2. Організувати в кожній області не менш як 5- 10 додаткових роз'їзних сесій нарсуду для роз'їздів по районах...»

З постанови Раднаркому УСРР ЦК КП(б) У (6 грудня 1932 р.)

«РНК і ЦК постановляють:

За явний зрив плану хлібозаготівель і злісний саботаж, організований куркульськими і контрреволюційними елементами, занести на чорну дошку такі села:

с. Вербівка Павлоградського р-ну Дніпропетровської області.

с. Гаврилівка Межівського р-ну Дніпропетровської області.

с.Лютеньки Гадяцького р-ну Харківської області.

с. Кам’яні Потоки Кременчуцького р-ну Харківської області.

с. Святотроїцьке Троїцького р-ну Одеської області.

с. Піски Баштанського р-ну Одеської області.

Щодо цих сіл провести такі заходи:

Негайне припинення підвозу товарів, повне припинення кооперативної і державної торгівлі на місці і вивіз з відповідних кооперативних і державних крамниць усіх наявних товарів.

Повну заборону колгоспної торгівлі як для колгоспів, колгоспників, так і одноосібників.

Припинення всілякого роду кредитування, проведення дострокового стягнення кредитів та інших фінансових зобов'язань.

Голова Раднаркому УСРР В.Чубар Секретар ЦК КП(б)У С.Косіор»

З листа Станіслава Косіора до Йосифа Сталіна (8 грудня 1932 р.)

«...2. Застосування репресій до колгоспників.

Репресії до колгоспників, які не виконують плану хлібозаготівель, особливо ж до голів, членів правлінь цих колгоспів і до рахівників, застосовано у великій кількості - за листопад і 5 днів грудня арештовано по лінії ДПУ 1230 чоловік - голів, членів правлінь, рахівників (голів - 340, членів правлінь - 750, рахівників - 140). Крім того, арештовано бригадирів - 140, завгоспів-вагарів - 265, інших працівників колгоспів - 195...»

З телеграми ЦК ВКП(б) Центральному Комітетові КП(б)У (1 січня 1933р.)

«...а) ті з них, які добровільно здають державі раніше розкрадений і прихований хліб, не зазнаватимуть репресій...»

З довідки ДПУ УСРР (12 березня 1933 р.)

«Найбільше число фактів голоду зареєстровано в кінці лютого - на початку березня. В окремих місцях це явище набуло масового характеру.

Переважна кількість голодуючих - колгоспники. До них належать, головним чином, багатосімейні господарства, що виробили незначну кількість трудоднів. Зареєстровано також факти голоду серед колгоспників, які виробили велику кількість трудоднів, але не одержали в колгоспі продуктів харчування в результаті розбазарювання і розкрадання хліба в момент збирання.

Голодуючі сім'ї вживають в їжу різні сурогати (кукурудзяні качани і стебла, просяне лушпиння, сушену солому, трави, гнилі кавуни і буряки, картопляне лушпиння, стручки акації тощо). Зареєстровано факти вживання в їжу м'яса кішок, собак і дохлих коней.

Випадків людоїдства зареєстровано 28. Більша частина їх належить до 3-1 декади лютого і початку березня. 19 випадків людоїдства з 28 припадає на Київську область. У лютому також мали місце 13 випадків трупоїдства».

Таблиця № 1. Дані про експорт хліба за кордон (млн. пудів )

Рік	1927	1928	1929	1930	1931	1932	1933
Обсяг експорту	130	27	11	298	316	107,9	105,3

ІІ. Втрати населення України під час голоду 1933 року

Таблиця № 2. За даними С.Кульчицького

Рух населення	Численність (тис. чол..)
Численність населення на 1.01.1933 р.	31901,4
Численність населення на 1.01.1937 р.	30157,6
Зменшення численності населення (тис. чол..)	1743,8
Природний приріст населення	1787,0

Таблиця № 3. За даними С Максудова

Рух населення	Численність (тис. чол..)
Численність населення на 17.12.1926	29189
Народжено в 1927 – 1938	12028
Померли «природною смертю»	6498
Втрати	4372
Численність населення на 01.01.1939 р.	30947

Таблиця № 4. За даними П.Василевського

Жертви голоду з 01.12.1932 р. по 15.04.1933 р.,
Тобто за 4,5 місяця	2420100
Середньомісячне число жертв	537800
Випадки людоїдства	2500
Тривалість голоду	8 місяців
Зростання випадків смертей улітку	у 2 – 2,5 раза

«А у нашому колгоспі

Подохлого мерина

Три неділі люди їли

Поминали Леніна

Ленін Сталіну сказав:

- По мені наказуй: Хліба дуже не давай,

М'яса не показуй.

