- •Як робити лабораторно-практичну роботу
- •Актуалізація знань і корекція опорних уявлень
- •Як організувати лабораторно-практичні роботи?
- •З «Основного закону «Самостійної України» Спілки Народу українського» - проекту, складеного групою членів Української народної партії (1905 р.)
- •Зі статті Михайла Грушевського «Велика хвиля» (1917р.)
- •Зі статті Михайла Грушевського «Повороту нема» (1917 р.)
- •Із брошури Михайла Грушевського «Якої ми хочемо автономії й федерації» (1917р.)
- •Зі статті Михайла Грушевського «Від слова до діла!» (1917 р.)
- •Зі статті Михайла Грушевського «Чи Україна тільки для українців?» (1917 р.)
- •З «Автобіографії» Михайла Грушевського (1914-1919 рр.)
- •Методичні вказівки
- •З листа Володимира Винниченка «До класово несвідомої української інтелігенції» (4 травня 1920 р.)
- •Із «Щоденника» Володимира Винниченка. 1917.19. VII.
- •З листа Симона Петлюри до генерал - хорупжого Миколи Удовиченка (1922 р.)
- •Методичні вказівки
- •Зі статті Йосифа Сталіна «Відповідь товаришам українцям у тилу і на фронті» (17 грудня 1917 р.)
- •З відповіді Генерального Секретаріату Центральної Ради на ультиматум Раднаркому ррфср (5 грудня 1917р.)
- •Із «Законів про тимчасовий державний устрій України» (29 квітня 1918 р.)
- •Із «Споминів» Павла Скоропадського
- •Зі спогадів Дмитра Дорошенка (міністра закордонних справ гетьманського уряду) ї приводу заяви Гетьмана про федерацію з Росією (1923—1924рр.)
- •З «Універсалу Директорії Української Народної Республіки» (січень 1919 р.)
- •Перелік правових актів, затверджених а.Денікіним у 1919 році
- •З ноти Директорії до держав Антанти й держав усього світу (7 жовтня 1919 р.)
- •10. Використати всі заходи, щоб на Всеукраїнський з'їзд Рад не потрапили такі представники від волостей, які можуть приєднатись до наших ворогів на з'їзді.
- •З «Резолюції цк ркп (б) про радянську владу на Україні», складеної Володимиром Леніним (2 грудня 1918 р.)
- •З таємного листа Йосифа Сталіна до Володимира Леніна (22 вересня 1922 р.)
- •Методичні вказівки
- •З проекту декларації революційної Повстанської армії України (махновців) (20 жовтня 1919 р.)
- •Зі спогадів сучасників про дії Нестора Махна та махновців
- •З промови Лева Троїцького «Наше військове будівництво і наші фронти» на VII Всеросійському з з’їзді Рад (7 грудня 1919р.)
- •Зі щоденника невідомого повстанця (1920р.)
- •Із зауважень Християни Раковського до проекту резолюції про взаємини рсфрр з незалежними республіками (1922 р.)
- •З резолюції Пленуму цк кп(б) у «Про підсумки українізації» (2-6 червня 1926 р.)
- •2. Організувати в кожній області не менш як 5- 10 додаткових роз'їзних сесій нарсуду для роз'їздів по районах...»
- •По матеріалам історика Коваля м.В.
- •За підрахунками, зробленими, партизанськими структурами, органами нквс та військовими штабами
- •З листівки упа «За що бореться Українська Повстанська Армія (упа)» (серпень 1943 р.)
- •З німецької пам'ятки про рух опору на території Радянської України (3 листопада 1944 р.)
- •Походження і розвиток упа
- •З листа райхсфюрера сс Генріха Гіммлера до губернатора Галичини Отто Вертера (березень 1943 р.)
- •З «Мемуарів» Микити Хрущова (1967-1971рр.)
- •Методичні вказівки
- •(Про свою книжку «Україно наша Радянська»)
- •( Про культурне будівництво в Україні)
- •Система заходів, направлених на підйом сільського господарства
- •(Про обговорення листа п. Шелести 1965року із запереченням продавати з України близько 450 тисяч тонн соняшникової макухи)
- •(Про деякі починання в галузі української культури в 60-х роках )
- •Про деякі аспекти процесу демократизації
- •Літературно-мистецьке життя України
- •4 Жовтня 1957 р. В Радянському Союзі був запущений перший в світі штучний супутник Землі. В день запуску супутника Сергій
- •З «Життєпису»Левка Лук'яненка (1988р.)
