O.K. Юдін, В. М. Богуш

ІНФОРМАЦІЙНА

БЕЗПЕКА

ДЕРЖАВИ

Навчальний посібник

Рекомендовано Міністерством освіти імп)іки України

як навчальний посібник дл\ йиЧ»МЇМЛ<»І«ИвраджЙївуиІВЄрСИТЄТ

р озвитку людини * Україна»

БІБЛІОТЕКА

L/ELTBJJTD

^ -ФІРМА—

Харків

КОНСУМ

2005

УДК [004.056:351.862.4](075.8) ББК 32.81 я73+65.9(4УКР)-98я73 Ю16

Гриф

«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

як навчальний посібник для вищих навчальних закладів»

надано листом Міністерства освіти і науки України

№ 14/18.2-705 від 01.04.2005 р.

Рецензенти:

доктор технічних наук, професор С. Я. Жук доктор технічних наук, професор Ю. О. Смірнов

Юдін О. К., Богуш В. М.

Ю16 Інформаційна безпека держави: Навчальний посіб­ник. — Харків: Консум, 2005. — 576 с ISBN 966-7920-92-5.

У навчальному посібнику наведено систематизовану сукупність ві­домостей про інформаційну безпеку держави та шляхи її забезпечення. Визначено місце інформаційної безпеки в загальній системі національ­ної безпеки, вплив дестабілізуючих факторів та інформаційних загроз на безпеку особистості, суспільства та держави, основи інформаційного протиборства та інформаційної боротьби, зміст і форми психологічних операцій та інформаційно-психологічної безпеки, а також загальні під­ходи до забезпечення безпеки інформаційних технологій. Докладно роз­глянуто основні положення інформаційної безпеки України, способи та форми її забезпечення.

Для студентів, що навчаються заусіма спеціальностями освітнього на­пряму «Інформаційна безпека».

УДК [004.056:351.862.4](075.8) ББК 32.81 я73+65.9(4УКР)-98 я73

ISBN 966-7920-92-5

> О. К. Юдін, В. М. Богуш, 2005 і Спільне колективне підприємство фірма «Консум», 2005

Вступ

Н а початок XXI сторіччя припадає революційна фаза розвит­ку суспільства — на зміну індустріальному суспільству приходить інформаційно-індустріальне суспільство^ якому великого значен­ня набувають системи розповсюдження, зберігання і оброблення інформації. Відображаючи реальну дійсність, інформація проникає в усі напрямки діяльності держави, суспільства, громадянина.

З появою нових інформаційних технологій, заснованих на ши­рокому впровадженні засобів обчислювальної техніки, зв'язку, систем телекомунікації, інформація стає постійним і необхідним атрибутом забезпечення діяльності держави,юридичнихосіб,гро-мадських об'єднань і навіть пересічних громадян. Дійсно, систе­ми електронного документообігу в державних установах, система електронних платежів.карткова система сплати телефонних дзвін­ків, телевізор із телетекстом або телефонні та відеотелефонні роз­мови через Інтернет уже стали частиною повсякденного життя.

Іншою стороною цих процесів є збільшення кількості цінної інформації, яка обробляється в автоматизованих системах, від якості, достовірності і оперативності одержання якої залежить більшість важливих рішень, що приймаються на різних рівнях, — від глави держави до громадянина. Як наслідок — нормальне життя суспільства все більше залежить від правильності функціо­нування таких інформаційних систем. Більш того, вони стають і найважливішим об'єктом для атаки з боку сил, ворожих для сус­пільства (або окремої держави). Інформаційна сфера стає не тіль-

Вступ

к и однією з найважливіших сфер міжнародного співробітництва, але і об'єктом суперництва.

Інформаційний вплив на державу, суспільство, громадянина зараз більш ефективний і економний, ніж політичний, економіч­ний і навіть воєнний. Країни з більш розвиненою інформаційною інфраструктурою, встановлюючи технологічні стандарти й на­даючи покупцям свої ресурси, визначають умови формування і діяльності інформаційних структур в інших країнах, справляють суттєвий вплив на розвиток їхніх інформаційних сфер. При фор­муванні державної інформаційної політики і програми входжен­ня в інформаційне суспільство одним із найбільших пріоритетів стають розвиток і гарантування безпеки інформаційної сфери на основі створення державної системи інформаційної безпеки.

