7. Етносоціальні критерії:

• автохтонні (окремих народів) релігії, що стали частиною етнічної самостійності, етнічної культури (іудаїзм, сикхізм, синтоїзм, конфуціанство);

• уніфіковані релігії, які не мають зв'язку з певними етносами і носять надетнічний характер (буддизм, іслам, християнство, неорелігії);

В історії релігієзнавства було чимало спроб у процесі класифікації охопити єдиною схемою всі існуючі релігії, однак це ні до чого не привело. Оптимальної моделі немає і сьогодні.

Нижче ми наводимо класифікацію, яка є узагальненою і найбільш поширеною в сучасному релігієзнавстві (А.М. Колодний, В.І. Лубський, С.А. Токарєв). Згідно з нею, всі історичні типи релігії поділяються на чотири групи.

1. Ранньоісторичні форми релігії (первісні, родоплемінні: магія, фетишизм, анімізм, тотемізм, культ предків, шаманізм).

2. Етнічні релігії:

а) народні (релігії Давнього Єгипту, народів Дворіччя, Давньої Індії (ведизм, брахманізм), релігії античного світу, Малої Азії та Східного Середземномор'я), давньоєвропейські, доколумбової Америки, релігії Австралії та Океанії;

б) національні (індуїзм, конфуціанство, даосизм, джайнізм, сикхізм);

в) етнодержавні (іудаїзм, синтоїзм).

3. Світові релігії: буддизм, християнство, іслам.

4. Нові релігійні течії та їх рухи (НРТ):

• неохристиянство та течії християнського коріння (Церква Повного Євангелія, Богородична церква, Церква Ісуса Христа, Святих останніх днів (мормони), Новоапостольська церква, Церква Христа, Церква нового Єрусалиму, харизматичні церкви);

• релігії орієнталістського спрямування або східні релігійні течії (Товариство свідомості Крішни, Товариство трансцендентальної медитації (ТМ), послідовники Саї Баби, центри Шрі Чінмоя, Дзен-буддизм, Нітірен, Вселенська чиста релігія (сахаджа йога), Всесвітня віра Багаї, АУМ Сінріко;

• синтетичні неорелігії (Церква об'єднання, Велике Біле Братство);

• езотеричні об'єднання (теософія, братство Грааля, асоціація Жива етика (Агні-йога));

• неоязичництво (друїдизм, ведизм, арійський рух, тенгріанство, Рідна віра, Рунвіра, Собор рідної віри, Ладовірство, Великий вогонь);

• саєнтологічні (наукологічні) рухи - Діанетика, Наука розуму, Християнська наука;

• демоністичні культи (сатанізм).

РОЗДІЛ 3

Основні теорії походження релігії

Питання про витоки релігії - одна з ключових проблем релігієзнавства. Адже йдеться не лише про час виникнення релігії, про те, що вважати її "мінімумом" та які були її ранні форми. Не менш важливо з'ясувати, чому і як виникли вірування та культ, як зародився образ надприродного, уявлення про сенс буття людини в релігії. Проблеми ці складні і світоглядно неоднозначні. Тому і визначення витоків релігії характеризується концептуальним багатоманіттям.

На питання про минуле релігії, її витоки є багато часом зовсім протилежних поглядів. Загалом кажучи, вони належать до богословсько-теологічного чи світського (наукового) релігіє­знавства, а різноманітні теорії про походження релігії можна умовно звести до двох напрямків:

• теологічні теорії (традиціоналістська, теїстична, концепція вроджених ідей, богословський раціоналізм, споглядальний теїзм, містичні теорії, православно-академічна);

• наукові теорії походження релігії (політико-державна, євгемеризм, натуралістична, натурміфологічна, анімістична, концепція аніматизму, преанімізм, прамонотеїзм, магічна, психологічна, соціологічна, марксистська).