- •Міністерство освіти і науки України
- •1. Концептуальні засади логістики
- •1.1. Терміни та визначення основних понять логістики
- •1.2. Логістичні потоки, процеси та системи
- •1.3. Конфлікти цілей при формуванні логістичних витрат
- •1.4. Логістичні принципи організації виробничих процесів
- •1.5. Логістичні принципи управління запасами
- •1.6. Логістичні принципи складування продукції
- •1.7. Підштовхувані й підтягувані логістичні системи
- •1.8. Принципи побудови національної індексації поштового зв’язку України
- •Контрольні питання
- •2. Структурна логістика поштового зв’язку
- •2.1. Аналіз структур мереж поштового зв’язку
- •2.2. Оптимізація кількості рівнів ієрархії мережі поштового зв’язку
- •2.3. Оптимізація кількості та місць розташування відділень зв’язку
- •2.4. Оптимізація кількості та місць розташування регіональних автоматизованих сортувальних центрів
- •2.5. Оптимізація розподілу операцій оброблення письмової коресподенції між об’єктами поштового зв’язку
- •2.6. Адаптація оброблення й перевезення поштових одиниць до змін об’ємів поштових потоків
- •2.7. Синхронізація оброблення й перевезення поштових одиниць
- •2.8. Оптимізація номіналів та тиражів поштових марок
- •Контрольні питання
- •3. Виробнича логістика поштового зв’язку
- •3.1. Аналіз методів сортування поштових одиниць
- •3.2. Формування планів сортування поштових одиниць
- •3.3. Формування програм сортування поштових одиниць
- •3.4. Організація багатоетапного сортування поштових одиниць
- •3.5. Організація сортування періодичних видань
- •3.6. Визначення допустимих затримок відправлень поштових вантажів з об’єктів поштового зв’язку
- •3.7. Оптимізація часу виймання письмової кореспонденції з поштових скриньок в обласних центрах
- •3.8. Мінімізація кількості та оптимізація розміщення робочих місць з оброблення поштових одиниць в об’єктах поштового зв’язку
- •Контрольні питання
- •4. Транспортна логістика поштового зв’язку
- •4.1. Принципи побудови поштових маршрутів
- •Визначення кількості транспортних засобів для перевезень поштових вантажів
- •4.3. Визначення об’ємів перевезень поштових вантажів у мережі поштового зв’язку за умов циклічних змін об’ємів міжвузлових поштових потоків
- •4.4. Визначення вантажопідйомності транспортних засобів
- •12. Визначення з матриці n(p,s) маршруту пMk,
- •4.5. Застосування кільцевих поштових маршрутів для перевезень посилок
- •4.6. Визначення парку поштових контейнерів
- •4.7. Забезпечення повернення порожніх контейнерів
- •4.8. Мінімізація переміщень контейнерів у кузові контейнеровоза під час обмінювання контейнерів
- •Контрольні питання
- •5. Логістика автоматизованих систем поштового зв’язку
- •5.1. Світові тенденції автоматизації сортування
- •Письмової кореспонденції
- •5.2. Оптимізація технологій автоматизованого сортування письмової кореспонденції
- •5.3. Мінімізація вартості автоматизованого сортування письмової кореспонденції
- •5.4. Оптимізація кількості та ємності накопичувачів автоматичних листосортувальних машин
- •5.5. Автоматизація пакування письмової кореспонденції
- •5.6. Принципи побудови розпізнавальних логістичних систем поштового зв’язку
- •5.7. Мінімізація поворотів поштових одиниць у системах розпізнавання поштових індексів
- •Побудова мінімальної послідовності поворотів конвертів (карток)
- •Побудова мінімальної послідовності поворотів посилок
- •5.8. Забезпечення розпізнавання поштових індексів у реальному часі
- •Контрольні питання
- •Література
- •Ящук леонід омелянович логістика поштового зв’язку
4.7. Забезпечення повернення порожніх контейнерів
Відома задача повернення порожніх контейнерів заснована на аналізі залишків і недостач порожніх контейнерів у вузлах мережі перевезень та побудові такої сукупності ПМ від вузлів, де є залишки цих контейнерів до вузлів, де є їх недостача, за якої вартість перевезень порожніх контейнерів мінімальна.
