- •Міністерство освіти і науки України
- •1. Концептуальні засади логістики
- •1.1. Терміни та визначення основних понять логістики
- •1.2. Логістичні потоки, процеси та системи
- •1.3. Конфлікти цілей при формуванні логістичних витрат
- •1.4. Логістичні принципи організації виробничих процесів
- •1.5. Логістичні принципи управління запасами
- •1.6. Логістичні принципи складування продукції
- •1.7. Підштовхувані й підтягувані логістичні системи
- •1.8. Принципи побудови національної індексації поштового зв’язку України
- •Контрольні питання
- •2. Структурна логістика поштового зв’язку
- •2.1. Аналіз структур мереж поштового зв’язку
- •2.2. Оптимізація кількості рівнів ієрархії мережі поштового зв’язку
- •2.3. Оптимізація кількості та місць розташування відділень зв’язку
- •2.4. Оптимізація кількості та місць розташування регіональних автоматизованих сортувальних центрів
- •2.5. Оптимізація розподілу операцій оброблення письмової коресподенції між об’єктами поштового зв’язку
- •2.6. Адаптація оброблення й перевезення поштових одиниць до змін об’ємів поштових потоків
- •2.7. Синхронізація оброблення й перевезення поштових одиниць
- •2.8. Оптимізація номіналів та тиражів поштових марок
- •Контрольні питання
- •3. Виробнича логістика поштового зв’язку
- •3.1. Аналіз методів сортування поштових одиниць
- •3.2. Формування планів сортування поштових одиниць
- •3.3. Формування програм сортування поштових одиниць
- •3.4. Організація багатоетапного сортування поштових одиниць
- •3.5. Організація сортування періодичних видань
- •3.6. Визначення допустимих затримок відправлень поштових вантажів з об’єктів поштового зв’язку
- •3.7. Оптимізація часу виймання письмової кореспонденції з поштових скриньок в обласних центрах
- •3.8. Мінімізація кількості та оптимізація розміщення робочих місць з оброблення поштових одиниць в об’єктах поштового зв’язку
- •Контрольні питання
- •4. Транспортна логістика поштового зв’язку
- •4.1. Принципи побудови поштових маршрутів
- •Визначення кількості транспортних засобів для перевезень поштових вантажів
- •4.3. Визначення об’ємів перевезень поштових вантажів у мережі поштового зв’язку за умов циклічних змін об’ємів міжвузлових поштових потоків
- •4.4. Визначення вантажопідйомності транспортних засобів
- •12. Визначення з матриці n(p,s) маршруту пMk,
- •4.5. Застосування кільцевих поштових маршрутів для перевезень посилок
- •4.6. Визначення парку поштових контейнерів
- •4.7. Забезпечення повернення порожніх контейнерів
- •4.8. Мінімізація переміщень контейнерів у кузові контейнеровоза під час обмінювання контейнерів
- •Контрольні питання
- •5. Логістика автоматизованих систем поштового зв’язку
- •5.1. Світові тенденції автоматизації сортування
- •Письмової кореспонденції
- •5.2. Оптимізація технологій автоматизованого сортування письмової кореспонденції
- •5.3. Мінімізація вартості автоматизованого сортування письмової кореспонденції
- •5.4. Оптимізація кількості та ємності накопичувачів автоматичних листосортувальних машин
- •5.5. Автоматизація пакування письмової кореспонденції
- •5.6. Принципи побудови розпізнавальних логістичних систем поштового зв’язку
- •5.7. Мінімізація поворотів поштових одиниць у системах розпізнавання поштових індексів
- •Побудова мінімальної послідовності поворотів конвертів (карток)
- •Побудова мінімальної послідовності поворотів посилок
- •5.8. Забезпечення розпізнавання поштових індексів у реальному часі
- •Контрольні питання
- •Література
- •Ящук леонід омелянович логістика поштового зв’язку
1.2. Логістичні потоки, процеси та системи
У табл. 1.3 наведено основні параметри логістичних потоків.
Таблиця 1.3 – Основні параметри логістичних потоків
Найменування параметра |
Характеристика параметра |
Витік |
Місце виникнення (початковий пункт) потоку |
Стік |
Місце припинення (кінцевий пункт) потоку |
Початковий час |
Час виникнення потоку |
Кінцевий час |
Час припинення потоку |
Траєкторія (шлях) |
Конфігурація проходження потоку між витоком і стоком |
Протяжність шляху |
Міра траєкторії в одиницях довжини або часу |
Швидкість |
Відношення пройденого шляху до відповідного проміжку часу |
Час (часовий інтервал) |
Різниця між двома моментами часу проходження потоку |
Проміжні пункти |
Точки на шляху проходження потоку |
Інтенсивність (потужність) |
Кількість об’єктів, що переміщуються за одиницю часу |
На рис. 1.5 наведено класифікацію логістичних потоків.
