4.4. Визначення вантажопідйомності транспортних засобів

Визначення вантажопідйомності транспортних засобів полягає у знаходженні мінімальної вантажопідйомності, достатньої для перевезень поштових вантажів в установлені Державною Адміністрацією зв’язку України нормативні строки їх пересилання між ОПЗ.

Мінімальна вантажопідйомність транспортних засобів для перевезень поштових вантажів в МПЗ довільної структури, що містить n вузлів, визначається наступними даними:

матрицею міжвузлових потоків L(P, S), елемент (P, S) якої (P = 1, 2,…, n; S = 1, 2,…, n; P ≠ S) дорівнює значенню потоку, що прямує від вузла P до вузла S;
таблицею маршрутів ПM_k (k = 1, 2,…, m), в якій зазначені всі ПМ, що використовуються для перевезень поштових вантажів з переліком усіх вузлів, через які кожний з цих ПМ проходить;
матрицею планів прямування поштових вантажів N(P, S), елемент (P, S) якої (P = 1, 2,…, n; S = 1, 2,…, n; P ≠ S) зазначає ПM_k, яким відправляються поштові вантажі з вузла P до вузла S, та вузол R, в якому ці поштові вантажі здаються.

У загальному випадку пересилання поштових вантажів між вузлами P і S здійснюється l маршрутами через l - 1 транзитних вузлів, тому потік (P, S) завантажує всі ділянки всіх ПМ, через які він прямує.

Оскільки навантаження транспортних засобів на різних ділянках ПМ є різним, необхідна вантажопідйомність цих засобів визначається максимальним навантаженням, яке існує на одній із ділянок кожного з зазначених ПМ.

Виходячи з цього, необхідно знайти всі потоки, що прямують по кожній ділянці кожного ПМ, підсумувати ці потоки та обрати максимальні значення зазначених сум за кожним з цих ПМ. При цьому максимальні навантаженя на прямому (непарному) і зворотному (парному) ПМ визначають один транспортний засіб.

Алгоритм визначення вантажопідйомності транспортних засобів наведено на рис. 4.10.

Алгоритм містить 22 блоки.

У блоках 1 – 4здійснюється уведення вихідних даних:

кількості вузлів МПЗ n;
матриці міжвузлових потоків M ( P, S );
таблиці маршрутів ПM_k;
матриці планів прямування поштових вантажів N ( P, S ).

У блоках 5 – 10 здійснюється формування чергових значень номерів вузлів P, S, за якого зазначені змінні набувають значення P = 1, 2,…,n; S = 1, 2,…,n;

P ≠ S, тобто від 1, 2 до n, n - 1. При формуванні наступного (неіснуючого) значення P = n + 1 здійснюється перехід від блока 7 до блока 19.

У блоці 11 змінній V надається значення P.

У блоках 12, 13 з матриці N ( P, S ) визначається ПM_k, яким прямують поштові вантажі з V в S і номер транзитного вузла R, в якому ці поштові вантажі здаються.

У блоці 14 з переліку вузлів ПM_k визначається номер вузла W, наступного після вузла V .

У блоці 15 номери вузлів P, S і значення потоку ( P, S ) заносяться в масив ділянки V, W маршруту ПМ_k.

У блоці 16 змінній V надається значення W .

У блоці 17 перевіряється виконання умови V = R, тобто перевіряється, чи пройдений маршрут ПM_k до вузла здавання поштових вантажів R. Якщо “Ні” – повторне виконання блоків 14, 15, 16 з черговими значеннями змінних V і W, якщо “Так” – перехід до блока 18.

У блоці 18 перевіряється виконання умови V = S, тобто перевіряється, чи пройдені всі ПM_k, що з’єднують вузли P і S. Якщо «Ні» – повторне виконання блоків 12, 13, 14, 15, 16 з черговим маршрутом M_k, черговим вузлом здавання поштових вантажів R і черговими значеннями змінних V і W, якщо «Так» – повернення до блока 8 і формування нових значень P і S.