Навчальний посібник відображає сучасні погляди на стан та забезпечення інформаційної безпеки особистості, суспільства та держави. Причому інформаційна безпека особистості — це насам­перед захищеність психіки і свідомості людини від небезпечних інформаційних впливів: маніпулювання свідомістю, дезінформу­вання, спонукання до самогубства, образ і т.ін. Інформаційна без­пека держави (суспільства) характеризується мірою захищеності держави (суспільства) та стійкості основних сфер життєдіяль­ності (політики, економіки, науки, техносфери, сфери управління, воєнної сфери і т.ін.) відносно небезпечних (дестабілізуючих, де­структивних, уражаючих державні інтереси і т.ін.) інформаційних впливів, причому як з упровадження, так і добування інформації. Інформаційна безпека держави визначається як здатність ней­тралізувати такі впливи.

Першу частину посібника присвячена розгляду сучасних ос­нов інформаційної безпеки держави.

Докладно окреслено місце й роль інформаційної безпеки в загальній системі національної безпеки:

• визначено поняття національної безпеки, основні категорії на­ ціональної безпеки, фактори й засоби національної безпеки;

• наведено характеристику основних видів національної без­ пеки відповідно до її рівнів (безпека особистості, суспільства,

Вступ

д ержави) та змісту (безпека політична, економічна, соціальна, воєнна, екологічна, науково-технічна, безпека інформаційної сфери);

• визначено систему забезпечення національної безпеки, функ­ ції системи та повноваження суб'єктів національної безпеки. До основних положень інформаційної безпеки віднесено:

• визначення поняття інформаційної безпеки, як інформацій­ ної безпеки особистості, держави, суспільства та концепції інформаційної безпеки держави як систематизованої сукуп­ ності відомостей про інформаційну безпеку держави та шля­ хи її забезпечення;

• дестабілізуючі фактори, загрози інформаційній безпеці дер­ жави та їхні джерела;

• забезпечення інформаційної безпеки держави, методи та засо­ би забезпечення у формах інформаційного патронату, інфор­ маційної кооперації та інформаційного протиборства. Інформаційне протиборство характеризується, з одного боку,

впливом на системи добування, оброблення, розповсюдження та зберігання інформації противника, а з другого — застосуванням заходівзахистусвоїхподібнихсистемвіддеструктивноготакерую-чого впливу. Наведено загальну характеристику основних форм інформаційного протиборства: інформаційноївійни.інформацій-ного тероризму, інформаційної злочинності.

Інформаційна війна розглядається як комплексний вплив на інформаційну сферу противника, який має за мету створення умов для ведення бойових дій (інформаційна боротьба), або як самостійний фактор, що змушує конфронтуючу державу (а не окремі державні органи) відмовитися від намічених політичних, економічних та інших цілей.

Визначено основні поняття інформаційноївійни. Сформульо­вано поняття концепції інформаційної війни як системи поглядів на інформаційну війну та шляхи її ведення. Наведено поняття ор­ганів інформаційної війни, їхні функції та завдання, а також за­гальну характеристику основних форм ведення інформаційної війни на державному та воєнному рівнях.

Вступ

О снови теорії інформаційної боротьби можуть бути подані загальними основами теорії інформаційної боротьби, теорією ураження інформації та теорією захисту інформації.

Власне інформаційна боротьба включає комплекс заходів ін­формаційного забезпечення, інформаційного захисту та інфор­маційної протидії, які здійснюються за єдиним замислом і пла­ном із метою захоплення й утримання інформаційної переваги.

Порядок і прийоми застосування сил і засобів інформаційної боротьби для захоплення й утримання інформаційної переваги над противником при підготовці і проведенні бойових дій виз­начаються способами інформаційної боротьби, що поділяються на три основні категорії: силові, інтелектуальні та комбіновані, а також за аналогією із збройною боротьбою вони можуть бути як наступальними, так і оборонними.

Оцінка ефективності інформаційної боротьби розглядається як сукупність способів, прийомів визначення кількісних значень показників інформованості протидіючих сторін та розрахунку ступеня інформаційної переваги однієї з них над іншою відповід­но до мети інформаційної боротьби.

