- •Міністерство освіти і науки України
- •1. Концептуальні засади логістики
- •1.1. Терміни та визначення основних понять логістики
- •1.2. Логістичні потоки, процеси та системи
- •1.3. Конфлікти цілей при формуванні логістичних витрат
- •1.4. Логістичні принципи організації виробничих процесів
- •1.5. Логістичні принципи управління запасами
- •1.6. Логістичні принципи складування продукції
- •1.7. Підштовхувані й підтягувані логістичні системи
- •1.8. Принципи побудови національної індексації поштового зв’язку України
- •Контрольні питання
- •2. Структурна логістика поштового зв’язку
- •2.1. Аналіз структур мереж поштового зв’язку
- •2.2. Оптимізація кількості рівнів ієрархії мережі поштового зв’язку
- •2.3. Оптимізація кількості та місць розташування відділень зв’язку
- •2.4. Оптимізація кількості та місць розташування регіональних автоматизованих сортувальних центрів
- •2.5. Оптимізація розподілу операцій оброблення письмової коресподенції між об’єктами поштового зв’язку
- •2.6. Адаптація оброблення й перевезення поштових одиниць до змін об’ємів поштових потоків
- •2.7. Синхронізація оброблення й перевезення поштових одиниць
- •2.8. Оптимізація номіналів та тиражів поштових марок
- •Контрольні питання
- •3. Виробнича логістика поштового зв’язку
- •3.1. Аналіз методів сортування поштових одиниць
- •3.2. Формування планів сортування поштових одиниць
- •3.3. Формування програм сортування поштових одиниць
- •3.4. Організація багатоетапного сортування поштових одиниць
- •3.5. Організація сортування періодичних видань
- •3.6. Визначення допустимих затримок відправлень поштових вантажів з об’єктів поштового зв’язку
- •3.7. Оптимізація часу виймання письмової кореспонденції з поштових скриньок в обласних центрах
- •3.8. Мінімізація кількості та оптимізація розміщення робочих місць з оброблення поштових одиниць в об’єктах поштового зв’язку
- •Контрольні питання
- •4. Транспортна логістика поштового зв’язку
- •4.1. Принципи побудови поштових маршрутів
- •Визначення кількості транспортних засобів для перевезень поштових вантажів
- •4.3. Визначення об’ємів перевезень поштових вантажів у мережі поштового зв’язку за умов циклічних змін об’ємів міжвузлових поштових потоків
- •4.4. Визначення вантажопідйомності транспортних засобів
- •12. Визначення з матриці n(p,s) маршруту пMk,
- •4.5. Застосування кільцевих поштових маршрутів для перевезень посилок
- •4.6. Визначення парку поштових контейнерів
- •4.7. Забезпечення повернення порожніх контейнерів
- •4.8. Мінімізація переміщень контейнерів у кузові контейнеровоза під час обмінювання контейнерів
- •Контрольні питання
- •5. Логістика автоматизованих систем поштового зв’язку
- •5.1. Світові тенденції автоматизації сортування
- •Письмової кореспонденції
- •5.2. Оптимізація технологій автоматизованого сортування письмової кореспонденції
- •5.3. Мінімізація вартості автоматизованого сортування письмової кореспонденції
- •5.4. Оптимізація кількості та ємності накопичувачів автоматичних листосортувальних машин
- •5.5. Автоматизація пакування письмової кореспонденції
- •5.6. Принципи побудови розпізнавальних логістичних систем поштового зв’язку
- •5.7. Мінімізація поворотів поштових одиниць у системах розпізнавання поштових індексів
- •Побудова мінімальної послідовності поворотів конвертів (карток)
- •Побудова мінімальної послідовності поворотів посилок
- •5.8. Забезпечення розпізнавання поштових індексів у реальному часі
- •Контрольні питання
- •Література
- •Ящук леонід омелянович логістика поштового зв’язку
3.7. Оптимізація часу виймання письмової кореспонденції з поштових скриньок в обласних центрах
Час виймання ПК з поштових скриньок в ОЦ суттєво впливає на значення часу затримки її відправлення, а разом з цим і на строки пересилання.
