З резолюції Пленуму цк кп(б) у «Про підсумки українізації» (2-6 червня 1926 р.)

«Соціальне коріння російського шовінізму на Україні залягає в товщі російського міського міщанства (буржуазії) та в інтелігентсько-спецівському прошарку.

При цьому треба підкреслити, що російський шовінізм на Україні має міцну підтримку в масах російського міщанства поза Україною. За його спиною старі, далеко не вижиті забобони щодо «українського діалекту», щодо переваги російської культури і та ін. (розмови про переваги російської культури і висування положення про неминучість перемоги більш високої російської культури над культурою більш відсталих народів - українського, азербайджанського, киргизького та ін. - є не що інше, як справа закріпити панування великоросійської національності») - говорить постанова XII з'їзду РКП(б).

Партія мусить вести рішучу боротьбу власних рядах, і в пролетарських масах проти забобонів російської та русифікованої частини пролетаріату, проти перекручень інтернаціоналізму, проти псевдо інтернаціоналізму, русотяпства, шовінізму

...Рішуче борючись проти пережитків російського шовінізму, що є головною перешкодою до розв'язання національного питання, партія мусить водночас боротися і проти українського шовінізму».

Завдання А. Проаналізуйте джерела відповідно до мети роботи. Згадайте зміст попередньої роботи, а також вивченого на попередніх уроках матеріалу й спробуйте визначити причини політики українізації. Чи можна цю політику назвати новою в національному питанні?

Завдання Б. Проаналізуйте джерела за таким планом:

1. Основні напрями українізації.

2. Успіхи українізації.

3. Складнощі й помилки на шляху українізації (з погляду О.Шумського).

4. Застереження проти українізації з боку московської партійної верхівки (з погляду Й.Сталіна). Як ви гадаєте, чи політика опори на місцеві кадри, що почалася в 1923 році, була пов'язана з виступами Х.Раковського на ХП заїзді РКТЦ(б) і статтею В.Леніна «До питання про національності, або про «автономізацію»? Обґрунтуйте свою думку.

Завдання В. Ознайомтеся з джерелами й дайте відповіді на питання:

1. Що означає слово «українізація», у чому вона виявлялася?

2. Які основні досягнення українізації ви можете назвати?

3. З чим у цій політиці не були згодні О.Шумський і М.Хвильовий? Чи згодні ви з їхньою позицією?

4. Як ви гадаєте, яку мету мала українізація?

5. Схарактеризуйте позицію Й.Сталіна.

№ 18 Прізвище на літеруТ

ТЕМА: «Підсумки індустріального розвитку»

МЕТА

Підбити підсумки індустріального розвитку України наприкінці 20-30-х років, визначаючи успіхи і негативні наслідки сталінського «стрибка»; розвивати у студентів уміння аналізувати статистичні дані, використовуючи результати аналізу для узагальнень.

ХІД РОБОТИ

Згідно з попередніми описами.

ДЖЕРЕЛА

Статистичні дані: Таблиця № 1. Видобуток вугілля і виправлення чавуну в Україні (млн. тонн)

	1928 р.	План на 1933р.	Підвищення завдання	Фактично 1933 р.
Вугілля	27	53	80	45
Чавун	2,4	6,6	-	4,3

Таблиця № 2, Частка промисловості України в загальносоюзному виробництві (%)

Галузі виробництва	1913 р.	1927 р.	Кінець 30-х рр.
Виплавлення чавуну	51	72,8
Видобуток вугілля	65	77,5
машинобудування	11	25,8

Таблиця № 3. Вартість валової продукції промисловості (у млрд. крб.) на 1938 рік по деяких областях України (за сучасним адміністративним поділом)

Вартість продукції	Області
До 0,5 млрд.	Житомирська, Кіровоградська, Чернігівська
Від 0,5 до 1,0 млрд.	Вінницька, Миколаївська, Полтавська, Сумська, Херсонська
Від 1,1 до 2,0 млрд.	Запорізька, Луганська, Одеська
Від 2,1 до 3,0 млрд.	Київська, Дніпропетровська, Харківська, Черкаська
Більш як 3,1 млрд.	Донецька

Таблиця № 4. Структура економіки України в І – ІІ п'ятирічницях

Галузі економіки	1927 р.	1933 р.	1937 р.
Сільське господарство	57,3%	27,6%	21,4%
Промисловість:	42,7%	72,4%	78,6%
група А	50,8%	58,4%	68,0%
група Б	49,2%	41,6%	32,0%

Наприкінці 30-х років Україна виробляла ще:

73,4% - магістральних паровозів,

31,3% - мінеральних добрив,

73,0% - цукру,

48,8% - сільськогосподарських машин.

Завдання А. Уважно ознайомтеся зі статистичними даними і, спираючись на них, визначить успіхи і негативні наслідки індустріалізації. Зробіть загальні висновки.

Завдання Б. Проаналізуйте статистичні дані за планом:

1. Успіхи в розвитку промисловості.

