Список використаних скорочень

ВМ – вихідна мова;

ЕС – електронний словник;

ІМ – іноземна мова;

МД – мовна діяльність;

МП – машинний переклад;

НТІ – науково-технічна інформація;

ОС – операційна система;

ПМ – мова перекладу;

СМП – система машинного перекладу;

LM – Language Master.

QTrans ­­­­­- quick translation(швидкий переклад)

МОДУЛЬ І. Історія перекладу

Перевод - самый трудный род литературы.

О. С. Пушкін

Работаю с неслыханной охотою

Я только потому над переводами

Что переводы кажутся пехотою,

Взрывающей валы между народами.

Борис Слуцький

Тема 1. Історія перекладу

Навчальний елемент 1.1. Переклад як інтелектуальна діяльність

Результатом вивчення цього навчального елемента мають бути знання про:

• Переклад як різновид інтелектуальної діяльності.

• Різні визначення перекладу.

Порядок опрацювання навчального елемента

I. Опрацювати теоретичний матеріал.

II Дати відповіді на питання для самоконтролю.

Питання для самоконтролю наведені в кінці навчального елемента.

III. Виконати практичне завдання.

Завдання для практичного виконання наведені в кінці навчального елемента.

Теоретичний матеріал

Переклад  являє  собою  один  з  найважливіших  видів  мовної діяльності (МД ), володіння  ним  необхідно  для  повноцінної  роботи  представників  найрізноманітніших  спеціальностей. Переклад  сьогодні  є  найбільш  перспективним  засобом  подолання існуючих  мовних  бар’єрів. Очевидна  зростаюча  роль  перекладу  в  удосконалюванні  міждержавної комунікації, в  обміні  різною  інформацією, що  представляється  на  різних  мовах. Про  це  свідчить  постійне  розширення  ринку  перекладу, масштаби  підготовки  перекладачів  у  різних  країнах, а також  розробка  і  впровадження автоматичних  перекладацьких  систем, практичні  потреби  багато  в  чому  сприяють  розвитку  науки  про  переклад. Переклад – це передача змісту усного або писемного мовлення на одній мові засобами іншої мови. Професор Бархударов  Л. С. визначає  переклад як “ процес  заміни мовленнєвого  твору (тексту ) на  одній  мові  мовленнєвим  твором (текстом)  на  іншій  мові   при  збереженні незмінного  плану  змісту “. Це  значить , що  при  перекладі  відбувається  заміна  одиниць мови, але  зберігаються  незмінним  план  змісту, тобто  передана  текстом  інформація. Звідси  випливає , що  найважливішою  задачею перекладача у  процесі  здійснення  перекладу є пошук  у  вихідному  тексті  мінімальної  мовної  одиниці, що  підлягає  перекладу, тобто  такої  одиниці, якій  повинна  бути  підібрана  відповідність  у  мові, на  яку  перекладають (ПМ ), але  складові  частини  якої  окремо не  передаються  засобами ПМ . Таку  одиницю  прийнято  називати  одиницею  перекладу.

Отже , одиниця  перекладу  - це  найменша  одиниця  вихідної  мови  (ВМ), що  має  відповідність  у  ПМ  та  складну  будову, але  частини  її, взяті окремо, “неперекладні “, тобто  в  тексті  перекладу  їм  ніяких  відповідностей  встановити  неможливо.

У  коло  діяльності  перекладу  входять :

художня  література (проза , поезія ) ;

• публіцистика;

• наукова  література;

• документи;

• ораторська  мова;

• ділові  папери;

• кінофільми.

Переклад– це  процес , що  розпадається  на  два  етапи:

1. Психічний  акт  (твір, створений  на  одній  мові, перетворюється  у твір на  іншій  мові);

2. Результати  перекладу  (новий  текст  на  іншій  мові ) .

Перекласти -  значить найвірніше  виразити  те, що  було  створено  засобами  іншої мови ( у цьому  міститься  відмінність  перекладу  від  переказу, адаптації та  ін.). Переклад повинен бути  зрозумілим  і  доступним  читачеві, відповідати   нормам  тієї  мови, на  яку  перекладається текст.

Перш  ніж  приступити до  перекладу, необхідно :

а  ) Самому  собі  усвідомити  в  точності  і  проаналізувати, що  перекладається  ( історія,  культура, ментальність, жанр, стиль).

б )  Обрати  відповідні  засоби  вираження (лексика, граматика, художні  засоби ).