Можливість оптимізації часу виймання випливає з того, що раннє виймання підвищує ймовірність відправлення ПК в день виймання, але містить малу частину ПК поточного дня, а пізнє – зменшує значення зазначеної ймовірності, але містить значну частину такої ПК.
Задача ставиться так.
В ОЦ провадиться m виймань ПК В1, В2, … Вm, які містять частини q1, q2,…, qm добового обміну (q1+q2+ …+qm = 1).
Відправлення ПК здійснюються n ПМ М1, М2, …, Мn, які забирають частини Q1, Q2,…, Qn добового обміну (Q1+ Q2+ …+Qn = 1).
Задані моменти часу відправлення ПМ T1, T2, …, Tn.
Задані інтервали часу, що витрачається на проведення виймань Δtв і на оброблення ПК в ОЦ Δtо.
Відома статистика заповнення поштових скриньок за годинами доби.
Знайти значення моментів виймання ПК з поштових скриньок t1, t2,…, tm, за яких середня затримка відправлення ПК з ОЦ набуває мінімального значення.
При розв’язанні задачі слід враховувати, що виймання ПК з поштових скриньок не може бути виконане одночасно: на проходження маршруту виймання за діючими нормативами виділяється 1,5 год., з яких близько 1,0 год. припадає на проходження частини маршруту від першої до останньої скриньки і близько 0,5 год. – від поштамту до першої скриньки, від останньої скриньки до поштамту та на додаткові операції.
Таким чином, можна вважати, що моменти виймання ПК з поштових скриньок укладаються в інтервал часу, що дорівнює одній годині.
Якщо умовним моментом одночасного виймання з усіх поштових скриньок вважати момент виймання з першої скриньки, то фактичне значення qi буде більше розрахункового; якщо умовним моментом одночасного виймання з усіх поштових скриньок вважати момент виймання з останньої скриньки, то фактичне значення qi буде менше розрахункового.
Для наближення фактичних і розрахункових значень qi доцільно за умовний момент виймання з усіх поштових скриньок узяти середину інтервалу часу проходження маршруту виймання. За такої умови зменшення фактичного значення qi, обумовлене більш раннім вийманням з поштових скриньок на першій частині маршруту виймання, буде компенсуватися збільшенням фактичного значення qi, обумовленим більш пізнім вийманням з поштових скриньок на його другій частині.
Оскільки у складі виймання в загальному випадку присутня ПК поточного і попереднього днів, а з урахуванням інтервалів часу, що витрачається на проведення виймання і оброблення ПК в ОЦ, її відправлення може здійснюватися ПМ поточного або наступного днів, можливі 4 варіанти відправлення ПК:
1. ПК поточного дня відправляється в день виймання (сьогоднішня ПК – сьогоднішнє відправлення). Затримка відправлення відсутня.
2. ПК поточного дня відправляється наступного після виймання дня (сьогоднішня ПК – завтрашнє відправлення). Затримка відправлення дорівнює одній добі.
3. ПК попереднього дня відправляється в день виймання (вчорашня ПК – сьогоднішнє відправлення). Затримка відправлення дорівнює одній добі.
4. ПК попереднього дня відправляється наступного після виймання дня (вчорашня ПК – завтрашнє відправлення). Затримка відправлення складе дві доби.
Частки вчорашньої і сьогоднішньої ПК у складі виймань ПК визначаються законом заповнення поштових скриньок і моментами виймань.
Закон заповнення поштових скриньок може бути встановлено експериментально шляхом підрахунку кількості листів, що опускають у поштові скриньки за одиницю часу (звичайно за годину).
На рис. 3.10 наведені приклади визначення часток вчорашньої Dв і сьогоднішньої Dc ПК при лінійному законі заповнення поштових скриньок і за наявності одного або двох виймань у різні моменти часу.
