Зі спогадів Дмитра Дорошенка (міністра закордонних справ гетьманського уряду) ї приводу заяви Гетьмана про федерацію з Росією (1923—1924рр.)

«Акт 14 падолиста виник як результат трагічних обставин у половині падолиста 1918 року Й мав на меті рятувати - в буквальному цього слова розумінні - од руїни й загибелі Українську Землю, був вимушений постановою Антанти й по суті носив чисто декларативний характер. Сам гетьман у своїх записках пояснює, що, видаючи свою грамоту про федерацію, він хотів зберегти Україну в грізний момент, коли вона опинилася безборонна, між двома вогнями, загорожена внутрі громадянською війною, позбавлена відпорної сили і консолідованостї…

...Разом із тим гетьман сподівався, то, декларуючи федеративний союз а Росією, він забезпечить Україну в майбутньому від помсти росіян...

Та й фактично самостійність України зберігалася й надалі: зберігався гетьманський уряд. Рада міністрів, своя окрема армія і цілий окремий державний апарат.

...В тім державнім союзі України з Росією, який заповідався грамотою про федерацію, Україні силою фактів припадали грати перту роль, бо вона вже існувала як держава, а Росію ще треба було відбудувати. Такі міркування, як признає гетьман, лежали в основі його грамоти з 14 падолиста, а над усім панувала одна думка: зберегти фізично Україну й український народ в тяжкий переходовий момент серед потужних її ворогів».

Завдання А. Проаналізуйте запропоновані джерела й складіть характеристику гетьмана II.Скоропадського як політичного діяча. Зробіть загальний висновок про цю історичну постать. Хай у цьому вам допоможуть висловлювання про П.Скоропадського політичних діячів та .істориків. Володимир Винниченко: «Генерал ; Павло Скоропадський є насильник і узурпатор влади», — «безвольний», «слинявий руський генерал». Євген Чикаленко (громадський діяч, співзасновник Товариства українських поступовців): «Німці, очевидно, вважають гетьманство Скоропадського за перехідний ступінь до якогось Гогенцоллерна і, мабуть, це буде найкращий вихід, бо свої не зможуть збудувати держави; безпремінно для цього треба «варяга» Едвард Карр: «Це був відверто реакційний режим, який мало що давав українським націоналістам і нічого не давав прибічникам соціальних реформ». В’ячеслав Липинський (посол уряду П. Скоропадського у Відні, ідеолог гетьманців-державників): «Гетьманщина мала ширше значення. Воно полягало в ознайомленні і навіть залученні на підтримку ідеї української державності деяких представників значно русифікованої соціально-економічної верхівки України. А це, в свою чергу, сприяло розширенню соціальної бази цієї ідеї поза вузький прошарок, надійніший, продуктивніший клас «хліборобів», тобто заможних селян і володарів маєтків». Ісидор Нагаєвський. «Сам гетьман Павло був скромний і до людей прихильний, але у важких моментах бракувало йому рішучості та послідовності».

Завдання Б. Проаналізуйте документи за таким планом:

1. Головна мета правління П. Скоропадського.

2. Погляди П.Скоропадського на статус України.

3. Соціальна база Гетьманату.

4. Земельне питання.

5. Робітниче питання.

6. Значення правління П.Скоропадського.

Завдання В. Ознайомтеся з документами й дайте відповіді на запитання:

1. Якою бачив П.Скоропадський Україну в майбутньому?

2. Що пін пропонував для цього зробиш (зверніть увагу на земельне і робітниче питання)?

3. Знайдіть позитивне і негативне в правлінні гетьмана.

№ 11 Прізвище на літеру Л

ТЕМА: «Конституційне оформлення радянської влади в Україні» (1919 р.)

МЕТА

З'ясування і усвідомлення студентами суті більшовицьких політичних, а також соціально-економічних принципів, покладених в основу Конституції УСРР; визначення суті «диктатури пролетаріату»; розвивати в студентах уміння аналізувати й узагальнювати, порівнювати, оцінювати правові акти в певній системі.

ХІД РОБОТИ

Згідно з попередніми описами.

ДЖЕРЕЛА

З «Резолюції НІ з їзду КП(б) У» (1-6 березня 1919 р.)

Про вироблення Конституції УСРР.

«III Всеукраїнський з'їзд Комуністичної партії України, обговоривши питання про вироблення Конституції УСРР, визнає необхідність прийняти загалом і в цілому Конституцію Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки, допускаючи її зміни залежно від місцевих умов».

З «Конституції Української Соціалістичної Радянської республіки», затвердженої Всеукраїнським з з’їздом Рад на засіданні 10 березня 1919 року і прийнятої в остаточній редакції Всеукраїнським Виконавчим комітетом на засіданні 14 березня 1919 року

«1. Українська Соціалістична Радянська Республіка є організація диктатури працюючих і експлуатуючих мас пролетаріату і біднішого селянства над їх віковими гнобителями й експлуататорами капіталістами й поміщиками.

Завдання цієї диктатури є здійснення переходу від буржуазного ладу до соціалізму...

...а) провадить в життя заходи, що безпосередньо направлені до знищення існуючого економічного устрою і виявляються в скасуванні приватної власності на землю і на всі інші засоби виробництва;

б) ...закріпляє владу за робітничим класом, усталюючи в здійсненні державної влади виключно для працюючих мас...