2. Однобічність розвитку промисловості.

3. Диспропорції економіки в різних регіонах України.

4. Негативні зміни в загальній структурі господарства.

5. Загальні висновки.

Завдання В. Ознайомтеся з наведеними даними й дайте відповіді на запитання:

1. Чи свідчать ці цифри про успіхи в розвитку промисловості країни?

2. Про що свідчить збільшення частки України в загальносоюзному виробництві наприкінці 20-х років і незначне зменшення її на початку 30-х?

3. На які висновки вас наштовхує те, що машинобудування було розвинуте в три рази гірше, ніж видобуток і первинна обробка сировини?

4. Чи можна назвати розвиток промисловості України рівномірним?

5. На що спрямована була економіка України наприкінці 30-х років? До яких наслідків це мало призвести? Спробуйте зробити загальні висновки.

№ 19 Прізвище на літеру У

ТЕМА: «Голодомор 1932- 1933 року»

МЕТА

Спираючись на аналіз документів, показати масштаби голоду в Україні, його причини і наслідки; розвивати у студентів уміння зіставляти й критично аналізувати інформацію з різних джерел, обґрунтовувати своє ставлення до даних у них оцінок.

ХІД РОБОТИ

Згідно з попередніми описами.

ДЖЕРЕЛА

З листа секретаря ЦК КП(б) У Станіслава Косіора до секретаря ЦК ВКП(б) Йосифа Сталіна (26 квітня 1932 р.)

«У нас є окремі випадки і навіть окремі голодуючі села, проте це результат тільки місцевого головотяпства, перегинів, особливо щодо колгоспів. Всілякі розмови про «голод» на Україні треба категорично відкинути. Та серйозна допомога, яка була надана Україні, дала нам змогу всі такі осередки ліквідувати».

З листа мешканців с. Горби (Кременчуччина) до Йосифа Сталіна (квітень 1932 р.)

«Шановний тов. Сталін. Чи є закон Радянської влади, щоб селянство сиділо голодне, так як ми, колгоспники, не маємо вже з 1.1.32 р. в своєму колгоспі ні фунта хліба... Постає питання. Як ми можемо будувати соціалістичне будівництво народного господарства, коли ми приречені на голодну смерть, бо ще до врожаю 4 місяці. Питаємо: за що ми билися на фронтах, за те, щоб сидіти голодними, щоб бачити, як вмирають діти в корчах голоду?».

З листа члена ЛКСМУ Г. Ткаченка до секретаря ЦК КП(б) У Станіслава Косіора (18 червня 1932 р.)

«Ви уявляєте, що зараз діється на Білоцерківщині, Уманщині, Київщині та ін.? Великі площі незасіяної землі, а врожайність посіяного не більше 25-30% відносно тієї, що була 1925-1928 рр. В колгоспах, у яких було коней 100-150, зараз тільки 40-50, та й ті такі, що падають. Людство страшенно голодує. Я просто не розумію, і коли б мені хто авторитетно доводив, хоч як десь в 1927-1928 рр., про те, що при радянській владі можуть помирати на роботі з голоду, я не повірив би, висміяв би або й зовсім нагнав би його, вважаючи ідіотом, контрреволюціонером і як завгодно.

Ну, а що ж ми маємо зараз? Десятки й сотні випадків, коли колгоспники виходять в поле і зникають, а через декілька день знаходять його аж провонявшим і так його без жалю, наче це цілком природно, заривають у яму й квит. А на другий день цього ж, що заривав попереднього, находять труп - мруть з голоду».

Витяг з протоколу засідання Політбюро ЦК КП(б) У (6 липня 1932 р.)

«...2: Про план хлібозаготівель.

Визнати правильним встановлений ЦК ВКП(б) план заготівель по селянському сектору в розмірі 356 мільйонів пудів і прийняти його до безумовного виконання».

З постанови Політбюро ЦК КП(б) У (25 жовтня 1932р.)

«1. Розгорнути найширшу політичну роботу серед колгоспників і одноосібників за якнайшвидше виконання плану хлібозаготівель, кинувши всі партійні і комсомольські сили для безпосередньої роботи в колгоспах і селах, для організації масових червоних хлібних обозів імені 15-х роковин Жовтневої революції.

Тільки нещадно придушуючи всі спроби класового ворога і його агентури, спрямовані до зриву хлібозаготівель; тільки при розгортанні непримиренної боротьби з прямим саботажем хлібозаготівель, більшовики України у вирішальному місяці хлібозаготівель зуміють подолати і ліквідувати наше ганебне відставання в боротьбі за хліб і вийти в число передових республік СРСР».

З постанови Політбюро ЦК КП(б) У (5 листопада 1932 р.)

«1. Зобов'язати судові органи поза чергою розглядати справи по хлібозаготівля, як правило, виїзними сесіями на місці із застосуванням суворих репресій, забезпечуючи диференційований при цьому підхід до окремих соціальних груп, застосовуючи особливо суворі заходи до спекулянтів, перекупників хліба.