Методичні вказівки
Підсумувати дослідження найкраще, послуговуючись такою логічною схемою:
Для підвищення пізнавальної активності учнів можна вказівкити завдання:
«II Універсал спричинив неоднозначну реакцію як у Росії, так і в Україні. Павло Мілюков (голова партії кадетів): «[Цей] документ зраджував інтереси Росії, крім того був юридично безграмотний». Борис Нольде (впливовий юрист-кадет): «...Поза всяким сумнівом, одностороннім актом легалістично-державного дурисвітства, в якому, з одного боку, відчувається досвідчена рука старого європейського войовника, добре обізнаного в науці проникливих політичних формул та складної політичної боротьби, а з іншого боку — неосвіченого і зовсім невиправданого революційного ентузіазму (петроградських міністрів»). Олександр Керенський (військовий міністр Тимчасового уряду): «Рада почала кампанію щодо створення незалежної армії, і хоч більшу автономність самої Ради можна було допустити, тепер це повністю виключалось у зв'язку з військовим наступом, що наближався». Михайло Грушевський (голова Центральної Ради): «Ми виходимо на вищий рівень і де-факто одержуємо автономію для України із законодавчим і виконавчим органом — Радою і Секретаріатом». Володимир Винниченко (голова Генерального Секретаріату): «Факт же був той, що з моменту оголошення цих двох актів Україна мала окреме управління, окремий Уряд, відповідальний перед своїм революційним Парламентом». Володимир Кедровський (член Військового комітету) у своїх споминах згадував, що фактично переможцем вийшов Петроград. Його міністри приїхали як переможені шукати порозуміння, а виїхали як переможці, забравши зобов'язання від Центральної Ради відректися від теперішнього свого національного, революційного шляху політики, який давав їм велику моральну і фактичну силу, і стати на шлях порозумінь, компромісів та угодовства, що вже не могло підносити запалу в українських масах до боротьби».
А як гадаєте ви: це була перемога чи поразка Центральної Ради? Обґрунтуйте свої висновки.
№ 6 Прізвище на літери Е або Э
ТЕМА: «Тимчасова інструкція Тимчасового уряду»
МЕТА
Дати студентам уявлення про політику Тимчасового уряду щодо України; розвивати в них уміння аналізувати історичні джерела й узагальнювати здобуту інформацію.
ХІД РОБОТИ
Згідно з попередніми описами.
ДЖЕРЕЛА
З «Тимчасової інструкції Генеральному Секретаріатові Тимчасового Уряду на Україні» (4(17) серпня 1917р.)
«1. На час до вирішення справи про місцеве врядування Установчими зборами по справах місцевого врядування Україною вищим органом Тимчасового уряду є Генеральний Секретаріат, котрого призначає Тимчасовий уряд по пропозиціях Центральної Ради.
Уповноваження Генерального Секретаріату поширюються на губернії: Київську, Волинську, Подільську, Полтавську і Чернігівську...
Генеральний Секретаріат складається з генеральних секретарів по відомствах: а) внутрішніх справ; 6) фінансів; в) хліборобства; г) освіти; д) торгу і промисловості; є) праці, а також секретаря по національних справах і генерального писаря...З числа секретарів не менше чотирьох повинні бути заміщені з осіб, які не належать до української національності...
Генеральний Секретаріат розглядає, розробляє й подає на затвердження Тимчасового уряду проекти, що торкаються життя краю і його врядування...
8. Стосунки вищих державних установ і окремих громадських відомств з секретаріатом і окремими секретарями по належності, а також останніх з вищими державними установами і відомствами робляться через особливого комісара України в Петрограді...»
Завдання А. Визначте основні обмеження, які запроваджував Тимчасовий уряд і поясніть їх.
Завдання Б. Порівняйте зміст II Універсалу з Тимчасовою інструкцією. Виявіть тенденцію взаємин Центральної Ради з російським урядом (територія, ставлення до Установчих зборів, місце Генерального Секретаріату). Поясніть нові підходи Тимчасового уряду.
Завдання В. Виявіть, які зміни передбачає «Тимчасова інструкція»:
1) у розширенні повноважень Генерального Секретаріату;
2) в його правах;
3) у складі;
4) у відносинах з урядом у Петрограді.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
Робота організовується за описаними раніше варіантами. Щоб надати завданню більш творчого характеру, студентам можна запропонувати таке питання: «З приводу «Тимчасової інструкції» протягом трьох днів у Центральній Раді точилися гарячі дебати: одні пропонували відкинути її, другі радили прийняти «до відома», водночас гостро скритикувавши обмеження, що нею запроваджувались, треті вимагали твердості на переговорах і в зустрічних конфронтаційних заходах. За що б голосували ви? Свій вибір поясніть».
№ 7 Прізвище на літеру Ж
ТЕМА: «III Універсал Центральної Ради»
МЕТА
Ознайомити студентів з основними положеннями III Універсалу; розвивати в них уміння аналізувати історичні джерела правового характеру й використовувати здобуту інформацію для характеристики діяльності державних органів.
