За підрахунками, зробленими, партизанськими структурами, органами нквс та військовими шта­бами

Партизани України впродовж 1941 — 1944 рр. підірвали 61 броне­поїзд, 4958 ешелонів противника, внаслідок чого знищено близько 52 тис. вагонів, цистерн, платформ, потоплено 105 одиниць плавзасобів зруйновано і спалено 607 залізнич­них та 1589 шосейних мостів, близь­ко 2,6 тис. об'єктів промислового і виробничого призначення.

Партизани визволили з боями 183 райцентри та залізничні станції, розгромили 411 гарнізонів, комен­датур та постів поліції, 56 штабів військових частин, знищили і по­шкодили 211 літаків, 1566 танків і бронемашин, понад 850 гармат, мінометів. Ворожі війська втрати­ли 468 тис. убитих і поранених сол­датів та офіцерів, поліцаїв, праців­ників місцевої окупаційної влади. Важливою була розвідувальна діяльність партизанів, які надісла­ли до відповідних органів 3625 розвідінформацій, що всебічно харак­теризували найважливіші військові, політичні, економічні заходи на­цистів на окупованій території, пересування військ, їхні резерви :. тощо. У боях з ворогом з боку партизанів загинуло 60 тис. народних месників

Не бажаючи принизити чи замовчати успіхи, які здобули в боротьбі з во­рожими військами партизани і підпільники, дослідники схильні до того, що багато партизанських командирів, намагаючись показати «справну цифру», вдавалися до пе­ребільшення своїх досягнень, на­водили часом нереальні показники бойової діяльності. Адже чим більші показники, тим вищі наго­роди отримували партизанські ко­мандири, іноді незаслужено.

За своїм складом партизанський рух був багатонаціональним. У ньому брали участь представники 62 національностей СРСР та інших країн. Українці становили ядро партизанських загонів і з'єднань в і Україні (59 % від загальної кількості партизанів). За здійснення бойових операцій та диверсій 63,7 тис. партизанів і підпільників нагороджено орденами і медалями СРСР, 95 з них удостоєно звання Героя Радянського Союзу. Двічі Героями Радянського Союзу стали наші славні земляки С. Ковпак і О. Федоров.

З листівки упа «За що бореться Українська Повстанська Армія (упа)» (серпень 1943 р.)

«Українська Повстанська Армія бореться за Українську Самостійну Соборну Державу і за те, щоб кожна нація жила вільним життям у своїй власній, самостійній державі. Знищення національного поневолення та експлуатації нації нацією, система вільних народів у власних, самостійних державах - це єдиний лад, який дасть справедливу розв'язку національного і соціального питання в цілому світі.

УПА бореться проти імперіалістів і імперій, бо в них один пануючий народ поневолює культурно і політично та визискує економічно інші народи. Тому УПА бореться проти СРСР і проти німецької «нової Європи».

В українській державі влада вважатиме за найвищий свій обов'язок інтереси народу.

За знищення більшовицької експлуататорсько-кріпацької системи в організації сільського господарства. Виходячи з того, що земля є власністю народу, українська народна влада не накидуватиме селянам однієї форми користування землею. Тому в українській державі допускатиметься індивідуальне і колективне користування землею, в залежності від волі селян.

а) За те, щоб велика промисловість була національно-державною власністю, а дрібна - кооперативно-громадською;

б) за участь робітників у керівництві заводами, за фаховий, а не комісарсько-партійний принцип у керівництві.

3. а) За загальний восьмигодинний робочий день. Понад нормова праця може бути тільки вільною, як і кожна праця взагалі, і робітник отримуватиме за неї окрему зарплату;

б) за справедливу оплату праці, за участь робітників у прибуткових підприємствах. Робітник отримуватиме таку зарплату, яка потрібна для забезпечення матеріальних і духовних потреб цілої його сім'ї. При річних підсумках господарського стану підприємств кожний робітник одержуватиме: у господарсько-кооперативних підприємствах дивіденд, а в національно-державних - премію;

в) за вільну працю, за вільний вибір професії, вільний вибір місця праці;

г) за свободу профспілок. За знищення стахановщини, соцзмагань, підвищування норм та інших способів експлуатації працюючих.

5. За національно-державну організацію великої торгівлі, за громадсько-кооперативну дрібну торгівлю та за дрібну приватну торгівлю, за вільні базари...»

Зі статті «Час не жде» в газеті «Самостійність» (22-29 січня 1944 р.)

«Український самостійницький рух не потребує від німецьких імперіалістів визнання його як проти більшовицької сили. Ми боролися проти більшовиків ще тоді, коли сьогоднішні «оборонці Європи» засідали зі Сталіним при одному столі. Сьогодні це наше становище не змінилося. Бо хто бореться за Самостійну Україну, той мусить боротися проти Сталіна, так само як і проти Гітлера..»

З наказу військам УПА (27 червня 1943 р.)

«... Нав'язуючись до військових традицій нашого славного минулого з давніх часів і з часів визвольної боротьби рр. 1918 1922 армій УНР і УГА, називати всіх вояків УПА - козаками. Козак - є почесне звання борця за Українську Державу.

По своїй бойовій підготовці і вишколу козаки діляться на три групи: козаки-стрільці, підстаршини і старшини...»

З інструкції УПА «Самооборона» (ЗО серпня 1943р.)

«...Маємо ворогів: 1) німців; 2) поляків, що є на послугах німців і більшовиків; 3) більшовицькі банди на північних наших землях.

Німці. З своїми наймитами розміщаються в більших містах - це з більшими силами, в менших - невеликими і де-не-де на мостах, залізницях - командами; в селах німаків цілком немає, а лише для якоїсь акції вони наїжджають.

Більшовицькі банди. Ґрасують по лісах на півночі наших земель, відділами кілька сотень, грабують селян, щоби мати що їсти, з німаками зустрічей уникають, рідко нищать залізницю. В бойовому відношенні слабі. З нами воюють тільки підступом і провокаціями.

Поляки. Без німаків і більшовиків представляють незначну силу».

З наказу УПА 4.14 (21 вересня 1943 р.)

«На всіх теренах, звільнених УПА від Імперіалістів, дня 15.IX. 1943 почати 1943/44 учбовий рік у школах, де можливо закінчити біжучий ремонт на цей термін і є педагогічні сили.

Дня І.Х.1943р. почати учбовий рік у всіх інших школах звільненого терену та забезпечити педагогічними силами. Навчання в школі є обов'язковим.

Медичний огляд дітей має відбутися до початку навчання».

З листівки УПА «Росіяни» (червень 1943 р.)

«Дві імперіалістичні війни тяжко вдарили по російському народові. Перша 1914 р. і 1921 р. підкопала ідеологію старої царської Росії, яка ґрунтувалася на імперіалістичному пануванні російського народу над іншими народами, і друга 1941 р. завдала смертельного удару комунізму, що його Ленін поклав у підвалини сучасної Росії. Обидві ідеології не витримали проби життя, бо вони були за своєю суттю імперіалістичними, вони були підставою для поневолення інших народів.

...Боротьба росіян повинна йти під гаслом, спільним для всіх поневолених імперіалізмами народів: «Воля народам - воля людині!», «За самостійні національні держави Європи і Азії».

Російський народ тепер поневолений урядом комунізму не гірше інших народів. Більшовицький імперіалізм уверг його в криваву розправу, в якій гинуть мільйони...» (оригінал - російською мовою. - К.Б.).