З «Універсалу Директорії Української Народної Республіки» (січень 1919 р.)

«Однині воєдино зливаються століттям одірвані одна від одної частини єдиної України — Західно - Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна.

Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України.

Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».

Завдання А. Визначте основні політичні заходи Директорії і порівняйте їх з політикою Центральної Ради й Гетьманату. Зробіть загальні висновки.

Завдання Б. Користуючись таблицею, проаналізуйте політику Директорії в по

рівнянні з політикою інших державних утворень, а потім на основі аналізу зробіть загальні висновки.

Центральна Рада	Гетьманат	УСРР	Директорія
Час існування (чи утворення) Лідери Основні напрями політики Державна влада Земельне питання Робітниче питання Права людини Соціальна база

Завдання В. Користуючись таблицею із завдання Б, порівняйте політику Гетьманату й політичні наміри Директорії. Зробіть загальні висновки.

№ 13 Прізвище на літеру Н

ТЕМА: «Політика генерала А.Денікіна в його деклараціях»

МЕТА

Дати уявлення студентам про політику генерала А.Денікіна на окупованих територіях; розвивати в них уміння аналізувати джерела й розкривати мотиви дій історичних осіб.

ХІД РОБОТИ

Згідно з попередніми описами.

ДЖЕРЕЛА

З «Положення про Особливу нараду при головному керівникові Добровольчої армії» (18 серпня 1918 р.)

«1. Особлива нарада має на меті:

а) розроблення всіх питань, пов'язаних з відновленням органів Державного управління і самоуправління в місцевостях, на які поширюється влада і вплив Добровольчої армії;

б) обговорення і підготовку тимчасових законопроектів в усіх галузях державного устрою як місцевого значення, так і в широкому державному масштабі відновлення Великодержавної Росії в колишніх межах...»

Зі спогадів Антона Денікіна про його політику (1924 р.)

«Наприкінці квітня у зверненні до російського народу я визначив політичні завдання боротьби Добровольчої армії. На початку травня з дозволу генерала Алексєєва було дано наказ представникам армії, надісланий у різні місця для загального керівництва:

І. Добровольча армія бореться за порятунок Росії шляхом:

1) сильної, дисциплінованої і патріотичної армії;

2) нещадної боротьби з більшовизмом;

3) встановлення в країні єдності державного і правового порядку.

II. Прагнучи до спільної праці з усіма російськими людьми, які мислять державно, Добровольча армія не може прийняти партійного забарвлення.

III. Питання про форми державного ладу будуть наступним етапом і відображатимуть волю російського народу після визволення його від рабської неволі й стихійного божевілля.

IV. Ніяких стосунків ні з німцями, ні з більшовиками. Єдине, що припустиме: відхід за межі Росії перших і роззброєння та здача других.

V. Бажане прилучення військових сил слов'ян на основі їхніх історичних сподівань, що не порушують єдності й цілісності Російської держави».

«Передусім до складу українського уряду входили люди різних напрямів. Для одних самостійність України була метою, для інших — засобом. Де — у засобах та завданнях — пролягала межа між власними мотивами, класовими, партійними і, можливо, своєрідно сприйнятими національно-державними, нам було і лишається незрозумілим. Та вся сукупність фактів української дійсності приводила нас до незмінного переконання в безпринципності української політики.

Збереження російської державності було символом віри генерала Алексєєва, моїм і усієї Добровольчої армії. Символом ортодоксальним, що не допускав ні сумнівів, ні вагань, ні компромісів. Ідея неможливості пов'язати свою долю із запроваджувачами більшовизму й творцями Брест Литовського миру була беззаперечною в наших очах не тільки з моральних мотивів, а й з погляду державної доцільності».