1.2. Діагностика інтелектуального рівня дитини

1.2.1. Анотація

Змістовна інформація про рівень розумового розвитку школяра, його індивідуальні особ­ливості пізнавальної діяльності, якості розуму необхідні педагогу та психологу для наступ­них цілей:

• здійснення індивідуального підходу;

• підбір завдань, що найбільш ефективно впливають на розумову діяльність;

• вплив на особистість учня через індивідуалізовану оціночну діяльність;

• організація спільної з батьками діяльності щодо удосконалення якостей розуму шко­ляра;

• виявлення розумово та творчо обдарованих дітей.

У педагогічній психології розроблено декілька варіантів визначення рівня розвитку мис­лення школярів (опитувальник Йерасека, Методика Гудинаф-Харріса «Намалюй людину», тест Є. Замбіцявічене, задачі А. Зака, методика «Виключення слів», матриці Равена і т. п.).

Мета розробки: систематизувати психодіагностичну та аналітичну роботу практичного психолога закладу освіти за тестами вивчення інтелекту, формалізувати облік та надання ін­формації зацікавленим особам.

Протокол обстеження за методикою А. Зака «Логічні завдання» оформлений у таблич­ному вигляді, містить обов'язкові дані про контингент, кількісний та якісний склад обсте­жуваних. Результативна частина — тестові дані розподілені за рівнями, фіксуються у вигляді кольорової діаграми. Червоний колір — високий та вище середнього, жовтий — середній та нижче середнього, зеленим кольором позначаються низький рівень та дефекти інтелектуаль­ного розвитку (так звана «група ризику»).

В аналітичній частині обчислюються середній рівень інтелекту учнів, порівнюється інтелек­туальний потенціал дівчаток та хлопчиків групи, відсоткове співвідношення результатів (% вище норми, норма, нижче норми). Фіксуються максимальний та мінімальний результати.

У заключній частині робляться висновки щодо специфіки роботи з групою та з окреми­ми учнями, визначається контингент учнів, що підлягають корекційно-відновлювальній ро­боті (корекційна група).

Крім того, розроблено індивідуальний бланк відповідей до тесту з поточними інструкція­ми для дітей, що на думку автора є цілком необхідним у практиці проведення подібних об­стежень.

Використовується в діагностичній, аналітичній, консультативно-методичній, обліковій, корекційно-розвивальній діяльності шкільного психолога.

1.2.2. Алгоритм діяльності за методикою а. Зака «Логічні завдання»

Історична довідка. В педагогічній психології розроблено декілька варіантів визначення рівня розвитку мислення у школярів. А. 3. Зак досліджував загальне розрізнення школярів за способом вирішення 22-х задач: теоретичним або емпіричним.

1. ПЛАНУВАННЯ

Цілі та задачі:

• визначення рівня розвитку та типу мислення у школярів;

• діагностика рівня сформованості теоретичного аналізу і внутрішнього плану дій у мо­лодших школярів;

• визначення можливості діяти у розумі, рівня розвитку аналізу, синтезу, моделювання. Результати дослідження дозволяють встановити ступінь розвитку теоретичного способу

вирішення завдань у цілому. Можна зробити висновок про особливості формування у дити­ни такого інтелектуального вміння, як міркування, тобто як дитина може робити висновки на основі тих умов, які пропонуються їй в якості вихідних, без залучення інших міркувань, пов'язаних із ситуативною, а не змістовною стороною умов.

Контингент, вікові категорії: учні початкової школи (1 -4 класів). Найлегші завдання (пер­ші 4) можуть вирішити більшість дітей наприкінці першого року навчання. Найважчі (остан­ні 4) вирішують в основному діти 3—4 класу.

Тест використовується для групових досліджень, але може бути використаний і для ін­дивідуальної консультації.

Строки та терміни проведення: дослідження мислення можна планувати та проводи­ти у будь-який період навчального року, наприклад, II півріччя (січень-лютий). Необхідно пам'ятати, що тести такого рівня складності рекомендується застосовувати з другого по чет­вертий уроки. На вирішення задач відводиться за умовами тесту 20 хвилин. Процедура до­слідження з інструктажем та організаційними моментами триває близько 30—35 хвилин.