- •.Зі спогадів Петра Григоренка (1975 р.)
- •З праці Миколи Руденка «Економічні монологи» (1974 р.)
- •З «Табірного зошита» Василя Стуса (кін. 70-х - поч. 80-х рр.)
- •[Роздуми про культуру та історію України]
- •Національний визвольний рух у 60-70-х роках
- •З розповіді Івана Кураса (директора Інституту марксизму-ленінізму при цк кпу) публіцистові д. Табачнику (1991 р.)
- •Із спогадів Віталія Врублевського (помічника в.Щербицького) (1992 р.)
- •[Про русифікацію]
- •26 Квітня 1986 р. ... До цк Компартії України в.В.Щербицькому, секретарю цк кп України Качуру...
- •З виступу ю. Ізраеля на слуханнях комітету Верховної Ради срср (19 жовтня 1989 р.)
- •Дані про темпи соціально-економічного розвитку України в 70—80-ті роки в %
З німецької пам'ятки про рух опору на території Радянської України (3 листопада 1944 р.)
«УПА (Українська Повстанська Армія) - це військова організація у теперішній час найсильнішого українського політичного руху, що називається ОУН, яка хоче створити Українську незалежну державу, в боротьбі проти «окупантів» на українській національній території. Головним та історичним ворогом українського народу вважається Радянський Союз або Росія і Польща.
ОУН-УП А переконана в тому, що українське питання стало міжнародною політичною проблемою, яка може бути вирішена позитивно в ході сучасної другої світової війни під час конфлікту з Радянським Союзом, розв'язаним хоча б під керівництвом Німеччини або західних держав».
Походження і розвиток упа
«УПА була створена в кінці 1942 р. на Волині після об'єднання різних військових груп, що були до цього належними...
...УПА прийняла основний політичний напрямок дії, який полягав у тому, щоб: а) вести безкомпромісну боротьбу у військовому плані проти Радянського Союзу і Червоної армії; б) у політичному плані - зберегти національну субстанцію українського народу...
Чисельний склад УПА можна оцінити приблизно:
а) в 80 тисяч - 100 тисяч бойовиків регулярної армії;
б) цифри можливої загальної сили повстанської армії встановити неможливо. Українські дані коливаються між 400 тис. і 2 мільйонами вояків».
З листа райхсфюрера сс Генріха Гіммлера до губернатора Галичини Отто Вертера (березень 1943 р.)
«Дорогий камраде Вехтер!
Одержав вашого листа від 4.3.1943. Фюрер дав принципову згоду на формування-утворення СС добровольчої дивізії «Галичина». її створення має пройти через такі етапи.
Після весняної сівби усі селяни, котрі повністю і в строк виконали норми здачі продовольства за 1941 і 1942 роки і які повністю засіяли свої поля навесні 1942 і 43 років, мають отримати право володіння своєю землею. Ледачим селянам, а також тим, хто внаслідок недбалості не виконав зобов’язань, право володіння землею надаватися не буде. Згодом ми розповсюдимо ваш заклик до молоді Галичини з кількома поправками, які я додаю.
Я вважаю це не поліційним батальйоном, а піхотною гренадерською дивізією. Як я з вами це вже погоджував, коні, речові обози або вози, а також зимовий одяг надаватимуть населення і торгівці з Галичини. Це, певна річ, буде оплачуватись за звичайними цінами...
Гайль Гітлер
ваш Г.Гіммлер»
Завдання А. Проаналізуйте документи відповідно до мети роботи.
Завдання Б. Проаналізуйте документи за таким планом:
1. Мета створення партизанських загонів таУПА.
2. Причини виникнення партизанських загонів,УПА й дивізії «Галичина».
3. Спільне і відмінне між цими військовими формуваннями.
4. Соціальна база і сприйняття їх населенням.
5. Спрямування їхніх дій.
6. Загальні висновки.
Завдання В. Ознайомтеся з документами й дайте відповідь на питання:
1. Яка мета створення партизанських загонів та УПА?
2. Що намагалися змінити лідери УПА в Україні?
3. Чи є якісь відмінності між УПА і дивізією «Галичина»? між УПА та партизанськими загонами?
4. Як ставилося до них населення України? Чому?
5. Яку роль відігравав рух Опору в боротьбі проти фашистської Германії?