Недоліком застосування такого способу повернення порожніх контейнерів у МПЗ є необхідність постійного аналізу залишків і недостач контейнерів в ОПЗ та упровадження спеціальних ПМ перевезення порожніх контейнерів між ними.
Враховуючи, що ПМ звичайно пролягають між початковим ПОК, розташованим у РВ, та транзитними і кінцевим ПОК, розташованими в ТВ, можлива організація такої схеми обмінювання контейнерів у ПОК, за якою забезпечується не тільки їх повернення у початковий ПОК, а й можливість попутного обмінювання контейнерів при проходженні як прямих, так і зворотних ПМ.
В основу побудови такої схеми обмінювання контейнерів у ПОК покладений принцип розтягненого обмінювання «контейнер на контейнер», за якого загальна кількість контейнерів, що перевозяться на будь-якій ділянці прямого ПМ, дорівнює загальній кількості контейнерів, що перевозяться на цій ділянці зворотного ПМ.
Слід підкреслити, що при обмінюванні контейнерів за принципом «контейнер на контейнер» між усіма ПОК повинні перевозитися всі передбачені планом перевезень контейнери, незалежно від фактичного співвідношення кількості заповнених і кількості порожніх контейнерів. Можна навіть умовно або фактично закріпити ці контейнери за зазначеними ПОК.
Хоча на перший погляд може здатися, що перевезення порожніх контейнерів в обох напрямах ПМ є безглуздим, насправді це не так, оскільки перевезення заповнених і порожніх контейнерів переслідують різні цілі.
Якщо перевезення заповнених контейнерів між ПОК безпосередньо забезпечують вимоги на перевезення поштових вантажів поточним прямим або поточним зворотним ПМ, то перевезення порожніх контейнерів потрібне для забезпечення перевезень поштових вантажів між зазначеними ПОК відповідно наступним зворотним або наступним прямим ПМ. Втім, якщо заздалегідь відома мінімальна кількість порожніх контейнерів, що перевозиться на будь-якій ділянці прямого й зворотного ПМ, то загальна кількість контейнерів, що перевозиться на цих ПМ, може бути скорочена на зазначену мінімальну величину.
Можливі два варіанти організації обмінювання контейнерів у ПОК за принципом «контейнер на контейнер» – без попутних перевезень контейнерів між ПОК та з попутними перевезеннями контейнерів між ними. В обох варіантах вважається, що контейнери обладнані індивідуальними системами кріплення до кузова контейнеровоза.
За першим варіантом на прямому ПМ здійснюється лише вивантаження з кузова контейнеровоза контейнерів, що прямують від початкового ПОК до ПОК, розташованих на ПМ, а на зворотному ПМ – лише завантаження у кузов контейнеровоза контейнерів, що прямують від ПОК, розташованих на ПМ, до початкового ПОК. При цьому сумарна кількість контейнерів, що вивантажуються в будь-якому ПОК на прямому ПМ, дорівнює сумарній кількості контейнерів, що завантажуються в цьому ПОК на зворотному ПМ.
Перевагою цього варіанта є відсутність потреби у наявності резерву порожніх контейнерів у ПОК і, як наслідок, мінімальна загальна кількість контейнерів, що використовуються для перевезень поштових вантажів.
Недоліком варіанта є зростання об’ємів перевезень і строків пересилання поштових вантажів між ПОК, розташованими на ПМ, внаслідок здійснення обмінювання контейнерів, що прямують між ними, в початковому ПОК.
За другим варіантом на прямому ПМ в поточному ПОК здійснюється вивантаження з кузова контейнеровоза контейнерів, що прямують у попутному напрямі від попередніх (ближніх) ПОК до поточного ПОК; вивантаження з кузова контейнеровоза контейнерів, що прямують до нього від початкового ПОК; завантаження у кузов контейнеровоза контейнерів, що прямують у попутному напрямі від поточного ПОК до наступних (дальніх) ПОК; а на зворотному ПМ – вивантаження з кузова контейнеровоза контейнерів, що прямують у попутному напрямі від попередніх (дальніх) ПОК до поточного ПОК; завантаження у кузов контейнеровоза контейнерів, що прямують у попутному напрямі від поточного ПОК до початкового ПОК; завантаження у кузов контейнеровоза контейнерів, що прямують у попутному напрямі від поточного ПОК до наступних (ближніх) ПОК.