При цьому слід враховувати, що частки ПК вчорашнього і сьогоднішнього днів при вийманнях від 00.00 до 08.00 і при вийманнях від 18.00 до 24.00 збігаються відповідно з частками пошти вчорашнього і сьогоднішнього днів при вийманнях о 08.00 і о 18.00.
Dв, Dc Виймання о 08.00
1,0
0,8
0,6
0,4
0,2
Dв, Dc Виймання о 12.00
1,0
0,8
0,6
0,4
0,2
Dв, Dc Виймання о 16.00
1,0
0,8
0,6
0,4
0,2
Dв, Dc Виймання о 18.00
1,0
0,8
0,6
0,4
0,2
Dв, Dc Виймання о12.00 і о 16.00
1,0
0,8
0,6
0,4
0,2
0 2 4 6 8 10 12 14 16 18 20 22 24 Т
ПК вчорашнього дня
ПК сьогоднішнього дня
Рисунок 3.10 – Визначення часток вчорашньої і сьогоднішньої ПК
Хоча співвідношення значень кількості виймань ПК m і кількості відправлень ПМ n може бути різним, знаходження оптимального розподілу значень моментів виймання t1, t2,…, tm при m ≥ n тривіальне: достатньо вибрати n моментів виймання так, щоб значення часу готовності ПК до відправлення tг1, tг2,…, tгn збігалися зі значеннями моментів часу відправлення ПМ T1, T2,…, Tn, а решту m - n виймань провадити в довільні моменти часу до початку останнього виймання, скажімо так, щоб забезпечити більш-менш рівномірне навантаження сортувальників ПК.
Отже, розглянемо випадок m < n.
На рис. 3.11 наведено приклад часової діаграми розподілу моментів часу виймання, узгоджених з моментами відправлень ПМ, при m = 3, n = 4. Виймання В1 узгоджене з відправленням М2, виймання В2 – з відправленням М4, виймання В3 – з відправленням М1.
В и й м а н н я
В1 В2 В3
tг3 t1 tг1 t2 tг2 t3
0 Т1 Т2 Т3 Т4 24
М1 М2 М3 М4
В і д п р а в л е н н я
Рисунок 3.11– Часова діаграма розподілу моментів часу виймання ПК
Час готовності ПК до відправлення tгi визначається значеннями моменту виймання ti та інтервалів часу проведення виймання Δtв й оброблення ПК Δtо як
tгi = (ti + Δtв + Δtо) mod 24,
тобто
Як випливає з рис. 3.11, значення tг1, tг2 визначаються верхнім, а значення tг3 – нижнім рядком виразу tгi.
На рис. 3.12 наведено діаграму розподілу частин q1, q2,…, qm добових виймань за частинами Q1, Q2,…, Qn добових відправлень.
Якщо вважати, що заданий добовий розподіл збігається з розподілом складу кожного виймання, то частина виймання Вi, яка відправляється з маршрутом Мj, складає qi Qj.
Затримка τij відправлення ПК виймання Вi маршрутом Мj визначається співвідношенням часу готовності tгi зазначеної ПК до відправлення і часу відправлення Тj зазначеного маршруту
τ
В1 q1 Q1 М1
Вi qi Qj Мj
Вm qm Qn Mn
Рисунок 3.12 – Діаграма розподілу частин добових виймань ПК
Отже, при τij = 0 ПК виймання Вi відправляється маршрутом Мj в день виймання, а при τij = 1 – наступного після виймання дня.
Маршрути виймання ПК з поштових скриньок в ОЦ, як правило, не збігаються. Так, в центральних районах, поблизу вокзалів, портів, станцій метрополітену виймання провадяться частіше, ніж в так званих «спальних», промислових і віддалених районах.
Внаслідок цього, ПК попереднього дня може бути присутня в складі кожного виймання (при співпадінні маршрутів виймання ПК попереднього дня може бути присутня лише в складі першого виймання).
Таким чином, у загальному випадку
qі = qсі + qві,
де qсі і qві – відповідно частини ПК сьогоднішнього і вчорашнього
днів у складі виймання Вi.