В окремому розділі розглядаються основи психологічної вій­ни та інформаційно-психологічної безпеки держави:

• основні поняття психологічної війни як складової частини ін­ формаційної війни на державному та воєнному рівнях скла­ дають види та закономірності психологічних впливів, зміст психологічних впливів, ефективність психологічних впливів, зміст психологічних операцій, засоби психологічних впливів та органи психологічної війни;

• технології психологічної війни, що включають вивчення особливостей об'єктів психологічних операцій, форми пси­ хологічної війни (вплив усного мовлення, друкованих та об­ разотворчих засобів, радіо та телебачення), методи переко­ нуючого на навіюючого впливів, а також особливі способи та прийоми, засновані на дезінформуванні, маніпулюванні свідо­ містю та поширенні чуток та міфів;

• забезпечення інформаційно-психологічної безпеки на основі створення державної системи інформаційно-психологічної

Вступ

б езпеки, визначення її функцій, структури, сил та засобів, а також напрямів діяльності — ліцензування, сертифікації, ек­спертизи в галузі інформаційно-психологічної діяльності та контролю за її станом.

В заключному розділі першої частини посібника наведені основи державної інформаційної політики, які полягають у визна­ченні основних напрямів діяльності держави в основних галузях інформаційної сфери, змісту програми входження держави в ін­формаційне суспільство та політики забезпечення інформаційної безпеки.

У другій частині посібника викладено загальні основи безпеки інформаційних технологій.

В окремому розділі розглядаються основні властивості інфор-маціїякпредметазахисту.основніхарактеристики інформаційних систем як об'єктів безпеки та основні проблеми безпеки інформа­ційних технологій.

Докладно розглядаються фундаментальні основи безпеки інформаційних ресурсів:

• в основу класифікації загроз безпеці інформаційних ресурсів покладено збитки від реалізації загроз, наведено класифікацію загроз, класифікація та ранжирування джерел загроз і уразли­ востей безпеці;

• як основні напрями забезпечення безпеки інформаційних ре­ сурсів розглядаються методи та способи правового, організа­ ційного та інженерно-технічного захисту;

• безпеку мереж.телекомунікації подано наосновірекомендацій міжнародної спілки електрозв'язку Х.800 та стандарту міжна­ родної організації стандартизації ISO 7498-2 щодо архітектури безпеки в моделі взаємодії відкритих систем, наведено опис процедур захисту та сервісних служб захисту. Стандарти вимог і критерії оцінки захищеності інформацій­ них технологій призначені для взаємодії між виробниками, спо­ живачами і експертами з кваліфікації продуктів інформаційних технологій у процесі створення та експлуатації захищених систем оброблення інформації.

Вступ

Н аведено (у хронологічному порядку) загальну характеристи­ку критеріїв оцінки захищеності інформаційних технологій: Кри­терії безпеки комп'ютерних систем, Європейські критерії безпеки інформаційних технологій, Федеральні критерії безпеки інформа­ційних технологій, Канадські критерії безпеки комп'ютерних сис­тем, Загальні критерії безпеки інформаційних технологій.

Розглядаються основні положення та складові частини За­гальних критеріїв: потенційні загрози та типові завдання захис­ту, політика безпеки, продукт інформаційних технологій, профіль захисту, проект захисту, функціональні вимоги безпеки, вимоги гарантій та рівні гарантій безпеки, а також шляхи та перспекти­ви застосування Загальних критеріїв в Україні.

В останньому розділі другої частини посібника розглядається проблемастворення ефективнихсистем інформаційноїбезпеки на основі сучасних методів менеджменту, основною метою яких ста­ло б скорочення матеріальних втрат, пов'язаних із порушенням ін­формаційної безпеки. Наведено основні положення міжнародного стандарту ISO 17799, основна ідея якого — допомогти державним та комерційним організаціям вирішити достатньо складне завдан­ня: не тільки забезпечити надійний захист інформації, але також організувати ефективний доступ до даних та нормальну роботу з ними.

У третій частині посібника розглядаються підходи до забез­печення інформаційної безпеки України.