ХІД РОБОТИ
Згідно з попередніми описами.
ДЖЕРЕЛА
Української З [III] Універсалу Центральної Ради (7(10) листопада 1917р.)
«Однині Україна стає Українською Народною Республікою.
Не відділяючись від республіки Російської і зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб силами нашими помогти всій Росії, щоб уся Республіка Російська стала федерацією рівних і вільних народів.
До Установчих Зборів України вся власть творити лад на землях наших, давати закони й правити належить нам, Українській Центральній Раді, і нашому правительству — Генеральному Секретаріатові України.
До території Народної Української Республіки належать землі, заселені у більшости українцями: Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина, Катеринославщина, Херсонщина, Таврія (без Криму)...
Однині на території Української Народної Республіки існуюче право на землі поміщицькі та інші нетрудових хазяйств сільськогосподарського значення, а також на удільні, кабінетські та церковні землі - касується.
На території Народної Республіки України від сього дня встановлюється по всіх підприємствах вісім годин праці.
...Народам великоруському, єврейському, польському й іншим народам на Україні признаємо національно-персональну автономію для забезпечення їм права і свободи самоврядування в справах їх національного життя...
Днем виборів до Українських Установчих Зборів призначено 27 грудня (декабря) 1917 року, а днем скликання їх - 9 січня (января) 1918 року».
Завдання А. Виділіть державотворчі положення Універсалу та схарактеризуйте статус України у федерації Російської Республіки.
Завдання Б. Проаналізуйте документ за таким планом:
1. Державна влада.
2. Взаємини з Росією.
3. Територія України.
4. Земельне питання.
5. Робітниче питання.
6. Національне питання.
7. Нове в III Універсалі порівняно з попередніми універсалами.
Завдання В. Користуючись завданням Б, проаналізуйте документ в обсязі перших трьох питань плану.
№ 8 Прізвище на літеру З
ТЕМА: «Ультиматум Раднаркому»
МЕТА
Виявити основні причини розриву відносин між Раднаркомом і Центральною Радою; розвивати в студентів уміння критично аналізувати здобуту з джерел інформацію, обґрунтовувати своє ставлення до поданих у них оцінок.
ХІД РОБОТИ
Згідно з попередніми описами.
ДЖЕРЕЛА
З «Маніфесту до українського народу з ультимативними вимогами до Української ради» (4 грудня 1917 р.)
«Російський соціалістичний уряд від імені Ради Народних Комісарів ще раз підтверджує незалежність національного права всіх національностей, утисканих царською російською буржуазією, — аж до визнання прав тих національностей відділитись від Росії. Водночас ми, Рада Народних Комісарів, визнаємо право Української Народної Республіки відлучитись цілковито від Росії і ввійти в переговори з Російською Республікою в справі означення союзних і інших спільних взаємин між обома республіками.
Все, що стосується національних прав і незалежності України, ми, народні комісари, визнаємо без обмеження і умов...
Та одначе обвинувачуємо Раду в Україні і наводимо факти, де під покришкою фраз і декларацій щодо національної незалежності вона паде жертвою систематичної буржуазної політики, під якою ані Рада, ані Совєти України не хочуть визнати нашого Совєту над їх країною. На добавок Рада не хоче сповнити жадань Совєтів України щодо негайного скликання їх генеральної асамблеї.
Отака непевна політика здержує нас визнати Раду правдивим представником робочого народу...
Спочатку таке становище дезорганізувало загони на фронті. Виданням нею маніфесту до українських частин на фронтовій лінії Рада знищила єдність бойових сил і спровокувала розділ в часі, коли єдність була можлива, слідувати виробленими шляхами згоди між урядами обох республік. По-друге, Рада завинила в демобілізації тих частин в Україні, що були вірні Совєтам.
По-третє, Рада допомагає змові Каледіна своїм становищем проти впливу Совєтів і вміщуючись в автономні права провінцій Дону і Кубані...
З отих поданих причин Совєт Народних Комісарів закликає Українську Народну Республіку відповісти на слідуючі питання, дані Раді:
Чи Рада обіцяє залишити і утриматися від акцій по знищенню спільного фронту?
Чи Рада обіцяє відмовити в дозволі тим, що йдуть через українську територію в околицях Дону, Уралу чи іншого місця? Чи хоче зобов'язати себе обіцянкою, що не пропустить військ того роду без уповноваження нашого головнокомандуючого?
Чи Рада обіцяє допомогти революційним військам в боротьбі проти контрреволюційних сил кадетів і генерала Каледіна?
Чи Рада обіцяє стримати намагання, роблені для знищення військ Совєтів і червоногвардійських одиниць на Україні? Чи обіцяє негайно переслати військові повноваження тим, від кого їх відібрали?
У випадку, якби не прийшла задовільна відповідь впродовж 48 годин, Совнарком буде вважати себе в стані війни за інтереси Совєтів Росії й України. Підписали: В.Ульянов, голова Совнаркому; Л.Троцький, комісар закордонних справ».