Виходячи з викладеного, значення середньої затримки ПК в ОЦ складає
.
Після нескладних перетворень одержимо
.
За наявності одного виймання
.
Розв’язання задачі оптимізації часу виймання ПК зводиться до мінімізації значення Тз з усіх можливих варіантівm виймань, узгоджених з n відправленнями ПМ
.
У табл. 3.17 наведені результати розв’язання задачі оптимізації часу виймання ПК за такими вихідними даними:
кількість виймань m = 1,2,3;
кількість відправлень n = 4;
час відправлення ПМ Т1 = 11.00, Т2 = 15.00, Т3 = 20.00, Т4 = 23.00;
інтервал часу виймання, год., Δtв = 1;
інтервал часу оброблення, год., Δt0 = 3;
частини добового обміну, що відправляються з ПМ Q1 = 0,2; Q2 = 0,4;
Q3 = 0,1; Q4 = 0,3;
закон заповнення поштових скриньок за годинами доби
маршрути виймання збігаються.
Таблиця 3.17 – Результати розв’язання задачі оптимізації часу виймання ПК
Час виймання |
Частини добового обміну в вийманнях |
Середня затримка | ||||||||||
t1 |
t2 |
t3 |
q1 |
q2 |
q3 |
qc1 |
qc2 |
qc3 |
qв 1 |
qв 2 |
qв 3 |
Тз |
07.00 |
|
|
1,0 |
|
|
0,0 |
|
|
1,0 |
|
|
1,00 |
11.00 |
|
|
1,0 |
|
|
0,3 |
|
|
0,7 |
|
|
0,90 |
16.00 |
|
|
1,0 |
|
|
0,8 |
|
|
0,2 |
|
|
0,80 |
19.00 |
|
|
1,0 |
|
|
1,0 |
|
|
0,0 |
|
|
0,70 |
07.00 |
11.00 |
|
0,7 |
0,3 |
|
0,0 |
0,3 |
|
0,7 |
0.0 |
|
0,76 |
07.00 |
16.00 |
|
0,2 |
0,8 |
|
0,0 |
0,8 |
|
0,2 |
0,0 |
|
0,68 |
07.00 |
19.00 |
|
0,0 |
1,0 |
|
0,0 |
1,0 |
|
0,0 |
0,0 |
|
0,70 |
11.00 |
16.00 |
|
0,5 |
0,5 |
|
0,3 |
0,5 |
|
0,2 |
0,0 |
|
0,60 |
11.00 |
19.00 |
|
0,3 |
0,7 |
|
0,3 |
0,7 |
|
0,0 |
0,0 |
|
0,55 |
16.00 |
19.00 |
|
0,8 |
0,2 |
|
0,8 |
0,2 |
|
0,0 |
0,0 |
|
0,62 |
07.00 |
11.00 |
16.00 |
0,2 |
0,3 |
0,5 |
0,0 |
0,3 |
0,5 |
0,2 |
0,0 |
0,0 |
0,56 |
07.00 |
11.00 |
19.00 |
0,0 |
0,3 |
0,7 |
0,0 |
0,3 |
0,7 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
0,55 |
07.00 |
16.00 |
19.00 |
0,0 |
0,8 |
0,2 |
0,0 |
0,8 |
0,2 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
0,62 |
11.00 |
16.00 |
19.00 |
0,3 |
0,5 |
0,2 |
0,3 |
0,5 |
0,2 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
0,50 |
Як випливає з табл. 3.17, мінімальні значення середньої затримки ПК мають місце при проведенні виймань:
одного – о 19.00 (затримка 0,70);
двох – об 11.00 і 19.00 (затримка 0,55);
трьох – об 11.00, 16.00, 19.00 (затримка 0,50).
З табл. 3.17 також видно, що при невдалому виборі моментів виймання, середня затримка при більшій кількості виймань може перевищувати середню затримку при меншій кількості виймань.