Наведено аналіз інформаційної безпеки України:

• визначено зміст національних інтересів України в інформацій­ ній сфері та шляхи їх забезпечення;

• наведено систему загроз та їхніх джерел для інформаційної безпеки України;

• окреслено стан інформаційноїбезпекивУкраїнітасформульо- вано основні завдання з її забезпечення.

Система методів та заходів забезпечення інформаційної безпеки України повинна включати загальні правові, організа­ційно-технічні й економічні методи та заходи, а також методи та заходи, які можуть застосовуватися у різноманітних сферах

8

Вступ

ж иттєдіяльності держави та суспільства — у сферах економіки, внутрішньої та зовнішньої політики, оборони, духовного життя, у галузі науки і техніки, в загальнодержавних інформаційних і те­лекомунікаційних системах, у правоохоронній і судовій сферах, в умовах надзвичайних ситуацій.

Невід'ємною частиною інформаційної безпеки України має стати міжнародне співробітництво в галузі забезпечення інфор­маційної безпеки як складової частини політичної, воєнної, еко­номічної, культурної та інших видів взаємодії країн, що входять до світового співтовариства.

Наведено основні функції та основні елементи організацій­них основ системи забезпечення інформаційної безпеки України. Сформульовано основні положення політики інформаційної без­пеки України та перелік першочергових заходів щодо її реалізації.

Посібник містить також словник додаткових термінів і понять та покажчик ключових термінів і понять. Ключові терміни та по­няття інформаційної безпеки, які формулюються в основному тексті посібника та у словнику додаткових термінів і понять, виді­лено жирним шрифтом, а посилання на них — курсивом. Наведе­но англійські еквіваленти термінів і понять, а також їхню етимоло-гію,тобто визначення походження слова шляхом зіставлення його з спорідненими словами тієї або іншої мови. Це дозволяє досить докладно окреслити предметну частину інформаційної безпеки держави та використовувати посібник як тлумачний словник.

ПЕРЕЛІК АБРЕВІАТУР І СКОРОЧЕНЬ

Українська мова

АСУ — автоматизована система управління ВГБ — вимога гарантій безпеки ІПБ — інформаційно-психологічна безпека 1С — інформаційна система IT — інформаційна технологія ЗМІ — засоби масової інформації ЕОМ—електронно-обчислювальнамашина КПП — контрольно-пропускний пункт МВВС — модель взаємодії відкритих систем МОЇ — мережа обміну інформацією МОС — Міжнародна організація стандар­тизації

Англійська мова

BIOS — Basic Input/Output System (базова система вводу-виводу) СТСРЕС — Canadian Trusted Computer Product Evaluation Criteria (Канадські кри­терії безпеки комп'ютерних систем) DAA — Designated Approving Authority (ор­ган сертифікації)

FCITS — Federal Criteria for Information Technology Security (Федеральні критерії безпеки інформаційних технологій) ІСМР — Internet Control Message Protocol (міжмережний протокол керуючих пові­домлень)

ІЕС — International Electrotechnical Commi­ssion (Міжнародна електротехнічна ко­місія)

IP — Internet Protocol (міжмережний про­токол)

Скорочення

ам. — американізм (англійська мова в США)

англ. — англійська мова

араб. — арабська мова

букв. — буквально

голл. — голландська мова

грец. — давньогрецька мова

дат. — датська мова

МСЕ — Міжнародна спілка електрозв'язку НСД — несанкціонований доступ ОЗУ — оперативний запам'ятовуючий при­стрій

ПЕОМ — персональна електронно-обчис­лювальна машина

ПРД — правила розмежування доступу РЕЗ — радіоелектронні засоби СЗІБ — система забезпечення інформацій­ної безпеки

ФВБ — функціональна вимога безпеки ЦП — центральний процесор

ISO — International Organization for Standardization (Міжнародна організація стандартизації)

IT — Information Technology (інформаційні технології)

ITSEC — Information Technology Security Evaluation Criteria (Європейські критерії безпеки інформаційних технологій) ITU-T — International Telecommunication Union Telecommunication standardization sector (сектор телекомунікаційної стан­дартизації Міжнародної спілки електро­зв'язку)