Сталін Троцькому сказав:

- Я мішок муки дістав. Мені чурек, тобі маца,

Ламца-дріца-гоп-ца-ца!

Крупська грає на гармошці,

Сталін жаре гопака,

Дожилася Україна -

По сто грам на їдока.

Не дивуйся, братан,

Що ми комуністи, -

Мужики нароблять хліба,

А ми будем їсти.

Ой Постишев, вражий сину,

Всохли б тобі руки,

Як ти віддав Україну

На голодні муки.

Устань, Ленін, подивися,

До чого ми дожилися:

Клуня раком, хата боком,

Кінь в колгоспі з одним оком,

Ні корови, ні свині -

Тільки Сталін на стіні.

Їде Сталін на тарані.

Дві сельодки у кармані,

Цибулиной поганяє,

Америку доганяє.

А на хаті серп і молот,

А у хаті смерть і голод.

Ленін землю обіцяв,

Сталін й нашу відібрав.

Ленін волю обіцяв,

Сталін в сози всіх загнав.

Встав би батько Махно -

Не дав комуністам

Хліб мужицький відібрати

І в комуні їсти.

Забирають дітей України,

Засилають в далекий Сибір,

Щоб не чули, як плаче Вкраїна,

І не сміли вертатись відтіль...

Сталін хліба захотів та й придумав куркулів.

Без хазяйства жити - на великий шлях ходити.

Гуртове - чортове.

Хто Сталіна слухає - той потилицю чухає.

Люди не свині, все поїдять.

Ой за тії колоски відбула я Соловки.

Не збирайте колоски, бо підете в Соловки.

Жив при непі як людина, а у созі - як тварина.

їж борщ з грибами, а язик тримай за зубами.

У колгоспі добре жить - один робить, сім лежить.

В тридцять третьому году люди мерли на ходу».

Завдання І. Уважно ознайомтеся з джерелами. Виявіть потрібну інформацію і згрупуйте її з метою вивчення:

1. Основних причин голодомору в Україні в 1932-1933 р.

2. Методів «партійного керівництва» сільським господарством.

3. Масштабів голоду. Зробіть загальні висновки.

Завдання II. Спираючись на обрахунки різних дослідників, визначить втрати населення України під час голодомору. Чиї обрахунки ви вважаєте найвірогіднішими? Чому? Яке, на вашу думку, справжнє число жертв голодомору?

Завдання III. Ознайомтеся з фольклором часів голодомору й спробуйте визначити:

1. Що народ вважав причинами голодомору?

2. На кого особисто він покладав відповідальність за голод? (Зверніть увагу на ставлення у фольклорі до В.Леніна).

3. Що треба було зробити на селі, щоб його відродити?

№ 20 Прізвище на літеру Ф

ТЕМА: «Рух опору німецькій окупації»

МЕТА

Дати студентам уявлення про мету, завдання, основні напрями діяльності радянського підпілля на націоналістичного руху УПА; розвивати в них уміння аналізувати, уза­гальнювати й пояснювати історичну інформацію на основі різнобічного вивчення джерел.

ХІД РОБОТИ

Згідно з попередніми описами.

ДЖЕРЕЛА

З фонду Центрального державного архіву громадських об’єднань України (справа 94,арк.94)

Аналізуючи стан підпільної діяльності і партизансь­кого руху в Україні на початку 1942 р. ЦК КП(б)У в од­ному зі своїх таємних документів зазначав, що секретарями під­пільних обкомів працюють лише 4 особи з тих, які до війни перебу­вали на посадах секретарів обкомів, решта — колишні завідуючі відділа­ми, інструктори та інші партійні функціонери нижчих ланок. ЦК КП(б)У наголошував, що це нега­тивно вплинуло на організацію підпільної роботи .

Матеріали з енциклопедії «Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу 1941-1945 рр. (В 3-х т- К.,1967.- Т.1)

У зв'язку із швидким просуванням ворога в німецькому тилу опинилась значна кількість членів ко­муністичної партії, радянських, комсомольських, профспілкових функціонерів різних рівнів, працівників НКВС, рядових і командирів Червоної армії. Саме вони здебіль­шого виступали ініціаторами ство­рення партизанських загонів і підпільних груп. За німецькими джерелами, окремі партизанські загони та групи діяли в деяких ра­йонах Волині та в болотисто-лісо­вих масивах Полісся. За радянсь­кими даними, то були загони, очо­лювані М. Конищуком, Ю. Собесяком, П. Самчуком та ін. У Рівненській області бойові дії роз­горнули загони М. Корчева й М. Місюри. В Морочнівському ра­йоні старший сержант Д. Попов створив загін, до складу якого увійшли військовослужбовці та місцеві партійні і радянські посадовці