усвідомила свою самостійність. Тому релігію можна розглядати ще і як дієвий суспільний чинник. Способи, рівень, напрям впливу релігії на соціальну систему та окремого індивіда виявляється в її різноманітних функціях (від лат. functio - виконання, завершення). Основні з них такі: світоглядна, компенсаторно-терапевтична, регулятивна, комунікативна, культурно-формуюча, легітимізуюча, інтегруючо-дезінтегруюча.
Світоглядна функція. Вона проявляється через здатність релігії формувати у віруючої людини систему поглядів і уявлень, що дозволяє визначити своє місце у світі, сформувати мету та сенс життя, ціннісні орієнтири, перспективи посмертного існування.
Компенсаторно-терапевтична функція. Виконує два завдання:
як засіб духовної втіхи (через катарсис - очищення, заспокоєння, молитву, медитацію, духовну насолоду, спілкування з Вищим) допомагає людині психологічно знімати негативні наслідки стресових ситуацій (життєві незгоди, страждання, горе), зберігати внутрішній спокій, душевну рівновагу на індивідуальному рівні її буття;
обіцяє посмертне воздаяння як компенсацію втраченого.
Подібна компенсація мала місце ще в стародавніх релігіях, що відображало безсилля, залежність людини від об'єктивних умов її існування.
Регулятивна, обмежувально-узаконююча функція реалізується як здатність релігії через систему норм, цінностей, примусів, установок, канонів, інституцій управляти поведінкою, вчинками віруючих, діяльністю окремих організацій, формувати та коригувати міжособистісні та міжгрупові стосунки. Найбільш діяльними в системі регуляції є релігійні норми (релігійне право, мораль, заповіді) - система вимог, правил, приписів, спрямованих на втілення в життя цінностей релігії; а також зразки (ідеали, приклади для наслідування), заохочення та покарання.
Комунікативна функція виявляється у спілкуванні віруючих із надприродним, Богом (вертикальні зв'язки) та між собою (горизонтальні зв'язки).
Культурно-формуюча функція є чинником впливу релігії на розвиток писемності, книгодрукування, мистецтва, збереження цінностей релігійної культури, передачі історичного досвіду від покоління до покоління.
Легітимізуюча функція (від лат. Legitimus - законний, узаконений) - здатність релігії виховувати у віруючих громадянську позицію (поважне ставлення до суспільних норм).
Інтегруючо-дезінтегруюча функція. З одного боку, вона проявляється як здатність релігії сприяти безконфліктному зв'язку, злагоді, солідарності, згуртованості релігійної спільноти чи суспільства в цілому. В часи різноманітних кризових ситуацій суспільство використовує цей фактор, враховуючи, що релігія допомагає людям усвідомити себе як моральну спільноту, поєднану спільними цінностями і цілями. З іншого боку, в певних історичних та соціальних умовах релігія може дезінтегрувати, роз'єднувати людей, викликати міжетнічне, релігійне протистояння. Дезінтеграція може виступати у формі внутріконфесійних і міжконфесійних конфліктів, між великими релігійними об'єднаннями (християни і мусульмани) у формі боротьби з «чужим» (наприклад, «джихад» - війна проти невірних в ісламі).
Окремі релігієзнавці виокремлюють ще ряд функцій, які виконують релігійні громади та організації в суспільстві: богослужбова (задоволення релігійних потреб віруючих через культову практику), місіонерська (поширення віровчення серед населення), пропагандистська (ідеологічна) функція - розповсюдження через засоби масової інформації релігійного вчення, політична (участь церкви у політичному житті країни), господарсько-економічна (ведення господарства, виробничої діяльності з випуску релігійної атрибутики та проведення реставраційно-будівельних робіт), благодійницька (надання матеріальної допомоги), філантропічна (утримання притулків, лікарень, дитячих закладів), просвітницька (поширення знань про культуру, мораль тощо).