HUMINT — HUMan Intelligence (агентур­на розвідка)

OSI — Open Systems Interconnection (model) (модель взаємодії відкритих систем) TCSC — Trusted Computer System Criteria (Критерії безпеки комп'ютерних систем)

ісп. — іспанська мова італ. — італійська мова лат. — латинська мова нім. — німецька мова польс. — польська мова сканд. — скандинавські мови франц. — французька мова

_{ЧАСТИНА І}

^{С УЧАСНІ ОСНОВИ}

ІНФОРМАЦІЙНОЇ

_{БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ}

■ЛИПНІ

₁

Основи національної безпеки держави

1.1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ 1.1.1 Визначення національної безпеки

Безпека [security, safety] — стан, при якому кому-небудь, чому-небудь не загрожує небезпека будь-якого виду, існує захист від не­безпеки.

Національна безпека [national security] — категорія політич­ної науки (політології), що характеризує стан соціальних інсти­тутів, який забезпечує їхню ефективну діяльність для підтримки оптимальних умов існування особистості та суспільства. Вона ві­дображає зв'язок безпеки з нацією [23].

Нація [nation] (від лат. natio — народ, плем'я) — стійка істо­рична спільність людей, що визначається соціальними зв'язками певної формації і характеризується специфічними етнічними ри­сами, зумовленими особливостями економічного і культурного розвитку, спільністю території, мови, побуту, традицій і звичаїв, а також відображенням цих факторів у суспільній свідомості і сус­пільній психології.

В цьому плані національна безпека характеризує стан нації як цілісної системи, що включає суспільні відносини і суспільну свідомість, інститути суспільства, їхню діяльність, які сприяють або шкодять реалізації національних життєво важливих інтере­сів у конкретній обстановці, що склалася історично.

Життєво важливі інтереси — сукупність потреб, задоволь­няння яких надійно забезпечує існування і можливості прогре­сивного розвитку особистості, суспільства і держави.

12

Розділ 1. Основи національної безпеки держави

О собистість [personality] —'■ людина як суб'єкт відносин і сві­домої діяльності. До життєво важливих інтересів особистості на­лежать, насамперед права і свободи людини і громадянина, в тому числі інформаційні.

Суспільство [society] — сукупність форм сумісної діяльності людей, що утворилися в процесі історичного розвитку. Життєво важливі інтереси суспільства зв'язані зі створенням і розвитком вільного, гуманного, високоосвіченого,гармонійного суспільства, заснованого на принципах демократії, бережливого ставлення до своїх традицій і національного надбання, суспільства, що підтри­мує і всіляко охороняє основний свій осередок — сім'ю.

Держава [State, country, nation] — сукупність офіційних ор­ганів влади в цій чи іншій країні, основний заклад і спосіб політи-ко-правової організації життя суспільства начолі з одноособовим або колективним правителем, органами виконавчої та інших видів влади і вертикальною системою управління, за допомогою якої здійснюється влада, охороняється існуючий лад, забезпечується нормальне життя людей.

Устрій держави оформлюється і закріплюється в конституції [42] і відповідних нормах права. Основні ознаки держави:

• наявність особливої системи органів і закладів (механізм), що здійснюють владні функції (внутрішні і зовнішні);

• право, що закріплює певну систему норм, санкціонованих дер­ жавою;

• певна територія з населенням, на яку поширюється юрисдик­ ція даної держави.

Життєво важливі інтереси держави базуються на принципах сильної держави, її територіальної цілісності, незалежності і суве­ренітету.

Як стан захищеності життєво важливих інтересів особи, су­спільства та держави від внутрішніх і зовнішніх загроз національ­на безпека держави є необхідною умовою збереження та примно­ження духовних і матеріальних цінностей.

13

Частина І. СУЧАСНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

1 .1.2. Основні категорії теорії національної безпеки

Визначення теорії національної безпеки та перелік її основних категорій

Теорія національної безпеки [national security theory] — нау­ка, яка поєднує в собі прикладні аспекти соціальних, воєнних, гу­манітарних, технічних, психологічних, біологічних та інших наук з метою дослідження суті, змісту, методів, форм і засобів забезпе­чення безпеки особистості, суспільства та держави.