Рисунок 1.5 – Класифікація логістичних потоків
Важливою вимогою до логістичних потоків є їх прямоточність, яка передбачає рух матеріальних об’єктів у процесі виробництва продукції лише у визначеному напрямі. Відповідним чином мають розташовуватися і робочі місця з виконання окремих операцій.
У той самий час, як свідчить аналіз, у багатьох виробничих об’єктах розташування робочих місць протягом тривалого часу складалося безсистемно, що не відповідає умові прямоточності логістичних потоків. Внаслідок цього логістичні методи стають неефективними, суттєво ускладнюється управління матеріальними потоками, знижується продуктивність праці, виникають значні ускладнення оптимізації виробничих процесів.
На рис. 1.6 наведено приклади правильного (а) і неправильного (б) розташування робочих місць (РМ), за якого, відповідно, забезпечується і не забезпечується прямоточність логістичних потоків.
Рисунок 1.6 – Приклади правильного (а)
і неправильного (б) розташування робочих місць
1.3. Конфлікти цілей при формуванні логістичних витрат
Функціонування логістичних систем супроводжується різноманітними конфліктами цілей.
На рис. 1.7 наведено приклади конфліктів цілей при формуванні логістичних витрат.
Рисунок 1.7 – Приклади конфліктів цілей при формуванні логістичних витрат
Слід підкреслити, що разом з конфліктами цілей при формуванні логістичних витрат можуть виникати і безконфліктні цілі, приклади яких наведено на рис. 1.8.
Рисунок 1.8 – Приклади безконфліктних цілей
при формуванні логістичних витрат
Зазначимо, що хоча меж зростання показників продукції, наведених на рис. 1.8, практично не існує, проте існують межі реальних витрат, які готові понести виробники за таке зростання показників продукції та очікуване зростання прибутків виробника, пов’язане зі зростанням зазначених показників продукції.
Нижче конфлікти цілей проілюстровано на прикладах одного з головних конфліктів логістики – конфлікту витрат на транспортування продукції та витрат на її зберігання.
Перш за все, необхідно зазначити глобальні закономірності зменшення витрат на транспортування партій продукції Sтр(М) і збільшення витрат на зберігання партій продукції Sзб(М) зі зростанням мас цих партій М.
Зменшення витрат Sтр(М) обумовлено такими факторами, як:
зменшення кількості ходок (рейсів) автомобілів;
зменшення витрат на експлуатацію автомобілів;
зменшення вартості перевезень вантажу за рахунок заміни більшої кількості автомобілів меншої вантажопідйомності меншою кількістю автомобілів більшої вантажопідйомності;
консолідація (об’єднання) перевезень різних видів продукції;
зменшення витрат на виконання завантажувально-розвантажувальних робіт за рахунок застосування засобів механізації.
Збільшення витрат Sзб(М) обумовлено такими факторами, як:
зростання витрат на складські приміщення;
зростання витрат на складське обладнання;
зростання витрат на електроенергію, опалення, вентиляцію тощо;
зростання витрат на обслуговуючий персонал;
зростання витрат на охорону і т. ін.
За таких умов відповідно до виду залежностей Sтр(М) і Sзб(М) сумарні витрати на транспортування і зберігання партії продукції SΣ(М) можуть виявитися постійними (рис. 1.9, а), лінійно зростаючими (рис. 1.9, б), лінійно спадаючими (рис. 1.9, в), мати мінімальне значення над точкою Sтр(М) = Sзб(М) (рис. 1.9, г), справа від цієї точки (рис. 1.9, д) або зліва від неї (рис. 1.9, е).
Рисунок 1.9 – Взаємозв’язок витрат на транспортування
і зберігання партії продукції
Зауважимо, що надто поширена думка, згідно з якою точка Е мінімуму сумарних витрат на транспортування і зберігання партії продукції SΣ(М)мін завжди розташована над точкою D перетинання графіків Sтр(М) і Sзб(М), є помилковою.
Як випливає з рис. 1.9, у випадках а, б, в розташування точки Е взагалі не залежить від місця розташування точки D, у випадку г дійсно розташована над цією точкою, у випадку д розташована справа, а у випадку е – зліва від неї.