П'ятидесятництво

П'ятидесятники - пізньопротестантська релігійна течія, основою віровчення якої є розповідь про зішестя Святого Духа на апостолів на 50-й день після воскресіння Христа, Виникла наприкінці XIX ст., а з XX ст. поширює вплив на Латинську Америку і Європу. Перші відомі проповідники - В. Сеймур із Лос-Анжелоса та Е. Робертс з Уелса. На початку XX ст. через Скандинавію розповсюджується в Росію. П'ятидесятники не мають єдиного світового центру. Найбільші церкви - Асамблея Божа (Спрінгфілд) Церква Божа (Теннессі), інша Церква Божа (Клівленд, всі - в США), що мають місії у багатьох країнах. Їхніми зусиллями розпочато діяльність п'ятидесятників в Україні в Одесі (Асамблея Божа), в Галичині та на Волині (Асамблея Божа і Церква Божа) у 20-х рр. XX ст. Це одна з найбільш динамічних протестантських течій, що активно зростає в Південній Америці та Південній Азії, Африці, Східній Європі. Загальна кількість віруючих п'ятидесятників у світі - близько 105 млн. П'ятидесятники оголошують можливість отримання хрещення Святим Духом, а через нього - плодів і дарів Духа будь-якою людиною в її буденному житті. Серед дев'яти дарів передують дари говоріння іноземними мовами (глосолалія) та зцілення вірою. Більшість догматів є водночас елементами культу; хрещення Святим Духом та отримання дарів досягається під час безпосереднього спілкування з Богом. Дотримуються обрядів хрещення та євхаристії. В Україні нараховується декілька різновидів п'ятидесятників (Християни віри євангельської, Християни євангельської віри, П'ятидесятники-сіоністи, П'ятидесятники-звершенці, Євангельські християни в дусі апостольському тощо). В 2004 р. вони мали 2061 релігійну організацію (24,57 % від кількості протестантських спільнот). Більшість із них об'єднано у Всеукраїнський Союз Християн Віри Євангельської (п'ятидесятників) (ХВЄП) - Його структура включає 1519 організацій, 26 обласних управлінь, 50 місій, 15 духовних навчальних закладів (898 слухачів), 956 недільних, шкіл, 21 періодичне видання. У 1424 громадах богослужіння веде 2152 пресвітери.

Адвентизм

Адвентизм (від лат. adventus - пришестя) - течія пізнього протестантизму, яка виникла в 30-х роках XIX століття у США, ідейним натхненником і організатором вважається баптистський проповідник Вільям Міллер.

В адвентистському русі умовно можна виділити два періоди. Перший охоплює 1831-1838 рр. і пов'язаний з проповіддю В.Міллером ідеї другого пришестя. Другий - заключний, припадає тільки на 1844 рік, на який послідовники В.Міллера призначили другий прихід Ісуса Христа. Оскільки пророковане пришестя не відбулося, послідовники В.Міллера заявили, що пришестя все ж таки було, але невидиме, в небесному храмі (святилищі), тому що церква не готова, щоб бути взятою на небо. Христос і сьогодні, за вченням адвентистів, перебуває в святилищі і чекає повної готовності віруючих, тому строків приходу його ніхто не знає.

В ході історичної еволюції адвентизм розшарувався на ряд течій: Церква адвентистських християн, Євангелічні адвентисти, Товариство життя і другого пришестя, Церква в Христі Ісусі, Адвентисти-реформісти та ін.

Однією з найчисельніших і найвпливовіших течій адвентизму є Всесвітня Церква Адвентистів Сьомого дня (АСД). Утворення її можна віднести до 1844-1845 років. Віра в друге пришестя залишається провідним догматом адвентистів. Провідну роль в організаційному і догматичному оформленні церкви АСД відіграла Елен Гасмон Уайт (О. Вайт), Вважається, що її праці є «малим світлом», яке веде до «великого світла». У зв'язку з цим (це і є особливістю адвентизму) у віровченні закріплено особливу роль пророцтва і самих пророків. Тому у своїй книзі «Велика боротьба», звертаючись до біблійних пророцтв, О. Вайт розкриває їх як Божий план великої боротьби між добром і злом (Богом і Сатаною). О. Вайт заклала фундамент не тільки чіткої доктринальної системи, але й у своїх вістях (45 томів творів) розробила систему регламентації відносин і поведінки віруючих, принципи здорового способу життя (т.зв. «санітарна реформа»), соціального служіння. Принципи здорового способу життя та святкування суботи, положення про тисячолітнє царство вибраних на небі є специфічними рисами віровчення церкви.