№ 21 Прізвище на літеру Х
ТЕМА: «Голод 1946-1947 років»
МЕТА
З'ясувати основні причини й наслідки голоду 1946-1947 років в Україні; розвивати у студентів уміння працювати з різними історичними джерелами, зіставляти й критично аналізувати наявну в них інформацію, обґрунтовувати своє ставлення до викладених у них фактів.
ХІД РОБОТИ
Ознайомтеся з джерелами й завданням.
Обміркуйте засоби його виконання й визначить основні етапи роботи.
Проаналізуйте джерела, фіксуючи підсумки в зошитах.
Зробіть узагальнення у вигляді висновків.
Підготуйтеся до короткого усного звіту про свою роботу.
ДЖЕРЕЛА
Дані про врожайність зернових в Україні в 40-х роках
Рік |
1940 |
1944 |
1945 |
1946 |
|
Врожайність (у центнерах з га) |
планова |
фактична |
|||
8,6 |
10,8 |
7,0 |
6,9 |
3,8 |
Дані про валовий збір зернових в Україні у 40-х роках
1940 |
1946 |
|||||
зібрано |
план здачі |
лишки |
||||
Валовий збір (млн..пудів) 1330 |
540 |
363 |
177 |
Дані про еквівалент обміну 1 центнера жита
За 1 центнер жита можна було придбати: |
1928 р. |
1925 р. |
Ситець(м) Цукор(кг) Олія(кг) |
35 17 21 |
15 0,9 0,5 |
Дані про харчування за 1 трудодень у ІV п'ятирічниці
Кількість колгоспів (у % до загального числа колгоспів України) |
Оплата за 1 трудодень |
22 |
більш як 1 крб. |
12 |
від 60 коп. до 1 крб. |
40 |
до 60 коп. |
26 |
взагалі не видавали грошей |
Кількість судових справ про злочини голів колгоспів за 1946 рік і 1 квартал 1947 року
Розглянуто справ Виправдувальні вироки |
1681 (16% усіх голів колгоспів) 16 |
Лист колгоспників с. Попелюхи Піщанського району Вінницької області до Микити Хрущова (першого секретаря ЦК КП(б)У, Голови Ради Міністрів УРСР) (весна 1946 р.)
«Микито Сергійовичу, батечко наш, заступник. Важко нам, обірвані ми всі, голі й босі, брудні й голодні, на людей не схожі, гірше худоби живемо. Ніколи нам не було важко, як в цю хвилину, люди з голоду мруть, діти від недоїдання і хвороб стають каліками. Харчуємося ми лободою, корою, а у кого є гроші, їдуть у місто і купують хліб у комерційних магазинах, але за хлібом іти далеко - 140— 160 км, а у нас ніхто не продає, з колгоспу ми нічого не отримали, і немає надії, все згоріло, а ярина дуже слабка і, як виконаємо план, то всі подохнемо. Багато хто з колгоспників збирається виїжджати на Кавказ і в Середню Азію, там всі говорять, що життя багате і дешеве, а Україна зубожіла, і ніхто на неї не звертає уваги. Живуть зараз гарно тільки хитруни, спекулянти, шахраї, злодії, а їх багато. А простій людині не добитися правди, всі на неї кричать і не вірять.
По зведеннях, наш район самий відсталий в області, надій ніяких, усі ми вбиті горем, із злиднів нам не вийти.
Якщо Ви, Микито Сергійовичу, нам не допоможете, то у нас сил уже не вистачає, а із області нас ніхто не чує, з кожним роком все гірше і гірше. Колгоспи, як не працюй, а гарантії немає, що отримаєш. В селі було шумно, а тепер вже ніхто ні свят, ні весіль не справляють, всі збідніли, і нікого це не цікавить. А молодь наша ходить в ганчір'ї, і їм не до веселощів, а комсомольці і партійці мовчать. В газетах пишуть, що все добре, а де добре, а в нас все погано. В районі все погано, гірше, ніж було 10 років тому. І базару немає, і церкву повалили, і ставок повалили, і лазня не працює, наші родичі з Піщанки кажуть, що Піщанка стала гірше, ніж село.
Люди всі змінилися - худі, чорні, злі. Говорять, що тепер правди немає, але правда повинна бути. Ми просимо у Вас підтримки, Микито Сергійовичу, зверніть увагу на наше село Попелюхи Піщанського району. Допоможіть нам хотя у цьому році»134.