Основними категоріями, які складають зміст теорії національ­ної безпеки, є (рис. 1.1):

• національна безпека;

• національні інтереси;

Н АЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА national sesurity

— стан соціальних інститутів, який забезпечує їх ефективну діяльність для підтримки оптимальних умов існування особистості, суспільства та держави

Концепція національної безпеки

З агрози національній безпеці

С уб'єкти національної безпеки

Ф ункції національної безпеки

Ф орми, методи та засоби забезпечення національної безпеки

_н

н н

_н

_ж

Національні інтереси держави

О б'єкти національної безпеки

П ринципи забезпечення національної безпеки

Ф актори забезпечення національної безпеки

С истема забезпечення національної безпеки

_J

Рис. 1.1. Основні категорії теорії національної безпеки держави

14

Розділ 1. Основи національної безпеки держави

• о б'єкти національної безпеки;

• Суб'єкти національної безпеки;

• Принципи національної безпеки;

• функції національної безпеки;

• система (складові) національної безпеки;

• загрози національній безпеці;

• характеристика національної безпеки;

• фактори забезпечення національної безпеки;

• форми, методи та засоби забезпечення національної безпеки.

Концепція національної безпеки

Основна ідея теорії та практики забезпечення національної безпеки держави формулюється в концепції національної без­пеки.

Концепція [concept, conception] (від лат. conceptio — сприй­няття) слугує юридичним актом, який містить керівні принци­пи та цільові настанови щодо шляхів, засобів та методів захисту життєво важливих інтересів людини, групи, суспільства та дер­жави. Мета концепції національної безпеки — забезпечення єд­ності принципів формування й проведення державної політики національної безпеки, зокрема, поєднання підходів щодо форму­вання відповідної законодавчої та нормативної бази (наприклад, підготовки доктрин, стратегій, концепцій, державних і відомчих програм у різних сферах національної безпеки); координування загальнодержавних дій щодо забезпечення безпеки на місцевому (регіональному), національному та міжнародному рівнях.

Концепція (основи державної політики) національної без­пеки [68] України схвалена Верховною Радою України 16 січня 1997 р. Концепція складається з п'яти частин:

1. Загальні положення й принципи.

2. Національні інтереси України.

3. Загрози національній безпеці України.

1. Основні напрями державної політики національної безпе­ ки України.

4. Система забезпечення національної безпеки України.

15

Частина І. СУЧАСНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

У зв'язку з цим основні категорії національною безпеки мо^на розглядати в зв'язку їх із діючою концепцією та з огляду формулю­ вання узагальненого поняття національної безпеки. /

Національна безпека — стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства й держави від внутрішніх і зов­нішніх загроз.

Національні інтереси держави

Національні інтереси держави відображають фундаменталь­ні цінності та прагнення народу, його потреби в гідних умовах життєдіяльності, а також цивілізовані шляхи їх створення й спо­соби задоволення.

Національні інтереси держави та їх пріоритетність обумо­влюються конкретною ситуацією, що складається в країні та за її межами.

Пріоритетними національними інтересами демократичної держави є:

• створення громадянського суспільства, підвищення ефектив­ ності органів державної влади та органів місцевого самовря­ дування, розвиток демократичних інститутів для забезпечен­ ня прав і свобод людини;

• досягнення національної злагоди, політичної й соціальної ста­ більності, гарантування прав титульної (головної) нації та на­ ціональних меншин;

• забезпечення державного суверенітету, територіальної ціліс­ ності та недоторканності кордонів;

• створення самодостатньої соціально орієнтованої ринкової економіки;

• забезпечення екологічно та технологічно безпечних умов життєдіяльності суспільства;

• збереження та підвищення науково-технологічного потен­ ціалу;

• зміцнення генофонду народу, його фізичного й морального здоров'я та інтелектуального потенціалу;

• розвиток нації, історичної свідомості та національної гідності;

16

Розділ 1. Основи національної безпеки держави

розвиток етнічної, культурної, мовної та релігійної самобут-I ності громадян усіх національностей, що складають народ ^держави;

• налагодження рівноправних та взаємовигідних відносин з усіма державами, інтегрування у світову спільноту.