В цілому діяльність церкви АСД характеризується широко­масштабною філантропією, численними соціальними програмами (боротьби з наркоманією, палінням, алкоголізмом), серед яких можна виділити три основних: служби здоров'я, програма допомоги нужденним, культурологічна діяльність. Для цього створено відповідну структуру: 161 лікарня, 330 диспансерів і клінік, 113 дитячих будинків, 35 фабрик здорової їжі, 5612 адвентистських шкіл, 86 вищих навчальних закладів, 56 видавництв.

Видавнича і просвітницька робота церквою ведеться на 644 мовах. Основні положення віровчення та діяльності церкви викладаються в таких джерелах: «Велика боротьба», «Патріархи і пророки», «Христос - надія світу», щорічнику «Християнські читання», «Настільній книзі служителя» та «Настільному календарі служителя», «Церковному керівництв»", журналах «Ознаки часу», «Адвентистський вісник». В узагальненому вигляді віровчення викладено в 27 пунктах «Основних положень у вченні віри християн АСД», які прийнято в Далласі на Всесвітньому з'їзді церкви у 1980 р. Характерна ознака діяльності церкви принцип фіксованого членства, який передбачає відвідування молитовного будинку (а першу чергу в суботу), сплату де сатини (10-та частка прибутку), моральну поведінку. За певні провини віруючий може бути покараний або навіть виключений із громади. Повсякденної обрядності в адвентистів немає. Із таїнств визнаються тільки як обряди хрещення (водою, при настанні повнолітні), рукоположення, євхаристії (тайної вечері - раз в квартал, зразу ж після цього проводиться обряд ногоомовіння).

Сьогодні Всесвітня церква АСД налічує 12 млн. членів, понад 28 тис. громад, які мають 42200 молитовних будинків у 210 країнах. В вищим виконавчим органом є Генеральна Конференція, до складу якої входять 13 дивізіонів. Церква має чотирьохступінчасту організацію: громада, конференція (область чи край), уніон (держава чи республіка), дивізіон (великі територіальні об'єднання типу СНД), Центром Всесвітньої церкви АСД вважається Вашингтон - місце знаходження Генеральної конференції. Керівництво всіх структурних рівнів церкви обирається на з'їздах (на рівні конференції раз в три роки; уніону, дивізіону, Генеральної конференції - раз в п'ять років).

В Україні адвентизм з'являється в XVIII ст., перші громади виникли в Таврійській губернії (1886 р.) і в с. Тараща Київської губернії (1876 р.). Адвентистські деномінації в Україні автономні і не мають єдиного управлінського центру. Найчисельнішим адвентистським об'єднанням в Україні є Українська Уніонна Конференція Церкви Адвентистів Сьомого Дня, яка знаходиться в Києві. Вона є частиною Євро-Азійського дивізіону. В 2004 р. вона була представлена семи регіональними конференціями (Західна, Буковинська, Подільська, Східна, Дніпровська, Східно-Дніпровська і Південна) та двома місіями (Київська і Центральна), трьома навчальними закладами, восьми періодичними виданнями. 991 громаду обслуговує 1166 священнослужителів. Президент уніону - В. Крупський.

Церква Адвентистів Сьомого Дня Реформаційного Руху - прибічники так званого «руху реформи» в адвентизмі, який виник як результат суперечок серед європейських адвентистів у зв'язку з різним ставленням до військового обов'язку на початку Першої світової війни. В 1926 р. на з їзді в Готі (Німеччина) була створена організація адвентистів-реформістів, яка на початку 80-х рр. нараховувала близько 10 тисяч членів. В Україні вони набули розповсюдження в 20-х рр. XX ст. Перебували в підпіллі до часу отримання Україною незалежності. Найбільш високий рівень активності спостерігався після Другої світової війни і в 60-ті рр. Є певні розбіжності у віровченні з адвентистами сьомого дня. Основні із них: адвентисти-реформісти ввели в догмат положення про повну «санітарну реформу» (в першу чергу відмова від м'ясної їжі), певні відмінності у тлумаченні біблійних істин (наприклад, 144 тис. обраних - особливі люди), жорстке виконання 4-ї заповіді (про суботу), відмова від військової служби, надання особливого значення творам О. Вайт. В Україні діє 41 громада, 7 недільних шкіл. Найбільше громад на Буковині та в Закарпатті.