Перевагою цього варіанта є скорочення об’ємів перевезень і строків пересилання поштових вантажів між ПОК, розташованими на маршруті, обумовлене упровадженням прямого обмінювання контейнерів між ними.
Недоліками варіанта є необхідність наявності резерву контейнерів у ПОК, кількість яких визначається об’ємами попутних перевезень контейнерів між зазначеними ПОК; суттєве ускладнення обмінювання контейнерів у ПОК на прямому і зворотному ПМ; значне зростання часу, що витрачається на обмінювання контейнерів у ПОК.
На рис. 4.19 наведено діаграми пересилання контейнерів за відсутності (а) і за наявності (б) попутних перевезень контейнерів. Позначення Кij означає кількість контейнерів, що прямують від ПОКі до ПОКj на кожній ділянці прямого й зворотного ПМ.
Максимальна сумарна кількість попутних контейнерів, що можуть бути відправлені з поточного ПОК до наступних ПОК, розташованих на ПМ, дорівнює максимальній сумарній кількості контейнерів, що надходять до цього ПОК від усіх попередніх ПОК, розташованих на зазначеному ПМ.
У табл. 4.21 наведено приклад матриці вимог на перевезення контейнерів за варіантом рис. 4.19, б. Передбачено використання для перевезень контейнерів потужного контейнеровоза Volvo сумарною вантажопідйомністю 20 т, здатного перевозити 42 контейнери (по 14 контейнерів у кожному з 3 поздовжних рядів).
Рисунок 4.19 – Діаграми пересилання контейнерів за відсутності (а)
і за наявності (б) попутних перевезень контейнерів
Таблиця 4.21 – Приклад матриці вимог на перевезення контейнерів
Відправлення |
Надходження | |||
ПОК-0 |
ПОК-1 |
ПОК-2 |
ПОК-3 | |
ПОК-0 |
- |
16 |
12 |
14 |
ПОК-1 |
16 |
- |
4 |
3 |
ПОК-2 |
12 |
4 |
- |
5 |
ПОК-3 |
14 |
3 |
5 |
- |
Усього з ПОК-0 відправляються і до ПОК-0 надходять 42 контейнери.
У табл. 4.22 наведено баланс і дані про резерв контейнерів у ПОК-0, ПОК-1, ПОК-2, ПОК-3 відповідно до матриці вимог табл. 4.21 при проходженні прямого й зворотного ПМ. Буквою К позначено слово «Контейнер».
Таблиця 4.22 – Баланс і дані про резерв контейнерів у ПОК-0, ПОК-1, ПОК-2,
ПОК-3
ПОК-0 Резерв 42 К |
ПОК-1 Резерв 7 К |
ПОК-2 Резерв 5 К |
ПОК-3 Резерв 8 К |
Прямий маршрут | |||
Приймання 14 К до ПОК-3 |
Здавання 16 К з ПОК-0 |
Здавання 4 К З ПОК-1 |
Здавання 5 К з ПОК-2 |
Приймання 12 К до ПОК-2 |
Приймання 3 К до ПОК-3 |
Здавання 12 К З ПОК-0 |
Здавання 3 К з ПОК-1 |
Приймання 16 К до ПОК-1 |
Приймання 4 К до ПОК-2 |
Приймання 5 К До ПОК-3 |
Здавання 14 К з ПОК-0 |
Усього 14+12+16 = 42 К |
Усього 42-16+3+4 = 33 К |
Усього 33-4-12+5 = 22 К |
Усього 22-5-3-14 = 0 К |
Зворотний маршрут | |||
Здавання 16 К з ПОК-1 |
Здавання 4 К з ПОК-2 |
Здавання 5 К З ПОК-3 |
Приймання 14 К до ПОК-0 |
Здавання 12 К з ПОК-2 |
Здавання 3 К з ПОК-3 |
Приймання 12 К До ПОК-0 |
Приймання 3 К до ПОК-1 |
Здавання 14 К з ПОК-3 |
Приймання 16 К до ПОК-0 |
Приймання 4 К До ПОК-1 |
Приймання 5 К до ПОК-2 |
Усього 42-16-12-14 = 0 К |
Усього 33-4-3+16 = 42 К |
Усього 22-5+12+4 = 33 К |
Усього 14+3+5 = 22 К |