1.5. Логістичні принципи управління запасами

Запаси забезпечують стійкість виробничих процесів, дозволяють знизити ризики, пов’язані з несвоєчасним постачанням компонентів випусканої продукції.

Японці порівнюють запаси з рівнем води (рис. 1.12).

Рисунок 1.12 – Порівняння запасів з рівнем води

При підйомі рівня води плавання стає спокійним, знижується ризик, не потрібний досвідчений лоцман. Збільшений запас подібно рівню води знімає багато проблем з управління підприємством (кораблем).

Запаси виникають на різних етапах виробництва і мають різне призначення.

Класифікацію запасів наведено на рис. 1.13.

Рисунок 1.13 – Класифікація запасів

Фактори, що визначають величини запасів, наведено на рис. 1.14.

Рисунок 1.14 – Фактори, що визначають величини запасів

У залежності від значень інтервалів часу й об’ємів поставок можливі чотири моделі управління запасами (рис. 1.15).

Рисунок 1.15 – Моделі управління запасами

На рис. 1.16 наведено графічні ілюстрації моделей управління запасами.

Рисунок 1.16 – Графічні ілюстрації моделей управління запасами

Рисунок 1.17 – Визначення моменту

замовлення запасу

В усіх моделях проміжок часу між моментом замовлення запасу і моментом його надходження визначається часом транспортування запасу від постачальника до замовника.

Важливе значення в усіх моделях має визначення моменту замовлення запасу (компонентів випусканої продукції).

Загальний підхід до визначення моменту замовлення запасу ілюструється на рис. 1.17.

Визначення моменту замовлення запасу включає наступні дії:

1. Запис рівняння прямої, що проходить через довільні точки А і В

.

2. Знаходження значення моменту поставки запасу х_D

2·0 + х_D – 12 = 0; х_D = 12.

3. Знаходження значення моменту замовлення запасу x_C при заданому значенні часу Δt транспортування запасу (Δt = 2)

x_C = х_D – 2; x_C = 10.

4. Знаходження значення запасу y_C в момент замовлення

2 y_C + x_C –12 = 0; y_C = 1.

Значення максимального і мінімального запасів на рис. 1.16 визначаються виходячи з того, що різниця між максимальним і мінімальним запасами повинна забезпечувати потреби виробничого процесу між двома сусідніми моментами надходження запасів від постачальника до замовника за умов відсутності додаткових затримок такого надходження, а мінімальний запас повинен забезпечувати потреби виробничого процесу за умов наявності зазначених додаткових затримок.

На рис. 1.18 наведено ілюстрацію чотирьох можливих варіантів додаткових затримок Δt_з надходження запасів від постачальників до замовників.

Рисунок 1.18 – Ілюстрація чотирьох можливих варіантів додаткових

затримок надходження запасів від постачальників до замовників

У варіанті а додаткова затримка відсутня. Виробничий процес забезпечується без використання мінімального запасу.

У варіанті б додаткова затримка менше критичної. Виробничий процес забезпечується за рахунок часткового використання мінімального запасу.

У варіанті в додаткова затримка має критичне значення. Виробничий процес забезпечується за рахунок повного використання мінімального запасу.

У варіанті г додаткова затримка перевищує критичне значення. Виробничий процес після повного використання мінімального запасу зупиняється.

Оскільки замовник не зацікавлений у створенні надмірних запасів, реально мінімальний запас визначається виходячи з урахування можливих затримок надходження запасу від постачальника до замовника в звичайних умовах, але без урахування зазначених затримок у надзвичайних ситуаціях.