Методичні вказівки

Невелика кількість годин, що відводяться на вивчення всієї теми «Україна у післявоєнний період (1945-1955 рр.)», не дає можливості організувати цю роботу безпосередньо на уроці. Тому основним варіантом виконання її буде домашнє дослідження зі звітом під час вивчення цього питання. Для підвищення пізнавальної активності студентів, що слухатимуть звіт на уроці, слід запропонувати таке завдання: «Згадайте голодомор 1932-1933 років, його причини, масштаби, наслідки, мето­ди державного втручання в сільське господарство. Уважно прослухайте матеріал про голод 1946-1947 років і порівняйте ці трагічні події в історії України, скориставшись таблицею.

	Голод 1932 – 1933 рр.	Голод 1946 – 1947 рр.
1. Причини
2. Масштаби
3. Методи викачування продовольства з села
4. Можливі наслідки

У групах, де переважають студенти з високим і середнім рівнем розвитку розумових умінь і навичок, до таблиці можна ще додати графу «Голод 1921-1923 рр.»

М. Коваль, один з авторів навчального посібника з історії України, наводить цифру 800 тисяч зареєстрованих голодних смертей. Це значно нижче, ніж число жертв голодомору 1932-1933 років. Чим ви можете це пояснити? Обґрунтуйте свою думку.

Березневий (1947 р.) Пленум ЦК КП(б)У визнав за недоцільне поєднання посад голови Ради Міністрів УРСР і Першого секретаря ЦК КП(б)У й ухвалив затвердити першим секретарем ЦК КП(б)У Л.Кагановича з тим, що М.Хрущов залишиться Головою Ради Міністрів УРСР. Водночас Й.Сталін поєднував ці посади на союзному рівні. Як ви гадаєте, чи не мало інших підстав усунення М.Хрущова з посади Першого секретаря ЦК КП(б) України? Обґрунтуйте свою думку.

Орест Субтельний вважає, що радянське керівництво використовувало сільськогосподарські труднощі 1946 року, щоб відібрати в селян землю й реманент, які їм удалося «приватизувати» під час війни». Як ви ставитесь до такого твердження? Обґрунтуйте свою думку».

№ 22 Прізвище на літеру Ц

ТЕМА: «Українська робітничо-селянська спілка Левка Лук 'яненка»

МЕТА

Ознайомити студентів із зародженням правозахисного руху та громадського опору в Україні, що виявилося у створенні Української робітничо-селянської спілки; розвивати у студентів навички розбору джерел, зведення інформації, обґрунтування власного судження.

ХІД РОБОТИ

Згідно з попередніми описами.

ДЖЕРЕЛА

З «Життєпису» Левка Лук 'яненка (1988р.)

«За 1950 рік після відпустки додому, коли і по Україні, і вдома панували суцільні злидні, прийшов до таких думок: треба боротися за самостійну Україну. Це мій життєвий шлях. Цьому я присвячу своє життя... Найбільше зможу зробити, якщо посідатиму найвищу (відповідно до масштабів своїх здібностей) посаду в державі, а поза як влада в СРСР зосереджена в партії, то моя посада має бути посадою в партії... Цього не можна досягти без вищої освіти та членства в партії. А поза як для молоді шлях до партії лежить тільки через комсомол, то мені треба вступити до комсомолу...

Обдумуючи Хмельницького та Шевченкове «Якби то ти, Богдане п'яний...», я побачив, що не можна діяти за думкою: тепер роблю народові зло, але за допомогою цього зла підіймуся до високої посади і тоді зроблю велике добро народові...

Хмельницький уклав договір з Олексієм Михайловичем, щоб втягнути Росію у війну з Польщею і тим полегшити будівництво незалежної української держави. Росію він втягнув у війну з Польщею, а коли почав готувати розрив з Москвою, його московський посол отруїв. Перше він зробив, друге не зробив. Для нього договір був методом, за допомогою якого хотів зміцнювати Україну, реально ж став метою. Що думав - пішло у небуття, що зробив - стало історичним фактом: замість великої вільної України маємо триста років безпросвітного рабства...

За півроку в Радехівському районі дійшов порозуміння зі Степаном Віруном та Василем Луцьковим про створення підпільної партії під назвою Українська робітничо-селянська спілка (УРСС). Для географічного розширення УРСС в середині 1959 року перейшов до Глинянського району. Написав програму УРСС. Щоб усунутися від партійної роботи і мати більше вільного часу, перевівся з райкому партії до адвокатури і дійшов порозуміння з адвокатом Іваном Кандибою та інженером-землевпорядником Олександром Любовичем зі Львова.

