7.6. Саєнтологічні (наукологічні) рухи

Це одна з форм нетрадиційної релігійності. Сайєнтологічні вчення прагнуть поєднати в собі науку і релігію, адекватно віддзеркалити проблеми сучасного індустріального суспільства. Більшість із тих сайєнтологічних рухів, які існують в Україні (Діанетика - Фонд Хаббарда, Наука розуму, Християнська наука), мають іноземне походження.

Церква сайєнтології (в перекладі – «науковчення») заснована Л.Р. Хаббардом у 1954 р. Теорія Хаббарда, викладена в його книзі «Діанетика: сучасна наука розумового здоров'я" (1950), являє собою суміш уривчастих відомостей про комп'ютерну технологію з поверховим уявленням про буддизм та індуїзм і з практикою психоаналізу. Згідно з теорією Церкви саєнтології, можна відкрити єдину причину психозів, неврозів, насильств, соціального розладу. Вона начебто полягає у невмінні управляти роботою власного мозку, нерозумінні його «божественної сутності». Різні неприємності індивіда обумовлюються його ірраціональною поведінкою. Лікування передбачає виявлення таких подій (вульгарний психоаналіз) з допомогою «Е-вимірювача» Хаббарда їх відбитків («енграм») і нормалізацію розумової діяльності, емоцій, волі. Хаббард твердить, що виходить із наукових методів. Однак жодного разу не зміг подати достовірних доказів із цього приводу. Маніпуляції Хаббарда відтворюють розроблену З.Фрейдом теорію психоаналізу, але в спрощеній і вульгаризованій формі.

В 1955 р. Р.Хаббард проголосив себе пророком вчення про «тетана» особливого духа, який після смерті людини переселяється до іншого тіла, і про «тета» - духовну першооснову руху і розвитку неживої матерії. Це відкрите опошлення буддизму, його вчення про вічне переселення душ. Єнграми почали вважатись не просто психічними травмами, набутими в земному існуванні, а душевними рубцями, надбаними за всі минулі втілення «тетана». Тим самим «Е-вимірювач» набуває принципово нового значення - не як скромний інструмент рятування «одноразового людського існування, а як єдиний спосіб ліквідації в усьому Всесвіті болючих наслідків коловороту «тетанів».

Церква саєнтології віротерпима до інших релігій, а від віруючих, що прилучаються до її «лікувальних програм», не вимагається розриву із своєю колишньою вірою. Віровчення, догматика не відіграють у саєнтологічній церкві вирішальної ролі, це лише вихідний пункт для атаки на людську свідомість, для якої застосовується витончена психотехніка. Церква саєнтології - воєнізована організація з жорсткою ієрархічною структурою, деспотичними порядками, казарменою дисципліною. Вона вважається достатньо багатим формуванням. Прибутки отримує за різноманітні програми, продаж «Е-вимірювачів», творів Хаббарда. Мова може йти про десятки мільйонів доларів.

Хаббард у 1986 р. помер, але його послідовники продовжують експлуатувати створену ним організацію. Церква сьогодні має понад 6 млн. послідовників в 33 країнах; в Україні вона організаційно не оформлена.

7.7. Сатаністи

До них належать прихильники обожнення сил зла, поклоніння Сатані (Дияволу чи Люциферу). Цю течію не можна вважати виключно модерновим явищем, оскільки у неї досить тривала історія. Як культ сатанізм зародився у Стародавньому Іраці, а в Європі особливе поширення набув у середні віки. Під сучасним сатанізмом слід розуміти різновид напіврелігійного руху, заснованого Е.О. Кроулі на рубежі ХІХ-ХХ ст. і реанімованого в 60-ті рр. в Америці.

За світоглядною суттю, типом об'єднанню формами діяльності сатаністські громади дуже різноманітні. Найвідоміша сатаністська Менсона, найорганізованіша - Церква Сатани Е. Лавея (США),

Сатаністи вшановують не Бога, а Сатану, читають Біблію «навпаки», проводять так звані чорні меси з використанням чорних свічок, перевернутих розп'ять, ритуальних жертвопринесень (тварин, відомі випадки жертвопринесень людей). Моральна програма сатаністів відзначається крайнім індивідуалізмом, прагматизмом, егоїзмом, що утверджує особистісні пріоритети, перевагу над всіма, культ сили.

В Україні сатаністи з'явилися у 80-ті рр. XX ст. як своєрідний антипод християнства. Нечисленні прихильники є й сьогодні. Умовно їх можна поділити на теоретиків (ідейних одинаків) та практиків («груповиків»). Інші організаційно слабо об'єднані і діють як молодіжні екстремістські угруповання, чиї світоглядні пристрасті є віковим зацікавленням, яке з часом проходить. В нашій країні сатаністи офіційної реєстрації не мають.

РОЗДІЛ 8