3. Обробка та оцінка результатів

Розкладіть бланки за алфавітом, підготуйте список групи, червону пасту, кольорові олів­ці, бланки протоколу та аналітичної довідки, ключ до методики.

Підрахуйте спочатку число позитивних відповідей, які дала дитина — насамперед ро­биться висновок про загальну тривожність дитини.

Низький рівень — 0—5 позитивних відповідей.

Середній рівень — 6—11.

Підвищений — 12—16.

Високий рівень — 17 і вище.

Потім оцініть вираженість кожного чинника — це дасть змогу якісного аналізу емоційно-афективної сфери дитини. У вільній графі індивідуального бланку психолог відмічає результа­ти факторного аналізу тестування. Всі перераховані страхи можна розділити на 7 груп:

Страхи	Номери запитань
1. Медичні (болю, уколів, лікарів, хвороб)	2, 18, 19,20,21
2. Страх фізичного ушкодження (несподівані звуки, транспорт, стихія, війна)	11, 12, 16, 17,22
3. Страх смерті (себе)	3,9, 14
4. Страх тварин і (або) казкових персонажів	7,10
5. Страхи кошмарних снів і темряви	8,9
6. Соціально опосередковані страхи (людей, дітей, покарання, запізнення, самотності)	4,5,6
7. «Просторові» страхи (висоти, води, замкнутого простору)	1, 13, 15

Однак для того щоб зробити безпомилковий висновок про емоційні особливості дити­ни, психологові потрібно враховувати особливості життєдіяльності дитини в цілому.

Зверніть увагу на дітей із низьким рівнем страхів за тестом, бо насправді це можуть бути високотривожні діти (високі та глибокі страхи можуть не усвідомлюватися та активно виті­снятися особистістю).

4, 5, 6. Фіксація та аналіз результатів.

АНАЛІТИЧНА ДОВІДКА

У бланк протоколу впишіть прізвища дітей за списком класу, вкажіть загальні дані (кіль­кість обстежених, у тому числі хлопчиків та дівчаток). Навпроти кожного прізвища зазначте стать та рівень страхів — загальний і за факторами. Для цього використовуйте колір: черво­ний — високий рівень, зелений — підвищений, синім кольором відмітьте дітей з дуже низь­кими показниками.

На підставі такої роботи легко можна підрахувати показники для аналітичної довід­ки: середній, мінімальний, максимальний результати, у тому числі серед хлопчиків та дівча­ток. Обчислюється відсоток вище норми (високий та підвищений), норма (середній), ниж­че норми (низький рівень). Відокремлюється група ризику: це діти із завищеними показни­ками загальної тривожності (більше 75 % позитивних відповідей), вони підлягають обліку та планування подальшої корекційної роботи з ними (використовується маркування). Розроб­ляються групові рекомендації для класного керівника щодо зменшення факторів ризику та поліпшення психологічного клімату в класі.

7. Планування корекційно-відновлювальної роботи

Список осіб «групи ризику» за даною методикою переноситься в журнал корекційно-розвивальної роботи. Плануються та розробляються тренінгові заходи та вправи зі зниження рівня тривожності. Індивідуальна робота з дитиною здійснюється в кабінеті психолога в позаурочний час, про необхідність такої роботи треба попередити батьків і класного керівника та заручитися їхньою підтримкою. Індивідуальна корекційна програма повинна враховувати особливості індивіда. З успіхом можна використовувати арт-терапію та інші види корекції.

Для організації групової корекційно-розвивальної роботи окремо виділяється час, а саме година спілкування з психологом, уроки розвитку, передбачені варіативною части­ною навчального плану тощо. Після корекції обов'язково планується та проводиться конт­роль результативності.