Для розширення географії УРСС Кандиба перевівся до адвокатури м. Перемишляни.

7.11.1960 р. у Львові І.Кандиба, С.Вірун. В.Луцьків, Ващук і я відбули першу фундаторську зустріч, обговорили програму і через її гострість вирішили її знищити і доручили мені написати до наступної зустрічі, що мала відбутися 22.01.1961 року, іншу програму, м'якшу.

Я написав проект нової програми, що в слідчих матеріалах пройшла під назвою «нотатки».

20 і 21 січня у справі УРСС заарештували Івана Кандибу, Степана Віруна, Олександра Любовича, Василя Луцькова і мене, а трохи згодом Івана Кіпіша та Йосипа Боровицького.

У травні 1961 року Львівський обласний суд засудив мене до страти, Кандибу до 15 років, Віруна до 11 років, Луцькова, Любовича, Кіпіша і Боровицького до 10 років ув'язнення кожного.

...Верховний суд УРСР замінив мені страту на 15 років ув'язнення, а Кіпішу і Боровицькому замість десятьох присудив по сім років ув'язнення...

У програмі УРСС записано: «Методи досягнення нашої мети мирні, конституційні». Агітація і пропаганда - ось способи діяльності УРСС.

...Завдання діячів проміжних стадій, коли попередній масовий рух зазнав поразки і видихнувся, а до нового масового руху ще далеко, в тому й полягає, щоб боротися супроти апатії, зневіри в свої національні здібності, супроти розчарувань та трактування поразки як вироку невблаганної долі. Завдання полягає в підготовці народу до нового масового руху за національну свободу. Для такої праці потрібні не скоростріл з багнетом, а натхненне слово з вірою в перемогу добра над злом, свободи над рабством, залежних, колоніальних народів над імперією. Тому

Сміле слово - то наші гармати,

Світлі вчинки - то наші мечі...

(П.Грабовський.)

Я не боюсь тюрми і ката –

вони для мене не страшні.

Страшніш тюрма у рідній хаті,

Неволя в рідній стороні...

(О.Кониський)»

Завдання. Виходячи з аналізу джерела, визначити, що дало поштовх до виникнення і яким були програмна мета і спрямування Української робітничо-селянської спілки, а також її склад. Дайте оцінку заходам влади щодо її членів.

№23 Прізвище на літеру Ч

ТЕМА: « Україна в 60-ті роки»

МЕТА

Дати студентам уявлення про суспільне й культурне життя України в 60-х років і роль П.Шелеста як керівника України; розвивати в учнів уміння працювати з мемуарними джерелами, зіставляючи наведену в них інформацію з іншими даними; порівнювати свідчення різних джерел, виробляти й обґрунтовувати власний погляд на події та явища.

ХІД РОБОТИ

Згідно з попередніми описами.

ДЖЕРЕЛА

З інтерв'ю Петра Шелеста часописові «Київ» (1989 р.)

«В 30-ті роки я вже закінчив інститут у Харкові, працював у Донбасі начальником великого ковальсько-прокатного цеху... Навіть одну науково-популярну книжку про металургійну справу написав та випустив, у газетах іноді друкувався. Потім служив у армії - був політруком роти, - це по-сучасному, мабуть, старший лейтенант...

...Так-от, після звільнення у запас я повернувся до Харкова на завод «Серп і Молот». Працював на ньому і начальником цеху, і начальником виробництва, і головним інженером.

В ті останні передвоєнні місяці я кілька разів їздив до Києва, де вперше зустрівся і познайомився з Микитою Сергійовичем Хрущовим, тодішнім першим секретарем ЦК Компартії України.

Коли почалася війна, мав 33 роки та звання батальйонного комісара. Просився на фронт, але ніхто і розмовляти не хотів.

Потім були доручення Микити Сергійовича Хрущова - вилітав до Тули, аби налагодити в Харкові виробництво автоматів...

...Після війни пішов з радістю директором авіаційного заводу в Ленінграді, потім перебрався до Києва - чотири роки очолював авіаційний завод...

Керівництво рекомендувало спочатку кандидатом, а потім і членом Політбюро ЦК Компартії України. Обрали також членом ЦК КПРС, депутатом Верховних Рад країни і республіки. У липні 1962-го став секретарем Центрального Комітету Компартії України, а рівно через рік - у липні 1963-го - першим секретарем. Декому з моїх колег по Політбюро ЦК Компартії України не подобався такий швидкий, на їх погляд, злет, почали шукати в цьому якість «темні» причини - протекцію Підгорного, Хрущова. Хай ці розмо­ви лишаються на їхній совісті