Переклад наукової, технічної, ділової, правової документації з однієї мови на іншу є невід’ємною частиною науково-технічного прогресу. Річні обсяги перекладів, що виконуються у промислово розвинених країнах, досягають астрономічних цифр і продовжують постійно зростати. Уже на початку 80-х років обсяг матеріалів Європейського Економічного Співтовариства перевищив 20 млн. слів на рік. Для типового, нормально функціонуючого науково-дослідного інституту річний обсяг релевантної науково-технічної інформації складає не менше, ніж тисячу документів, причому біля половини з них - іншомовні документи. І якщо врахувати, що максимальна продуктивність праці перекладача складає 4-5 авторських аркушів на місяць, а середній обсяг документу - 0,7 - 8 авторського аркуша, то неважко побачити, що для задоволення попиту на переклад тільки HTІ, що надходить (без урахування перекладу на іноземні мови), локальній інформаційній службі необхідно мати штат перекладачів не менше 20 чоловік, які працюють з максимальною продуктивністю i не виконують жодних інших видів аналітично-синтетичної переробки інформації, крім перекладу.

У спеціальних закладах обсяг замовлень на переклад такий, що кожне замовлення задовольняється звичайно протягом 2-3 місяців, причому установа не може дозволити co6i замовити переклад ycix потенційно релевантних документів з фінансових міркувань, тим більше, що далеко не кожний такий документ виявляється насправді релевантним інформаційним потребам установи.

Більше того, в епоху міжнародних контактів, що поширюються, завданням особливої важливості стає переклад різноманітної технічної та комерційної документації на мови країн - імпортерів продукції. Це завдання ускладнюється як специфікою перекладу на іноземні мови, так i жорсткими вимогами до якості такого перекладу, що має в цих випадках справді міжнародне значення.

В 90-i роки, у зв’язку з включенням держав колишнього CРCP у структуру міжнародного інформаційного ринку, великого значення набув переклад повідомлень світових інформаційних агентств на мови країн, котрі приймають цю інформацію, а також із цих мов - на мови міжнародного спілкування, в першу чергу англійську та німецьку. Яскравим прикладом може служити сумісна діяльність російського концерну "Известия" i одного з провідних світових інформаційних агентств VWD (Німеччина): щодобовий обсяг інформації, що її одержує російський концерн на англійській i німецькій мовах, складає майже 1,5 Мгб, тобто близько 80 авторських аркушів, причому чимала частина цієї інформації підлягає перекладу в режимі реального часу. Будучи фактично двомовною країною, що в якійсь мipi зближує її з такими державами, як Канада, Люксембург, Швейцарія, Україна мусить вирішити як мінімум 2 комплекси проблем у галузі перекладу інформації:

• переклад з мов міжнародного спілкування на українську та російську мови, а також з української та російської – на мови міжнародного спілкування;

• російсько-український i українсько-російський переклад.

В промислово розвинених країнах індустрія машинного перекладу (МП) – галузь комп’ютерної лінгвістики, що формувалася з початку 70-х років (хоча перші кроки в цьому напрямі були зроблені в середині 50-х років у США i CPCР), утворилась у відповідь на шалений соціальний попит щодо перекладу величезної кількості інформації. Індустрія МП характеризується такими ознаками:

- постійно зростаючим числом користувачів і виробників систем МП, широким залученням МП до реальних інформаційних процесів;

- різноманітністю підходів до побудови систем МП i, відповідно, опрацюванням великого числа оригінальних пакетів прикладних програм для МП;

- використанням для реалізації систем МП передової обчислювальної техніки, в тому числі персональних комп’ютерів.

Оцінюючи актуальність автоматизації перекладу, Дж. Слокум пише, що фахівця, який бажає бути в кypci подій у своїй науковій, технічній галузі, цілком задовольняє недорога система МП, яка здійснює швидкий, хоча й недосконалий переклад великих обсягів інформації. В найгіршому випадку, тобто при одержанні від машини перекладу недостатньо високої якості, фахівець міг би, тим не менше, вирішити, чи потрібний йому більш точний інтелектуальний переклад. Що ж стосується перекладу інформації на іноземні мови, то Дж. Слокум вважає, що вигідніше користуватися системами машинного перекладу, які допускають інтелектуальне постредагування, ніж робити повністю "ручний" переклад.

Рекомендована література (див. “Список використаної і рекомендованої літератури”):

Основна: 2, 10, 11, 12.

Додаткова: 2, 5, 8, 11.

Питання для самоконтролю:

1. Які вам відомі визначення перекладу?

2. Які вчені займалися питаннями теорії перекладу?

3. Чи є переклад різновидом інтелектуальної діяльності? Відповідь поясніть.

4. Чи можна назвати переклад одним із найскладніших видів інтелектуальної діяльності людини? Чому?

5. Які основні вимоги до особистості перекладача?

Практичне завдання (виконати письмово):

1. Знайти десять висловлювань відомих людей про переклад і прокоментувати ці висловлювання.

Теми рефератів

1. Переклад на іноземну мову: мистецтво неможливого.

2. Професія – перекладач.

3. Переклад чи інтерпретація?

4. Етика перекладацької праці.

Навчальний елемент 1.2. Історія перекладацької діяльності з часів Київської Русі

Результатом вивчення цього навчального елемента мають бути знання про:

• Історію перекладацької діяльності.

• Перших перекладачів Київської Русі.

• Перші професійні організації перекладачів.