Загрози національній безпеці держави

Загроза [threat] —можливанебезпека.тобтоздатністьзаподія-ти будь-яку шкоду, призвести до будь-якого нещастя.

Стан безпеки визначається характером зовнішніх і внутріш­ніх загроз.

До зовнішніх загроз належать:

• прагнення деяких держав (коаліцій держав) до встановлення свого воєнно-політичного впливу в окремих регіонах світу та їх схильність до розв'язання конфліктів силовими методами;

• існуючі та потенційні осередки локальних війн і збройних конфліктів у безпосередній близькості до кордонів держави;

• можливість підриву стабільності внаслідок порушення ре­ жиму нерозповсюдження ядерної зброї, міжнародних домо­ вленостей у галузі обмежень і скорочення озброєнь, якісного та кількісного нарощування озброєнь іншими державами;

• збереження чи створення у регіонах, суміжних із державою, значних угруповань збройних сил інших держав (коаліцій держав), які перевищують їхню оборонну потребу;

• наявність у деяких держав великих арсеналів ядерної та ін­ ших видів зброї масового знищення;

• виникнення збройних конфліктів у сусідніх державах, в які може бути втягнута держава;

• порушення прав і свобод людини у сусідніх державах та спро­ воковані ними некеровані міграційні процеси.

міжнародний університет Україна»

До внутрішніх загроз звичайно

кономі

• деградацію технологічного та п]

• відсутність стабільних военном ми державами;

Nl

17

Частина І. СУЧАСНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

• н еконтрольоване вивезення капіталу та певної стратегічно важливої сировини за межі держави;

• зростання масштабів корупції в органах державної влади, проникнення в них злочинних елементів, що у свою чергу не­ гативно впливає на воєнну сферу;

• незаконний експорт озброєнь та новітніх технологічних розробок.

Основні можливі загрози національній безпеці держави про­являються у найбільш важливих сферах її життєдіяльності: полі­тичній, економічній, соціальній, воєнній, екологічній, науково-технічній, інформаційній.

У політичній сфері:

• посягання на конституційний лад і державний суверенітет;

• втручання у внутрішні справи з боку інших держав;

• наявність сепаратистських тенденцій в окремих регіонах та у певних політичних сил;

• масові порушення прав громадян у державі та за її межами;

• загострення міжетнічних і міжконфесійних відносин;

• порушення принципу поділу влади;

• невиконання чи неналежне виконання законних рішень орга­ нів державної влади та органів місцевого самоврядування;

• відсутність ефективних механізмів забезпечення законності, правопорядку, боротьби із злочинністю, особливо її організо­ ваними формами, та тероризмом.

В економічній сфері:

• неефективність системи державного регулювання економіч­ них відносин;

• наявність структурних диспропорцій, монополізму виробни­ ків, перешкод установленню ринкових відносин;

• невирішеність проблеми ресурсної, фінансової та технологіч­ ної залежності національної економіки від інших країн;

• економічна ізоляція держави від світової економічної сис­ теми;

• неконтрольовании відплив за межі держави інтелектуальних, матеріальних і фінансових ресурсів;

• криміналізація суспільства, діяльність тіньових структур.

18

і Розділ 1. Основи національної безпеки держави

\ У соціальній сфері:

• низький рівень життя та соціальної захищеності значних верств населення, наявність великої кількості громадян пра­ цездатного віку, не зайнятих у суспільно корисній діяльності;

• суспільно-політичнепротистоянняокремихсоціальнихверств населення або регіонів держави;

• падіння рівня здоров'я населення, незадовільний стан системи його охорони;

• тенденції моральної та духовної деградації у суспільстві;

• неконтрольовані міграційні процеси в країні. У воєнній сфері:

• посягання на державний суверенітет та територіальну ціліс­ ність держави;

• нарощування поблизу кордонів держави угруповань військ та озброєнь, які порушують співвідношення сил, що склалося;

• воєнно-політична нестабільність та конфлікти в сусідніх краї­ нах;

• можливість застосування проти держави ядерної зброї та ін­ ших видів зброї масового знищення;

• зниження рівня боєздатності Воєнної організації держави;

• політизація силових структур держави;

• створення та функціонування незаконних збройних форму­ вань.

