Порядок опрацювання навчального елемента

I. Опрацювати теоретичний матеріал.

II. Дати відповіді на питання для самоконтролю.

Питання для самоконтролю наведені в кінці навчального елемента.

III. Виконати практичне завдання.

Завдання для практичного виконання наведені в кінці навчального елемента.

Теоретичний матеріал

Залежно від складності вибору правильного значення слів і, відповідно, правильного перекладного еквівалента моделі й системи машинного перекладу можна розділити на три рівні.

До першого, нижчого рівня належать найпростіші моделі послівно - пооборотного перекладу, у яких вибір еквівалентів не провадиться й на вихід системи перекладу надходять всі перекладні еквіваленти, наявні в словнику. Системи другого рівня, до яких належать майже всі так звані «електронні перекладачі», наявні на сучасному ринку програмного забезпечення, використовують ту або іншу комбінацію синтаксичних і семантичних моделей для вибору правильного еквівалента і перетворення структури вхідного тексту в структуру тексту перекладу. Нарешті, моделі третього рівня на додаток до граматики і семантики застосовують для синтезу тексту перекладу також і фонові знання. Треба сказати, що моделі й системи цього рівня дотепер не вийшли зі стадії експерименту. Для того, щоб ясніше уявити собі можливості систем різного рівня і якість перекладу, яку ви можете отримати з їхньою допомогою, давайте проведемо аналогію між діями автомата і людини. Системи нижчого рівня можна порівняти з людиною, що, користуючись словником, перекладає текст на зовсім незнайомій мові. Система діє так само, як діємо ми в цьому випадку. Бере перше слово, дивиться, чи є воно в словнику в такому вигляді. Якщо є, виписує всі варіанти його перекладу, якщо ні, то шукає в таблиці словозміни форму слова, знайдену в тексті, визначає відповідну словникову форму й виписує всі варіанти перекладу. Потім бере наступне слово і так далі. Відмінність від перекладу, виконаного людиною, полягає в тому, що людина, роблячи такий переклад, відкидає всі невідповідні перекладні еквіваленти, система ж машинного перекладу нижчого рівня цього не робить.

Системи другого рівня своїми діями нагадують більш-менш досвідченого перекладача, що перекладає текст на зовсім незрозумілу йому тему. Подібно такому перекладачеві система зможе відкинути невідповідні еквіваленти на основі аналізу синтаксису й семантики, причому глибина й точність такого аналізу у автомата буде залежати від досконалості й повноти моделей так само, як у перекладача вона залежить від повноти його професійних знань.

Але так само як, перекладач, що зовсім не розуміє змісту вихідного тексту, автомат цього рівня не зможе зробити вибір еквівалентів на основі фонової інформації.

Виконати якісний переклад без використання фонових знань неможливо, а системи другого рівня фонову інформацію використовувати не можуть.

Системи третього, вищого рівня, можна порівняти з перекладачем-професіоналом, що знає тематику вихідного тексту.

Системи третього рівня використовують моделі синтаксичного й семантичного аналізу й синтезу, а також (що їх і відрізняє від систем другого рівня) концептуальні моделі навколишнього світу. На жаль, як уже зазначалося існують лише на стадії експерименту.

Таким чином, ринок комерційних програмних продуктів для автоматичного перекладу пропонує поки що лише системи другого рівня.

Рекомендована література (див. “Список використаної і рекомендованої літератури”):

Основна: 1, 10, 11.

Додаткова: 1, 12, 13, 14, 15, 16.

Питання для самоконтролю:

1. Як класифікуються системи автоматизованого перекладу за рівнем?

2. Які моделі перекладу реалізуються за допомогою програм Prompt і Pragma?

3. Які машинні "перекладачі" відносять до систем першого, другого та третього рівнів?

4. Які системи перекладу можна порівняти з перекладачем високої кваліфікації?

Практичне завдання (виконати письмово):

1. Перекласти текст з англійської мови на українську за допомогою програм Promt та Pragma . Зробіть порівняльний аналіз якості перекладів.