г) організує озброєну оборону здобутків соціалістичної революції...

4. Пориваючи рішуче з минулим, намагаючись знищити, разом з поділом загалу на класи, а також і національний гніті національну ворожнечу, Українська Соціалістична Радянська Республіка заявляє свій твердий намір увійти в склад Єдиної Соціалістичної Радянської Республіки, як тільки утворяться умовини для її збудови. Разом з тим Українська Соціалістична Радянська Республіка заявляє про свою повну солідарність з нині існуючими вже Радянськими Республіками і про свій намір вступити з ними в тісніше політичне об'єднання для спільної боротьби за перемогу світової комуністичної революції, в тісніше співробітництво в області комуністичного будівництва, можливого лише в міжнародному масштабі...

20. Право вибору (до Рад. — К.Б.) мають незалежно від релігії, народності, осілості, стану і т. п. слідуючи громадяни УСРР, які до дня виборів осягли 18 років:

а) всі, що здобувають засоби до життя продукційною і загальнокорисною працею, а також особи, зайняті домашнім господарством, забезпечуючи першим можливість продукційної праці, себто різні робітники і службовці, зайняті в промисловості, торгівлі, сільськім господарстві та ін., селяни й козаки-рільники;

б) солдати Червоної Армії і матроси червоного флоти;

в) громадяни, що не входять в категорії, переведені пп. «а» і «б» за утратою працездатності, відповідно засвідченої...

21. Позбавляються виборчого права і права бути обраними наступні особи, хоч би вони й входили в одну з вищезазначених категорій;

а) особи, що користуються найманою працею з корисною метою;

б) особи, які живуть на нетрудові прибутки, а саме, прибутки з підприємства, маєтків і т. ін.;

в) приватні торгівці, комерційні посередники;

г) ченці і духовні настоятелі церков і релігійних культів;

д) службовці і агенти колишньої поліції окремого корпусу жандармів і охоронних відділів, а також члени панувавшого в Росії дому...

III. Декларація прав і обов'язків працюючого і експлуатуємого народу України

23.... Забезпечення за працюючими дійсної волі совісті...24. ...УСРР усуває залежність преси від капіталу...

...Віддає в розпорядження робітничої класи і селянської бідноти всі відповідні для влаштування народних зборів помешкання зі світлом і отепленням.

...Дає робітникам і біднішим селянам усяку допомогу матеріальну та іншу для їх об'єднання і організації.

28. ...Ставить своїм завданням дати робітникам і селянам повну, всебічну і даремну освіту.

27. ...Проголошує гасло: «Не працюючий не їсть»...

29. ...З огляду інтересів робітничої класи в цілому — УСРР позбавляє політичних прав окремі особи і окремі групи, які користуються цими правами на шкоду соціалістичної революції».

Завдання А. Визначте основні засади Конституції УСРР і порівняйте їх з відомими вам конституціями інших держав. Схарактеризуйте специфіку радянської форми державного устрою.

Завдання Б. Визначте специфіку радянської форми державного устрою на основі порівняння Конституції УСРР з конституціями відомих вам держав за таким планом:

1. Диктатура як форма влади.

2. Ступінь демократії.

3. Економічні й політичні засади. Спрогнозуйте можливі варіанти розвитку держави.

4. Рівні влади (законодавча, виконавча) і взаємозв'язок їх.

5. Права людини.

№ 12 Прізвище на літеру М

ТЕМА: «Директорія»

МЕТА

Дати студентам уявлення про політичні заходи Директорії, їхню ідейну й соціальну спрямованість; розвивати вміння пояснювати, аналізувати й узагальнювати в певній системі основні положення програмних документів політичних сил.

ХІД РОБОТИ

Згідно з попередніми описами.

ДЖЕРЕЛА

З «Декларації Української Директорії» (грудень 1918 р.)

«До повного вирішення земельної реформи Директорія Української Народної Республіки оголосила: всі дрібні селянські господарства і всі трудові господарства залишаються в користуванні попередніх їх власників непорушними, а решта земель переходить у користування безземельних і малоземельних селян...

Директорія одмінила всі закони і постанови гетьманського уряду в сфері робітничої політики. Відновлено восьмигодинний робочий день. Знов установлено колективні договори, право коаліцій і страйків, а також усю повноту робітничих фабричних комітетів.

Директорія є тимчасова верховна влада революційного часу. Одержавши на час боротьби силу й право управління державою від першого джерела революційного права, трудящого народу, Директорія передасть свої повноваження тому ж самому народові.

Влада в Українській Народній Республіці повинна належати лише класам, що добували цю владу своєю кров'ю.

Конгрес трудового народу має вирішити форми влади як на місцях, так і в центрі.

До Конгресу Директорія верховною владою своєю насамперед поверне селянству ті контрибуції, які було зібрано з нього поміщиками.

Всі форми спекуляції Директорія нищитиме безпощадно, не зупиняючись перед карами військового часу.

Соціалістичні партії та групи всіх соціалістичних напрямів і всіх національностей Директорія кличе поставитися з повним розумінням важності моменту і всі свої сили направити на правильну та достойну трудового народу організацію волі його, на організацію порядку й ладу по всій землі трудової Республіки».