В екологічній сфері:

• значне антропогенне порушення та техногенна переванта­ женість території держави, негативні наслідки екологічних ка­ тастроф;

• неефективне використання природних ресурсів, широкомас­ штабне застосування екологічно шкідливих та недосконалих технологій;

• неконтрольованеввезенняекологічнонебезпечнихтехнологій, речовин і матеріалів;

• негативні екологічні наслідки оборонної та військової діяль­ ності.

19

Частина І. СУЧАСНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

В науково-технологічній сфері:

• невизначеність державної науково-технологічної політики;

• відплив інтелектуального та наукового потенціалу за межі держави; науково-технологічне відставання від розвинених країн; зниження рівня підготовки висококваліфікованих нау­ кових та інженерно-технічних кадрів.

В інформаційній сфері:

• невиваженість державної політики та відсутність необхідної інфраструктури в інформаційній сфері;

• повільність входження у світовий інформаційний простір, брак у міжнародного співтовариства об'єктивного уявлення про державу;

• інформаційна експансія з боку інших держав;

• витік інформації, яка становить державну та іншу, передба­ чену законом, таємницю, а також конфіденційної інформації, що є власністю держави;

• запровадження цензури.

Об'єкти національної безпеки

Головними об'єктами національної безпеки є:

• громадянин — його права і свободи;

• суспільство — його духовні та матеріальні цінності;

• держава — її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність кордонів.

Принципи забезпечення національної безпеки

Основними принципами забезпечення національної без­пеки є:

• пріоритет прав людини;

• верховенство права;

• пріоритет договірних (мирних) засобів у вирішенні конф­ ліктів;

• адекватність заходів захисту національних інтересів реальним та потенційним загрозам;

20

Розділ 1. Основи національної безпеки держави

• \ демократичний громадянський контроль за воєнною сферою, а також іншими структурами в системі забезпечення націо­нальної безпеки;

• додержання балансу інтересів особи, суспільства та держави, їх взаємна відповідальність;

• чітке розмежування повноважень органів державної влади.

Методи та засоби забезпечення національної безпеки

Реалізація принципів забезпечення національної безпеки можлива за рахунок створення системи безпеки, основним функ­ціями якої повинні стати:

• виявлення й прогнозування внутрішніх- і зовнішніх загроз життєво важливим інтересам об'єктів безпеки;

• здійснення комплексу оперативних та довготривалих заходів щодо попередження й нейтралізації загроз;

• створення й підтримання у готовності сил та засобів забезпе­ чення національної безпеки у повсякденних умовах або при надзвичайних ситуаціях;

• здійснення системи заходів щодо нормального функціонуван­ ня об'єктів безпеки в регіонах, які постраждали внаслідок ви­ никнення надзвичайної ситуації;

• участь у заходах із забезпечення безпеки за межами держави згідно з міжнародними договорами й угодами, що укладені даною державою.

Національна безпека держави досягається шляхом прове­дення виваженої державної політики відповідно до прийнятих доктрин, стратегій, концепцій і програм у таких сферах, як полі­тична, економічна, соціальна, воєнна, екологічна, науково-техно­логічна, інформаційна тощо.

Конкретні засоби й шляхи забезпечення національної без­пеки держави зумовлюються пріоритетністю національних інте-ресів,необхідністю своєчасного вжиття заходів,адекватниххарак-теру й масштабам загроз цим інтересам, і ґрунтуються на засадах правової, демократичної держави.

21

Частина І. СУЧАСНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

Х арактеристики національної безпеки

До найважливіших характеристик національної безпеки нале­жать її риси, які є основними показниками зовнішнього і внутріш­нього аспектів національної безпеки і виступають необхідними умовами або вимогами її існування та збереження.

Зовнішній аспект національної безпеки характеризують такі риси: національний суверенітет, національна незалежність, на­ціональні особливості, територіальна цілісність, непорушність кордонів, державна могутність тощо.

Внутрішній аспект національної безпеки характеризують такі риси: прогресивність національного розвитку, політична стабільність, демократичний плюралізм, національна єдність, національна злагода, соціальна справедливість, суспільне благо­получчя тощо.